Справа № 11-кп/824/1974/2024 Головуючий у суді першої інстанції - ОСОБА_1
№ 357/8359/22
Категорія КК: ч. 4 ст. 187 Доповідач в апеляційній інстанції - ОСОБА_2
21 травня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду
в складі: головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретарів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
прокурора ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальне провадження по обвинуваченню
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Біла Церква Київської області, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, -
Вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської областівід 10 липня 2023 року ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, та призначено покарання у виді 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві власності.
Вирішено питання з речовими доказами та процесуальними витратами в кримінальному провадженн.
Цим вироком ОСОБА_8 визнано винним у тому, що він 26.08.2022, приблизно о 14 години 50 хвилин, під час дії воєнного стану, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, поблизу будинку АДРЕСА_2 , біля перукарні «Chanel» за попередньою домовленістю зустрівся з колишньою своєю співмешканкою ОСОБА_11 з метою обміну речей, частина яких у кожного з них залишилась після розлучення.
В подальшому, під час розмови між ОСОБА_11 та ОСОБА_8 виник конфлікт з приводу того, що останній приніс їй не ті речі, які вона очікувала, та в свою чергу ОСОБА_11 , відмовилась повертати ОСОБА_8 квитанції з ломбарду на закладене майно останнього та мала намір йти по своїх справах. В цей час, у ОСОБА_8 виник умисел направлений на напад з метою заволодіння майном потерпілої, поєднаний з насильством, небезпечним для здоров'я ОСОБА_11 . ОСОБА_8 , перебуваючи у вказаному місці та у вказаний час, попрямував за ОСОБА_11 та підійшовши ззаду до неї двома руками штовхнув потерпілу в спину, від чого остання впала на землю вниз обличчям. Після чого, ОСОБА_8 умисно наніс потерпілій близько п'яти ударів ногами в область голови та обличчя, чим спричинив тілесні ушкодження у вигляді: синця із саднами на фоні нього на спинці носа, перелом кісток носа, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я; садна на шиї справа, синець на грудях зліва, синці на правій руці та нозі, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. В подальшому, подолавши опір останньої, ОСОБА_8 заволодів майном потерпілої ОСОБА_11 , зірвавши з її правого плеча жіночу сумку, виготовлену зі шкірозамінника, червоного кольору, вартістю 305 гривень 00 копійок, в якій знаходились: грошові кошти в сумі 320 гривень 00 копійок, а також цигарки ТМ «Філіп Моріс» з капсулою чорниця, запальничку червоного кольору «Big» та перцевий балончик, які не становить майнової цінності для потерпілої ОСОБА_11 .
Після цього, ОСОБА_8 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_11 майнової шкоди на суму 625 гривень 00 копійок.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_9 просить вказаний вирок суду змінити, кваліфікувавши дії ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 125; ст. 356 КК України.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_8 просить вирок суду змінити, кваліфікувавши його дії ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 125 КК України.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, захисник та обвинувачений вказують, що вирок суду є незаконним у зв'язку з не відповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.
На думку апелянтів, судом невірно кваліфіковано дії ОСОБА_8 , як розбій, так як зібраними доказами не підтверджується наявність у нього умислу на заподіяння ОСОБА_11 тілесних ушкоджень з метою заволодіння її речами.
Так, показання потерпілої, які викладені в мотивувальній частині вироку, на думку сторони захисту, не відповідають фактичним, які вона надавала під час допиту в суді першої інстанції. ОСОБА_11 , під час допиту в судовому засіданні вказувала, що написала на купюрі номіналом 200 грн, яка в подальшому була вилучена в обвинуваченого, номер телефону своєї матері, який знає на пам'ять, оскільки так потрібно було. В ході додаткового допиту потерпілої вона категорично зазначила, що ОСОБА_8 не міг знати про наявність у її сумці грошових коштів. Натомість вказані обставини, залишились без належної правової оцінки суду, хоча вони повністю спростовують пред'явлене ОСОБА_8 обвинувачення за ч. 4 ст. 187 КК України.
Крім того, обвинувачений, під час допиту його в суді першої інстанції вказував дійсні обставини, за яких між ним та потерпілою відбувся конфлікт. Його показання були логічними та послідовними, однак судом проігноровані. ОСОБА_8 зазначав, що кошти, які нібито належали потерпілій в сумі 320 грн в дійсності належали йому і саме він їй їх хотів надати для походу до перукаря. Під час вилучення коштів у ОСОБА_8 , не було з'ясовано джерело їх походження, не проведено дактилоскопічної експертизи на наявність відбитків осіб, які їх тримали в руках. Тому захисник вважає, що законних підстав стверджувати про те, що вилучені у ОСОБА_8 320 грн належали потерпілій у суду не було. Захисник вважає, що у ОСОБА_8 був відсутній корисливий мотив, а тому його дії незаконно кваліфіковані як розбій.
Натомість сторона захисту вказувала, що між обвинуваченим та потерпілою протягом 5 років існували сімейні стосунки, вони вели спільне господарство, мали спільний бюджет, ОСОБА_8 винаймав житло для них.
Через ревнощі обвинувачений, застосувавши фізичну сили, дійсно відібрав у потерпілої сумку червоного кольору та відніс її до житла з метою подальшого примирення. ОСОБА_8 неодноразово просив вибачення у потерпілої ОСОБА_11 , фактично визнав вину у скоєнні іншого кримінального правопорушення. Крім того, апелянти вважають, що жодних належних та допустимих доказів перебування обвинуваченого у стані алкогольного сп'яніння стороною обвинувачення не здобуто.
Апелянти зазначають про значну різницю в часі між затриманням ОСОБА_8 о 15 го. 10 хв. та складенням протоколу відповідного о 18 год. 00 хв. Протягом цього часу невідомо під чиїм контролем перебував ОСОБА_8 , що не виключає можливість доступу сторонніх осіб, у тому числі правоохоронців, до купюри номіналом 200 грн. та іншого майна потерпілої.
Захисник вказує, що суд визнав недопустимими дані протокол огляду місцевості від 26 серпня 2022 року під час якого було вилучено сумку потерпілої та протокол пред'явлення особи до впізнання за фотознімками від 26 серпня 2022 року, які проводилися у відсутність понятих. Тобто фактично судом встановлено фальсифікацією та створення штучних доказів.
На думку захисника, суд невірно надав оцінку висновку судово-медичної експертизи №173 від 30 серпня 2022 року, який він вважає недопустимим в частині встановлення діагнозу «перелом носа». Згідно постанови про призначення судово-медичної експертизи від 26 лютого 2023 року, експерту не надавався, висновок рентгенолога від 26 серпня 2023 року та фоторентгенограма на аркуші паперу. Натомість відсутність тілесних ушкоджень на носі потерпілої під час судового розгляду підтвердили поняті та свідок.
Крім того, захисник вважає недопустимим доказом заяву ОСОБА_11 про вчинення злочину, оскільки остання не містить спеціального штампу реєстрації заяв і повідомлень, що суперечить вимогам Наказу МВС України №1377 від 06 листопада 2015 року «Про затвердження Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах поліції заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події». Неможливо встановити коли та ким була прийнята відповідна заява про вчинення злочину. Також всупереч вказаному Наказу, уповноваженим працівником поліції не складено протокол про прийняття заяви. Прийнятий судом до уваги рапорт чергового Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_12 та заява про вчинення злочину, на думку захисту, не є процесуальним джерелом доказів, а лише підтверджують виключно надходження інформації про можливий злочин.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисників та обвинуваченого, які підтримали подані апеляційні скарги, пояснення прокурора, який заперечив проти зміни вироку, оскільки вважає його законним та обґрунтованим, а встановлену кваліфікацію дій ОСОБА_8 правильною, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово обвинуваченого, вивчивши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що останні не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_8 у вчиненні розбійного нападу за обставин, викладених у вироку, обґрунтовані, відповідають фактичним обставинам провадження і підтверджені наявними доказами у їх сукупності, які перевірялися судом першої інстанції в ході судового розгляду. Кваліфікація дій за ч. 4 ст. 187 КК України є вірною.
Зокрема, вина обвинуваченого ОСОБА_8 підтверджується показаннями потерпілої ОСОБА_11 , які вона надавала під час допиту в суді першої інстанції зазначивши, що обвинувачений є тією особою, яка скоїла розбійний напад відносно неї, наносячи удари в область голови, забравши при цьому її сумку з речами та грошовими коштами, про що одразу повідомила в поліцію. Потерпіла підтвердила, що дійсно мала сімейно-шлюбні стосунки з обвинуваченим раніше, однак через його ревнощі та агресивну поведінку вона їх припинили. В день події, 26.08.2022, потерпіла зустрілась з ОСОБА_8 з метою обміну речами, у парку по АДРЕСА_2 , неподалік з перукарнею «Chanel», в якій мала намір записатись для отримання перукарських послуг. При цьому ОСОБА_8 прийшов на зустріч у стані алкогольного сп'яніння. Вони посперечались і ОСОБА_11 повідомивши, що у неї справи, запропонувала зустрітись в інший день та пішла до вище зазначеної перукарні. Через короткий проміжок часу, коли потерпіла вийшла з приміщення та зайшла за кут будинку, то відчула удар та біль в потиличній частині голови. Від отриманого удару остання впала вперед обличчям на землю. В подальшому ОСОБА_8 повернув її на спину та почав наносити удари в обличчя ногою. Перший удар ногою ОСОБА_8 наніс потерпілій в область носу та правого ока, від якого потерпіла руками закрила обличчя. Ще один удар ногою обвинувачений наніспо руці потерпілої, а потім в областьправої грудини та ще по тулубу. Всього ОСОБА_8 наніс ОСОБА_11 від чотирьох до п?яти ударів ногами. Після чого ОСОБА_8 ривком зірвав сумку червоного кольору, яка перебувала на шиї у потерпілої ОСОБА_11 та пішов. У потерпілої в руках залишився мобільний телефон за допомогою, якого вона викликала поліцію через оператора «102». Крім того, ОСОБА_11 звернулась за медичною допомогою 26.08.2022. Одразу після нападу, потерпіла зателефонувала ОСОБА_13 , у якого вона орендує квартиру та розповіла про події. В сумці, яку зірвав ОСОБА_8 знаходились грошові кошти в сумі 320 грн., з яких 300 грн. їй дав зранку колишній чоловік у вигляді матеріальної допомоги на спільну дитину. На купюрі номіналом 200 грн. ОСОБА_11 чорнилами синього кольору, написала номер мобільного телефону її матері « НОМЕР_1 », який вона потім перенесла до записної книжки в мобільний телефон. 20 гривень були власними грошима потерпілої.
Викладені показання потерпілої, всупереч доводам апеляційної скарги захисника, є логічними та послідовними, а також такими, що узгоджуються з іншими доказами, а саме показаннями свідка ОСОБА_14 , якому потерпіла зателефонувала одразу після нападу на неї обвинуваченого та повідомила, що він забрав у неї сумку з грошовими коштами; свідка ОСОБА_15 , який працюючи охоронцем на ГБК «ДОК», 26.08.2022 почув спочатку крики потерпілої, яка лежала на землі біля перукарні та побачив, як чоловік зірвав сумку у неї. Потерпіла кричала, щоб останній повернув їй сумку. В подальшому ОСОБА_15 по камерам відеоспостереження, які фіксують ділянку біля перукарні «Chanel»побачив, у якому напрямку попрямував нападник. Після зазначеної події до ОСОБА_15 за місцем роботи приходили поліцейські, яким було надано відео вказаної події від 26.08.2022.
Даними протоколу перегляду відеозапису, добровільно наданого уповноваженою особою ГБК «ДОК» від 26.08.2022 з 19.40 год. по 20.20 год., з фототаблицею підтверджуються вищевикладені обставини здійснення розбійного нападу ОСОБА_8 на ОСОБА_11 .
Показання потерпілої також узгоджуються з даними слідчого експерименту, проведеного 07.09.2022 та зафіксованого у відповідному протоколі. Даними висновку експерта № 946/д від 13.09.2022 підтверджується правдивість повідомлених потерпілою обставин нанесення вказаних тілесних ушкоджень ОСОБА_8 .
Даними висновку судово-медичної експертизи за № 173 від 30.08.2022 підтверджується факт отримання ОСОБА_11 26.08.2022 ряду тілесних ушкоджень у вигляді синця із саднами на фоні нього на спинці носа, перелому кісток носа, садна на шиї справа, синця на грудях зліва, синця на правій руці та нозі.
Даними консультаційного висновку спеціаліста від 26.08.2022 підтверджується встановлення у ОСОБА_11 перелому кісток носа, ушкодження якого отримано 26.08.2022.
За наявності вказаного вище консультаційного висновку, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для визнання висновку судово-медичної експертизи за № 173 від 30.08.2022 недопустимим, лише з тих підстав, що у постанові слідчого про призначення судово-медичної експертизи його не зазначено.
Факт того, що ОСОБА_8 в день, час та місці, вказаному в пред'явленому обвинуваченні, наносив удари потерпілій та забрав у неї сумку, не заперечується також і стороною захисту.
Показання потерпілої в частині того, що в неї в сумці, якою заволодів ОСОБА_8 перебували власні грошові кошти в сумі 320 грн підтверджуються письмовою заявою про злочин, в якій вона детально вказала обставини нападу на неї, номінали купюр, які були в гаманці. Так само, повідомляючи на лінію «102» про злочин, потерпілою було одразу зазначено про викрадення 320 грн, які були в сумці. Дане повідомлення зафіксоване в рапортах чергового Білоцерківського районного Управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_12 зареєстрованого в ЄО 26.08.2022 за № 30281, поліцейського Батальйону патрульної поліції в м. Біла Церква УПП у Київській області ОСОБА_16 під час виїзду на виклик ОСОБА_11 .
Доводи захисника про те, що вказані гроші належали обвинуваченому спростовуються показаннями потерпілої, яка зазначила, що на одній з купюр, номіналом 200 грн, яка була викрадена разом з сумочкою обвинуваченим, нею чорнилами синього кольору записано номер телефону матері, а саме « НОМЕР_1 ». В ході проведення затримання ОСОБА_8 зафіксованого за допомогою протоколу та відеозапису від 26.08.2022, вбачається, що з сумки, яка була у обвинуваченого виявлено та вилучено грошові кошти в розмірі 300 грн, купюрами, номіналом 100 грн, 20 грн та 200 грн. з надписом чорнилом цифр «НОМЕР_1». При цьому вказівка захисника про те, що органом досудового розслідування не проведено досліджень та експертиз на предмет встановлення осіб, кому належить вказана купюра, на думку колегії суддів, є безпідставною, з урахуванням того, що потерпілою одразу повідомлено про наявність коштів у викраденій сумочці, які за описом та номінальністю співпадають з тими, які вилучені в обвинуваченого. Істотних порушень КПК України, під час затримання ОСОБА_8 , про які вказує захисника, колегією суддів не встановлено. Захисником висловлено лише припущення про можливість фальсифікації доказів, а саме нанесення номеру телефону на купюру 200 грн вже після вилучення коштів у обвинуваченого. Однак доказів на підтвердження вказаних доводів стороною захисту не надано, а показання потерпілої їх спростовують.
Доводи захисника про підтвердження потерпілою тієї обставини, що обвинувачений не міг знати про наявність у її сумці грошових коштів, на думку колегії судів, не спростовує наявність у ОСОБА_8 корисливої мети при відібранні її сумки. Судом першої інстанції надано належну правову оцінку даній обставині, з якою погоджується і суд апеляційної інстанції.
Так само колегія суддів погоджується з тим, що визнання судом першої інстанції недопустимими доказами даних протоколу огляду місцевості від 26.08.2022 за адресою АДРЕСА_3 , та протоколу пред?явлення особи для впізнання за фотознімками від 26.08.2022 у період з 18.25 год. по 18.40 год., не спростовують пред'явлене обвинувачення ОСОБА_8 вцілому. Сукупність інших доказів, які описані вище, підтверджується вчинення ОСОБА_8 інкримінованого злочину. Натомість показання ОСОБА_8 , які містять суттєві суперечності та неточності, обґрунтовано, на думку колегії суддів, не прийнято до уваги та розцінено як спосіб ухилення від кримінальної відповідальності за скоєне. Крім того, показання обвинуваченого спростовуються вищевикладеними доказами.
Колегія суддів не вбачає порушень вимог кримінального процесуального законодавства України в ході досудового слідства та судового розгляду, які б стали підставою для визнання певних доказів недопустимими та скасування вироку суду.
Покарання ОСОБА_8 призначене з дотримання вимог ст. 65 КК України, відповідає вчиненому та особі обвинуваченого.
Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування вироку Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10 липня 2023 року, яким ОСОБА_8 засуджено за ч. 4 ст. 187 КК України.
Керуючись ст. 376, ст. 404, ст. 405, ст. 407, ст. 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги захисника ОСОБА_9 , обвинуваченого ОСОБА_8 залишити без задоволення, а вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10 липня 2023 року , яким ОСОБА_8 засуджено за ч. 4 ст. 187 КК України, - без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, - у той же строк з дня отримання копії ухвали.
_________________ _________________ _________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
Справа № 11-кп/824/1974/2024 Головуючий у суді першої інстанції - ОСОБА_1
№ 357/8359/22
Категорія КК: ч. 4 ст. 187 Доповідач в апеляційній інстанції - ОСОБА_2
21 травня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду
в складі: головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретарів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
прокурора ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальне провадження по обвинуваченню
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Біла Церква Київської області, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, -
Приймаючи до уваги те, що складання ухвали вимагає значного часу, колегія суддів вважає за можливе обмежитися складанням і оголошенням лише резолютивної її частини.
Керуючись ст. 376, ст. 404, ст. 405, ст. 407, ст. 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги захисника ОСОБА_9 , обвинуваченого ОСОБА_8 залишити без задоволення, а вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10 липня 2023 року , яким ОСОБА_8 засуджено за ч. 4 ст. 187 КК України, - без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, - у той же строк з дня отримання копії ухвали.
Повний текст ухвали проголосити 27 травня 2024 року о 09 годині 30 хвилин.
_________________ _________________ _________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4