26 липня 2024 року
м. Київ
справа № 607/2154/23
провадження № 61-10451ск24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Тітова М. Ю. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 січня 2024 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 06 червня 2024 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом, скасування державної реєстрації права власності на житловий будинок та виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про реєстраціюправа власності на житловий будинок, визнання права власності на 1/2 частину житлового будинкуз відповідною частиною надвірних будівель та споруд,
встановив:
15 липня 2024 року представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Скиба В. М. засобами поштового зв'язку надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 січня 2024 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 06 червня 2024 року у вказаній справі.
Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом касаційної інстанції з огляду на таке.
Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
До касаційної скарги додано документ про сплату судового збору у розмірі 11 028, 20 грн, проте незрозуміло, чим керувалася заявник при визначенні розміру судового збору за подання касаційної скарги, не обґрунтовано та не підтверджено належними доказами розмір сплаченого судового збору.
Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що розмір судового збору за подання касаційної скарги становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
Верховний Суд звертає увагу заявника на те, що відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» розрахунок розміру судового збору за подання касаційної скарги слід здійснювати, виходячи зі ставки, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а не з тієї суми, яка фактично була сплачена позивачем.
Позивач у позовній заяві заявляє дві вимоги немайнового характеру та одну вимогу майнового характеру.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, що діяла на момент звернення з позовом) судовий збір за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру становив 0, 4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Судовий збір за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру становив 1 відсоток ціни позову, але не менше 0, 4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» встановлено, що з 01 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі складає 2 684, 00 грн.
Таким чином, судовий збір за подання касаційної скарги в частині оскарження двох вимог немайнового характеру становить 4 294, 40 грн (2 684, 00 грн * 0, 4 * 2 * 200 %).
З огляду на наведене, заявником сплачено судовий збір за оскарження однієї вимоги немайнового характеру.
Разом з тим згідно з пунктом 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Проте аналіз касаційної скарги та доданих до неї матеріалів не дозволяє встановити ціну позову в частині вимоги майнового характеру, оскільки неможливо встановити вартість 1/2 частки спірного нерухомого майна, визнати право власності на яку просила за нею позивач.
Таким чином, заявнику необхідно надати суду інформацію про ціну позову в частині оскарження вимоги майнового характеру (станом на дату подання позову до суду), а також самостійно визначити розмір судового збору за подання касаційної скарги в цій частині, підтвердивши такий розмір належними доказами (зокрема, експертний висновок, дані загальнодоступних джерел стосовно ринкової вартості спірного нерухомого майна станом на дату подання позову до суду) та сплатити його в розмірі 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви з урахуванням вартості частки спірного нерухомого майна, визнати право власності на яку просила за нею позивач.
Оскільки заявником до касаційної скарги додано документ про сплату судового збору, то ОСОБА_1 у разі необхідності слід доплатити судовий збір за подання касаційної скарги в частині оскарження вимоги майнового характеру.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перерахований або внесений до ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування податку, збору, платежу: судовий збір (Верховний Суд, 055).
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно надати суду документ, що підтверджує його сплату.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Ураховуючи викладене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення зазначених недоліків.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
ухвалив:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 січня 2024 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 06 червня 2024 року залишити без руху.
Встановити для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М. Ю. Тітов