Справа № 345/3876/24
Провадження № 2-а/345/33/2024
25.07.2024 року м. Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого - судді Гапоненка Р.В.
за участю секретаря судового засідання Баран В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДСНС України в Івано-Франківській області про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення,-
що позивач звернулась до суду із вищевказаним позовом.
Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 04.07.2024 поновлено позивачу строк звернення до суду та відкрито провадження у справі, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 25.07.2024 об 11 год 30 хв.
Позивач у судове засідання не з'явилась, однак подала заяву про розгляд справи у її відсутності, позов підтримує.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, однак подав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ч. 4 ст. 229 КАС України).
Суд, перевіривши матеріали справи, приходить до таких висновків.
З дослідженої судом інформації, яку записано на оптичний носій CD-R, який є додатком до відзиву, встановлено, що позивач була обізнана про складання провідним інспектором ВЗНС Калуського РУГУ ДСНС в Івано-Франківській області Романовичем Р.В. 28.09.2023 щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, а також про відповідальність у виді штрафу за самовільне випалювання рослинності.
Про призначення розгляду справи за протоколом про адміністративне правопорушення відповідач повідомляв позивача рекомендованим листом, що підтверджується фіскальним чеком про оплату поштового відправлення від 29.09.2023 № 7730407377617.
Копію оскаржуваної постанови відповідач надіслав позивачу 10.10.2023, що підтверджується фіскальним чеком про оплату поштового відправлення від 10.10.2023 № 7730407398665.
Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Тож право на судовий захист не є абсолютним. Законодавством встановлені вимоги, зокрема, щодо необхідності дотримання особою, яка звертається до суду за захистом прав, свобод та інтересів, відповідних строків.
Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Вказаний висновок сформульовано у постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 03.04.2008 (справа «Пономарьов проти України») вказав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Від судів вимагається вказувати підстави. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні в часі, ні в підставах для поновлення строків (пункт 41).
У позовній заяві позивач зазначає, що про прийняття оскаржуваної постанови дізналась 11.06.2024 у цьому відділі державної виконавчої служби, коли виявила, що в неї заблокована пенсійна банківська картка.
Суд зазначає, що позивач знала про прийняття оскаржуваної постанови раніше, аніж 11.06.2024, і підтвердженням цьому є її заява від 08.05.2024 до Калуського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визначення поточного рахунку для здійснення видаткових операцій.
Цю заява подано на підставі пункту 102 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-VIII, згідно з яким для визначення такого поточного рахунку у банку фізична особа - боржник звертається до органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, який наклав арешт на кошти фізичної особи - боржника, із заявою про визначення поточного рахунку у банку для здійснення видаткових операцій. Заява може бути подана в паперовій формі (нарочно або засобами поштового зв'язку) або в електронній формі з дотриманням вимог, встановлених Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг". У заяві зазначаються номер поточного рахунку, який фізична особа - боржник просить визначити для здійснення видаткових операцій, та найменування банку, в якому відкрито такий рахунок.
Отже, ОСОБА_1 достеменно було відомо, що вона є боржником у виконавчому провадженні щодо примусового виконання постанови, яку в подальшому нею оскаржено до суду.
Суд наголошує, що поважними визнаються лише обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
Позивач не навела змістовних і вагомих доводів щодо вчинення нею всіх необхідних і можливих дій, які вказують на бажання реалізувати свої процесуальні права з метою їх захисту в судовому порядку; не довела, що в цій справі можливість вчасного подання нею позовної заяви не мала суб'єктивного характеру, тобто не залежала від її волевиявлення. Натомість пропуск строку на звернення до суду через пасивну поведінку позивача щодо реалізації процесуальних прав і небажання їх реалізувати в повній мірі в цьому випадку не є поважною причиною пропуску строку.
Відповідно до ч. 4 ст. 123 КАС України, якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Як передбачено пунктом 8 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Керуючись ст.ст. 118, 122, 123, 161, 205, 229, 240, 256, 294 КАС України, суд -
позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДСНС України в Івано-Франківській області про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення - залишити без розгляду.
Ухвалу суду може бути оскаржено в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Головуючий: