23 липня 2024 року
м. Київ
cправа № 924/822/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Губенко Н.М. - головуючий, Кондратова І.Д., Студенець В.І.,
за участю секретаря судового засідання - Долгополової Ю.А.,
представників учасників справи:
позивача-1 - Ткач Я.С.,
позивача-2 - Ткач Я.С.,
відповідача - не з'явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Офіс Сейл"
на рішення Господарського суду Хмельницької області
від 05.02.2024,
на додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області
від 19.02.2024
у складі судді Грамчука І.В. та
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Мельник О.В., Олексюк Г.Є., Петухов М.Г.
від 18.04.2024
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Офіс Сейл"; ОСОБА_1
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "АДРЕСА_2"
про визнання недійсним рішення, оформленого протоколом установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку від 10.05.2018, в частині включення Товариства з обмеженою відповідальністю "Офіс Сейл" та ОСОБА_1 , як власників нежитлових приміщень, до складу учасників Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "АДРЕСА_2".
1. Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю "Офіс Сейл" та ОСОБА_1 звернулися до Господарського суду Харківської області з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "АДРЕСА_2" про визнання недійсним рішення, оформленого протоколом установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 від 10.05.2018 з додатками, в частині включення Товариства з обмеженою відповідальністю "Офіс Сейл" (код 40320562), як власника нежитлового приміщення загальною площею 418,15 кв. м, та в частині включення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), як власника нежитлового приміщення загальною площею 108,71 кв.м, розташованих за адресою: АДРЕСА_2 , до складу учасників Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "АДРЕСА_2".
Позовні вимоги мотивовано тим, що позивачі не були повідомлені про проведення спірних установчих зборів та не приймали у них участі. Позивачі вважають, що їх безпідставно включили до складу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "АДРЕСА_2", чим порушили їх права та поклали обов'язки, в тому числі і щодо утримання спільного майна будинку, сплати внесків.
2. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 134779870 від 17.08.2018 за Товариством з обмеженою відповідальністю "Офіс Сейл" м. Хмельницький зареєстровано спільну часткову власність (розмір частки 79/100) на нежитлове приміщення, загальною площею 538,1 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 134779690 від 17.08.2018 за гр. ОСОБА_1 зареєстровано спільну часткову власність (розмір частки 21/100) на нежитлове приміщення, загальною площею 538,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
10 травня 2018 року відбулись установчі збори співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 , оформлені протоколом № 1.
Згідно порядку денного зборів, визначеного у розділі II вказаного протоколу, було включено розгляд наступних питань: 1. Створення Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку та затвердження його назви. 2. Затвердження статуту об'єднання співвласників багатоквартирного будинку. 3. Вибори правління об'єднання співвласників багатоквартирного будинку. 4. Вибори ревізійної комісії (ревізора) об'єднання співвласників багатоквартирного будинку. 5. Визначення розміру грошового внеску співвласників на витрати, пов'язані зі створенням ОСББ. 6. Обрання уповноваженої особи для підписання установчих документів та здійснення державної реєстрації ОСББ. 7. Різне.
Відповідно до протоколу № 1 від 10.05.2018 за вказаним порядком денним установчими зборами були прийняті наступні рішення:
1. Створити Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 в м. Хмельницькому та затвердити назву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку - "АДРЕСА_2" (підсумки голосування: "за" - 91 співвласник, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 11 864,09 кв. м, "проти" - 0, "утримався" - 0);
2. Затвердити статут Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "АДРЕСА_2" із запропонованими змінами (підсумки голосування: "за" - 91 співвласник, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 11 864,09 кв. м, "проти" - 0, "утримався" - 0);
3. Обрати правління у кількості 9 осіб із визначеним персональним складом (підсумки голосування: "за" - 90 співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 11 745,69 кв. м, "проти" - 1 співвласник, загальна площа квартири та/або нежитлових приміщень якого становить 118,4 кв. м, "утримався" - 0);
4. Обрати ревізійну комісію у кількості 3 особи із визначеним персональним складом (підсумки голосування: "за" - 89 співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 11 607,69 кв. м, "проти" - 2 співвласники, загальна площа квартири та/або нежитлових приміщень якого становить 256,4 кв. м, "утримався" - 0);
5. Ухвалили внески на витрати, пов'язані зі створенням ОСББ будуть після створення ОСББ. Їх компенсація буде здійснена за рахунок квартплати по факту витрат. Розрахунки здійснити згідно з чеками (підсумки голосування: "за" - 91 співвласник, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 11 864,09 кв. м, "проти" - 0, "утримався" - 0);
6. Уповноважити ОСОБА_2 підписати затверджений зборами статут Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "АДРЕСА_2", а також підготувати та підписати протокол цих зборів та інші документи, необхідні для державної реєстрації Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "АДРЕСА_2", та подати ці документи для державної реєстрації об'єднання (підсумки голосування: "за" - 90 співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 11 745,69 кв. м, "проти" - 0, "утримався" - 1 співвласник, загальна площа квартири та/або нежитлових приміщень якого становить 118,4 кв. м);
7. Визначити термін переходу на ОСББ до 1 липня 2018 року. На перехідний період для забезпечення взаємодії ЖБК та ОСББ призначити уповноважену особу з правління ОСББ ОСОБА_3 (підсумки голосування: "за" - 90 співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 11 745,69 кв. м, "проти" - 0, "утримався" - 1 співвласник, загальна площа квартири та/або нежитлових приміщень якого становить 118,4 кв. м).
В протоколі № 1 установчих зборів від 10.05.2018 зазначено, що загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку складає 185 осіб. У зборах взяли участь співвласники в кількості 58 осіб, яким належать квартири та нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку загальною площею 7 907 ,8 кв. м, що становить 35,29% від загальної площі квартир та нежитлових приміщень будинку. Загальна площа квартир та нежитлових приміщень будинку складає 22 409 кв.м. У письмовому опитуванні взяли участь співвласники в кількості 33 особи, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку загальною площею 3 956,29 кв. м.
Невід'ємним додатком до протоколу № 1 від 10.05.2018 є результати поіменного голосування з питань порядку денного на установчих зборах, який не містить інформації про участь позивачів під проведення установчих зборів об'єднання.
Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 18.06.2018 проведена державна реєстрація Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "АДРЕСА_2".
Відповідно до пунктів 1, 2 розділу І статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "АДРЕСА_2", затвердженого установчими зборами співвласників багатоквартирного будинку, протокол № 1 від 10.05.2018, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "АДРЕСА_2" (далі - об'єднання) створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 відповідно до Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку". Органами управління об'єднання є загальні збори. Загальні збори вправі приймати рішення з усіх питань діяльності об'єднання.
Згідно з отриманим від позивача висновком експерта № 1085/023 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи, складеного 04.10.2023, експертом В. Власюком зазначено, що: нежитлові приміщення по АДРЕСА_1 , які відповідно до договору про поділ в натурі нерухомого майна виділені ОСОБА_4 і ОСОБА_5 (приміщення загальною площею 298,2 кв. м) та ОСОБА_1 і ТОВ "Офіс Сейл" (приміщення загальною площею 538,1 кв. м) знаходяться в окремо стоячій нежитловій будівлі (з одним прибудованим та одним вбудованим приміщеннм гаражів, які не входять до складу зазначених об'єктів); станом на 20.09.2023 (на момент проведення натурного огляду), виходячи з даних правовстановлюючих документів та матеріалів технічної інвентаризації, а також даних проведеного обстеження, для експлуатації досліджуваного нежитлового приміщення загальною площею 538,1 кв. м, що розташоване по АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_1 і ТОВ "Офіс Сейл", приміщення інших власників, в т.ч. приміщення загального користування сусіднього багатоповерхового багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1 , не використовуються (можуть не використовуватись).
Відповідно до отриманого від відповідача висновку експерта № 34/23 про проведення судової будівельно-технічної експертизи, складеного 29.09.2023, судовий експерт Марченков Г.Г. дійшов наступного висновку: 1). Приміщення, що розташовані на третьому, четвертому та п'ятому поверхах, які належать ТОВ "Офіс Сейл" - ОСОБА_1 згідно з технічним паспортом БТІ від 15 серпня 2016 року інв. номер 1508/323, в конструктивній частині не відокремлені від підземної частини та основи (фундаментів ) та являються частиною всього будинку стилобатного типу по АДРЕСА_1 ; 2). Приміщення надземної частини житлового будинку стилобатного типу по АДРЕСА_1 що розташовані на третьому, четвертому та п'ятому поверхах, які належать ТОВ "ОФІС СЕЙЛ" - ОСОБА_1 згідно з технічним паспортом БТІ від 15 серпня 2016 року інв. номер 1508/323 конструктивно розташовані в межах проектного рішення та фактичного користування підвальними приміщеннями в яких прокладені інженерні мережі (водопостачання, водовідведення, інш.,) від вище розташованих приміщень нежитлових приміщень будинку літ. "А-5 ".
В якості додатків до висновку експертом долучено примірник технічного паспорту на приміщення підвалу в будинку за адресою: АДРЕСА_1 , виготовленого на замовлення Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "АДРЕСА_2" з експлікацією приміщень та їх характеристикою, а також примірник технічного паспорту на нежитлове приміщення в будинку за адресою: АДРЕСА_1 , виготовленого за станом на 15.08.2018 на замовлення ТОВ "Офіс Сейл" і ОСОБА_1 , із відображенням місцерозташування належного позивачам нежитлового приміщення, фото із зображенням прибудови до багатоповерхового житлового будинку по АДРЕСА_1 , в якій розташоване приміщення позивачів.
3. Короткий зміст рішень суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 05.02.2024 у справі № 924/822/23 у задоволенні позову відмовлено.
Додатковим рішенням Господарського суду Хмельницької області від 19.02.2024 у справі № 924/822/23 заяву представника Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "АДРЕСА_2" про стягнення витрат на правничу допомогу задоволено частково. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Офіс Сейл" та ОСОБА_1 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "АДРЕСА_2" по 5 000,00 грн з кожного витрат на оплату правничої допомоги.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.04.2024 рішення Господарського суду Хмельницької області від 05.02.2024 та додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 19.02.2024 у справі № 924/822/23 залишено без змін.
Рішення, додаткове рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що:
- рішення, прийняті 10.05.2018 на установчих зборах співвласників Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "АДРЕСА_2", безпосередньо стосуються питань створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку як юридичної особи;
- питання включення Товариства з обмеженою відповідальністю "Офіс Сейл" та гр. ОСОБА_1 , як власників нежитлового приміщення розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , до складу учасників Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "АДРЕСА_2" до порядку денного зборів не включалось і відповідно не розглядалось;
- особа, яка є власником квартири та/або нежитлового приміщення в багатоквартирному будинку набуває статусу співвласника багатоквартирного будинку в силу прямої вказівки закону, а саме, приписів частини 2 статті 382 Цивільного кодексу України, абзацу 5 статті 1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" та пункту 5 частини 1 статті 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку";
- враховуючи, що на установчих зборах будь-яких рішень стосовно визначення переліку співвласників Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "АДРЕСА_2", в тому числі включення позивачів як власників нежитлового приміщення до складу учасників об'єднання, не приймалось, в той же час прийняті рішення стосувались виключно питань створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку як юридичної особи, прийняті рішення на спірних зборах з наведених заявниками правових підстав жодним чином не порушують прав та/або інтересів позивачів, що є підставою для відмови у позові;
- суд апеляційної інстанції додатково зазначив, що надаючи оцінку висновкам експертів за результатами проведення будівельно-технічних експертиз, вважає, що належним та допустимим доказом у розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України у межах даної справи в підтвердження обставини знаходження зареєстрованого за позивачами нежитлового приміщення, що є відокремленою прибудовою до багатоквартирного будинку, є саме висновок експерта Марченкова Г. Г. №34/23 від 29.09.2023. Тому враховуючи висновок експерта Марченкова Г. Г. №34/23 від 29.09.2023, технічний паспорт на приміщення підвалу в будинку за адресою: АДРЕСА_1 , а також приймаючи до уваги відсутність в матеріалах справи будь-яких доказів, що приміщення позивачів були запроектовані як самостійний об'єкт нерухомого майна, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що нежитлові приміщення, які належать позивачам, є частиною багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 ;
- надавши оцінку наданим відповідачем доказам та враховуючи фактичний об'єм наданих адвокатом Роховим О.В. послуг, співмірність суми витрат зі складністю справи, відповідність суми понесених витрат критеріям реальності і розумності, беручи до уваги заперечення представників позивачів щодо задоволення заяви відповідача про стягнення на його користь витрат на правничу допомогу, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що відповідачем обґрунтовано визначено судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн;
- натомість заявлені до стягнення витрати на правову допомогу в розмірі 10 000,00 грн, надану адвокатом Горбанем О.В. не є документально підтвердженими та обґрунтованими, а тому відсутні підстави для покладення заявлених відповідачем до стягнення витрат в розмірі 10 000,00 грн на позивачів у даній справі.
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи касаційної скарги. Доводи інших учасників справи
У касаційній скарзі скаржник просить скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 05.02.2024, додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 19.02.2024, постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.04.2024 у даній справі, та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, та відмовити у задоволенні заяви Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "АДРЕСА_2" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Підставою касаційного оскарження скаржником зазначено пункти 1, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме:
- судами не дотримано вимог статті 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", статей 10, 14 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" (у питанні строків сповіщення про збори, порядку їх скликання та проведення; достатності кількості голосів для прийняття рішень і оформлення результатів голосування), а також статті 167 Господарського кодексу України у питанні участі у діяльності та голосуванні на загальних зборах юридичної особи як складової корпоративних прав. Товариство з обмеженою відповідальністю "Офіс Сейл" зауважило, що наведені норми права застосовані судами першої та апеляційної інстанції без урахування висновків Верховного Суду, наведених у розділі ІІ касаційної скарги, в якій скаржник послався на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 12.02.2020 у справі № 910/7685/19, від 28.01.2020 у справі № 916/495/19, від 02.12.2020 у справі № 916/86/20, від 14.05.2020 у справі № 910/3722/18, від 16.12.2020 у справі № 910/14910/18;
- у даній справі наявні два протилежних експертних висновки за результатами проведення будівельно-технічної експертизи, виконаної на замовлення кожної із сторін справи. Проте як суд першої інстанції, так і суд апеляційної інстанції надали перевагу висновку експерта, поданого відповідачем, визнавши його більш вагомішим, що є порушенням засад господарського судочинства та принципу рівності перед законом та судом. Судами не взято до уваги, що при включенні позивачів до складу учасників Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "АДРЕСА_2" відповідач присвоїв позивачам приміщення із іншими площами ніж ті, власниками яких вони були на момент проведення зборів. Такі відомості безумовно впливали на підрахунок голосів на зборах та дотримання кворуму під час їх проведення, однак суди ці обставини також не взяли до уваги, а відповідні докази (витяги з ДРРПНМ та додатки до протоколу установчих зборів) не дослідили.
Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
5. Позиція Верховного Суду
Імперативними приписами частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Здійснюючи касаційне провадження у даній справі, Суд зазначає таке.
Спір у даній справі пов'язаний з визнанням недійсними рішення установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку про створення Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "АДРЕСА_2", з підстав порушення процедури скликання установчих зборів, порядку голосування на них.
За змістом частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Під способами захисту суб'єктивних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника. Тобто це дії, спрямовані на запобігання порушенню або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу, і такі способи мають бути доступними й ефективними.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Це право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Установивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та (або) необґрунтованість заявлених вимог (аналогічний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 у справі № 525/505/16-ц).
Завданням суду при здійсненні правосуддя є забезпечення, зокрема, захисту прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави, відтак, встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті. Вказані норми визначають об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Цей підхід є загальним і може застосовуватись при розгляді будь-яких категорій спорів, оскільки недоведеність порушення прав, за захистом яких було пред'явлено позов, у будь-якому випадку є підставою для відмови у його задоволенні (пункти 119, 120 постанови Верховного Суду від 10.09.2020 у справі №904/3368/18).
Положеннями статті 385 Цивільного кодексу України передбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об'єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.
Статтею 1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" передбачено, що об'єднання співвласників багатоквартирного будинку - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.
Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обгрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання (частина 4 статті 4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку").
Отже, Закон України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначає об'єднання співвласників багатоквартирного будинку як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.
Відповідно до частини 1 статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.
Статтею 110 Цивільного кодексу України встановлено, що юридична особа ліквідується: 1) за рішенням її учасників, суб'єкта управління державної або комунальної власності або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами; 2) за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, за позовом учасника юридичної особи або відповідного органу державної влади; 3) за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи в інших випадках, встановлених законом, - за позовом відповідного органу державної влади.
Відповідно до статті 28 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" об'єднання (асоціація) вважається припиненим з дня внесення про це відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Об'єднання ліквідується у разі: придбання однією особою всіх приміщень у багатоквартирному будинку; прийняття співвласниками рішення про ліквідацію об'єднання; ухвалення судом рішення про ліквідацію об'єднання.
Загальний порядок ліквідації юридичної особи визначений у статті 111 Цивільного кодексу України. Процедура ліквідації юридичної особи передбачає низку обов'язкових дій - погашення існуючої кредиторської заборгованості, відчуження активів, звільнення працівників, передання документів до архіву тощо. Лише після вчинення цих дій і подання державному реєстратору відповідних документів в реєстр вноситься запис про припинення юридичної особи, а не запис про скасування її державної реєстрації.
Отже, ліквідація юридичної особи - це встановлена законом процедура, результатом якої є припинення діяльності юридичної особи.
Як юридична особа об'єднання співвласників багатоквартирного будинку може припинити діяльність в порядку, передбаченому законом, зокрема, шляхом ліквідації.
Визнання недійсним рішення установчих зборів про створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку та визнання недійсним статуту юридичної особи за рішенням суду не тягне за собою ліквідацію юридичної особи та не призводить до припинення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку.
Отже, визнання недійсним рішення установчих зборів про створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку та визнання недійсним статуту юридичної особи, яка існує тривалий час і за період свого існування набула відповідних прав і обов'язків, не призведе до поновлення прав і законних інтересів співвласника об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, який звертається з таким позовом, втім свідчить про втручання суду в діяльність об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, яке втрачає юридичну підставу створення та статутний документ, який визначає обсяг правил, що регулюють правовий стан юридичної особи, відносини, пов'язані з внутрішнім управлінням, стосунки з іншими організаціями чи громадянами, що свідчить про порушення інтересів як об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, так і інших його співвласників, що є недопустимим.
Належним способом захисту у разі, коли були допущені порушення при створенні юридичної особи, які не можна усунути, є позов учасника юридичної особи або органу державної влади про ліквідацію юридичної особи (пункт 2 частини 1 статті 110 Цивільного кодексу України).
Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.07.2022 у справі № 910/2396/20, від 13.12.2023 у справі № 925/430/22.
Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (п. 6.21), від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 (п. 54), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (п. 76)).
У постанові Верховного Суду від 07.09.2022 у справі № 910/8311/20 зазначено, що інтереси окремого власника можуть не збігатися з інтересами інших співвласників багатоквартирного будинку. Тому, вирішуючи питання щодо ефективності обраного позивачем способу захисту, суди мають враховувати баланс інтересів усіх співвласників та самого об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, уникати зайвого втручання в питання створення і діяльності об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, які вирішуються виключно установчими або загальними зборами співвласників.
Позовна вимога щодо визнання недійсними рішень установчих зборів юридичної особи (об'єднання співвласників багатоквартирного будинку), яка створена у відповідному порядку на захист інтересів співвласників будинку, існує та здійснює свою діяльність певний період часу, за період свого існування набувши відповідних прав і обов'язків, не призведе до поновлення прав і законних інтересів позивача. Швидше за все такий позов буде свідчити про втручання суду в діяльність об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, порушення інтересів інших його співвласників, волевиявлення яких було спрямовано саме на створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, затвердження його статуту, обрання його органів тощо, порушуватиме принцип пропорційності - справедливої рівноваги (балансу) між інтересами усіх співвласників і інтересами позивача, що є недопустимим (такий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 31.08.2021у справі № 925/753/20, від 07.09.2022 у справі № 910/8311/20, від 06.07.2022 у справі № 910/2396/20, від 07.09.2022 у справі № 910/8311/20, від 16.02.2023 у справі № 918/130/22, від 13.12.2023 у справі № 925/430/22).
Як зазначалось вище та встановлено судами попередніх інстанцій, рішення, прийняті 10.05.2018 на установчих зборах співвласників Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "АДРЕСА_2", безпосередньо стосуються питань створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку як юридичної особи.
Питання включення Товариства з обмеженою відповідальністю "Офіс Сейл" та ОСОБА_1 , як власників нежитлового приміщення розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , до складу учасників Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "АДРЕСА_2" до порядку денного зборів, проведених 10.05.2018, не включалось і не розглядалось, та, відповідно, прийняті рішення на таких зборах з наведених позивачами правових підстав (безпідставне включення позивачів до складу об'єднання) жодним чином не порушують прав та/або інтересів позивачів.
З огляду на наведене, Суд вважає обґрунтованими висновки судів першої та апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позову про визнання недійсним рішення установчих зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "АДРЕСА_2", яке оформлене протоколом № 1 від 10.05.2018.
Суд зазначає, що зважаючи на те, що визнання недійсним рішення установчих зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "АДРЕСА_2", яке оформлене протоколом № 1 від 10.05.2018, про створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, яке існує тривалий час і за період свого існування набуло відповідних прав і обов'язків, не порушує прав та законних інтересів позивачів і, відповідно, не призведе до їх поновлення, та обрання позивачами неналежного способу захисту, що є наслідком відмови у позові саме з цих підстав незалежно від інших встановлених судами обставин, Суд не розглядає доводи касаційної скарги, які в цілому стосуються дослідження та вирішення судами попередніх інстанцій заявлених позовних вимог по суті, з огляду на те, що у даному випадку виключається необхідність надання Судом оцінки будь-яким іншим аргументам скаржника, так і необхідність подальшого дослідження підстав для визнання недійсним спірного рішення, надання правової оцінки висновкам судів першої та апеляційної інстанцій. А відтак, Суд відхиляє зазначені на обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Щодо оскарження скаржником додаткового рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції в цій частині, Суд зазначає таке.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Верховний Суд зазначає, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
При цьому обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу витрат повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Зазначений правовий висновок викладений у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 107 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справ № 922/1964/21).
У справі, що розглядається, судами попередніх інстанцій встановлено, що представництво інтересів відповідача в суді першої інстанції здійснював адвокат Горбань О.В. (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 443 від 04.12.2009) на підставі довіреності від 03.09.2023 та адвокат Рохов О.В. (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 83 від 09.11.2002) на підставі ордеру від 08.10.2023, виданого згідно з договором про надання правничої допомоги від 23.08.2023.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "АДРЕСА_2" надано:
1) договір про надання правничої допомоги від 23.08.2023 (надалі - Договір), укладений між Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "АДРЕСА_2" (надалі - Замовник) та адвокатом Роховим Олегом Володимировичем (надалі - Адвокат), відповідно до умов якого:
- Замовник доручає, а Адвокат приймає на себе зобов'язання надавати правничу допомогу та представляти інтереси Замовника під час розгляду Господарським судом Хмельницької області господарської справи № 924/822/23, у якості представника відповідача (пункт 1.1 Договору);
- Адвокат зобов'язується здійснити збір письмових доказів та підготувати відзив на позовну заяву, а також представляти інтереси відповідача під час розгляду справи в Господарському суді Хмельницької області (пункт 1.1.3 Договору);
- вартість робіт передбачених пунктом 1.1.3 Договору - гонорар Адвоката, визначається сторонами у фіксованій сумі у розмірі 10 000,00 грн та виплачується шляхом перерахування коштів на рахунок Адвоката (пункт 2.1 Договору);
- факт виконання Адвокатом зобов'язань за Договором підтверджується актом виконання робіт (надання послуг). Загальний розмір гонорара Адвоката визначається як сума оплати кожної з наданих послуг, виконаних Адвокатом за Договором і зазначається в акті виконаних робіт (пункт 2.2 Договору);
2) акт виконання робіт (наданих послуг) від 14.12.2023 за Договором, відповідно до якого Адвокатом надано наступні послуги: вивчення матеріалів господарської справи № 924/822/23 та формування правової позиції у справі (вартість 2 000,00 грн), підготовка пояснень на позов (вартість 3 000,00 грн), представництво інтересів Замовника під час розгляду судом першої інстанції справи у якості представника (вартість 5 000,00 грн). Загальна вартість наданих робіт (послуг) - 10 000,00 грн;
3) платіжну інструкцію № 1968 від 31.08.2023 про сплату 10 000,00 грн за надання правничої допомоги Роховим О.В. ;
4) акт здачі-приймання правничої допомоги (послуг) № 30/11/23-4 від 12.12.2023, підписаного між Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "АДРЕСА_2" та адвокатом Горбань О.А, згідно з яким зазначеним адвокатом об'єднанню надано послуги загальною вартістю 10 000,00 грн;
5) платіжну інструкцію № 1954 від 24.08.2023 про сплату 10 000,00 грн за надання правничої допомоги Горбанем О.В.
Судами першої та апеляційної інстанцій досліджено матеріали даної справи, у тому числі доводи і докази відповідача, на підтвердження понесених ним витрат на професійну правничу допомогу, доводи позивача щодо зменшення таких витрат, та встановлено, що витрати відповідача у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції в розмірі 10 000,00 грн в частині представництва його інтересів адвокатом Роховом О.В., були безпосередньо пов'язані з розглядом справи, а перелік послуг, зазначений в акті приймання-передачі від 14.12.2023 є обґрунтованим та підтвердженим доказами, наявними в матеріалах справи, зокрема, надання письмових пояснень по суті справи, представництво інтересів Замовника в судових засіданнях в суді першої інстанції, а витрати на правову допомогу в розмірі 10 000,00 грн, надану адвокатом Горбанем О.В. не є документально підтвердженими та обґрунтованими.
Таким чином, встановивши вищезазначені обставини, враховуючи обсяг та співмірність витрат, їх необхідність і обґрунтованість, з урахуванням заперечень позивача, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення заяви відповідача про відшкодування судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу).
При цьому, з матеріалів справи та змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що суди попередніх інстанцій під час вирішення питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у даній справі, керуючись зокрема такими критеріями, як розумність, співмірність та пропорційність, виходячи з конкретних обставин справи, дійшли обґрунтованого висновку не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, що заявлені до стягнення.
Суд відхиляє аргументи скаржника про: неподання відповідачем попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які відповідач поніс і очікує понести у зв'язку з розглядом справи; відсутність у заяві переліку витрат, про відшкодування яких йдеться та методики їх розрахунку (погодинна оплата чи фіксована вартість послуги та де це закріплено); незаявлення до закінчення судових дебатів про відшкодування судових витрат та неподання відповідачем заяви про намір подати докази на підтвердження судових витрат на правничу допомогу надану після ухвалення судового рішення, з огляду на таке.
Згідно з частинами 1-3 статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів.
Потрібно розрізняти наслідки своєчасного неподання заяви про відшкодування судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, та доказів на підтвердження їх розміру, та загальні правила розподілу судових витрат за результатами розгляду справи. Неподання заяви чи незаявлення стороною до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, крім судового збору, є підставою для відмови в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат. Неподання стороною доказів у підтвердження розміру витрат, пов'язаних із розглядом справи, до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву, має своїм процесуальним наслідком залишення такої заяви без розгляду (така правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 29.06.2022 у справі № 161/5317/18, від 20.04.2023 у справі № 917/527/18 тощо).
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідач у відзиві на позовну заяву заявляв про те, що очікує понести витрати на професійну правничу допомогу у зв'язку з розглядом даної справи в сумі 20 000,00 грн (т. 1, а.с. 78-80), а заява про прийняття додаткового рішення разом із доказами понесених судових витрат була подана відповідачем до місцевого господарського суду 07.02.2024 (т. 2, а.с. 1-13), тобто в межах строків визначених частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Тобто, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено обставини дотримання відповідачем, передбачених статтями 124, 129 Господарського процесуального кодексу України порядку подання попереднього розрахунку суми судових витрат та надання суду доказів на підтвердження розміру таких судових витрат протягом п'яти днів після ухвалення рішення по суті спору.
Отже, звертаючись з касаційною скаргою, скаржник не спростував висновків судів першої та апеляційної інстанцій, та не довів неправильного застосування норм процесуального права, як необхідної передумови для скасування прийнятих ними судових рішень.
6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Пунктом 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.
Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 Господарського процесуального кодексу України).
Зважаючи на викладені в цій постанові висновки, касаційна скарга у даній справі задоволенню не підлягає, а оскаржувані судові рішення слід залишити без змін.
7. Судові витрати
З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов'язані з оплатою судового збору за подання касаційної скарги, покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Офіс Сейл" залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 05.02.2024, додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 19.02.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.04.2024 у справі № 924/822/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Н.М. Губенко
Судді І.Д. Кондратова
В.І. Студенець