Справа № 761/35072/23
Провадження № 2/761/3630/2024
25 липня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: Волошина В.О.
при секретарі: Харечко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників процесу цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Іванюти Івана Миколайовича про стягнення безпідставно набутих коштів,
В вересні 2023р. позивачка ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до відповідачів: ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі по тексту - відповідач 1), Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Іванюти І.М. (далі по тексту - відповідач 2), в якому просила суд:
- стягнути з відповідача ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» на користь позивачки грошові кошти у розмірі 42785,76 грн., які безпідставно були стягнути в межах виконавчого провадження № НОМЕР_2 (далі по тексту - вимога № 1);
- стягнути з відповідача Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Іванюти І.М. на користь позивачки грошові кошти, які безпідставно були стягнути в межах виконавчого провадження № НОМЕР_2, як основна винагорода приватного виконавця (далі по тексту - вимога № 2).
Свої позовні вимоги позивачка обґрунтовувала тим, що 07 квітня 2020р. між нею та ТОВ «Мілоан» було укладено кредитний договір № 1513201. В подальшому кредитор відступив право вимоги за цим кредитним договором відповідачу ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», оскільки позивачкою, як боржником за цим кредитним договором не виконувались зобов'язання, сума заборгованості складала 10185,0 грн. В січні 2021р. позивачкою зазначена сума заборгованості була сплачена на користь відповідача ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», але 15 березня 2021р. відповідачем 2 було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Житомирського нотаріального округу Гораєм О.С. від 03 лютого 2021р., зареєстрований в реєстрі за № 22922.
В межах примусового виконання зазначеного виконавчого напису у виконавчому провадженні № НОМЕР_2, за підрахунками позивачки з нею було стягнуто на користь відповідача 1 - 42785,76 грн., а на користь відповідача 2 - 1018,5 грн. Оскільки, на час вчинення виконавчих дій сума заборгованості була відсутня, сторона позивача вважає, що відповідачі 1, 2 набули зазначені грошові кошти без відповідних правових підстав, а тому з метою захисту свого порушеного права вимушена була звернутись до суду з вказаним позовом, на підставі положень ст. 1212 ЦК України.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 02 жовтня 2023р. відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
У встановленому законом порядку, учасники справи були оповіщені судом про відкриття провадження по справі та призначення справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
25 липня 2024р., на адресу суду надійшов відзив відповідача 1, в прохальній частині якого він просив суд поновити процесуальний строк.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 25 липня 2024р., клопотання сторони відповідача 1 про поновлення процесуального строку для подання заяви по суті залишено без задоволення. Відмовити в прийнятті відзиву на позов, поданого стороною відповідача 1.
Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, що 03 лютого 2021р. приватним нотаріусом Житомирського нотаріального округу Гораєм О.С. було вчинено виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі за № 22922, за яким з ОСОБА_1 , яка є боржником за кредитним договором № 1513201 від 07 квітня 2020р., укладеним з ТОВ «Мілоан», правонаступником всіх прав та обов'язків якого за договором відступлення права вимоги № 52-МЛ від 16 листопада 2020р. є ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», заборгованості за вищезазначеним кредитним договором.
Строк платежу настав. Стягнення проводиться за період з 16 листопада 2020р. по 24 грудня 2020р. Сума заборгованості становить 10185,0 грн., що складається: простроченої заборгованості за сумою кредиту - 2700,0 грн.; простроченої заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 6895,0 грн.; простроченої заборгованості за комісією - 590,0 грн.
Судом вставнолено, що постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Іванютою І.М. було відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2, з примусового виконання зазначеного вище виконавчого напису.
Звертаючись до суду з вказаним позовом, сторона позивача наголошувала, що у межах виконавчого провадження № НОМЕР_2 з примусового виконання зазначеного виконавчого напису, з позивачки на користь відповідача 1 було стягнуто 42785,76 грн., а на користь відповідача 2 - 1018,5 грн.
За приписами ст. ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Аналіз ст. 1212 ЦК України дає підстави для висновку, що передбачений нею вид позадоговірних зобов'язань виникає за таких умов:
1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи;
2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали.
Сутність зобов'язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави полягає у вилученні в особи - набувача частини її майна, що набута поза межами правової підстави, у випадку якщо правова підстава переходу відпала згодом, або взагалі без неї - якщо майновий перехід не ґрунтувався на правовій підставі від самого початку правовідношення, та передання майна тій особі - потерпілому, яка має належний правовий титул на нього.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Протягом всього часу розгляду справи в суді, стороною позивача не було надано до суду жодного належного і допустимого доказу на підтвердження обставин того, що у межах виконавчого провадження № НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого напису, з неї на користь відповідача 1 було стягнуто 42785,76 грн., а на користь відповідача 2 - 1018,5 грн.
Так, надана до позову роздруківка з Українського бюро кредитних історій, не належним доказом (фінансовим) документом, який би підтвердив виконання зобов'язань позивачкою за кредитним договором № 1513201 від 07 квітня 2020р., в добровільному порядку. Як і не підтверджує зазначений письмовий доказ стягнення з позивачки зазначених вище сум на користь відповідачів 1, 2 в примусовому порядку.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року). Оскаржувані судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що відсутні правові підстави для задоволення позову, при цьому судом враховано, що протягом всього часу розгляду справи в суді, стороною позивача в порушення положень ст.ст. 76-81 ЦПК України не було подано до суду жодного належного і допустимого доказу в обґрунтування заявлених позовних вимог.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову, то з відповідачів 1, 2 не підлягає стягненню судові витрати.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 17-19, 76-82, 141, 258, 259, 263-266, 268, 274, 352, 354, 355 ЦПК України; ст. ст. 15, 16, 525, 526, 627, 629, 638, 1212 ЦК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28), Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Іванюти Івана Миколайовича (місцезнаходження: м. Київ, пл. Солом'янська, 2, оф. 701) про стягнення безпідставно набутих коштів - залишити без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: