Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 301
Іменем України
19.11.2007
Справа №2-30/9387-2007А
Господарський суд Автономної Республіки Крим у складі :
Головуючого судді Ловягіної Ю.Ю.
Секретаря судового засідання Золотарьової А.В.
З участю представників сторін:
Від позивача - не з'явився.
Від відповідача - Стасенко, за дов. від 18.10.2007 р. № 17584/10/809.
розглянувши адміністративну справу
за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності - ОСОБА_1, АДРЕСА_1.
до відповідача Державної податкової інспекції в м. Євпаторія, м. Євпаторія, вул.. Дм. Ульянова, буд. 2/40.
Про визнання дій ДПІ неправомірними та визнання нечинним рішення ДПІ в м. Євпаторія від 22.05.2007 р. № 0062992303 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 3840,5 грн.
Позивач - СПД ОСОБА_1 звернулася до господарського суду АР Крим з позовом про визнання дій ДПІ неправомірними та визнання нечинним рішення ДПІ в м. Євпаторія від 22.05.2007 р. № 0062992303 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 3840,5 грн.
Свої вимоги позивач пояснює тим, що прийняте рішення є незаконним, перевірка, яка була проведена відповідачем неправомірна, а санкції, які застосовані до позивача суперечать нормам матеріального права, на підставі чого просить рішення від 22.05.2007 р. № 0062992303 визнати нечинним в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 3840,5 грн. Під час перевірки були встановлені порушення п.п. 1, 2, 5, 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Зокрема, позивач посилається на те, що сума 768,10 грн., яка становить невідповідність наявних грошових коштів, була знайдена ні на місці проведення розрахунків, а на холодильнику, який не є місцем розрахунку, а лише знаходиться в торговому залі.
Крім того, позивач представляє письмові пояснення продавця, які свідчать про те, що 700,0 грн. це заробітна плата продавця, а 68,0 грн. - остаток, що переходить дрібними монетами.
Що стосується вимог про визнання дій неправомірними, то позивач посилається на те, що робітникам ДПІ порушений порядок проведення перевірки, передбачений ст. 11 - 1 Закону України «Про державну податкову інспекцію в Україні»
Відповідач у відзиві від 17.08.2007 р. № 13990/10/10 - 0 (а.с. 27 - 30) проти позову заперечує і просить у його задоволенні відмовити, оскільки вважає, що рішення обґрунтоване, законне, прийнято на підставі норм законодавства.
Зокрема, відповідач зазначає, що по результатам перевірки позивача було встановлено порушення п. 1, 2, 5, 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: не проведення розрахункової операції із застосуванням КУРО, РК та встановлена невідповідність суми наявних грошових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів в розмірі 768,10 грн. Акт був підписаний продавцем без заперечення.
Що стосується порядку проведення перевірки, відповідач посилається на те, що перевірка була проведена без порушень норм Закону України «Про державну податкову службу в Україні».
Більш детальніші заперечення відповідача викладені у відзиві.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
10 травня 2007 р. ДПА в АРК була проведена перевірка по контролю за проведенням розрахункових операції у сфері готівкового та безготівкового обігу СПД торгового павільйону СПД ОСОБА_1, який розташований в Сакському р-ні, с. Утне, вул. Кирова, буд. 6, внаслідок якої був складений акт № 000900 (35 - 36). Перевірка проводилась в присутності продавця ОСОБА_2.
В акті зафіксовані порушення п. 1, 2, 5, 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у галузі торгівлі, громадського харчування та послуг» №1776-ІІІ від 01.06.2000р. (далі - Закон), а саме: проведення розрахункової операції без застосування розрахункової книжки, УРО; покупцю не виданий розрахунковий касовий документ, який підтверджує факт реалізації; незабезпечена відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків загальній сумі грошових коштів по розрахунковим квитанціям, виданий з початку робочого дня, різниця становить 768,10 грн.
Акт перевірки та опис наявних грошових коштів на місці проведення розрахунків був підписаний продавцем ОСОБА_2 без заперечення.
За результатами перевірки ДПІ було винесено рішення від 22.05.2007 р. № 0062992303 про застосування штрафних фінансових санкцій в сумі 4180,50 грн., в тому числі 340,0 грн. (17,0 х 20) за порушення п. 5 ст. 3 Закону та 3840,50 грн. за порушення п. 13 ст. 3 Закону (768,10 грн. х 5).
Частково з винесеним рішенням позивач згоден, просить визнати його нечинним частково в сумі 3840,5 грн., які становлять штрафні (фінансові) санкції за порушення п. 13 с. 3 Закону.
Дослідивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступним.
Актом перевірки було встановлено невідповідність суми наявних грошових коштів на місці проведення розрахунків загальній сумі грошових коштів по розрахунковим квитанціям, виданим з початку дня.
Згідно з п. 13 ст. 3 Закону суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Як вбачається з матеріалів справи, під час проведення перевірки був складений опис наявних грошових коштів на місці проведення розрахунків, який підписаний матеріально-відповідальною особою СПД продавцем ОСОБА_2, який підтверджує, що загальна сума наявних грошових коштів становить 1319,45 грн. (а.с. 37).
Згідно з журналом обліку розрахункових квитанцій та руху готівки, 10.05.2007 р. була зафіксована сума розрахунків в розмірі 542,05 грн. (а.с. 20). Таким чином, невідповідність суми наявних грошових коштів на місці проведення розрахунків загальній сумі грошових коштів по розрахунковим квитанціям, виданим з початку дня становить 768,10 грн. (1319,45 - 542,05 - 9,30)
На підставі ст. 22 Закону у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.
Таким чином, суд вважає, що штрафна (фінансова) санкція в сумі 3840,5 грн. (768,10 х 5) була застосована до позивача правомірно.
Посилання позивача на те, що сума 768,10 грн., яка становить невідповідність наявних грошових коштів, була знайдена ні на місці проведення розрахунків, а на холодильнику, який не є місцем розрахунку, а лише знаходиться в торговому залі на прийметься до уваги, оскільки як підтвердили інспектора-ревізори ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які викликалися в якості свідків, грошові кошти знаходилися на прилавку в картонній коробці (а.с. 53, 56). Продавець власноруч гроші перерахувала, переписала їх покупюрно про що розписалася в опусу наявних грошових коштів на місці проведення розрахунку.
Також не приймаються до уваги посилання позивача на те, що згідно із заявою продавця, їй був виплачений аванс в розмірі 300,0 грн. та заробітна плата за квітень 400,0 грн. і фактично, гроші, які знайдені під час перевірки, це були гроші продавця.
Слід зазначити, що під час проведення перевірки та складання акту перевірки ніяких письмових заперечень від продавця не надходило. Крім того, представлені заяви (а.с. 15, 16), є внутрішньою документацією суб'єкта господарювання, заяви не зареєстровані, а тому не можуть бути розглянуті як належні докази.
Відповідно до ст. 2 Закону місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.
Відповідно до частина 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Також не приймаються до уваги посилання позивача про неправомірність проведення позапланової перевірки з наступного.
Згідно зі ст. 11 - 1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 р. № 509 - Х11 позапланова перевірка здійснюється на підставі обставин, викладених у статті. Позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
На підставі ст. 15 та 16 Закону контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону.
Таким чином, перевірка, яку проводили інспектори ДПА здійснювалася в межах повноважень, передбачених статтею 11 - 1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».
Також, позивач посилається на те, що перевіряючи не представили направлення на проведення перевірки, однак в матеріалах справи містяться направлення № 1075 та № 1074 від 03.05.2007 р. (а.с. 72, 73) з яким була ознайомлена під розписку продавець ОСОБА_2.
Крім того, відповідачем представлений план проведення перевірок в травні 2007 р., де під номером 70 значиться СПД ОСОБА_1 (а.с. 40 - 41).
З приведених підстав, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню, а тому у позові слід відмовити.
Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Відповідно до п. 3 ст. 160 КАС України, вступна та резолютивна частини постанови проголошені в судовому засіданні 19 листопада 2007 р., постанова складена та підписана суддею 28 листопада 2007 р.
Згідно з ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені з нею документально підтверджені судові витрати.
Керуючись ст. ст. 71, 94, 158 - 161, п. 1 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. В задоволенні позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного господарського суду через господарський суд АР Крим шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови в десятиденний строк з дня її проголошення, з подальшим поданням апеляційної скарги на постанову протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження та в порядку передбаченому ч. 5 ст. 186 КАС України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, у разі неподання відповідної заяви (ст. 254 КАС України).
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Ловягіна Ю.Ю.