25 липня 2024 року
м. Київ
справа № 400/2496/23
адміністративне провадження № К/990/44713/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Тацій Л.В.,
суддів: Стрелець Т.Г., Стеценка С.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу № 400/2496/23 за позовом заступника керівника Миколаївської окружної прокуратури до Очаківської міської ради про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Першого заступника керівника Миколаївської обласної прокуратури на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 12.06.2023 (суддя Гордієнко Т. О.) та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16.11.2023 (головуючий суддя Градовський Ю. М., судді Турецька І. О., Шеметенко Л. П.),
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2023 року заступник керівника Миколаївської окружної прокуратури (далі - позивач, Прокурор) звернувся до суду в інтересах держави з позовом до Очаківської міської ради (далі також відповідач), в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Очаківської міської ради щодо невжиття заходів з приводу набуття права власності на безхазяйне нерухоме майно - протирадіаційне укриття № 54623, що знаходиться за адресою: вул. Першотравнева, 13, м. Очаків, Миколаївська область;
- зобов'язати Очаківську міську раду вчинити дії, спрямовані на набуття права власності на безхазяйне майно шляхом звернення із заявою про взяття на облік до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, та розміщення оголошення про взяття безхазяйного нерухомого майна на облік у друкованих засобах масової інформації, а саме - протирадіаційного укриття № 54623, що знаходиться за адресою: вул. Першотравнева, 13, м. Очаків, Миколаївська область.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, Прокурор зазначав, що протирадіаційне укриття (далі - ПРУ) № 54623 не має на даний час ні визначеного власника, ні балансоутримувача, що створює загрозу його пошкодження або знищення. Відповідно до статті 36-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», частини другої статті 19 Кодексу цивільного захисту України (далі - КЦЗ України) до повноважень органів місцевого самоврядування належить організація виконання вимог законодавства щодо створення, використання , утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту. Також відповідно до статей 328, 335 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127, до відання сільських, селищних, міських рад відноситься, зокрема, реєстрація та взяття на облік безхазяйного майна, розташованого на території відповідної громади. Відповідач заходи щодо взяття на облік безхазяйного майна ПРУ № 54623 не вжив, чим допустив протиправну бездіяльність.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 12.06.2023, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16.11.2023, у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що за рішенням Очаківської міської ради від 11.03.2011 та актом приймання-передачі будинок за адресою: вул. Першотравнева, 13, м. Очаків, передано повністю разом з підвалами площею 361,9 м кв. на баланс ОСББ «МЖК-13».
Суди відхилили довід прокуратури про те, що ПРУ не може знаходитись в приватній власності з огляду на заборону відчуження об'єктів, які мають загальнодержавне значення відповідно до статті 5 Закону України «Про приватизацію державного майна» та пункту 17 Декрету Кабінету Міністрів України від 31.12.1992 № 26-92 «Про перелік майнових комплексів державних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів основного виробництва, приватизація або передача в оренду яких не допускається».
У цьому контексті суди зазначили, що стаття 5 Закону України «Про приватизацію державного майна» була доповнена забороною на приватизацію таких об'єктів загальнодержавного значення як захисні споруди цивільного захисту згідно із Законом України від 02.10.2012 № 5404-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Кодексу цивільного захисту України», який набрав чинності 01.07.2013, а рішення міської ради про передачу будинку на баланс ОСББ було прийнято 11.03.2011, тобто до внесення згаданих змін.
Також суди вказали, що станом на момент прийняття міськрадою рішення від 11.03.2011 Кабінетом Міністрів України було передбачено Перелік майнових комплексів державних підприємств, передача в оренду яких не допускається, в тому числі й захисні споруди цивільної оборони. Однак, у 2004 році набрав чинності ЦК України, в якому державна та комунальна власність визначені як окремі види власності.
Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що під час судового розгляду не знайшов підтвердження той факт, що ПРУ № 54623 будувався та приймався в експлуатацію в 1989 році та існує як окремий об'єкт цивільно-правових відносин.
Вищезазначений висновок ґрунтується на такому:
- проектна документація на будинок не зберіглась, паспорт сховища (протирадіаційного укриття), який мав би складатись при прийнятті будинка та ПРУ в експлуатацію, суду не надано, тому відсутні докази, які підтверджують, що проектом було передбачено будівництво ПРУ у підвалі багатоквартирного будинку;
- вимоги, які були передбачені до будівництва ПРУ в 1989 році (рік прийняття в експлуатацію будинку) та 2023 році (коли був проведений огляд працівником МНС) частково є тотожними, тому якщо б при будівництві будинку проектною документацією в ньому було передбачено будівництво ПРУ, то технічні характеристики, яким воно повинно відповідати, не зникли й через 30 років (такі як опалення, електроживлення, водопостачання, вентиляція та каналізація , фільтровентиляційне обладнання, фільтри);
- сторони не змогли пояснити суду, яким чином підвал за адресою: Першотравнева,13, м. Очаків , став ПРУ № 54623.
При цьому суди відхили посилання Прокурора на облікову картку ПРУ та технічний паспорт на захисну споруду як на документи, що підтверджують статус приміщення саме як протирадіаційного укриття.
Стосовно тверджень позивача про допущення відповідачем бездіяльності та невжиття заходів з приводу набуття права власності на безхазяйне нерухоме майно - ПРУ № 54623, з посиланням на статтю 335 ЦК України та норми Закону України «Про місцеве самоврядування» суди попередніх інстанцій зазначили наступне.
Відповідач є суб'єктом владних повноважень, тому відповідно до приписів статті 19 Конституції України зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За висновком судів, статтею 335 ЦК України передбачено право, а не обов'язок органу місцевого самоврядування звернутись із заявою про взяття на облік безхазяйні нерухомі речі до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У грудні 2023 року перший заступник керівника Миколаївської обласної прокуратури звернувся з касаційною скаргою на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 12.06.2023 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16.11.2023, у якій просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове про задоволення позову.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, позивач зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій не врахували висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 08.11.2023 у справі № 918/1141/22 та від 06.09.2023 у справі № 918/938/22, щодо застосування статті 5 Закону України «Про приватизацію державного майна» в частині заборони приватизації протирадіаційних укриттів, починаючи з 20.03.1997; встановлення переліку належних доказів, які підтверджують фактичну наявність спірного протирадіаційного укриття.
Указує також на неврахування висновку Верховного Суду в постанові від 26.04.2023 у справі № 924/438/22 щодо наявності бездіяльності міської ради у випадку невизначення балансоутримувача протирадіаційних укриттів після ліквідації комунального підприємства, що призводить до неможливості їх належного утримання та експлуатації.
Крім того позивач стверджує про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норм статті 335 ЦК України стосовно спонукання до виконання органами місцевого самоврядування повноважень щодо взяття на облік безхазяйного майна з особливим статусом (протирадіаційного укриття) з подальшим оформленням права комунальної власності на нього, з урахуванням вимог Закону України «Про приватизацію державного майна» та декрету Кабінету Міністрів України від 31.12.1992 № 26-92 щодо неможливості легальної передачі таких споруд у приватну власність.
Верховний Суд ухвалою від 15.01.2024 відкрив касаційне провадження на підставі пунктів 1, 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
Очаківська міська рада подала відзив на касаційну скаргу, відповідно до якого просить залишити скаргу без задоволення, а ухвалені у справі судові рішення без змін.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій установлено, що 22.08.2022 Миколаївською окружною прокуратурою внесено відомості до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 367 Кримінального кодексу України, за фактом невиконання власником та балансоутримувачами вимог щодо належного утримання захисних споруд на території Очаківської територіальної громади.
У ході досудового розслідування встановлено, що на території Очаківської громади знаходиться протирадіаційне укриття № 54623, що розташоване за адресою: вул. Першотравнева, 13, м. Очаків, Миколаївська область, щодо якого відсутній власник або балансоутримувач.
Рішенням Очаківської міської ради від 11.03.2011 № 12 було надано дозвіл на передачу житлового будинку за адресою: вул. Першотравнева, 13, м. Очаків, Миколаївська область , з балансу Комунального підприємства «Очаківський комбінат комунальних послуг» на баланс ОСББ «МЖК-13».
У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 09.03.2023 за адресою Миколаївська область, місто Очаків, вулиця Першотравнева, будинок 13, зареєстрована земельна ділянка площею 0,1342 для розташування та обслуговування багатоквартирного житлового будинку за ОСББ «МЖК-13».
Лист відповідача від 03.11.2015 за №1584 свідчить, що на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.11.2008 № 1473-р «Про підготовку і проведення у 2014-2015 технічної інвентаризації захисних споруд цивільної оборони» Очаківська міська рада замовила в КП ММ БТІ технічну інвентаризацію об'єкта приватної власності, а саме ПРУ № 54623 за адресою: м. Очаків, Першотравнева, 13. Титульний аркуш Техпаспорта свідчить, що власником ПРУ № 54623 зазначено Управління з питань ЖКХ Очаківської міської ради.
У межах кримінального провадження прокурором Очаківського відділу Миколаївської окружної прокуратури Чехліною В. О. за участі спеціаліста - провідного фахівця ВПР та РП ЦЗД ГУ ДСНС України у Миколаївській області майора служби ЦЗ Петровських Є. В. 30.01.2023 було проведено огляд укриття № 54623, що підтверджується протоколом огляду місця події.
За результатами огляду спеціалістом з цивільного захисту зроблено висновок про неготовність для використання за призначенням сховища № 54623, що розташоване по вул. Першотравнева, 13 в м. Очакові Миколаївської області .
Також відповідно до акта оцінки готовності споруди цивільного захисту від 19.09.2022 стан споруди - неготова до використання за призначенням.
Відповідно до «Книги обліку захисних споруд цивільного захисту протирадіаційних укрить», долученої до інформації Очаківської міської ради від 16.08.2022 за №569/02-02/07, протирадіаційне укриття № 54623 по вул. Першотравнева, 13 в м. Очакові на праві приватної власності належить ОСББ «МЖК-13» (код ЄДРПОУ 37245475).
Аналогічна інформація щодо власника значиться і в обліковій картці на протирадіаційне укриття № 54623.
Згідно з інформацією ОСББ «МЖК-13» від 27.01.2023 за № 1/1, наданої на запит прокурора від 23.01.2023 за №50/1-310ВИХ-22, останнє не є власником та балансоутримувачем протирадіаційного укриття № 54623.
За передавальним актом від 31.03.2011 з балансу КП «Очаківський комбінат комунальних послуг» на баланс ОСББ «МЖК-13» передано житловий комплекс по вул. Першотравнева, 13 без зазначення наявності у ньому протирадіаційного укриття № 54623, але зазначено, що передаються підвали загальною площею 361,9 м кв.
За актом прийому-передачі документації на будинок № 13 по вул. Першотравнева від 31.03.2011 документація на протирадіаційне укриття № 54623 не значиться та відповідно не передавалася.
Відповідно до інформації Управління з питань цивільного захисту Миколаївської обласної державної (військової) адміністрації від 17.02.2023 за № 144-02-07-23 долучено витяг з «Книги обліку ПРУ Миколаївської області станом на 01.01.2023», з якого вбачається, що ПРУ № 54623 по вул. Першотравнева, 13 перебуває у комунальній власності міської ради.
Також відповідач надав на вимогу прокуратури облікову картку № 2 на ПРУ № 54623, в якій зазначено, що воно належить ОСББ «МЖК-13», рік введення в експлуатацію - 1989 рік. У паспорті сховища ПРУ №54623 також зазначено, що воно належить ОСББ.
У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні записи про зареєстроване право комунальної або приватної власності на спірне протирадіаційне укриття.
Відповідно до частин першої-третьої статті 341 КАС суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Верховний Суд перевірив наведені у касаційній скарзі доводи позивача, заперечення відповідача щодо вимог касаційної скарги, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Перевіряючи доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне насамперед дати оцінку висновкам суду першої та апеляційної інстанцій про те, що під час розгляду справи не доведено наявність ПРУ в підвалі житлового будинку за адресою вул. Першотравнева, 13 в м. Очакові .
Такий висновок судів ґрунтується на тому, що вимоги, які були передбачені до будівництва ПРУ в 1989 році (рік прийняття в експлуатацію будинку) та 2023 році (коли був проведений огляд працівником МНС) частково є тотожними, тому якщо б при будівництві будинку проектною документацією в ньому було передбачено будівництво ПРУ, то технічні характеристики, яким воно повинно відповідати, не зникли й через 30 років (такі як опалення, електроживлення, водопостачання, вентиляція та каналізація, фільтровентиляційне обладнання, фільтри). При будівництві в підвалі будинку за вказаною адресою цих вимог не було дотримано.
Крім того суди врахували доводи Очаківської міської ради стосовно того, що відповідачу не було відомо про наявність в будинку ПРУ при ухваленні рішення від 11.03.2011 № 12 про надання дозволу на передачу житлового будинку за адресою: вул. Першотравнева, 13, м. Очаків, Миколаївська область , з балансу Комунального підприємства «Очаківський комбінат комунальних послуг» на баланс ОСББ «МЖК-13».
Суд визнає вищезазначені висновки такими, що не відповідають правильному застосуванню норм матеріального права та не ґрунтуються на правильній оцінці доказів у справі, з огляду на таке.
Кодекс цивільного захисту України (далі - КЦЗ України) регулює відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, пожеж та інших небезпечних подій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження Кабінету Міністрів України, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади (далі - центральні органи виконавчої влади), органів державної влади, що не входять до системи центральних органів виконавчої влади (далі - інші органи державної влади), Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, встановлює права та обов'язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності (далі - суб'єкти господарювання), а також інших юридичних осіб (стаття 1 цього Кодексу).
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 32 КЦЗ України до захисних споруд цивільного захисту належить протирадіаційне укриття - негерметична споруда, в якій створені умови для перебування людей та їх захисту протягом певного часу (не менше 48 годин) шляхом зменшення прогнозованого впливу небезпечних чинників, які можуть виникнути внаслідок надзвичайної ситуації, та іонізуючого опромінення у разі радіаційної аварії і радіоактивного забруднення місцевості та непрямої дії звичайних засобів ураження під час воєнних (бойових) дій та/або терористичних актів.
Інструкція щодо утримання захисних споруд цивільної оборони у мирний час, затверджена наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 09.10.2006 № 653 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 02.11.2006 за № 1180/13054 (чинна на момент проведення технічної інвентаризації ПРУ; втратила чинність 09.07.2018), встановлює єдині вимоги, які є обов'язковими для виконання при утриманні захисних споруд цивільної оборони (сховищ і протирадіаційних укритті) у мирний час.
Інструкція призначена для використання центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями (незалежно від форм власності), які утримують захисні споруди цивільної оборони (далі - захисні споруди).
Згідно з приписами цієї Інструкції протирадіаційні укриття призначені для захисту осіб, що укриваються, від впливу іонізуючого випромінювання при радіоактивному забрудненні місцевості і допускають безперервне перебування у них розрахункової кількості осіб, що укриваються, до двох діб.
Статус захисної споруди, її основні технічні характеристики визначаються паспортом сховища (протирадіаційного укриття) (додаток 1), підписаним керівником експлуатуючої організації і представником управління (відділу) з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту міста (району).
Списання непридатних до експлуатації захисних споруд здійснюється відповідно до Інструкції про порядок списання непридатних захисних споруд цивільної оборони, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.99 N 567 (із змінами) (втратила чинність 10.03.2017).
Ця Інструкція визначає умови списання непридатних захисних споруд цивільної оборони, до яких належать сховища всіх класів, протирадіаційні укриття усіх груп і захисні споруди запасних пунктів управління (далі - захисні споруди) центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а також підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства), склад і обов'язки відповідних комісій, а також вимоги щодо оформлення, погодження і затвердження відповідної документації.
Для визначення стану захисної споруди і оформлення документації, пов'язаної із списанням цієї споруди, відновлення якої економічно недоцільне, за наказом начальника цивільної оборони утворюється комісія у складі: головного інженера або заступника керівника (голова комісії); осіб, які несуть відповідальність за збереження захисної споруди; представника органу, спеціально уповноваженого органом виконавчої влади розв'язувати завдання цивільної оборони та попередження і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій; представника регіонального відділення Фонду державного майна; головного бухгалтера або його заступника, а на підприємстві, де утворено обліково-контрольну групу, - керівника цієї групи; представника проектної організації, яка видала висновок про стан захисної споруди (пункт 5).
За результатами роботи комісія складає акт про списання захисної споруди за формою згідно з додатком 1 (пункт 7).
Для затвердження акта про стан захисної споруди орган, що затверджує цей акт, подає для погодження документацію на списання: протирадіаційних укриттів - до уповноваженого органу з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Автономної Республіки Крим, обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації (пункт 10).
Після погодження цієї документації акт затверджується керівником відповідного центрального або місцевого органу виконавчої влади.
Управління захисту населення і території МНС, уповноважені органи з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Автономної Республіки Крим, обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації забезпечують ведення журналу обліку списаних захисних споруд цивільної оборони згідно з додатком 2 (пункт 12).
Чинними станом сьогодні Вимогами щодо забезпечення нумерації та здійснення обліку фонду захисних споруд цивільного захисту, затвердженими наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 № 579 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 30.07.2018 за № 880/32332, запроваджено систему нумерації (присвоєння облікових номерів) захисних споруд цивільного захисту (далі - захисні споруди) та визначено зразки облікових документів паперового обліку фонду захисних споруд (паспорта захисної споруди, облікової картки захисної споруди, книги обліку захисних споруд і книги обліку споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів).
Ведення обліку фонду захисних споруд здійснюється шляхом складення в паперовій формі паспорта та облікової картки захисної споруди, а також ведення в паперовій та електронній формі книги обліку захисних споруд і книги обліку споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів (пункт 1).
Номер захисної споруди відображається в документах паперового обліку захисних споруд
(пункт 4).
Документи паперового обліку захисних споруд (паспорт та облікову картку захисної споруди цивільного захисту) складає балансоутримувач за формою згідно з додатками 2, 3 до цих Вимог відповідно.
Паперовий облік фонду захисних споруд організовують і ведуть балансоутримувачі та органи, визначені в пункті 22 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року № 138.
Узагальнений облік захисних споруд на галузевому та територіальному рівні ведеться в книгах обліку захисних споруд цивільного захисту, що складаються за формою згідно з додатком 4 до цих Вимог (пункт 6).
Книги обліку захисних споруд заповнюються на підставі відомостей, що містяться в паспортах та облікових картках захисних споруд.
Зняття захисних споруд, споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів з обліку здійснюється шляхом унесення відповідних змін до документів, передбачених пунктами 4, 7 цих Вимог.
У разі встановлення факту неправомірної постановки на облік захисних споруд та споруд подвійного призначення зняття їх з обліку здійснюється за погодженням з ДСНС на підставі відповідних рішень органів, до повноважень яких належить ведення такого обліку.
Зняття захисних споруд із загальнодержавного електронного обліку захисних споруд здійснюється ДСНС та її територіальними органами, що ведуть електронний облік на відповідних територіях, після зняття захисних споруд з обліку фонду захисних споруд, що ведеться міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, районними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування та балансоутримувачами (пункт 10).
Системний аналіз вказаних норм свідчить про те, що статус захисної споруди, зокрема протирадіаційного укриття, підтверджується паспортом сховища (протирадіаційного укриття), обліковою карткою захисної споруди та книгою обліку захисних споруд. Зняття захисних споруд з обліку здійснюється за спеціально встановленою процедурою, результат якої відображається компетентними органами в журналі обліку списаних захисних споруд цивільної оборони (відповідно Інструкції, чинної до 10.03.2017) або ж у загальнодержавному електронному обліку захисних споруд (відповідно до чинних Вимог щодо забезпечення нумерації та здійснення обліку фонду захисних споруд цивільного захисту).
У матеріалах справи наявні копії:
1) Технічного паспорту на захисну споруду цивільного захисту (цивільної оборони), протирадіаційне укриття, обліковий № 54623, Літер «Апд», № 13, вул. Першотравнева, м. Очаків (паспорт виготовлено станом на 18.11.2015, власник - Управління з питань ЖКГ Очаківської міської ради);
2) Облікової картки протирадіаційного укриття № 54623, за адресою: Миколаївська область, м. Очаків, вул. Першотравнева, 13; власник ОСББ «МЖК-13»;
3) витягу з «Книги обліку ПРУ Миколаївської області» станом на 01.01.2023, у якому вказане ПРУ № 54623, адреса: м. Очаків, вул. Першотравнева, 13, власність - комунальна, міська рада.
Указані документи, однак, залишились поза увагою судів попередніх інстанцій. Натомість суди виходили лише з того, що надані документи не підтверджують, що ПРУ № 54623 будувався та приймався в експлуатацію в 1989 та існує, як окремий об'єкт цивільно-правових відносин.
Крім того суди вказали на відсутність у ПРУ № 54623 необхідних технічних характеристик, притаманним саме для ПРУ.
Водночас невідповідність ПРУ технічним характеристикам, установленим для такого типу захисних споруд, не свідчить про відсутність у такої споруди відповідного статусу, а вказує лише на те, що ПРУ перебуває у стані, який перешкоджає використанню споруди за її призначенням.
У касаційній скарзі (так само як і під час розгляду в судах першої та апеляційної інстанцій) Прокурор власне й наголошував на тому, що внаслідок бездіяльності Очаківської міської ради ПРУ перебуває у неналежному стані, внаслідок чого його неможливо використовувати за призначенням - укриття людей під час масованих обстрілів.
Також позивач зазначає, що поза оцінкою судів залишилась надана Управлінням цивільного захисту Миколаївської ОВА інформація щодо наявності на обліку ПРУ № 54623.
Частинами першою та другою статті 72 КАС передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно зі статтею 73 КАС належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини другої статті 74 КАС обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами статей 75, 76 КАС достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Правила оцінки доказів установленні статтею 90 КАС, відповідно до норм якої суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на таке правове регулювання, а також зазначені вище обставини, колегія суддів приходить до висновку про неправильне застосування судами попередніх інстанцій згаданих вище норми матеріального права та про порушення процесуальних норм, внаслідок чого суди необґрунтовано не визнали ПРУ № 54623 самостійним об'єктом цивільного захисту.
Таким, що не відповідає процесуальним нормам, є також висновок судів першої та апеляційної інстанцій про те, що весь будинок разом з підвалами був переданий на баланс ОСББ, тому якщо вважати, що ПРУ станом на 2011 рік було в підвалі будинку, то воно було передано відповідачем разом з будинком та власником або його балансоутримувачем повинно бути ОСББ.
Цей висновок суди зробили, пославшись фактично тільки на акт приймання-передачі будинку, в якому зазначено, зокрема, що будинок за адресою: м. Очаків, вул. Першотравнева, 13 , передається на баланс ОСББ разом з підвалами площею 361,9 м кв.
Водночас суди не досліджували питання, чи ввійшло ПРУ у загальну площу переданих підвалів, використовуючи визначені частиною другою статті 72 КАС засоби доказування.
Не дали суди оцінку й інформації, наданої ОСББ на запит Прокурора, згідно з якою ПРУ № 54623 не перебуває у власності чи на балансі ОСББ «МЖК-13». При цьому за твердженням позивача в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні записи про зареєстроване право власності на ПРУ № 54623 за ОСББ «МЖК-13».
Суд звертає увагу, що принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі, закріплений статтею 9 КАС, полягає насамперед у активній ролі суду при розгляді справи. В адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує виключно тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставин справи з метою ухвалення справедливого та об'єктивного рішення. Принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з'ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів констатує, що суди першої та апеляційної інстанцій не встановили усіх обставин, які відповідно до частини другої статті 73 КАС входять до предмету доказування в справі, а Верховний Суд, ураховуючи межі касаційного перегляду справи, визначені частинами першою та другою статті 341 КАС, не може встановлювати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, так само як і не може здійснювати оцінку (переоцінку) наявних у матеріалах справи доказів.
Щодо доводів позивача про відсутність висновку Верховного Суду стосовно застосування норм статті 335 ЦК України колегія суддів зазначає таке.
Згідно з частинами першою, другою статті 335 ЦК України безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий.
Безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих медіа.
У постанові від 21.06.2024 у справі № 420/19870/21 Верховний Суд сформулював висновок про застосування статті 335 ЦК України у питанні взяття на облік безхазяйних нерухомих речей:
(1) безхазяйною нерухомою річчю є нерухоме майно, яке відповідає двом умовам:
- відомості про це майно відсутні у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;
- власник цього майна невідомий органу місцевого самоврядування, на території якого воно розміщене;
(2) орган місцевого самоврядування, на території якого розміщено безхазяйну нерухому річ, зобов'язаний звернутися із заявою до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, для взяття безхазяйної нерухомої речі на облік. Оскільки частина друга статті 335 ЦК України сформульовано імперативно, звернення з відповідною заявою є обов'язком, а не правом органу місцевого самоврядування.
Згаданий висновок відповідно до частини третьої статті 341 КАС є застосовним і до спірних правовідносин.
Як уже було зазначено вище, суди попередніх інстанцій виходили з того, що статтею 335 ЦК України передбачено право, а не обов'язок органу місцевого самоврядування звернутись із заявою про взяття на облік безхазяйні нерухомі речі до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно. За висновком судів, ні цією нормою, ні Законом України «Про місцеве самоврядування» не покладено обов'язок вчинення дій для набуття право власності на безхазяйне майно на міську раду, тому в суду відсутні правові підстави для визнання бездіяльності міської ради протиправною.
Ураховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми статті 335 ЦК України. Однак, для констатації наявності підстав застосування цієї статті до спірних правовідносин, установленню підлягають обставини, про які Суд зазначив вище.
Підсумовуючи викладене, під час касаційного перегляду справи частково знайшли підтвердження доводи позивача про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення процесуальних норм.
У контексті оцінки доводів касаційної скарги Верховний Суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Ураховуючи такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, Верховний Суд вважає, що ключові аргументи касаційної скарги отримали достатню оцінку.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 353 КАС підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.
За таких обставин Верховний Суд дійшов висновку, що ухвалені в цій справі судові рішення слід скасувати, а справу - направити до суду першої інстанції на новий судовий розгляд.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Першого заступника керівника Миколаївської обласної прокуратури задовольнити частково.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 12.06.2023 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16.11.2023 у справі № 400/2496/23 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддіЛ.В. Тацій Т.Г. Стрелець С.Г. Стеценко