Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/1633/24
Номер провадження 2/711/947/24
25 липня 2024 року Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі головуючого судді Демчика Р.В., секретарів Кофанової А.О., Бутовської Д.О., за участі позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , представника позивачів ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому підготовчому провадженні в залі суду в м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до ОСОБА_1 про поділ майна,-
встановив:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 , ОСОБА_1 звернулися в суд з позовом до ОСОБА_1 про поділ майна.
В позові просять суд здійснити поділ спільного майна; виділити у власність в рівних частках ОСОБА_1 ОСОБА_2 , ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1 ; лишити право власності частки ОСОБА_1 , квартиру АДРЕСА_1 ; зняти ОСОБА_1 з реєстрації його місця проживання; зобов'язати відповідача погасити заборгованість згідно платіжних квитанцій за комунальні послуги.
Ухвалою суду від 08.03.2024 року провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін.
До початку розгляду справи по суті до суду надійшла заява позивачів в якій вони зазначили що не підтримують позовні вимоги щодо здійснення поділу спільного майна, залишення права власності частки ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1 ; зняття ОСОБА_1 з реєстрації його місця проживання; зобов'язання відповідача погасити заборгованість згідно платіжних квитанцій за комунальні послуги та відмовляються від них. В частині позовної вимоги щодо виділення у власність в рівних частках ОСОБА_1 ОСОБА_2 , ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_1 просять закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Так, звертаючись до суду із вказаним позовом позивачі просили суд виділити у власність в рівних частках ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1 .
23.12.2020 року Верховний Суд у своїй постанові у справі № 522/8782/16-ц прийшов до наступного правового висновку.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України, суд може закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо встановить, що предмет спору був відсутній на час пред'явлення позову.
Проте поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» в контексті наведеної правової норми дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред'явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема у зв'язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникненні).
Якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають цілий ряд передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних чи касаційних скарг, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо.
Подібного правового висновку Верховний Суд дійшов у постановах: від 10 квітня 2019 року у справі № 456/647/18 (провадження № 61-2018св19), від 13 травня 2020 року у справі № 686/20582/19-ц (провадження № 61-1807св20), від 09 вересня 2020 року у справі № 750/1658/20 (провадження № 61-9658св20).
В постанові Верховного Суду від 20.09.2021 року у справі № 638/3792/20 (провадження № 61-3438сво21) - https://reyestr.court.gov.ua/Review/99861085, ОП КЦС вказала, що закриття провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України можливе лише в судовому засіданні.
Водночас висновок апеляційного суду про можливість закриття провадження на підставі цього пункту лише в разі, якщо предмет спору відсутній під час пред'явлення позову, а не після відкриття провадження у справі, не ґрунтується на законі.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Поняття «юридичний спір» має тлумачитися широко, з урахуванням підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, ЄСПЛ зазначив, що відповідно до духу Конвенції поняття «спір про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Предмет спору - це об'єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Предмет позову розуміють як певну матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Тобто правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
З огляду на викладене відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або спірні питання врегульовано самими сторонами.
Суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред'явлення позову, так і після відкриття провадження у справі, коли на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Як вбачається з копії свідоцтва про право власності на житло від 11.09.2015 року ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності належить в рівних частках 13/100 часток блока (секції) АДРЕСА_2 .
Як вбачається з копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер витягу 48359655) ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , кожному, на праві спільної часткової власності належить по 13/400 часток блока (секції) АДРЕСА_2 .
Таким чином, на момент пред'явлення позову сторонам вже було виділено у власність в рівних частках 13/100 часток блока (секції) АДРЕСА_2 .
При цьому, суд враховує, що відсутність предмета спору означає відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами, а в свою чергу відсутність предмета судового розгляду тягне за собою припинення провадження у справі. Тобто за відсутності спору сторін щодо відповідних прав та обов'язків і відсутності з боку жодної із сторін дій, які свідчать про наявність між ними неврегульованих спірних питань, маються підстави для закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, а саме у разі відсутності предмета спору.
За таких обставин слід закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до ОСОБА_1 про поділ майна, у зв'язку з відсутністю предмета спору.
Як вбачається із матеріалів справи, а саме платіжної інструкції на переказ готівки № ПН2951673 від 26.02.2024 року позивачем ОСОБА_1 сплачено судовий збір за подання позовної заяви до суду в розмірі 1211,20 грн.
З платіжної інструкції на переказ готівки № ПН2954444 від 07.03.2024 року вбачається, що позивачем ОСОБА_2 сплачено судовий збір за подання позовної заяви до суду в розмірі 1211,20 грн.
Згідно ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.
Згідно із ч. 2 ст. 255 ЦПК України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.
Пунктом 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», встановлено, що сплачена сума судового збору повертається заклопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Таким чином, суд вважає за необхідне повернути сплачений судовий збір позивачам.
Керуючись ч. 2 ст. 133, п. 2 ч. 1, ч. 2 ст. 255, ст. 260, ст. 353 ЦПК України,-
постановив:
Закрити провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до ОСОБА_1 про поділ майна, у зв'язку з відсутністю предмета спору.
Головному управлінню Державної казначейської служби України у Черкаські області повернути ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений нею судовий збір в сумі 1211,20 грн., згідно платіжної інструкції на переказ готівки № ПН2951673 від 26.02.2024 року.
Головному управлінню Державної казначейської служби України у Черкаські області повернути ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) сплачений ним судовий збір в сумі 1211,20 грн., згідно платіжної інструкції на переказ готівки № ПН2954444 від 07.03.2024 року.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з моменту її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
Головуючий: Р. В. Демчик