Справа № 740/3600/24
Провадження № 1-кп/740/351/24
25 липня 2024 року м.Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника адвоката ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у м. Ніжині кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024270380000358 від 02.05.2024 про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця м.Ніжин Чернігівської області, громадянина України, не одруженого, не працюючого, маючого середню спеціальну освіту, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.263 КК України,
встановив:
ОСОБА_4 у невстановлені досудовим розслідуванням місці, день та час, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, без передбаченого законом дозволу придбав ніж, який, згідно висновку експерта № СЕ-19/125-24/5731-ХЗ від 21.05.2024, є контактною короткоклинковою холодною зброєю колюче-ріжучої дії, виготовленої по типу мисливських ножів загального призначення, та залишив зберігати його при собі. В подальшому, у нього виник злочинний умисел, направлений на незаконне носіння вказаного ножу, який є контактною короткоклинковою холодною зброєю колюче-ріжучої дії, виготовленої по типу мисливських ножів загального призначення, без передбаченого законом дозволу.
Так, 02.05.2024, близько 16 год 00 хв, ОСОБА_4 , перебуваючи поблизу лісового масиву в районі вул.Воздвиженська в м. Ніжині Чернігівської області був зупинений працівниками поліції Ніжинського РУП для встановлення його особи. Під час проведення поверхневої перевірки у ОСОБА_4 , працівниками поліції було виявлено металевий предмет, який за зовнішніми ознаками, схожий на мисливський ніж, який, як в подальшому, згідно висновку експерта № CE-19/125-24/5731-ХЗ від 21.05.2024, було встановлено як ніж, який є контактною короткоклинковою холодною зброєю колюче-ріжучої дії, виготовленої по типу мисливських ножів загального призначення, та який ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, у порушення вимог Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України від 21.08.1998 за № 622, Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 за № 576 носив при собі, без передбаченого законом дозволу.
Вказаними діями ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.263 КК України, тобто носіння холодної зброї, без передбаченого законом дозволу.
Під час підготовчого судового засідання встановлено, що обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні надійшов до суду разом із угодою про визнання винуватості, яку укладено 07.06.2024 між прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участю захисника ОСОБА_5 .
За умовами угоди (пункт 4), обвинувачений ОСОБА_4 беззастережно та повністю визнає свою винуватість у вчинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.263 України, та підтверджує обставини, зазначені у обвинувальному акті та пункті 1 цієї угоди, якi є істотними для даного кримінального провадження
При цьому обвинуваченим ОСОБА_4 за участю захисника ОСОБА_5 та прокурором ОСОБА_3 узгоджено покарання обвинуваченому за ч.2 ст.263 КК України у виді штрафу у розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Заслухавши думку прокурора та захисника, які вважали за можливе затвердити угоду про визнання винуватості, зазначивши, що вона відповідає вимогам КПК України та КК України, обвинуваченого ОСОБА_4 , який наполягав на затвердженні угоди, вказавши, що вона укладена добровільно, наслідки укладення угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України та ч.4 ст.474 КПК України йому роз'яснені та зрозумілі, крім того, ОСОБА_4 зазначив, що повністю визнає вину у вчиненому кримінальному правопорушенні, вказаного у висунутому обвинуваченні згідно з обвинувальним актом без будь-яких застережень, суд вважає, що угода про визнання винуватості підлягає затвердженню, виходячи з наступного.
Укладена у кримінальному провадженні угода про визнання винуватості відповідає вимогам п.2 ч.1 ст.468, ч.ч.2, 4, 5 ст.469, ст.472, ч.ч.4, 6 ст.474 КПК України, невідповідність угоди вимогам ч.7 ст.474 КПК України у суді не встановлена, зокрема:
- дії обвинуваченого кваліфіковано вірно за ч.2 ст.263 КК України, як носіння холодної зброї, без передбаченого законом дозволу;
- умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб;
- угода укладена добровільно, фактичні підстави для визнання винуватості наявні;
- обвинуваченим виконані зобов'язання, передбачені угодою;
- узгоджена міра покарання відповідає вимогам ст.65 КК України, при цьому врахований характер та ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особа винного, його ставлення до вчиненого, наявність пом'якшуючих обставин - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, відсутність обтяжуючих покарання обставин. Саме таке покарання на думку суду є необхідною і достатньою для досягнення мети виправлення і попередження вчинення нових злочинів.
Цивільний позов по даному кримінальному провадженню не заявлений.
Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експертів у кримінальному провадженні.
Долю речових доказів суд вирішує згідно з вимогами ст.100 КПК України.
Ухалою слідчого судді від 23.05.2024 під час досудового розслідування кримінального провадження відносно ОСОБА_4 обрано захід забезпечення кримінального провадження у виді особистого зобов'язання, строк застосування якого сплив 21.07.2024. Клопотання про продовження заходу забезпечення кримінального провадження не надходило. Підстави для його застосування відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 371, 373, 374, 376, 475 КПК України, суд,
ухвалив:
затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 07.06.2024 між прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участю захисника ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12024270380000358 від 02.05.2024.
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.263 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Захід забезпечення кримінального провадження до ОСОБА_4 не застосовувати.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати у кримінальному провадженні на залучення експертів у розмірі 1893 грн 20 коп.
Речовий доказ, - ніж, який поміщено до спецпакету PSP 7131731, місце зберігання якого, кімната речових доказів Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області, після набрання вироку законної сили - знищити.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Чернігівського апеляційного суду через Ніжинський районний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч.4 ст.394 КПК України; зокрема: обвинуваченим з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди, ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання, невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди; прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1