Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/2297/24
Провадження № 2-др/711/1136/24
25 липня 2024 року Придніпровський районний суд міста Черкаси у складі:
головуючого судді - Булгакової Г.В.,
за участю секретаря судового засідання - Кофанової А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси заяву адвоката Хмельницької Людмили Миколаївни про ухвалення додаткового рішення по цивільній справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання автомобіля об'єктом права спільної сумісної власності подружжя та стягнення грошової компенсації у праві власності на спільне майно,-
В провадженні Придніпровського районного суду м. Черкаси перебувала цивільна справа № 711/2297/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання автомобіля об'єктом права спільної сумісної власності подружжя та стягнення грошової компенсації у праві власності на спільне майно.
11.07.2024 за наслідками розгляду вищевказаної цивільної справи судом ухвалено заочне рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено, визнано автомобіль марки HONDA CIVIC, загальний легковий седан - В, 2007 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , об'єктом права спільної сумісної власності колишнього подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . В порядку поділу спільного майна подружжя стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію вартості частки автомобіля HONDA CIVIC, загальний легковий седан - В, 2007 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , у розмірі 106 430,00 грн. та витрати на проведення експертного автотоварознавчого дослідження у розмірі 1 200,00 грн., а всього 107 630,00 грн. Стягнуто ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.
12.07.2024 представник ОСОБА_1 - адвокат Хмельницька Л.М. звернулася до суду із заявою, в якій просила ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.
Згідно протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду від 12.07.2024 заяву передано для розгляду судді Булгаковій Г.В.
У судове засідання учасники справи не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. В прохальній частині заяви про ухвалення додаткового рішення представник позивача - адвокат Хмельницька Л.М. просила розглядати заяву без її участі.
Відповідно до частини 4 статті 270 ЦПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Дослідивши матеріали цивільної справи, суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до положень пункту 3 частини 1 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно зі статтею 133 ЦК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Статтею 137 ЦПК України, передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатом розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з частини 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 137 ЦПК України).
Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. (частини 4, 5 статті 137 ЦПК України).
Частиною 6 статті 137 ЦПК України визначено, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витратна оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 22.11.2019 у справі № 902/347/18, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, обсягом та витраченим часом.
Суд, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19).
На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу стороною позивача надано: Договір про надання правової допомоги від 19.02.2024, укладений між адвокатом Хмельницькою Л,М. та Лисенком В.В., Акт приймання-передачі наданих послуг згідно Договору про надання послуг від 19.02.2024 по справі № 711/2297/24 від 11.07.2024, квитанцію до прибуткового касового ордера № 1 від 19.02.2024, квитанцію до прибуткового касового ордера № 6 від 11.07.2024, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 491 від 16.07.2012 та копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії СА № 1055671 від 19.02.2024.
При ухваленні заочного рішення від 11.07.2024 по справі № 711/2297/24 питання щодо розподілу між сторонами витрат на правову допомогу судом не вирішувалося, проте стороною позивача було повідомлено про те, що докази фактично понесених витрат на правову допомогу будуть надані протягом 5 днів з дня винесення рішення по справі.
Оцінюючи наявні у матеріалах справи докази, які підтверджують понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн., а також беручи до уваги, що відповідачкою до суду не подавалося відповідного клопотання про зменшення розміру витрат на правову допомогу та не доведено неспівмірність таких витрат, як це визначено частинами 5, 6 статті 137 ЦПК України, суд приходить до висновку про необхідність стягнення із відповідачки на користь позивача понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 133, 137, 141, 142, 257, 258, 270 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення по цивільній справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання автомобіля об'єктом права спільної сумісної власності подружжя та стягнення грошової компенсації у праві власності на спільне майно - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий: Г. В. Булгакова