Справа № 367/4398/13-ц
Провадження №8/367/1/2024
Іменем України
02 липня 2024 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:
судді Карабаза Н.Ф.,
при секретарі Шемігон В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення суду у зв'язку з нововиявленими обставинами по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди,
До Ірпінського міського суду Київської області звернулась ОСОБА_1 із заявою про перегляд рішення суду у зв'язку з нововиявленими обставинами по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, яку мотивує тим, що 13 серпня 2015 року Ірпінським міським судом Київської області було видано виконавчий лист щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 шкоди у розмірі 192 969 грн та 6000 грн понесених судових витрат; всього стягнути 198 969 грн. Станом на день подання заяви, рішення суду не виконано: відповідач ухиляється від відшкодування шкоди. При ухваленні рішення, 06.11.2014 року Ірпінський міський суд Київської області виходив з вимог статті 1282 ЦK України та ухвалив, що ОСОБА_2 - відповідач по справі, повинен нести матеріальну відповідальність за заподіяну позивачці шкоду в межах спадщини, прийнятої після смерті ОСОБА_3 . Судовим рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 06 листопада 2016 року встановлено, що межами спадщини є (залишки після пожежі) домоволодіння АДРЕСА_1 та земельна ділянка під ним, загальною вартістю 192 969 грн. Так, відповідно до проведених експертних досліджень, визнаними судовим рішення у якості доказу - завдана позивачеві шкода обчислювалася за наступними розрахунками: - судовий збір на загальну суму 1800 грн. - витрати на проведення судової будівельно - технічної експертизи на суму 7200 грн. - кошти на виклик відповідача до суду у сумі 70 грн. 65 коп. - витрати на правову допомогу у сумі 9175 грн. Загальна сума позову складає : 573 350 грн. - сума понесених збитків; 18 245 грн. 65 коп. - судові витрати. Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 06 листопада 2014 року позов задоволено частково: стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 192 969 грн на відшкодування шкоди та 6 000 грн судових витрат, всього 198 969 грн. Ухвалюючи судове рішення 06 листопада 2014 року Ірпінський міський суд Київської області виходив з того, що ОСОБА_2 отримав у спадок лише залишки 43/100 будинку АДРЕСА_1 , вартість якого було встановлено експертним дослідженням - на суму 192 696 грн. Інших об'єктів спадкування на час розгляду справи виявлено не було. Однак було виявлено ще один об'єкт у спадкування за померлим ОСОБА_3 , а саме квартиру АДРЕСА_2 , яку ОСОБА_2 отримав у спадок і приховав від суду. Вартість зазначеної квартири повинна бути обернена для повного відшкодування збитків, завданих їй. 26.02.2016 року ухвалою Святошинського районного суду міста Києва по цивільній справі № 759/4431/15-ц, провадження 2-о/759/5/16 за позовом Київської міської ради, заінтересованої особи ОСОБА_2 , Головного управління юстиції у м Києві, ОСОБА_1 про визнання спадщини відумерлою, а саме: квартири АДРЕСА_2 позовну заяву залишено без розгляду. Станом на день подачі заяви про перегляд судового рішення від 06 листопада 2014 року ухвала Святошинського районного суду м Києва від 26.02.2016 року не оскаржена і не скасована. З цивільної справи № 759/4431/15-ц, провадження 2-о /759/5/16 Святошинського районного суду міста Києва стало відомо про те, що ОСОБА_2 прийняв спадщину, а саме квартиру АДРЕСА_2 після смерті свого батька ОСОБА_3 та розпоряджається цим майном на власний розсуд, проживає у зазначеній квартирі, проводить ремонтні роботи, має борги по комунальним платежам на суму 5362 грн. 99 коп. Зважаючи на той факт, що їй не був відомий увесь об'єм спадкового майна ОСОБА_3 , 06 листопада 2014 року при ухваленні рішення Ірпінським міським судом Київської області суд не мав можливості задоволити її позовні вимоги в повному обсязі та здійснити заходи по відшкодуванню завданої відповідачем матеріальної шкоди у об'ємі, визначеному експертними дослідженнями. Зважаючи на той факт, що відповідач по справі чинить перешкоди для виконання рішення суду, ухиляється від виконання рішення суду, приховує від ВДВС Києво - Святошинського району Київської області факт прийняття ним спадку саме після особи, яка завдала їй збитків - вбачається за можливе клопотати перед судом про перегляд рішення суду від 06 листопада 2014 року у частині визнання факту прийняття спадку, а саме: квартири АДРЕСА_2 - ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_3 . Зважаючи на ту обставину, що судом було правильно вирішено спір по суті - відсутня необхідність у скасуванні всього рішення Ірпінського міського суду Київської області від 06 листопада 2014 року. Зважаючи на надані суду докази у вигляді матеріалів цивільної справи № 759/4431/15-ц та спадкової справи № 573/2008 доведено, що ОСОБА_2 отримав після смерті ОСОБА_3 отримав не лише 43/100 залишку знищеного ОСОБА_3 будинку АДРЕСА_1 , а й квартиру АДРЕСА_2 . Вартість зазначеного спадкового майна, отриманого відповідачем в результаті спадкування за ОСОБА_3 , є достатньою для повного погашення заборгованості. Просить суд визнати факт прийняття спадку, а саме квартири АДРЕСА_2 - ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_3 . Змінити рішення Ірпінського міського суду Київської області від 06 листопада 2014 року в частині суми відшкодування завданих позивачеві збитків. Ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 відшкодування, в межах прийнятої спадщини, за наступними розрахунками : судовий збір на загальну суму 1800 грн.; витрати на проведення судової будівельно-технічної експертизи на суму 7200 грн.; кошти на виклик відповідача до суду у сумі 70 грн. 65 коп.; витрати на правову допомогу у сумі 9175 грн. Загальна сума позову складає: 573 350 грн - сума понесених збитків та 18245,65 грн. - судові витрати.
Представник відповідача по справі ОСОБА_2 - адвокат Римаренко І.В. через канцелярію суду подала заперечення на заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами. Згідно якого рахує, що дана заява не підлягає задоволенню. Так нововиявленою обставиною вона вказує те, що ОСОБА_2 успадкував після смерті свого батька серед іншого спадкового майна, квартиру АДРЕСА_2 , яка не була врахована при постановленні попереднього судового рішення, коли відповідач повинен відповідати за заподіяну шкоду його батьком в межах успадкованого майна. Однак заявник ОСОБА_1 звернулася до суду із відповідною заявою понад встановлений строк (один місяць з дня встановлення обставини,що є підставою для перегляду ч.1 ст. 362 ЦПК України). Але дана обставина була відома заявнику під час розгляду судової справи ще в 2013 році. У матеріалах цивільної справи № 367/4398/13-ц знаходиться належно завірена спадкова справа щодо майна ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . З якої вбачається, що ОСОБА_2 17.05.2013 року подав заяву про прийняття спадщини після смерті свого батька ОСОБА_3 . Також ним надані копії свідоцтв про його народження, народження батька, копія свідоцтва про смерть бабусі ОСОБА_5 та копія договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 на ім'я ОСОБА_5 тобто із вказаної спадкової справи вбачається, що відповідач не приховував факту належності його бабусі вказаної квартири, а надав документи необхідні для встановлення всієї спадкової маси. Тобто ще на 2013 рік дана обставина була відома ОСОБА_1 . Крім того, в своїй апеляційній скарзі на рішення Ірпінського міського суду від 06.11.2014 року ОСОБА_6 також вказувала на ту обставину, що Ірпінський міський суд при постановленні рішення не врахував наявність у відповідача права на інше спадкове майно - квартиру АДРЕСА_2 .
Заявник ОСОБА_1 та її представник в судове засідання не з'явилися, представник заявниці - адвокат Біла К.П. подала через канцелярію заяву про розгляд справи за відсутності заявника та її представника, вимоги підтримують в повному обсязі та просять їх задовільнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Представник 3-ї особи Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про слухання справи у його відсутності.
Дослідивши заяву про перегляд рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами та письмові докази по справі, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що рішенням Ірпінського мського суду Київської області від 06 листопада 2014 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 шкоду у розмірі 192 969 грн. та 6 000 грн. понесених судових витрат, всього стягнуто 198 969грн. (сто дев'яносто вісім тисяч дев'ятсот шістдесят дев'ять гривень). В іншій частині позову відмовлено.
Рішенням Апеляційного суду Київської області від 11 лютого 2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 06 листопада 2014 року скасовано та ухвалено нове рішення. В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди та по уточнюючим позовним вимогам ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди відмовлено.
Ухалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 червня 2015 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення апеляційного суду Київської області від 11 лютого 2015 року скасовано, рішення Ірпінського міського суду Київської області від 06 листопада 2014 року залишено в силі. В Ухвалі зазначено, що ураховуючи вимоги ст. 1282 ЦК України, суд першої інстанції вважав, що в межах прийнятої спадщини відповідач ОСОБА_2 може нести матеріальну відповідальність за заподіяну позиваці шкоду, у звязку з чим дійшов висновку про стягнення із відповідача на користь позивачки 192 696 грн. у рахунок відшкодування шкоди, заподіяної майну позивачки внаслідок пожежі, яка сталася у будинку АДРЕСА_1 у ніч з 31 травня на 01 червня 2011 року. Під час встановлення зазначених фактів судом першої інстанції не були порушені норми процесуального права, правильно застосовані норми матеріального права.
10 червня 2016 року ОСОБА_1 звернулася до Ірпінського міського суду Київської області із заявою про перегляд рішення суду у зв'язку з нововиявленими обставинами по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України, рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами; підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.
Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Як вбачається із рішення Європейського Суду з прав людини від 18 листопада 2004 року у справі "Правєдная проти Росії" (Pravednaya v. Russia), заява № 69529/01, п. п. 27-28, та рішення від 6 грудня 2005 року у справі "Попов проти Молдови" №2 (Popov v.Moldova N 2), заява № 19960/04, п. 46) процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду.
Згідно з ч. 4, 5 ст. 423 ЦПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:
1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;
2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
Отже, перегляд судових рішень, що набрали законної сили, у зв'язку з нововиявленими обставинами є самостійною стадією цивільного процесу, в якому судом перевіряється наявність чи відсутність правових підстав для цього - юридичних фактів, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, хоча їх подання до суду могло потягти ухвалення іншого за змістом судового рішення.
У справі «Желтяков проти України» Європейський суд з прав людини наголосив, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який вимагає, щоб коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів. Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла переглядати остаточного та обов'язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (рішення у справі «Рябих проти Росії»).
Відповідно до роз'яснень, що викладені у п. 3, 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 30.03.2012 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» судам роз'яснено, що нововиявлені обставини це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини.
Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.
Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов'язані з вимогою в цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухвалені судового рішення, є новими обставинами і можуть бути підставою для пред'явлення нової вимоги (зокрема, законність рішення прийнятого органами місцевого самоврядування, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої неправомірними діями органом місцевого самоврядування).
Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Пунктом 7 вищевказаної постанови передбачено, що обставини, які є підставою для перегляду судового рішення це юридичні факти, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, повинні бути істотними, тобто такими, що могли вплинути на висновки суду при ухваленні судового рішення і були встановлені після набрання ним законної сили.
Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неналежне повідомлення заявника про час і місце розгляду справи, неповне встановлення фактичних обставин справи, порушення порядку дослідження доказів) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.
Неподання стороною або особою, яка бере участь у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду у прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Судом встановлено, що звертаючись з заявою про перегляд рішення Ірпінського міського суду від 06 листопада 2014 року по справі № 367/4398/13 ОСОБА_1 зазначила, що суд не мав можливості задоволити її позовні вимоги в повному об'ємі та здійснити заходи по відшкодуванню завданої відповідачем матеріальної шкоди у об'ємі, визначеному експертними дослідженнями, зважаючи на той факт, що їй не був відомий увесь об'єм спадкового майна ОСОБА_3 , 06 листопада 2014 року при ухваленні рішення Ірпінським міським судом Київської області. Однак враховуючи той факт, що відповідач по справі чинить перешкоди для виконання рішення суду, ухиляється від виконання рішення суду вбачає за можливе клопотати перед судом про перегляд рішення суду від 06 листопада 2014 року у частині визнання факту прийняття спадку, а саме: квартири АДРЕСА_2 - ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_3 та відповідно змінити рішення Ірпінського міського суду Київської області від 06 листопада 2014 року в частині суми відшкодування завданих і збитків, за наступними розрахунками: судовий збір на загальну суму 1 800 грн., витрати на проведення судової будівельно - технічної експертизи на суму 7 200 грн., кошти на виклик відповідача до суду у сумі 70,65 грн., витрати на правову допомогу у сумі 9 175 грн, - загальна сума позову складає: 573 350 грн - сума понесених збитків, 18 245 грн,65 коп - судові витрати.
Рішенням Ірпінського міського суду Київської оласті від 06 листопада 2014 року було задоволено частково позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди. Позивач неодноразово уточнювала позовні вимоги. 06 листопада 2014 року подала уточнюючу позовну заяву, відповідно до якої просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь майнову шкоду у сумі 203 898 грн завданих збитків по будинку; 344 804 грн кошти на демонтаж та відновлювальний ремонт будинку; 29 460 грн кошти за знищення майна. Завдані відповідачем збитки просила відшкодувати шляхом звернення відшкодування на майно, яке залишилося у спадок, а саме: залишок 43/100 частини будинку, що належало ОСОБА_3 та 290 кв.м земельної ділянки. В поданих письмових судових дебатах позивач зазначила, що шкода, завдана позивачеві ОСОБА_1 відповідачем ОСОБА_3 складає: 898 грн. - завданих збитків по будинку; 544 804 грн. - кошти на демонтаж та відновлювальний ремонт будинку; 29 460 грн. - кошти за знищення майна. Всього на суму 573350 грн. Відшкодування шкоди, завданої відповідачем в порядку правонаступництва здійснюється спадкоємцем ОСОБА_2 у межах майна, отриманого у спадок. Вартість майна, отриманого ОСОБА_2 у спадок, а саме 43/100 будинковолодіння АДРЕСА_1 , - складає всього 192 969 грн. Стягнення завданих відповідачем збитків обернути на 43/100 будинковолодіння АДРЕСА_1 та 290 кв.м. земельної ділянки. Крім того, просить з відповідача стягнути наступні витрати: 1) судовий збір на загальну суму 2500 грн. 2) витрати на проведення судової будівельно - технічної експертизи у сумі 7200 грн. 3) кошти , витрачені на виклик до суду відповідача у сумі 70грн.65 коп. 4) стягнути з відповідача витрати на правову допомогу у сумі 9175 грн. Таким чином загальна сума позову складає 573 350 грн - сума нанесених збитків, судових витрат - 18245, 65 грн. Також судом у зазначеному рішенні встановлено, що із заявою про прийняття спадщини до Ірпінської держнотконтори звернувся відповідач по справі ОСОБА_2 , що стверджується копією спадкової справи № 181 (а.с.58-75). Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на 43/100 частин будинку по АДРЕСА_1 . Як зазначалось раніше, спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняв його син ОСОБА_2 шляхом звернення до нотконтори із відповідною заявою. Згідно висновку судової будівельно- технічної експертизи № 8108 від 04.06.2014р дійсна ринкова вартість 43/100 частин будинку по АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_3 складає 192 696 грн. (а.с.186-200 т 2). Враховуючи вимоги ст. 1282 ЦК України в межах прийнятої спадщини відповідач ОСОБА_2 може нести матеріальну відповідальність за заподіяну позиваці шкоду, у зв'язку з чим суд вважає за можливе стягнути із відповідача на користь позивачки 192 696 грн. у рахунок відшкодування шкоди, заподіяної майну позивачки внаслідок пожежі, яка сталася у будинку АДРЕСА_1 у ніч з 31.05. на 01.06.2011р.
Твердження ОСОБА_1 про те, що їй та суду не було відомо, що ОСОБА_2 успадкував після смерті свого батька серед іншого спадкового майна, і квартиру АДРЕСА_2 , яка не була врахована при постановленні попереднього судового рішення, не знайшла свого підтвердження, оскільки, судом, було досліджено, подану Ірпінською міською державною нотаріальною конторою Київської області на вимогу суду, спадкову справу № 181/2013, заведену після смерті ОСОБА_3 до майна померлого, що містить в собі і копію договору купівлі-продажу квартири за АДРЕСА_3 у будинку за номером 23А від 03 серпня 2000 року укладеного між ОСОБА_7 продавцем та ОСОБА_5 , покупцем, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Назарчук Н.В., зареєстрований в реєстрі за номером 6881.
Таким чином, об'єм спадкового майна ОСОБА_3 та його вартість при ухваленні рішення Ірпінським міським судом Київської області 06 листопада 2014 року по справі № 367/439/13 судом було визначено.
Крім того, суд звертає увагу, що в своїй апеляційній скарзі на рішення Ірпінського міського суду від 06.11.2014 року ОСОБА_6 також вказувала на ту обставину, що Ірпінський міський суд при постановлені рішення не врахував наявність у відповідача права на інше спадкове майно - квартиру АДРЕСА_2 .
Неподання стороною або особою, яка бере участь у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду у прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Щодо вимоги перегляду судового рішення за нововиявленною обставиною вказаною ОСОБА_1 суд зазначає, що відповідно до вимог п. 5 ст. 423 ЦПК України суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
Тим самим, з урахуванням вимог ст. 423 ЦПК України, в тому числі не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами - переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи та докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Відповідно до ч. 2, ч. 3 та ч. 7 ст. 429 ЦПК України справа розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження, у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. У суді першої інстанції справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
За результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може:
1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі;
2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення;
3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.
Судове рішення, ухвалене за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, може бути переглянуте на загальних підставах.
Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи наведені заявником підстави для задоволення заяви та вимоги законодавства, що обґрунтовують можливість її задоволення, суд вважає, що наведені у заяві підстави, не можуть вважатися нововиявленими обставинами у розумінні ст. 423 ЦПК України.
При цьому інших доводів, які б могли вплинути на скасування судом за нововиявленими обставинами рішення Ірпінського міського суду від 06.11.2014 року, заявник суду не надала, а тому суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення суду у зв'язку з нововиявленими обставинами по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди.
Керуючись ст. 247, 423,424, 429 ЦПК України, суд
у хв а л и в:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення суду у зв'язку з нововиявленими обставинами по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди - відмовити.
Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: Н.Ф. Карабаза