25 липня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/12546/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратової І. Д. - головуючої, суддів - Губенко Н. М., Студенця В. І.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Господарського суду міста Києва
(суддя - Маринченко Я. В.)
від 05.03.2024
та постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий - Станік С.Р., судді - Шаптала Є.Ю., Яковлєв М.Л.)
від 30.05.2024
за скаргою ОСОБА_1
на рішення Державного виконавця Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Стеценко Наталії Василівни
стягувач Державна Судова Адміністрація України
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтербуд Альянс"
до відповідачів:
1. Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова,
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно - будівельна компанія "Алтана",
треті особи:
1. Міністерство освіти України,
2. Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві,
про визнання недійсними результати закупівлі, визнання недійсним договору.
1. У листопаді 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтербуд Альянс" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова та Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-будівельна компанія "Алтана", треті особи: Міністерство освіти та науки України, Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві, про визнання недійсними результату закупівлі і договору.
2. Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.04.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.06.2023, у задоволенні позову відмовлено.
3. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.04.2023, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.06.2023, застосовано до директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтербуд Альянс" ОСОБА_1 захід процесуального примусу у вигляді штрафу; стягнуто з ОСОБА_1 у дохід державного бюджету України штраф у розмірі 10 000,00 грн.
4. 27.02.2024 ОСОБА_1 подав до Господарського суду міста Києва скаргу на рішення державного виконавця Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Стеценко Наталії Василівни (далі - державний виконавець) у виконавчому проваджені № 74093418 від 08.02.2024 у справі № 910/12546/22, в якій просив суд визнати неправомірною та скасувати постанову державного виконавця від 08.02.2024 про відкриття виконавчого провадження № 74093418 та стягнення з нього на користь держави штрафу у сумі 10 000,00 грн.
5. Скарга обґрунтована тим, що на виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 06.04.2023 державний виконавець виніс постанову про відкриття виконавчого провадження, тоді як оригінал цієї ухвали суду фактично знаходився у Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтербуд Альянс", якому його було помилково направлено. Тому він вважає, що суд не міг повторно направити виконавцеві оригінал цього виконавчого документа. Крім того, скаржник зазначає, що стягувач пропустив визначений строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, тому державний виконавець мав повернути виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання.
6. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.03.2024, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.05.2024, у задоволенні скарги відмовлено.
7. Суд першої інстанції виходив з того, що:
- оригінал ухвали Господарського суду міста Києва від 06.04.2023, яка є виконавчим документом, помилково був направлений на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтербуд Альянс", а не стягувача;
- у листі від 10.08.2023 № 19/27 директор цього товариства ОСОБА_1 повідомив про наявність у нього оригіналу цієї ухвали суду та неможливість її повернення суду у зв'язку з його перебуванням за межами території України, що розцінено як свідоме ухилення його від виконання обов'язку з повернення помилково отриманого оригіналу ухвали Господарського суду міста Києва від 06.04.2023 у справі № 910/12546/22, та з метою уникнення виконання судового рішення, яке набрало законної сили і є обов'язковим;
- з метою забезпечення виконання судового рішення суд першої інстанції повторно виготовив та направив на адресу Державної судової адміністрації України оригінал ухвали Господарського суду міста Києва від 06.04.2023 у справі № 910/12546/22, яка є виконавчим документом та відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" містить усі необхідні реквізити, на підставі якої державний виконавець відкрив виконавче провадження № 74093418;
- ураховуючи воєнний стан, строки, передбачені частиною першою статті 12 Закону України "Про виконавче провадження", є такими що перервалися, а тому у державного виконавця були відсутні підстави для повернення стягувачу виконавчого документа ;
- доказів невідповідності виконавчого документа вимогам Закону України "Про виконавче провадження" та порушення державним виконавцем норм названого Закону скаржник суду не надав.
8. 11.07.2024 ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ці судові рішення й ухвалити нове рішення, яким визнати неправомірною та скасувати постанову державного виконавця від 08.02.2024 про відкриття виконавчого провадження № 74093418 щодо стягнення з нього на користь держави штрафу у розмірі 10 000,00 грн. Посилається на порушення судами Закону України "Про виконавче провадження" й Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України 20.08.2019 № 814 (у редакції наказу Державної судової адміністрації України від 17.10.2023 № 485), а також стверджує про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах стосовно правомірності та можливості виготовлення судами оригіналу ухвали, яка є виконавчим документом, декілька разів з певним проміжком у часі.
9. Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.
10. Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
11. Судове рішення за своєю суттю охороняє права, свободи та законні інтереси фізичних та юридичних осіб, а виконання судового рішення є завершальною стадією судового провадження, яким досягається кінцева мета правосуддя - захист інтересів фізичних та юридичних осіб і реальне поновлення їхніх порушених прав. Отже, судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок.
12. Відповідно до статті 326 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
13. Згідно зі статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
14. Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов'язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об'єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців (стаття 2 зазначеного Закону).
15. У частині першій статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" зазначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
16. За змістом статті 18 цього ж Закону виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний, зокрема здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
17. Відповідно до частини п'ятої статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
18. Як зазначено раніше, суди першої та апеляційної інстанцій установили, що державний виконавець відкрив виконавче провадження № 74093418 на підставі оригіналу ухвали Господарського суду міста Києва від 06.04.2023 у справі № 910/12546/22, яка містила усі необхідні вимоги до виконавчого документа. При цьому суд апеляційної інстанції зазначив, що ухвала набула ознак виконавчого документа, а тому видача дублікату такої ухвали не спростовує її законної сили. Суди дійшли висновку, що підстави для відмови у відкритті виконавчого провадження у державного виконавця були відсутні. Крім того, суди зазначили, що строки пред'явлення виконавчого документу до виконання, передбачені частиною першою статті 12 Закону України "Про виконавче провадження", є такими, що перервалися з огляду на воєнний стан, тому у державного виконавця також були відсутні підстави для повернення стягувачу виконавчого документа.
19. Крім того, як зазначено у постанові апеляційного господарського суду, 13.05.2024 державний виконавець виніс постанову про закінчення виконавчого провадження, на підтвердження до матеріалів справи долучено належним чином засвідчені копії.
20. Оскільки, за встановлених судами обставин, на момент відкриття державним виконавцем виконавчого провадження з примусового виконання названої ухвали не існувало жодних обмежень, які б унеможливлювали вчинення виконавчих дій відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", а в разі надходження до виконавця заяви стягувача про примусове виконання ухвали разом з оригіналом, що відповідає визначеним вимогам, спеціальним законодавством встановлено імперативний обов'язок виконавця відкрити виконавче провадження та вчиняти дії з примусового виконання; відсутності підстав для повернення виконавчого документа (повторно виданого оригіналу ухвали) стягувачу без прийняття до виконання, то за обґрунтованими висновками судів попередніх інстанцій дії державного виконавця з винесення постанов про відкриття виконавчого провадження та інших похідних постанов вчинено відповідно до закону, у межах повноважень та є правомірними.
21. При цьому слід звернути увагу на те, що підстави скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця обґрунтовані виключно обставинами вчинення виконавцем виконавчих дій за наявності у нього оригіналу ухвали, який помилково йому надісланий, тоді як будь-якими іншими підставами ця скарга не обґрунтована і не підтверджена відповідними доказами. Тому у суду були відсутні правові підстави застосовувати положення зазначених скаржником у касаційній скарзі законів.
22. Ураховуючи встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини, Верховний Суд вважає, що доводи скаржника не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та не викликають сумнівів щодо правомірності застосування норм права, а зводяться виключно до переоцінки встановленого судами.
23. Відповідно до частини другої статті 293 ГПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
24. Беручи до уваги конкретні обставини цієї справи, суд касаційної інстанції дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.03.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.05.2024, оскільки правильне застосування судами попередніх інстанцій норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, тому відповідно до частини другої статті 293 ГПК України Верховний Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження.
Керуючись нормами статей 234, 287, 290, частини другої статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 910/12546/22 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.03.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.05.2024.
2. Касаційну скаргу разом з доданими до неї матеріалами направити скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуюча І. Кондратова
Судді Н. Губенко
В. Студенець