вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
24.07.2024м. ДніпроСправа № 904/1037/24
Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Панна С.П. при секретарі судового засідання Скородумовій Л.В., розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Технохімреагент", 69034, м.Запоріжжя, вул.Цимлянська, 29-А, код ЄДРПОУ 34155997
до Публічного акціонерного товариства "Арселорміттал Кривий Ріг", 50095, м.Кривий Ріг, вул.Орджонікідзе, 1, код ЄДРПОУ 24432974
про стягнення заборгованості за договором поставки
та
за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства "Арселорміттал Кривий Ріг", 50095, м.Кривий Ріг, вул.Орджонікідзе, 1, код ЄДРПОУ 24432974
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Технохімреагент", 69034, м.Запоріжжя, вул.Цимлянська, 29-А, код ЄДРПОУ 34155997
про стягнення неустойки в розмірі 139 257,65грн.
Представники сторін:
від позивача (відповідач за зустрічним позовом): Волтер Олег Веніамінович
від відповідача (позивача за зустрічним позовом): Крят Лілія Борисівна, адвокат
Товариство з обмеженою відповідальністю "Технохімреагент" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 11.06.2024р.) до Публічного акціонерного товариства "Арселорміттал Кривий Ріг", в якій просить суд стягнути заборгованість в розмірі 2 019 948,00грн., 3 % річних в розмірі 25619,32грн., інфляційні втрати в розмірі 46 362,27грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням умов договору поставки № 2156 від 21.09.2021р. в частині оплати за отриманий товар.
28.03.2024р. від відповідача надійшла заява про об'єднання справ в одне провадження у справі № 904/1129/24. 29.03.2024р. до суду від позивача надійшли заперечення на клопотання (заяву) відповідача про об'єднання справ в одне провадження у справі № 904/1129/24. В задоволенні заяви відповідача про об'єднання справ в одне провадження у справі було відмовлено, про що винесено протокольну ухвалу 13.06.2024р.
Суддя Панна С.П. в період з 25.03.2024р. по 05.04.2024р. перебувала у відпустці.
Ухвалою суду від 08.04.2024р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
23.04.2024р. до суду від Публічного акціонерного товариства "Арселорміттал Кривий Ріг" надійшла зустрічна позовна заява, в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Технохімреагент" неустойку в розмірі 139 257,65грн. Позовні вимоги за зустрічною позовною заявою обґрунтовані тим, що постачальником було порушено строки поставки товару за спірною Специфікацією. Судові витрати позивач за зустрічним позовом просить покласти на відповідача за зустрічним позовом. Ухвалою суду від 30.04.2024р. прийнято зустрічний позов Публічного акціонерного товариства "Арселорміттал Кривий Ріг" для сумісного розгляду із первісним позовом.
23.04.2024р. до суду через систему "Електронний суд" від відповідача за первісним позовом надійшов відзив на позовну заяву, в яких просить залучити до розгляду справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Офіс генерального прокурора та судові витрати покласти на позивача. В своєму відзиві відповідач за первісним позовом звертає увагу суду на те, що позивач помилково зазначає спірні поставки по специфікації №23. В частині клопотання залучення третьої особи, воно обґрунтоване тим, що по відношенню до позивача відкрито кримінальне провадження № 22022000000000250, за ознаками вчинення ТОВ "Технохімреагент" кримінального правопорушення за ч.1 ст.111-2 КК України "Пособництво державі-агресору". В задоволенні клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Офіс генерального прокурора задоволенню було відмовлено, оскільки відповідачем не доведено, яким чином рішення суду вплине на права та обов'язки Офісу генерального прокурора", про що винесено ухвалу суду від 30.05.2024р.
07.05.2024р. до суду через систему "Електронний суд" від представника позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) надійшла відповідь на відзив в якій зазначає, що за Видатковою накладною РН-00604 від 06.04.2023 борг у розмірі 351024,30грн. здійсненої відповідачем оплати вистачило тільки на погашення 295796,40грн. з 351024,30грн., наявність або відсутність рахунка-фактури жодним чином не перешкоджає виконанню зобов'язання з оплати отриманого товару.
08.05.2024р. до суду через систему "Електронний суд" від представника позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) надійшла заява про долучення службової записки до матеріалів справи.
10.05.2024р. до суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним) надійшли заперечення на відповідь на відзив в яких зазначає, що ним повністю 14.08.2023 (платіжна інструкція №600017346) здійснено добровільну передчасну оплату, а тому вимоги позивача за первісним позовом щодо стягнення суми за поставлену продукцію за видатковою накладною РН-00604 від 06.04.2023 у розмірі 351 024,30 грн. з ПДВ є безпідставними, в зв'язку з оплатою. Періоди прострочення для нарахування 3% річних та інфляційних втрат по усім поставкам не відповідають дійсним обставинам.
14.05.2024р. до суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача за зустрічним позовом (позивач за первісним позовом) надійшов відзив на зустрічну позовну заяву, в якому просить прийняти до уваги право продавця зупинити передання цього товару до повної оплати всього раніше переданого товару, а у випадку задоволення зустрічного позову зменшити розмір неустойки до 4 926,81грн.
15.05.2024р. до суду через систему "Електронний суд" від представника позивача за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) надійшла заява свідка.
20.05.2024р. до суду через систему "Електронний суд" від представника позивача за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) надійшла заява про заміну підстав позову. 12.06.2024р. до суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) надійшли заперечення на заяву про зміну підстав позову, в яких просить розгляд заяви про зміну підстав позову здійснювати з урахуванням цих заперечень. У зв'язку з задоволенням 13.06.2024р. заяви позивача за первісним позовом про зменшенням розміру позовних вимог, заява позивача про зміну підстав позову втратила актуальність та позивач в судовому засіданні не заперечував проти клопотання відповідача про залишення цієї заяви без розгляду, про що винесено протокольну ухвалу 13.06.2024р.
23.05.2024р. до суду через систему "Електронний суд" від представника позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) надійшла заява про дослідження доказів. Клопотання про визнання доказу недостовірним - не підлягає задоволенню, оскільки клопотання не надавалося замовлення з графіком. Крім того відповідач за первісним позовом зазначає, що це стосується іншої справи 904/1129/24, а не справи 904/1037/24, про що винесено протокольну ухвалу 13.06.2024р.
27.05.2024р. до суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) надійшла відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву.
27.05.2024р. до суду через систему "Електронний суд" від представника позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) надійшли заперечення на відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву та клопотання про визнання доказу недостовірним.
Ухвалою суду від 30.05.2024р. продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.
10.06.2024р. до суду через систему "Електронний суд" від представника позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) надійшла заява про дослідження доказів-2.
11.06.2024р. до суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) надійшли пояснення.
11.06.2024р. до суду через систему "Електронний суд" від представника позивача за первісним позов (відповідача за зустрічним позовом) надійшли додаткові пояснення у справі.
13.06.2024р. до суду через систему "Електронний суд" від представника позивача за первісним позов (відповідача за зустрічним позовом) надійшло клопотання про долучення доказів, а саме, додаткові докази про повідомлення боржника щодо заборгованості.
14.06.2024р. до суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) надійшли додаткові пояснення у справі, в яких зазначає, що надані відповідачем заперечення, пояснення та докази свідчать про те, що останній не має просрочення виконання грошового зобов'язання за поставлений по спірним видатковим накладним, а отже позовні вимоги не підлягають задоволенню повністю.
Ухвалою суду від 25.06.2024р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 04.07.2024р.
01.07.2024р. від позивача за первісним позовом надійшли додаткові пояснення.
04.07.2024р. в судовому засіданні оголошено перерву до 24.07.2024р. о 09:30год.
04.07.2024р. до суду від позивача за первісним позовом надійшла заява про залишення зустрічної позовної заяви без розгляду. 19.07.2024р. до суду від позивача за первісним позовом надійшла заява про відмову від зустрічного позову. 19.07.2024р. до суду від позивача за зустрічним позовом надійшли заперечення на заяву від 04.07.2024р. Заяви позивача за первісним позовом не підлягають задоволенню, про що було винесено протокольну ухвалу 24.07.2024р.
23.07.2024р. до суду від позивача за первісним позовом надійшли заперечення на додаткові пояснення від 14.06.2024р., які не були прийняті судом, про що було зазначено в протокольній ухвалі 24.07.2024р.
24.07.2024р. до суду від позивача за первісним позовом надійшли дебати за первісним та зустрічним позовами, в яких просить суд задовольнити позовні вимоги за первісним позовом в повному обсязі, за зустрічним позовом просить суд прийняти до уваги право продавця зупинити передання цього товару до повної оплати всього раніше переданого товару (ч.5 ст.692 ЦК України), відмовити в задоволенні зустрічних позовних вимог повністю, у випадку задоволення зустрічного позову, зменшити розмір стягнення до 4 926,81грн. (чи то неустойки, чи то збитків).
В судове засідання 24.07.2024р. з'явились представники позивача та відповідача.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги за первісним та зустрічним позовами, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті
Позивач за первісним позовом просить суд стягнути заборгованість в розмірі 2 019 948,00грн., 3 % річних в розмірі 25 619,32грн., інфляційні втрати в розмірі 46 362,27грн.
Позивач за зустрічним позовом просить суд стягнути неустойку в розмірі 139 257,65 грн.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов до висновку про часткове задоволення первісних та зустрічних позовних вимог, виходячи з наступного.
21.09.2021 між Публічним акціонерним товариством "АрселорМіттал Кривий Ріг" (надалі - покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Технохімреагент" (надалі - продавець) був укладений договір № 2156.
Відповідно до пункту 1.1. договору продавець зобов'язується поставити та передати у власність покупця продукцію (далі - продукцію або товар) за цінами, узгодженими у специфікації(ях) до даного договору, в об'ємах та згідно зі строками, зазначеними у замовленнях на поставку, що є невід'ємними частинами договору, а покупець прийняти продукцію та оплатити її на умовах договору.
Згідно пункту 2.1. договору ціна продукції, що постачається покупцю, договірна і вказується для кожної позиції окремо в специфікації(ях), що є невід'ємною частиною договору.
Пунктом 2.2. договору передбачено, що загальна вартість продукції за відповідною специфікацією, яка буде поставлена покупцю відповідно всіх наданих ним замовлень на поставку в рамках даної специфікації, не повинна перевищувати граничну суму, зазначену у цій специфікації.
Відповідно до пункту пункті 3.6 договору на момент прибуття продукції на склад покупця продавець має надати покупцю наступні документи: рахунок-фактуру; накладну (видаткову, ТТН, залізничну накладну, кур'єрської служби), в якій вказані номери договору та замовлення на поставку в системі SAP/R3; оригінал та завірену копію, або електронну копію у форматі, що не підлягає редагуванню, документ, що підтверджує якість продукції (сертифікат якості та/або відповідності, виданий на одиницю або партію продукції, що постачається за цим договором, та/або паспорт виробу, та/або інструкція (керівництво) з технічної експлуатації та гарантійний талон, за його наявності).
Продавець зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умов реєстрації електронного цифрового підпису уповноваженої особи продавця у порядку, встановленому законодавством, зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.
У випадку прострочення оплати з причини не надання продавцем податкової накладної або в разі порушення ним порядку заповнення і порядку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець звільняється від відповідальності за прострочення платежу.
Рахунок-фактура повинен містити юридичний номер договору, номер SAP специфікації, номер SAP замовлення на закупівлю, номер продавця, під яким він зареєстрований в SAP.
Продавець повинен направити оригінал рахунку-фактури до Відділу обліку кредиторської заборгованості покупця за наступною адресою: ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг", 50095, Україна, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Орджонікідзе, 1, одержувач: Відділ обліку кредиторської заборгованості, начальник відділу.
Усі інші документи продавець направляє разом з продукцією.
У разі відсутності в рахунку-фактурі необхідної для оплати інформації покупець має право повернути рахунок-фактуру продавцю для виправлення або заміни. Дата отримання належно оформленого рахунку з урахуванням усіх зазначених у цьому пункті вимог покупця буде вважатися датою отримання рахунку. У випадку прострочення оплати з причини неналежно оформленого рахунку, покупець звільняється від відповідальності за прострочення платежу.
З питань стану підготовки платіжних документів продавець звертається за електронною адресою. Продавець повинен забезпечити надходження покупцю оригіналу рахунку-фактури не раніше дати поставки продукції.
Умови поставки Продукції викладаються Сторонами відповідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів «Інкотермс» у редакції, зазначеній у відповідній специфікації, та узгоджуються у відповідні й(их) Специфікації(ях). Якщо редакція Інкотермс не визначена у відповідній специфікації, застосовуватиметься Інкотермс в редакції 2010 року (пункт 3.1. договору).
Поставка Продукції Продавцем здійснюється в строки та в об'ємах, зазначених у відповідних Замовленнях на поставку (далі - Замовлення). Замовлення подаються Покупцем Продавцю шляхом направлення сканкопії цього документу на електронну адресу Продавця. Датою подачі Замовлення на поставку вважається дата його направлення на електронну адресу продавця. Продавець протягом 2-х робочих днів, з моменту подачі замовлення покупцем, повинен підтвердити можливість виконання замовлення в обсягах та строках або надіслати мотивовану відмову. Після отримання підтвердження від продавця сторони підписують та скріплюють печатками сторін оригінал відповідного замовлення. Замовлення на поставку повинно містити: перелік номенклатури (асортимент), стандарт або вимоги виготовлення продукції, ціну продукції, обсяги поставки, умови поставки, строки поставки продукції. (пункт 3.2. договору).
Згідно пункту 6.1. договору у випадку одержання продукції, що не відповідає вимогам, наведеним в договорі або його невід'ємних частинах (неякісна, некомплектна, не замовлена., в ушкодженій упаковці, що була у використанні та ін.) або при виявленні будь-якої невідповідності в документах кількості і номенклатури фактично поставленої продукції, покупець зобов'язаний прийняти її на відповідальне зберігання і негайно сповістити продавця для розпорядження продукцією.
Згідно пункту 7.1. договору у випадку прострочення поставки Продукції проти строків обумовлених в Замовленнях на поставку, Продавець сплачує Покупцю неустойку в розмірі 0,3% від вартості недопоставленої Продукції, але не менше суми в гривнях, що еквівалентна 500 доларів США на момент складання вимоги про сплату даних штрафних санкцій за кожний день прострочення. Нарахування неустойки починається з першого дня прострочення та припиняється на дату поставки Продукції (п. 7.1. Договору).
Відповідно до пункту 12.22. договору якщо договором передбачено електронне листування, сторони погодили, що документи, відправлені електронною поштою, мають повну юридичну силу, породжують права та обов'язки для сторін, можуть бути подані до судових інстанцій в якості належних доказів і не можуть спростовуватися стороною, від імені якої вони були відправлені.
У пункті 11.1. договору сторони погодили, що договір набирає чинності з 14.09.2021 і діє по 31.12.2023, а в частині: 1) порядку врегулювання спору встановленого даним договором; 2) порядку застосування штрафних санкцій; 3) гарантійних зобов'язань; 4) виконання грошових зобов'язань за договором; 5) зберігання продукції з недоліками, - до повного виконання вказаних зобов'язань.
До договору сторонами вносилися зміни шляхом укладення Додаткових угод.
Судом встановлено, що у вказаному договорі сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов, встановлених законом для даного виду договорів, договір підписаний уповноваженими представниками сторін, їх підписи скріплено печатками підприємств, отже, з урахуванням презумпції правомірності правочину, такий договір є правомірним, укладеним та таким, що породжує у сторін права та обов'язки щодо його виконання.
Доказів визнання недійсним або розірвання вказаного договору сторонами суду не надано.
Судом на підставі підписаного сторонами Реєстру бухгалтерських документів проведених в обліку за період з 01.01.2021 по 20.05.2024 за спірним договором встановлено, що на виконання умов договору позивачем був поставлений відповідачу товар на загальну суму 18 538 693,34грн., за який відповідач частково здійснив оплату в розмірі 12 415 014,50грн.
Специфікаціями №№ 14, 20, 21, 22, 23 сторони визначили вартість продукції.
Замовленнями на поставку №№ 4500399317 від 15.03.2023, 4500409024 від 31.07.2023, 4500409420 від 04.08.2023, 4500409593 від 08.08.2023, 4500412191 від 14.09.2023 покупець визначив об'єм замовлення та ціну, а продавець прийняв замовлення до виконання, шляхом його підписання та подальшого виконання.
На підставі зазначених специфікацій і замовлень на поставку позивач поставив відповідачу продукцію за видатковими накладними №РН-00604 від 06.04.2023 на суму 351 024,30 грн., №РН-01433 від 31.07.2023 на суму 440 466,00грн., №РН-01569 від 16.08.2023 на суму 366 720,00 грн., № РН-01610 від 23.08.2023 на суму 848 682,00грн., № РН-01952 від 12.10.2023 на суму 364 080,00грн.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач 14.08.2023р. сплатив за видатковою накладною № РН-00604 від 06.04.2023 суму у розмірі 351 024,30 грн., про що свідчить платіжна інструкція № 600017346.
Станом на сьогоднішній день заборгованість за договором № 2156 від 21.09.2021 складає 2 019 948,00грн. (за видатковими накладними №РН-01433 від 31.07.2023 на суму 440 466,00грн., №РН-01569 від 16.08.2023 на суму 366 720,00 грн., № РН-01610 від 23.08.2023 на суму 848 682,00грн., № РН-01952 від 12.10.2023 на суму 364 080,00грн.), яка підлягає до стягненню і підтверджується матеріалами справи.
Доказів погашення заборгованості відповідачем не надано.
Щодо позовних вимог за первісним позовом по стягненню 3 % річних в розмірі 25 619,32грн. (за видатковою накладною № РН-01433 від 31.07.2023 прострочення з 21.05.2023 р. по 11.03.2024р., за видатковою накладною № РН-01569 від 16.08.2023 прострочення з 30.09.2023 р. по 11.03.2024р., за видатковою накладною № РН-01610 від 23.08.2023 прострочення з 07.10.2023 р. по 11.03.2024р., за видатковою накладною № РН-01952 від 12.10.2023 прострочення з 27.11.2023 р. по 11.03.2024р.) та інфляційних втрат в розмірі 46 362,27грн. (за видатковою накладною № РН-01433 від 31.07.2023 інфляційне збільшення за вересень 2023 - січень 2024, за видатковою накладною № РН-01569 від 16.08.2023 інфляційне збільшення за жовтень 2023 - січень 2024, за видатковою накладною № РН-01610 від 23.08.2023 інфляційне збільшення за жовтень 2023 - січень 2024, за видатковою накладною № РН-01952 від 12.10.2023 інфляційне збільшення за грудень 2023 - січень 2024), суд зазначає наступне.
Положеннями ст.611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За приписами ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Статтею 617 ЦК України встановлено підстави звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, а саме: особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Норми ст.ст. 614, 617 ЦК України кореспондуються із нормами ст. 218 ГК України, згідно з якими учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Особливості регулювання грошових зобов'язань встановлено статтею 625 ЦК України, відповідно до якої боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Формулювання ст.625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов'язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів.
Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Приймаючи до уваги встановлений факт прострочення відповідачем виконання основного грошового зобов'язання, вимоги про стягнення з нього 3% річних та інфляційних збитків є правомірними, при цьому судом здійснено перевірку правильності розрахунку суми первісного позову.
Господарським судом здійснено перевірку розрахунку інфляційних втрат, зробленого позивачем та встановлено, що під час його проведення позивачем було вірно визначено суми заборгованості та період нарахування інфляційних втрат, арифметично розрахунок проведено вірно.
Враховуючи вказане, розрахунок інфляційних втрат, здійснений позивачем визнається судом обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам законодавства та фактичним обставинам справи.
Враховуючи викладене, вимоги позивача за первісним позовом в частині стягнення інфляційних втрат за вказані вище періоди підлягають задоволенню в сумі 46 362 грн. 27 коп.
Господарським судом здійснено перевірку розрахунку 3 % річних, зробленого позивачем за первісним позовом та встановлено, що під час його проведення останнім було невірно визначено період нарахування суми 3 % річних, що призвело до арифметично невірного розрахунку.
Статтею 251 ЦК України визначено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настання якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.
Згідно статті 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
Згідно ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Частиною 5 ст.254 ЦК України передбачено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
У Постанові КЦС ВС від 16.06.2021 у справі № 554/4741/19 наведено висновок, щодо Розумного обчислення строку. При визначенні кінцевого дня строку слід ураховувати, що правила частини п'ятої статті 254 ЦК України поширюються на будь-які сфери цивільно-правового регулювання і стосуються будь-яких суб'єктів цивільних правовідносин. Тому коли останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Перевіряючи розрахунок заявленої позивачем до стягнення суми 3% річних за спірними видатковими накладними суд враховує вимоги ст.253 ЦК України та ч.5 ст.254 ЦК України та зазначає наступне:
- за видатковою накладною №РН-01433 від 31.07.2023, поставка на суму 440 466,00грн. позивач помилково зазначив початок розрахунку періоду прострочення з 21.05.2023.
Поставка, відповідно до видаткової накладної №РН-01433 здійснена 31.07.2023. Строк оплати в 45 календарних днів погоджений сторонами у Замовленнях на поставку та в Специфікаціях і рахується з наступного дня за днем поставки та останній день виконання зобов'язання з оплати припадає на 14.09.2023.
Тобто вірний період прострочення в оплаті за видатковою накладною №РН-01433 рахується з 15.09.2023 по 11.03.2024 (календарна дата визначена позивачем) та складає 179 календарних днів, сума 3% річних складає - 6 473,26 грн.
- за видатковою накладною №РН-01569 від 16.08.2023, поставка на суму 366 720,00грн. позивачем помилково зазначено початок розрахунку періоду прострочення з 30.09.2023.
Поставка, відповідно до видаткової накладної №РН-01569 здійснена 16.08.2023. Строк оплати в 45 календарних днів погоджений сторонами у Замовленнях на поставку та в Специфікаціях рахується з наступного дня за днем поставки та останній день виконання зобов'язання з оплати припадає на суботу 30.09.2023, який є вихідним днем та відповідно переноситься на перший робочий день понеділок 02.10.2023.
Тобто вірний період прострочення в оплаті за видатковою накладною №РН-01569 рахується з 03.10.2023 по 11.03.2024 (календарна дата визначена позивачем) та складає 161 календарний день, сума 3 % річних складає - 4 846,91 грн.
- за видатковою накладною № РН-01610 від 23.08.2023, поставка на суму 848 682,00грн. позивач помилково зазначив початок розрахунку періоду прострочення з 07.10.2023.
Поставка, відповідно до видаткової накладної №РН-01610 здійснена 23.08.2023. Строк оплати в 45 календарних днів погоджений сторонами у Замовленнях на поставку та в Специфікаціях рахується з наступного дня за днем поставки та останній день виконання зобов'язання з оплати припадає на суботу 07.10.2023, який є вихідним днем та відповідно переноситься на перший робочий день понеділок 09.10.2023.
Тобто вірний період прострочення в оплаті за видатковою накладною №РН-01610 рахується з 10.10.2023 по 11.03.2024 (календарна дата визначена позивачем) та складає 154 календарні дні, сума 3% річних складає - 10 728,69 грн.
- за видатковою накладною № РН-01952 від 12.10.2023, поставка на суму 364 080,00грн. позивач помилково зазначив початок розрахунку періоду прострочення з 27.11.2023.
Поставка, відповідно до видаткової накладної №РН-01952 здійснена 12.10.2023. Строк оплати в 45 календарних днів погоджений сторонами у Замовленнях на поставку та в Специфікаціях рахується з наступного дня за днем поставки та останній день виконання зобов'язання з оплати припадає на неділю 26.11.2023, який є вихідним днем та відповідно переноситься на перший робочий день понеділок 27.11.2023.
Тобто вірний період прострочення в оплаті за видатковою накладною №РН-01952 рахується з 28.11.2023 по 11.03.2024 (календарна дата визначена позивачем) та складає 105 календарних днів, 3% річних складає - 3 136,26 грн.
При визначені періоду прострочення в оплаті поставленої продукції, суд критично поставився до твердження відповідача, що строк поставки необхідно рахувати з дати, яка проставлена на зворотній стороні спірних видаткових накладних та не прийняв їх до уваги, враховуючи що на видаткових накладних містяться проставлені підписи сторін (позивача та відповідача) та відсутні будь - які зауваження зауважень чи виправлення.
Так, враховуючи визначені судом періоди прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання, а також наявні у них суми заборгованості, застосувавши межі періодів, що визначені позивачем у розрахунку, здійснивши власний розрахунок 3% річних, судом встановлено, що за прострочення оплати продукції за спірними видатковими накладними нараховано суму 3% річних у розмірі 25 185,12 грн.
Враховуючи вищевикладене, вимоги позивача за первісним позовом в частині стягнення 3 % річних підлягають частковому задоволенню в сумі 25 185,12 грн.
Щодо позовних вимог позивача за зустрічним позовом по стягненню неустойки в розмірі 139 257,65 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 4 ст.611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають наслідки встановлені договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до п. 1.1. договору відповідач за зустрічним позовом зобов'язався поставити та передати у власність позивача за зустрічним позовом Продукцію (далі - Продукцію або Товар) за цінами, узгодженими у Специфікацїї(ях) до даного Договору, в об'ємах та згідно строків, зазначених у Замовленнях на поставку, що є невід'ємними частинами даного Договору, а Покупець прийняти Продукцію та оплатити її на умовах даного Договору.
Умови поставки Продукції викладаються Сторонами відповідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів «Інкотермс» у редакції, зазначеній у відповідній специфікації, та узгоджуються у відповідні й(их) Специфікації(ях). Якщо редакція Інкотермс не визначена у відповідній специфікації, застосовуватиметься Інкотермс в редакції 2010 року (п.3.1. договору).
Поставка Продукції Продавцем здійснюється в строки та в об'ємах, зазначених у відповідних Замовленнях на поставку (далі - Замовлення). Замовлення подаються Покупцем Продавцю шляхом направлення сканкопії цього документу на електронну адресу Продавця Датою подачі Замовлення на поставку є дата його направлення на електронну адресу Продавця (п. 3.2. Договору).
В Специфікації № 20 від 28.07.2023 сторонами погоджено строк поставки продукції протягом 20 (двадцяти) календарних днів з дати направлення Покупцем сканкопії Замовлення на поставку на електронну адресу Продавця.
Замовлення на поставку Замовлення на поставку №4500412191 від 14.09.2023 направлено 15.09.2023 на електронну адресу Відповідача за зустрічним позовом (email:office@txp.com.ua та
Дата направлення сканованої копії Покупцем на електронну адресу Продавця підтверджена належними доказами наданими Позивачем за зустрічним позовом та Відповідачем за зустрічним позовом, а саме роздруківками з електронної пошти разом з електронним супровідним листом.
Підтвердженням отриманням Замовлення на поставку №4500412191 від 14.09.2023, його погодження та прийняття до виконання є його підписання сторонами без зауважень.
При цьому суд критично ставиться до позиції відповідача за зустрічним позовом, якою останній зазначає, що строками поставки продукції є дати, які містяться в нижній частині електронного листа, який супроводжував направлення замовлення на поставку, а не строки визначені в погодженому (підписаному сторонами) Замовленні на поставку, як то передбачено договором умовами договору.
Суд звертає увагу, що відповідно до умов договору, строки поставки визначаються сторонами саме у відповідних замовленнях на поставку.
Відповідно до ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Таким чином поставка продукції (замовлення на поставку№4500412191 від 14.09.2023) мала бути здійснена до 05.10.2023 включно.
На виконання зобов'язань за специфікацію № 20 від 28.07.2023, замовлення на поставку №4500412191 від 14.09.2023 Відповідачем за зустрічним позовом 12.10.2023 здійснено поставку продукції, що підтверджується підписаною сторонами видатковою накладною №РН - 01952 на суму 364080,00 грн.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Положеннями статті 549 ЦК України та статті 230 ГК України визначено загальне поняття штрафних санкцій, яке у господарському судочинстві включає неустойку, штраф, пеню, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил господарської діяльності, невиконання господарського зобов'язання.
Згідно ст.ст. 230, 231 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Відповідно до п. 7.1. договору передбачено, що у випадку прострочення поставки Продукції проти строків, обумовлених в договорі, Продавець сплачує Покупцю неустойку в розмірі 0,3% від вартості недопоставленої Продукції, але не менше суми в гривнях, що еквівалентна 500 доларів США на момент складання вимоги про сплату даних штрафних санкцій за кожний день прострочення. Нарахування неустойки починається з першого дня прострочення та припиняється на дату поставки Продукції.
Позивачем за зустрічним позовом надано розрахунок суми зустрічного позову виходячи з допущеного Продавцем порушення поставки на 7 (сім) календарних днів та нараховано за цей період суму неустойки у розмірі у розмірі 139 257,65 грн.
Перевіривши наданий позивачем за зустрічним позовом розрахунок, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог за зустрічною позовною заявою в цій частині, оскільки позивачем не враховано, що день фактичної поставки продукції не включається в період часу, за який здійснюється стягнення неустойки.
Отже період прострочення в поставці продукції за замовленням на поставку №4500412191 від 14.09.2023 (видаткова накладна №РН - 01952) становить 6 (шість) календарних днів (з 06.10.2023 по 11.10.2023 включно) та складає 119 363,70 грн.
В результаті здійсненого судом розрахунку за встановлений судом період (з 06.10.2023 по 11.10.2023 включно) сума неустойки за порушення зобов'язання з поставки, складає 119 363,70 грн.
З урахуванням викладеного, вимога позивача за зустрічним позовом про стягнення 139 257,65 грн. неустойки підлягає частковому задоволенню в розмірі 119 363,70 грн.
З врахуванням вищевикладеного, суд не вбачає підстав для зупинення передання товару до повної оплати всього раніше переданого товару (ч.5 ст.692 ЦК України) та зменшення розміру стягнення до 4 926,81грн.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Так, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Оскільки позивачем за первісним позовом була подана заява про зменшення позовних вимог, поверненню з Державного бюджету України підлягає судовий збір в розмірі 4 438,34грн.
Клопотання позивача за первісним позовом про повернення судового збору відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" до суду не надходило.
Відповідно до ст.129 ГПК України, судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених вимог: за подання первісного позову покладається на відповідача за первісним позовом у сумі 25 097,94грн., судовий збір за подання зустрічного позову покладається на відповідача за зустрічним позовом у сумі 2 076,34грн.
Відповідно до частини 11 статті 238 Господарського процесуального кодексу України у разі часткового задоволення первісного і зустрічного позовів про стягнення грошових сум суд проводить зустрічне зарахування таких сум та стягує різницю між ними на користь сторони, якій присуджено більшу грошову суму.
Зарахувати зустрічні позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Арселорміттал Кривий Ріг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Технохімреагент" про стягнення неустойки в розмірі 119 363,70грн. та судового збору в розмірі 2 076,34грн. в рахунок погашення частини первісних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Технохімреагент" до Публічного акціонерного товариства "Арселорміттал Кривий Ріг" про стягнення заборгованості в розмірі 2 019 948,00грн., 3 % річних в розмірі 25 185,12грн., інфляційних втрат в розмірі 46 362,27 та судового збору в розмірі 25 097,94грн.
Після проведення зустрічного зарахування грошових сум та судового збору, що підлягають до стягнення за первісним і зустрічним позовами: стягнути з Публічного акціонерного товариства "Арселорміттал Кривий Ріг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Технохімреагент" заборгованість в розмірі 1 972 131,69грн. та судовий збір в розмірі 23 021,60грн..
Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 231, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Первісні позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Арселорміттал Кривий Ріг", 50095, м.Кривий Ріг, вул.Орджонікідзе, 1, код ЄДРПОУ 24432974 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Технохімреагент", 69034, м.Запоріжжя, вул.Цимлянська, 29-А, код ЄДРПОУ 34155997 заборгованість в розмірі 2 019 948,00грн., 3 % річних в розмірі 25 185,12грн., інфляційних втрат в розмірі 46 362,27грн. та судовий збір в розмірі 25 097,94грн.
В решті позовних вимог за первісним позовом відмовити.
Зустрічні позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Технохімреагент", 69034, м.Запоріжжя, вул.Цимлянська, 29-А, код ЄДРПОУ 34155997 на користь Публічного акціонерного товариства "Арселорміттал Кривий Ріг", 50095, м.Кривий Ріг, вул.Орджонікідзе, 1, код ЄДРПОУ 24432974 неустойку в розмірі 119 363,70грн. та судовий збір в розмірі 2 076,34грн..
В решті позовних вимог за зустрічним позовом відмовити.
У порядку частини 11 статті 238 та частини 11 статті 129 Господарського процесуального кодексу України провести зустрічне зарахування сум, що підлягають стягненню за первісним та зустрічним позовами.
Зарахувати зустрічні позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Арселорміттал Кривий Ріг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Технохімреагент" про стягнення неустойки в розмірі 119 363,70 грн. та судового збору в розмірі 2 076,34грн. в рахунок погашення частини первісних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Технохімреагент" до Публічного акціонерного товариства "Арселорміттал Кривий Ріг" про стягнення заборгованості в розмірі 2 019 948,00грн., 3 % річних в розмірі 25 185,12грн., інфляційних втрат в розмірі 46 362,27грн. та судового збору в розмірі 25 097,94грн..
Після проведення зустрічного зарахування грошових сум та судового збору, що підлягають до стягнення за первісним і зустрічним позовами:
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Арселорміттал Кривий Ріг", 50095, м.Кривий Ріг, вул.Орджонікідзе, 1, код ЄДРПОУ 24432974 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Технохімреагент", 69034, м.Запоріжжя, вул.Цимлянська, 29-А, код ЄДРПОУ 34155997 заборгованість в розмірі 1 972 131,69грн. та судовий збір в розмірі 23 021,60грн..
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 25.07.2024
Суддя С.П. Панна