Справа № 282/458/24
Провадження № 2/282/146/24
23 липня 2024 року селище Любар
Любарський районний суд Житомирської області у складі:
головуючого судді Вальчука В.В.
при секретарі судового засідання Демчук В.І.
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в селищі Любар у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Кредит-капітал», інтереси якого представляє ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
03 квітня 2024 року позивач ТОВ «Фінансова компанія Кредит-капітал» звернулося до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, за кредитним договором №7086837 від 12.09.2022 року в розмірі 45895,51 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 12.09.2022 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №7086837 за яким, товариство зобов'язалося надати позичальникові кредит у сумі 15000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов цього договору, його додатків та правил.
Договір укладено в електронній формі шляхом підписання електронним підписом відповідача (вчиненим одноразовим ідентифікатором з урахуванням положень ч.6 і 12 п.1 ст.3, ст.12, п.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», ч.1 ст.205 ЦК України.
На виконання умов укладеного договору позикодавцем перераховано грошові кошти на рахунок позичальника у розмірі 15000,00 грн.
29.05.2023 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладений Договір відступлення прав вимоги №97-МЛ. Відповідно до умов даного Договору відбулося відступлення права вимоги і за Кредитним договором №7086837 від 12.09.2022 року, що укладений між ТОВ «Мілоан» та Відповідачем.
Таким чином, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» наділено правом грошової вимоги до відповідача.
Сума заборгованості відповідача становить 45895,51 грн., відповідно до витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №97-МЛ від 29.05.2023 р.
Враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності позивач просить стягнути заборгованість за кредитним договором у розмірі 45895,51 грн. та понесені ним судові витрати.
Ухвалою Любарського районного суду від 03.04.2024 року відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та визначено відповідачеві строк для подання відзиву.
У визначений судом строк представником відповідачки ОСОБА_3 до суду подано відзив на позовну заяву, у якому він просить суд відмовити у задоволені заявлених позивачем вимог, оскільки останнім не доведено наявність правовідносин між ним та відповідачкою ОСОБА_2 , не доведено факту укладення кредитного договору, надання коштів у кредит та відступлення права вимоги.
Представник відповідачки заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін не надав, також не надав зустрічного позову в межах визначеного судом строку, а тому суд здійснює розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження.
Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
Відповідно до ст.279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду, розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
У зв'язку із здійсненням судом розгляду справи за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали цивільної справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши усі зібрані у справі докази, встановив наступне.
12.09.2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_2 уклали кредитний договір №7086837 (а.с.8-14).
Згідно п.п.1.1., 1.2 договору, за цим договором товариство зобов'язалося надати позичальникові кредит на суму 15000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов цього договору, його додатків та правил.
Відповідно до п.1.3. договору кредит надається на строк 105 днів, тобто до 26.12.2022.
На виконання умов укладеного договору позикодавцем перераховано грошові кошти на рахунок позичальника у розмірі 15000 грн. Дана обставина підтверджується листом АТ КБ «ПриватБанк», згідно якого 12.09.2022 року ТОВ «Мілоан» було перераховано на картковий рахунок № НОМЕР_1 , що емітований на ім'я ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) здійснено зарахування грошових коштів у сумі 15000,00 грн. (а.с.133) та копією платіжного доручення №82474242 від 12.09.2022 (а.с.16).
29 травня 2023 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено Договір відступлення прав вимоги №97-МЛ, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» право вимоги до позичальників, в тому числі за кредитним договором №7086837 від 12.09.2022 р. (а.с.21 - 26).
Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №97-МЛ від 29.05.2023, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_2 в сумі 45895,51 грн. (а.с.27).
Відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Відповідно до ст.639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У ст.526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Відповідно до ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).
Частиною 2 ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).
Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно зі статтею 12, частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як встановлено судом, ОСОБА_2 було укладено кредитний договір в електронному вигляді з ТОВ «Мілоан», яким передбачено передачу коштів в безготівковій формі шляхом їх зарахування на платіжну картку позичальника.
Отже, підписавши вищевказану угоду електронним підписом, відповідачка добровільно погодилася у письмовому вигляді на умови кредитування, зокрема, розмір кредиту, порядок його надання та порядок та розмір сплати відсотків за користування кредитом.
За таких обставин, суд вважає, що правовідносини, що виникли між сторонами, є зобов'язальними, ТОВ «Мілоан» виконало свої зобов'язання за договором належним чином, надавши відповідачці кредитні кошти, проте остання, отримавши кредитні кошти, в порушення взятих на себе зобов'язань, суму боргу по кредиту не повернула.
Враховуючи те, що ТОВ «Мілоан» відступило право вимоги за кредитним договорам до відповідача ОСОБА_2 у позивача ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» наявне право на пред'явлення позову про стягнення заборгованості за цим договором.
Згідно розрахунку заборгованості, який наведено в позовній заяві заборгованість ОСОБА_4 перед ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «Кредит-Капітал» становить 45895,51 грн.
Саме такий розмір заборгованості підлягає стягненню із відповідачки.
Відповідно до ст.264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку із ухваленням рішення суду про задоволення позовних вимог, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню судові витрати понесені ним і документально підтверджені в розмірі 2422,40 грн. по сплаті судового збору.
Керуючись ст.ст.2, 12, 13, 83, 141, 247, 259, 263, 264, 268, 273, 279, 354 ЦПК України, ст.ст.11, 204, 207, 509, 526, 549, 610, 625, 626, 628, 633, 634, 638, 1048, 1049, 1054 ЦК України, суд,
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , жительки АДРЕСА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» (код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: 79018 м.Львів вул.Смаль-Стоцького,1 корпус 28) заборгованість за кредитним договором №7086837 від 12.09.2022 року в сумі 45895 (сорок п'ять тисяч вісімсот дев'яносто п'ять) гривень 51 копійка та понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення виготовлено 26 липня 2024 року.
Суддя В. В. Вальчук