26 червня 2024 року
м. Київ
справа № 757/30409/21-ц
провадження № 61-10511ск24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Фаловської І. М. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 22 червня 2023 року
та постанову Київського апеляційного суду від 17 січня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої органами державної влади,
У червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Офісу Генерального прокурора, в якому просив стягнути компенсацію майнової шкоди у розмірі неотриманої двокімнатної квартири на суму 2 891 626,70 грн та моральної шкоди у розмірі 700 000 грн.
Печерський районний суд міста Києва рішенням від 22 червня 2023 року
у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовив.
Київський апеляційний суд постановою від 17 січня 2024 року рішення Печерського районного суду міста Києва від 22 червня 2023 року залишив без змін.
22 липня 2024 року на офіційну електронну адресу Касаційного цивільного суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 22 червня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 17 січня 2024 року.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом
до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження
з огляду на таке.
Касаційна скарга на вищевказані судові рішення подана до суду касаційної інстанції засобами електронного зв'язку 22 липня 2024 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження, передбаченого
статтею 390 ЦПК України. Останнім днем подання касаційної скарги
(з урахуванням вихідних днів) є 21 лютого 2024 року.
У касаційній скарзі заявник вказує, що повний текст постанови Київського апеляційного суду від 17 січня 2024 року отриманий ним 25 січня 2024 року.
У клопотанні, яке міститься у касаційній скарзі, особа, яка подала касаційну скаргу, просить, що у разі необхідності, поновити строк на подання касаційної скарги.
Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень постанова Київського апеляційного суду від 17 січня 2024 року, повний текст якої складений 22 січня 2024 року, надіслана для оприлюднення - не визначено; зареєстрована - 23 січня 2024 року; забезпечено надання загального доступу - 25 січня 2024 року.
Згідно з пунктом 8 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинна бути зазначена дата отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується.
Пунктом 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України визначено, що до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності.
Відповідно до частин першої, другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Норми ЦПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Право суду на поновлення строку не є безмежним.
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, пропущеного на значний термін, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність.
Наведені у клопотанні підстави для поновлення строку на касаційне оскарження не можуть бути визнані поважними, оскільки відповідних доказів, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції, заявник не надав.
Оскільки відповідних доказів, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, заявник не надав, касаційну скаргу необхідно залишити без руху відповідно до вимог частини третьої статті 393 ЦПК України та надати особі строк для подання відповідних доказів, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції.
Згідно з частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.
Щодо клопотання про звільнення від сплати судового збору
Одночасно з поданням касаційної скарги заявник подав клопотання про звільнення від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до пункту 13 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.
Тлумачення зазначеної норми права дає підстави для висновку, що у справі про відшкодування шкоди, завданої особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду, позивач звільняється від сплати судового збору не тільки у суді першої інстанції (при пред'явленні позову), але й на наступних стадіях цивільного процесу (при подачі апеляційної та касаційної скарги). Ці стадії судового захисту є єдиним цивільним процесом, завдання якого є справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушеного права.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду
від 30 червня 2021 року у справі № 204/8696/20-ц (провадження
№ 61-7183св21).
За таких обставин, з урахуванням предмета спору у справі № 757/30409/21-ц та вимог касаційної скарги, ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору на підставі зазначеної вище норми Закону України «Про судовий збір», підстав для вирішення питання про додаткове його звільнення від сплати судового збору Верховний Суд не має.
Щодо форми і змісту касаційної скарги
Пунктом 2 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає касаційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Однак ОСОБА_1 не зазначає відповідних відомостей.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень
статті 43 цього Кодексу.
Згідно з частиною шостою статті 43 ЦПК України процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС) в порядку, визначеному Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Пунктом 29 Положення про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) передбачено, що у разі подання до суду документів в електронній формі учасник зобов'язаний у випадках, визначених процесуальним законодавством, надати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів. У випадку, коли інший учасник справи відповідно до внесених ідентифікаційних даних про нього має зареєстрований Електронний кабінет, функціонал Електронного суду в автоматичному режимі надає суду та учаснику справи доказ надсилання до Електронних кабінетів інших учасників справи поданих до суду документів. В іншому випадку засобами Електронного суду користувача інформують про відсутність в іншого учасника справи зареєстрованого Електронного кабінету.
Згідно з частиною сьомою статті 43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов'язку надсилання копій документів такому учаснику справи.
Касаційна скарга ОСОБА_1 подана в електронній формі через електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 із застосуванням електронного цифрового підпису, що підтверджено протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису.
За таких обставин заявнику необхідно подати до Верховного Суду уточнену касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 ЦПК України, та надати докази надсилання в електронній формі або листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій цієї касаційної скарги.
Необхідно звернути увагу заявника на те, що відповідно до частини восьмої статті 14 ЦПК України реєстрація в ЄСІТС не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Ураховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху
з наданням заявникові строку для усунення недоліків, а саме: 1) надати докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції; 2) додати копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, -
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 22 червня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 17 січня 2024 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І. М. Фаловська