Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 301
Іменем України
19.11.2007
Справа №2-30/9122-2007А
Господарський суд Автономної Республіки Крим у складі :
Головуючого судді Ловягіної Ю.Ю.
Секретаря судового засідання Золотарьової А.В.
З участю представників сторін:
Від позивача - ОСОБА_1, СПД, паспорт НОМЕР_1 виданий ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, дов. від 13.11.2007 р.
Від відповідача - Лукпанова, дов. від 09.01.207 р. № 3.
розглянувши адміністративну справу
за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності - ОСОБА_1, АДРЕСА_1.
до відповідача Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції, м. Джанкой, вул.. Дзержинського, буд. 30.
Про визнання нечинним рішення Джанкойської ОДПІ від 10.01.2007 р. № 0000072303 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 2233,8 грн.
Позивач - СПД ОСОБА_1 звернулася до господарського суду АР Крим з позовом про визнання нечинним рішення Джанкойської ОДПІ від 10.01.2007 р. № 0000072303 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 2233,8 грн.
Свої вимоги позивач пояснює тим, що прийняте рішення є незаконним, перевірка, яка була проведена відповідачем неправомірна, а санкції, які застосовані до позивача суперечать нормам матеріального права, на підставі чого просить рішення від 10.01.2007 р. № 0000072303 визнати нечинним.
Зокрема, позивач посилається на те, що не згодна з висновками, вказаними в акті перевірки. Так, в акті перевірки зафіксовано непроведення розрахункової операції через засоби РРО на суму 29,45 грн. та встановлена невідповідність наявних грошових коштів на місці проведення розрахунків в сумі 466,76 грн.
Однак, як зазначає позивач, розрахункова операція була проведена через засоби РРО частково, на суму 18,9 грн., різниця становить 10,55 грн., а тому штрафні санкції повинні бути застосовані в розмірі 52,75 грн. (10,55 х 5), а ні 147,5 грн. (29,45 х 5), як вказано в рішенні ДПІ.
Крім того, позивач не згоден із зафіксованою в акті невідповідністю грошових коштів на місці проведення розрахунків в розмірі 466,76 грн., та пояснює, що працівники ДПІ перерахували грошові кошти які знаходилися не тільки на місці проведення розрахунків, але і в підсобному приміщенні магазину, розташованому окремо від торгової зали. Проте, в касі знаходилися грошові кошти в сумі 58,24 грн., а в підсобному приміщенні знаходилися гроші, призначені для розрахунку з постачальниками. Продавець ОСОБА_3 провела лише розмін купюри 200,0 грн., а решту видавали з каси РРО.
Також позивач посилається на те, що робітникам ДПІ порушений порядок проведення перевірки, зокрема, СПД не було представлено направлення на проведення перевірки та копія наказу керівника на проведення позапланової перевірки.
Відповідач у відзиві від 07.09.2007 р. № 4145/10/10 (а.с. 19 - 20) проти позову заперечує і просить у його задоволенні відмовити, оскільки вважає, що рішення обґрунтоване, законне, прийнято на підставі норм законодавства.
Зокрема, відповідач зазначає, що по результатам перевірки позивача було встановлено порушення п. 1, 2 та 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: не проведення розрахункової операції на повну суму покупки та невідповідність суми наявних грошових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначених в денному РРО. Сума денних коштів в касі становить 417,31 грн. без урахування суми покупки, а в денному звіті РРО значиться 58,24 грн.
Що стосується порядку проведення перевірки, відповідач посилається на те, що перевірка була проведена без порушень норм Закону України «Про державну податкову службу в Україні».
Більш детальніші заперечення відповідача викладені у відзиві від 07.09.2007 р. № 4145/10/10.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
27.12.2006 р. Джанкойською ОДПІ була проведена перевірка СПД ОСОБА_1 по контролю за проведенням розрахункових операції у сфері готівкового та безготівкового обігу СПД, внаслідок якої був складений акт № 001675 (22 - 23). Перевірка проводилась в присутності продавця ОСОБА_3.
В акті зафіксовані порушення п. 1, 2, 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у галузі торгівлі, громадського харчування та послуг» №1776-ІІІ від 01.06.2000р. (далі - Закон), а саме: часткове проведення розрахункової операції за готівку без застосування РРО в сумі 10,55 грн., незабезпечена відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій в розмірі 417,31 грн.
За результатами перевірки ДПІ було винесено рішення від 10.01.2007 р. № 0000072303 про застосування штрафних фінансових санкцій в сумі 2233,8 грн.
Дослідивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково у зв'язку з наступним.
Як вбачається з матеріалів справи, в ході проведення перевірки був встановлений факт реалізації товару на суму 29,45 грн., однак через РРО була проведена операція та виданий чек на неповну суму покупки, лише на 18,90 грн. Даний факт підтверджується наданим відповідачем в матеріали справи фіскальним чеком від 27.12.2007 р. (а.с. 50)
Згідно з п. 1, 2 ст. 3 Закону суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі при продажу товарі у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:
- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій;
- видавати особі, яка отримує товар, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
Як свідчать матеріали справи та слідує з пояснень продавця ОСОБА_3, вказані в пункті «Заперечення до акту перевірки», чек був виданий на неповну суму покупки, оскільки продавець не знала всіх кодів товару. (а.с. 23). Дані факти також підтверджені письмовими поясненнями та показаннями свідка - продавця ОСОБА_3 (а.с. 43, 44).
Таким чином, суд вважає, що відповідачем була правомірно застосована відповідальність по нормам п. 1, 2 ст. 3 Закону.
Проте, слід зазначити, що відповідно до п. 1 статті 17 Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України можуть бути застосовані фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.
Через РРО не було проведено 10,55 грн., тому відповідач повинен був застосувати до позивача штрафні санкції в сумі 52,75 грн. (10,55 х 5), а ні 147,25 грн., як фактично було визначено рішенням від 10.01.2007 р. № 0000072303.
З приведених підстав, суд вважає за необхідне визнати нечинним рішення Джанкойської ОДПІ від 10.01.2007 р. № 0000072303 в частині застосування до позивача СПД ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій за порушення п. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в сумі 94,5 грн.
Крім того, актом перевірки було встановлено невідповідність суми наявних грошових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначених в денному РРО, що є порушенням п. 13 ст. 3 Закону.
Згідно з п. 13 ст. 3 Закону суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Як вбачається з матеріалів справи, під час проведення перевірки був складений опис наявних грошових коштів на місці проведення розрахунків № 001675 від 17.12.2006 р., який підписаний матеріально-відповідальною особою СПД продавцем ОСОБА_3, який підтверджує, що загальна сума наявних грошових коштів становить 505,0 грн. (а.с. 24).
Згідно з Х - звітом, денний звіт РРО становить 58,24 грн. (а.с. 50), таким чином, суд вважає, що невідповідність суми грошових коштів на місці проведення розрахунків сумі, зазначеній в денному РРО в розмірі 417,31 грн. (505,0 - 58,24 - 29,45) доведена матеріалами перевірки, які представлені в матеріали справи.
На підставі ст. 22 Закону у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.
Таким чином, суд вважає, що штрафна (фінансова) санкція в сумі 2086,55 грн. (417,31 х 5) була застосована до позивача правомірно.
Посилання позивача на те, що фактично працівниками ДПІ була перерахована сума, яка знаходилася ні на місці розрахунку, а в підсобному приміщенні, залишена для постачальника, не приймаються судом до уваги з наступних підстав.
Відповідно до ст. 2 Закону місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.
Як пояснює в судовому засіданні позивач, продавець ОСОБА_3 здійснила розмін купюри 200,0 грн. з грошей, які знаходилися в підсобному приміщенні в коробочці для постачальника, а решту видавали з каси РРО. Також пояснила, представники ДПІ самовільно увійшли в підсобне приміщення де знаходилася решта грошових коштів, залишена для постачальників.
Згідно зі ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доказів того, що робітники ДПІ під час проведення перевірки вчинили будь-які неправомірні дії представлено в матеріали справи не було, а тому у суду немає підстав вважати пояснення продавця доведеними (а.с. 10).
Заперечення продавця ОСОБА_3 були зафіксовані в акті перевірки, посилань на неправомірні дії не зафіксовано.
Слід зазначити, що згідно з п. 4.5. Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 1 грудня 2000 р. № 614, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 лютого 2001 р. за № 107/5298, унесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватись через РРО з використанням операцій "службове внесення" та "службова видача", якщо таке внесення чи видача не пов'язані з проведенням розрахункових операцій. Крім того, операція "службове внесення" використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту. Не проводиться через РРО видача готівки, не пов'язана з проведенням розрахунків, якщо така видача здійснюється після виконання Z-звіту до реєстрації першої розрахункової операції та (або) до виконання операції "службове внесення".
Таким чином, суд вважає, оскільки дані грошові кошти приймали участь при розрахунку з покупцями, можна зробити висновок, що дані грошові кошти знаходилися на місці розрахунку.
Крім того, позивач посилається на те, що в касі не було грошей, щоб видати решту на купюру 200,0 грн., проте згідно з п. 23 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2006 р. № 833 касир та інший працівник, які мають право одержувати від споживача гроші за проданий товар, зобов'язані приймати без обмежень банкноти і монети Національного банку, а також забезпечувати наявність у касі банкнот і монет для видачі здачі.
Також не приймаються до уваги посилання позивача на неправомірність проведення позапланової перевірки з наступного.
Згідно зі ст. 11 - 1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 р. № 509 - Х11 позапланова перевірка здійснюється на підставі обставин, викладених у статті. Позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
На підставі ст. 15 та 16 Закону контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону.
Таким чином, перевірка, яку проводили інспектори ДПА здійснювалася в межах повноважень, передбачених статтею 11 - 1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».
Також, позивач посилається на те, що перевіряючи не представили направлення на проведення перевірки, однак в матеріалах справи міститься направлення № 332/3081 від 25.12.2006 р. (а.с. 21) з яким була ознайомлена під розписку ОСОБА_3.
З приведених підстав, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково, рішення Джанкойської ОДПІ від 10.01.2007 р. № 0000072303 підлягає визнанню нечинним в сумі 94,5 грн., а в інший частині у позові слід відмовити.
Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Оскільки суд частково задовольнив позовні вимоги, суд присуджує на користь позивача 1,13 грн.
Відповідно до п. 3 ст. 160 КАС України, вступна та резолютивна частини постанови проголошені в судовому засіданні 19 листопада 2007 р., постанова складена та підписана суддею 27 листопада 2007 р.
Керуючись ст. ст. 71, 94, 158 - 161, п. 1 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов Суб'єкта підприємницької діяльності - ОСОБА_1, АДРЕСА_1 задовольнити частково.
2. Визнати частково нечинним рішення Джанкойської ОДПІ від 10.01.2007 р. № 0000072303 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 94,5 грн.
3. В інший частині відмовити.
4. Стягнути з Державного бюджету України (р/р № 31115095700002, отримувач Державний бюджет м. Сімферополя, код платежу 22090200, ЄДРПОУ 34740405, Банк ГУ ГКУ в АРК м. Сімферополь, МФО 824026) на користь ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) 1,13 грн. судового збору.
Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного господарського суду через господарський суд АР Крим шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови в десятиденний строк з дня її проголошення, з подальшим поданням апеляційної скарги на постанову протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження та в порядку передбаченому ч. 5 ст. 186 КАС України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, у разі неподання відповідної заяви (ст. 254 КАС України).
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Ловягіна Ю.Ю.