№ 566/854/23
№ 1-кп/566/53/24
25 липня 2024 року селище Млинів Рівненської області
Млинівський районний суд Рівненської області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі судового засідання ОСОБА_2
за участю: прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4 , його захисника - адвоката ОСОБА_5
потерпілої - ОСОБА_6 її представника - адвоката ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Млинів Рівненської області клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження №12022186160000135 внесеного до ЄРДР 08.07.2022 по обвинуваченню його у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України,-
У провадженні Млинівського районного суду Рівненської області перебуває кримінальне провадження №12022186160000135, внесене до ЄРДР 08.07.2022 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України.
Згідно обвинувального акта, 05 липня 2022 року, приблизно о 09 годині 35 хвилин ОСОБА_4 , перебуваючи біля АЗС «Журавлина» по АДРЕСА_1 , умисно наніс ОСОБА_6 тілесні ушкодження, які згідно висновку судово-медичної експертизи відноситься до категорії легких.
Органами досудового розслідування дії обвинуваченого ОСОБА_4 кваліфіковано за ч.1 ст.125 КК України.
В судовому засіданні захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням про закриття вказаного вище кримінального провадження на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України, у зв'язку із закінченням строків давності, передбачених ст.49 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 клопотання захисника підтримав та підтвердив, що правові наслідки закриття кримінального провадження з таких підстав йому зрозумілі.
Потерпіла ОСОБА_6 та її представник - адвокат ОСОБА_7 в судовому засіданні не заперечували проти задоволення клопотання про закриття кримінального провадження.
Прокурор в судовому засіданні не заперечував щодо задоволення клопотання про закриття кримінального провадження та звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Заслухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до статті 44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених КК, здійснюються виключно судом.
Так, відповідно до ч.1 ст.49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки, зокрема, два роки у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі.
Кримінальне правопорушення у якому обвинувачується ОСОБА_4 і, яке передбачене ч.1 ст.125 КК України, відповідно до ст.12 КК України є кримінальним проступком.
Частинами 2, 3 ст.49 КК України визначено, що перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п'ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п'ятнадцять років. Перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Відповідно до частини другої статті 12 КК кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов'язане з позбавленням волі.
Санкція ч.1 ст.125 КК України передбачає покарання у виді штрафу у розмірі до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк до двохсот годин, або виправні роботи на строк до одного року.
Таким чином, кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_4 , згідно до ст.12 КК України є кримінальним проступком.
Виходячи з положень п. 1 ч. 2 ст. 284, ч. 4 ст. 286, ч. 3 ст. 288 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження за обвинувальним актом сторона кримінального провадження звертається до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання й у випадку встановлення, передбачених у ст. 49 КК України підстав та відсутності заперечень з боку обвинуваченого, закрити кримінальне провадження, звільнивши особу від кримінальної відповідальності.
Відповідно до пункту першого частини другої статті 284 КПК кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до частини першої статті 285 КПК особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
За частиною третьою статті 285 КПК, обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз'яснено суть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, судове провадження проводиться в повному обсязі в загальному порядку.
Згідно частини третьої статті 288 КПК, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
За змістом ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності за таких умов: 1) вчинення особою злочину; 2) з дня вчинення злочину до набрання вироком законної сили минули визначені ч. 1 ст. 49 КК строки давності; 3) особа не ухилялася від досудового слідства або суду; 4) особа до закінчення зазначених у ч. 1 ст. 49 КК строків не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину.
Звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язком суду у разі настання обставин, передбачених ч. 1 ст. 49 КК, за наявності згоди підозрюваного, обвинуваченого, засудженого на звільнення на підставі спливу строків давності.
Відтак суд повинен невідкладно розглянути клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, якщо під час судового розгляду провадження, що надійшло до суду з обвинувальним актом, одна із сторін цього провадження звернеться до суду з таким клопотанням. При цьому, суд має з'ясувати думку сторін щодо закриття кримінального провадження за такою підставою, у разі згоди обвинуваченого (засудженого) розглянути питання про звільнення останнього від кримінальної відповідальності.
Згідно матеріалів кримінального провадження, кримінальне правопорушення обвинуваченим ОСОБА_4 було вчинене 05 липня 2022 року, належить до кримінального проступку строк давності якого сплив 05 липня 2024 року.
Верховний Суд у постанові від 29.07.2021 року справа № 552/5595/18 провадження № 51-5289км19 зробив наступний висновок:
«За змістом статей 284-288 КПК підставами для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді є наявність відповідної норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах.
Отже, наявність таких умов є правовою підставою для прийняття судом рішення про звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності. Визнання підозрюваним, обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення як обов'язкової умови такого звільнення кримінальним процесуальним законом не передбачено.
Відповідно до положень ст.63 Конституції України та ст.18 КПК жодну особу не може бути примушено визнати свою вину у вчиненні кримінального правопорушення або примушено давати пояснення чи показання, які можуть стати підставою для її підозри або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення.
Виходячи з цих положень закону визнання винуватості є правом, а не обов'язком підозрюваного, обвинуваченого, а отже невизнання вказаними особами своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності їхньої згоди на звільнення від кримінальної відповідальності не може бути перешкодою в реалізації ними свого права на таке звільнення та правовою підставою для відмови судом у задоволенні заявленого клопотання. Передбачений законом інститут звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності не пов'язує такого звільнення з визнанням ними своєї вини у вчиненні злочину.
Таким чином, невизнання підозрюваним, обвинуваченим вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності їхньої згоди на звільнення від кримінальної відповідальності у передбачених законом випадках, за умови роз'яснення їм судом суті підозри чи обвинувачення, підстав звільнення від кримінальної відповідальності та права заперечувати проти закриття кримінального провадження не є правовою підставою для відмови в задоволенні клопотання сторони кримінального провадження про таке звільнення.»
Враховуючи правову позицію Верховного суду, дотримання умов, передбачених частинами 1-3 ст. 49 КК України, є безумовним і звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності, є обов'язковим.
Матеріали вказаного кримінального провадження не містять доказів ухилення обвинуваченого від досудового розслідування або суду, оголошення обвинуваченого у розшук, вчинення ним нового злочину.
Враховуючи, що строк притягнення обвинуваченого ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності, визначений ст.49 КК України, закінчився, останній не заперечує щодо звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі п.1 ч.1 ст.49 КК України, а тому клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України, підлягає задоволенню.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався, арешт на майно не накладався, витрати на проведення судових експертиз відсутні.
Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до ст.100 КПК України.
На підставі наведеного,
керуючись ст.ст.12, 49 КК України,
ст.ст.284, 286, 288, 372 КПК України,
суд,-
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12022186160000135, внесеному до ЄРДР 08.07.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України про звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України та закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків давності, передбачених ст.49 КК України - задовольнити.
ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України звільнити від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Кримінальне провадження №12022186160000135, внесене до ЄРДР 08.07.2022 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України - закрити на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України.
Речові докази:
- оптичний диск «Нр» з відеозаписом нанесення потерпілій ОСОБА_6 тілесних ушкоджень - залишити при матеріалах справи.
Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1