Справа № 545/2219/23 Номер провадження 33/814/535/24Головуючий у 1-й інстанції Путря О. Г. Доповідач ап. інст. Обідіна О. І.
Категорія
24 липня 2024 року м. Полтава
Суддя Полтавського апеляційного суду Обідіна О.І.,
розглянувши в судовому засіданні у м. Полтава, справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Полтавського районного суду Полтавської області від 16 листопада 2023 року,
Постановою судді Полтавського районного суду Полтавської області від 16 листопада 2023 року визнано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою АДРЕСА_1 , винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 605,60 грн. судового збору.
Згідно з постановою судді, 14.06.2023 року, о 23:29 год. по вул. Соборна, 3 в Супрунівка Полтавського району, водій ОСОБА_1 керував автомобілем BMW 316і, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, у встановленому законом порядку, відмовився, що зафіксовано на технічний засіб, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Також, 10.10.2023 року, о 23:46 год. по вул. Київське шосе, 1 в с. Говтвянчик Полтавського району, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова, не стійка хода. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння через пристрій Драгер та в медичному закладі відмовився, що зафіксовано на бодікамери, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову, а провадження по справі закрити, в зв'язку з відсутністю подій та складу адміністративного правопорушення.
Зокрема вказує, що ним було оскаржені дії працівників поліції під час зупинки транспортного засобу та постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року залишено без змін рішення Полтавського районного суду, яким визнано неправомірними дії працівників поліції з приводу підстав зупинки та перевірки документів в нього, що мало місце 14.06. 2023.
Зважаючи на безпідставність зупинки ТЗ, вважає всі подальші дії поліцейських під час зупинки транспортного засобу 14.06.2023, щодо пропозиції йому пройти огляд на стан сп'яніння, були неправомірними.
Також вказує, що по другому епізоду, що мав місце 10.10.2023 ним було оскаржено в судовому порядку неправомірність дій поліцейських та скасування постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП.
Рішенням Полтавського районного суду від 21.01.2024 визнано неправомірною та скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 , за ч. 1 ст. 126 КУпАП, провадження закрито в зв'язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення, що в свою чергу свідчить про безпідставність пропозиції щодо проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
На даний час вказане судове рішення оскаржується в апеляційному порядку.
Окрім того вважає, що долучені до матеріалів справи відеозаписи є неналежними доказами, оскільки не містять факту керування ним ТЗ, а долучена відеофіксація з камери спостереження заправної станції зроблена з невідомого пристрою.
Також апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку, поважність пропуску якого обґрунтовується тим, що постанову від 16 листопада 2023 року було винесено без його участі та захисника. Про її наявність йому стало відомо 01 грудня 2023 після ознайомлення захисника з матеріалами справи та отримання копії постанови. Після повернення апеляційної скарги його захисника постановою Полтавського апеляційного суду від 09 лютого 2024 року з підстав неповажності причин пропуску строку ним особисто була подана апеляційна скарга.
Перевіривши доводи апелянта щодо поважності пропуску строку на апеляційне оскарження приходжу до висновку, що останні заслуговують на увагу, а строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню як пропущений з поважних причин.
Так, матеріалами справи доводиться, що розгляд справи 16 листопада 2023 року відбувся без участі правопорушника та його захисника.
24 листопада 2023 року захисником було подано заяву про ознайомлення з матеріалами справи та отримання копій відеозаписів, проте матеріали справи не містять даних щодо дати ознайомлення та отримання витребуваних записів адвокатом, а тому слушними є доводи апелянта що про існування оскаржуваної постанови йому стало відомо 01 грудня 202 року, а вже 04 грудня 2023 захисником, в його інтересах, була подана апеляційна скарга.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 09 лютого 2024 року апеляційну скаргу адвоката Кіндяка О.І. в інтересах ОСОБА_1 , було повернуто апелянту, в зв'язку з чим, вже 12 лютого 2024 року ОСОБА_1 особисто було подано апеляційну скаргу.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.
Згідно ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.
Водночас, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вважаю, що суддя суду першої інстанції в даному випадку наведених вище вимог законодавства дотримався в повному обсязі.
Висновки судді суду першої інстанції щодо доведення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, за які він підданний адміністративному стягненню, за обставин викладених у постанові, є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам провадження та підтверджуються доказами, які були досліджені під час судового розгляду та оцінені судом у відповідності до вимог статті 252 КУпАП.
Зокрема такими доказами в даній справі є:
по першому епізоду:
протокол про адміністративне правопорушення серія ААД №337530 від 14.06.2023 за ч. 1 ст.130 КУпАП щодо відмови ОСОБА_1 в проходженні огляду на стан алкогольного сп'яніння, з приміткою щодо передачі керування іншому водієві - ОСОБА_2 ,
акт огляду на стан алкогольного сп'яніння,
направлення на огляд водія транспортного засобу,
відеозаписи.
по другому епізоду:
протокол про адміністративне правопорушення серія ААД №296067 від 11.10.2023 за ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо відмови ОСОБА_1 10.10 2023 в проходженні огляду на стан алкогольного сп'яніння,
акт огляду на стан алкогольного сп'яніння,
направлення на огляд водія транспортного засобу,
акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу
відеозаписи з бодікамер працівників поліції,
Зазначені докази містять фактичні дані про подію скоєного правопорушення та не були спростовані в суді апеляційної інстанції.
Відхиляючи доводи апеляційної скарги необхідно зазначити, що викладені в ній обставини не доводять факт відсутності в діях водія ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень та не свідчать про помилковість висновків суду першої інстанції.
Так, за нормативним визначенням ч.1 ст.130 КУпАП адміністративна відповідальність за цією нормою настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У п.2.5 Правил дорожнього руху України зазначено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
З долучених до матеріалів справи відеозаписів по першому епізоду від 14.06.2023 вбачається, що після зупинки автомобіля та спілкування з водієм, у останнього працівниками поліції були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота та запропоновано водію пройти огляд на місці чи в закладі охорони здоров'я.
Протягом 15 хв. поліцейський неодноразово пропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння на місці чи в медичному закладі, на що водій вступав в суперечки, заперечував факт керування авто та о 23:48 год. відмовився від проходження огляду на місці, а о 23:49 год. - в закладі охорони здоров'я, в зв'язку з чим поліцейськими було складено протокол за ч.1 ст.130 КУпАП.
Як вбачається з відеозапису другого епізоду від 10.10.2023 р., зробленого зі службової відеокамери працівника поліції, наряд поліції прибув на виклик на заправну станції WOG в зв'язку з виниклим конфліктом між працівниками станції та ОСОБА_1 з приводу розбитої пляшки вина.
Під час спілкування з водієм, в зв'язку з його агресивною та неадекватною поведінкою до ОСОБА_1 були застосовані кайданки та він був доставлений до відділення поліції.
У відділенні поліції ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, на що він відмовився, заперечуючи факт керування транспортним засобом, вказуючи, що прийшов на заправну станцію пішки.
Зважаючи на доведеність факту керування ОСОБА_1 автомобілем, що вбачається з наданого відеозапису камери огляду з заправної станції WOG, та його відмову від проходження огляду, працівниками поліції було складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Окрім того поліцейським було складено на ОСОБА_1 протокол за ст. 173 КУпАП - дрібне хуліганство.
Доводи апеляційної скарги по першому епізоду зводяться до неправомірності зупинки транспортного засобу, оскільки дії працівників поліції були оскаржені в судовому порядку та судовими рішеннями було визнані неправомірними, що на думку апелянта свідчить про неправомірність подальших дій поліцейських, пов'язаних з пропозицією проходження огляду на стан сп'яніння.
Відхиляючи вказані доводи, апеляційний суд звертає увагу, що зроблений судом в ході розгляду справи в порядку адміністративного судочинства висновок про відсутність підстав для зупинки транспортного засобу працівниками поліції - не є безумовною підставою для закриття провадження по справі по даному епізоду, оскільки дії ОСОБА_1 складають інший, окремий вид правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч.1 ст. 130 КУпАП.
При цьому, на висновок щодо наявності в діях водія складу зазначеного правопорушення впливає лише доведеність двох обставин - керування транспортним засобом та факт відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння.
Матеріалам справи доводиться факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом BMW 316і, д.н.з. НОМЕР_1 , та подальша відмова останнього від проходження огляду на стан сп'яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і в закладі охорони здоров'я, що і було зафіксовано службовою відеокамерою, а відтак його дії судом першої інстанції вірно кваліфіковані за ч.1 ст. 130 КУпАП на підставі зібраних по справі доказів в їх сукупності.
Також не приймаються до уваги апеляційною інстанцією твердження апелянта щодо неправомірних дій поліцейських з приводу пропозиції проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння по другому епізоду, який мав місце 10.10.2023 р., що на думку апелянта виключає його відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Вказані твердження вмотивовані наявністю судового рішення суду першої інстанції, яке не вступило в законну силу і перебуває на розгляді в апеляційній інстанції в порядку КАС.
Вказаним рішенням Полтавського районного суду від 24 січня 2024 року визнано неправомірною та підлягаючою скасуванню постанову про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руку відносно ОСОБА_1 про притягнення його до відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 126 КУпАП.
Відхиляючи доводи апелянта в цій частині, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що в справі маються належні та допустимі докази, які не були спростовані стороною захисту, того, що ОСОБА_1 10.10.2023 р. о 23:46 год., як водій транспортного засобу Volkswagen Passat в с. Говтвянчик (на території автозаправки WOG) відмовився пройти огляд на стан сп'яніння, що становить склад правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП.
В подальшому, у зв'язку з агресивною поведінкою останнього щодо нього були застосовані спецзасоби у вигляді кайданок та складено протокол за скоєння дрібного хуліганства.
Посилання на внесені виправлення в протокол, що на думку апелянта свідчить про його недійсність не беруться судом до уваги, оскільки виправлення дати вчинення правопорушення не впливає на сам факт його скоєння, з огляду на те, що події, пов'язані з правопорушенням мали місце 10.10.2023 р. о 23:46 год., а сам протокол вже складався 11.10.2023 р.
Тобто, події зафіксовані в протоколі мали місце наприкінці однієї та початку іншої доби - 10 -11 жовтня, що в свою чергу могло призвести до описки в зазначенні дати.
Щодо незгоди апелянта з долученим відеозаписом з камери огляду заправної станції, який останній вважає неналежним доказом, апеляційний суд приходить наступного висновку.
Нормами чинного КУпАП не заборонено долучення записів з камер спостереження, які стосуються обставин скоєного правопорушення, які в такому випадку приймаються до уваги як доказ, якому суд має надати правову оцінку та зробити висновок щодо його належності та допустимості.
З долученого відеозапису з заправної станції WOG, вбачається факт під'їзду автомобіля Volkswagen Passat, за кермом якого перебуває ОСОБА_1 , що останнім заперечувалося під час спілкування з працівниками поліції.
Зважаючи, що вказаний відеозапис містить докази керування ТЗ, тобто містять інформацію про подію правопорушення, він є належним та допустимим доказом, якому суд дав правильну оцінку та обґрунтовано прийняв до уваги.
При цьому є хибним твердження апелянта про те, що працівники поліції мали б вносити до протоколу дані щодо технічного засобу на який здійснювалася відео фіксація, оскільки внесення таких даних є обов'язковим лише в разі складання постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованим не в автоматичному режимі і стосується лише службових технічних засобів, тоді як в даному випадку особа притягується за ч.1.ст.130 КУпАП і постанова з цього приводжу виноситься судом, а не працівником поліції.
Таким чином під час апеляційного розгляду наявними у справі доказами в їх сукупності спростовуються доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не вчиняв адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Адміністративне стягнення на правопорушника накладено з дотриманням вимог ст. 33 КУпАП, за своїм видом і розміром є справедливим, відповідає розміру вчинених правопорушень, особі порушника та ступеню його вини, є необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником так й іншими особами.
Порушень законодавства, які ставили б під сумнів законність судового рішення в ході апеляційного розгляду не встановлено.
З огляду на викладене, апеляційний суд приходить висновку, що постанова судді про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП є законною та обґрунтованою, підстави для її скасування відсутні, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Клопотання про поновлення строку задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Полтавського районного суду Полтавської області від 16 листопада 2023 року як пропущений з поважних причин.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Полтавського районного суду Полтавської області від 16 листопада 2023 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.І. Обідіна