Справа № 496/4791/24
Провадження № 1-кс/496/1787/24
16 липня 2024 року м. Біляївка
Біляївський районний суд Одеської області в складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
підозрюваної - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваної:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, з середньою спеціальною освітою, не заміжньої, офіційно не працевлаштованої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
за матеріалами кримінального провадження за № 12024162250000487 від 15.07.2024 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України,
Слідчий СВ Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором Біляївської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 , звернулась до слідчого судді з клопотанням, в якому просить застосувати відносно підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, в межах строку досудового розслідування.
Своє клопотання мотивувала тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що 14.07.2024, приблизно о 20 годині 00 хвилин, більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 спільно з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебували в приміщенні кухні будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . В цей час, між ОСОБА_5 , та ОСОБА_7 , виник конфлікт на побутовому ґрунті. В ході конфлікту ОСОБА_5 , діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з мотивів явної неповаги до охоронюваних законом цінностей життя та здоров'я людини, переслідуючи мету спричинення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_7 , схопила кухонний ніж, який лежав на столі перед нею та, тримаючи ніж в правій руці, нанесла ОСОБА_7 , один удар в область черевної порожнини, спричинивши останній тілесні ушкодження у вигляді одного проникаючого поранення черевної порожнини з пошкодженням тонкого кишківника та брижейки, чим спричинила ОСОБА_7 тяжкі тілесні ушкодження небезпечні в момент заподіяння.
Досудове розслідування здійснюється за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 України за кваліфікуючими ознаками: умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
Обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами:
З метою досягнення дієвості кримінального провадження та вирішення визначених ст. 2 КПК України завдань кримінального провадження, проведення досудового розслідування в розумні строки, необхідно застосування запобіжного заходу передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 176, ст. 183 КПК України у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ст. 177 метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, так як встановлено, що у підозрюваної може бути умисел переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання, за інкримінований злочин у випадку визнання її винною, оскільки санкція ч.1 ст. 121 КК України передбачає покарання від п'яти до восьми років, а також беручи до уваги той факт, що остання не має постійного місця проживання; 3) незаконно впливати на свідків та потерпілого, у зв'язку із обізнаністю підозрюваної про їх анкетні дані та місце проживання.
При вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу ОСОБА_5 необхідно врахувати, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою не може запобігти зазначеним ризикам.
Прокурор у судовому засіданні на задоволенні клопотання наполягав, посилаючись на обставини викладені у письмовому клопотанні щодо існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України.
У судовому засіданні захисник підозрюваної - адвокат ОСОБА_4 заперечувала проти задоволення клопотання слідчого, звернула увагу, що підозрювана визнає вину, щиро розкаюється у скоєному, співпрацює з органами досудового розслідування. Просила відмовити в задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосувати до підозрюваної запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем проживання в АДРЕСА_2 .
Підозрювана ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримала думку захисника.
Заслухавши пояснення прокурора, підозрюваного та його захисника, вивчивши матеріали, додані до клопотання, матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до положень ч.2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Відповідно до ч.1 ст. 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч.2 ст. 177 КПК України).
Розглядаючи питання про застосування запобіжного заходу, суд, відповідно до ст. 178 КПК України, крім наявності вищезазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний установити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор (п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК).
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини, а саме: рішення «Нечипорук і Йонкало проти України», п. 175; «Cebotari v. Moldova», п. 48; «Fox, Campbell and Hartley v. the UK», n. 32, яка вказує на те, що слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин, та в даному випадку вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, та навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться в долучених в обґрунтування клопотання матеріалах.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, які додані до клопотання, а саме: протоколом огляду місця події; протоколами допитів свідків в їх сукупності; протоколом затримання; іншими зібраними доказами у своїй сукупності, які підтверджують факт вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення.
15.07.2024 року о 17 год. 00 хв. ОСОБА_5 була затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
16.07.2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.
При цьому, слід зауважити, що слідчий суддя на етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, та за якою нормою кримінального кодексу ця особа підлягає відповідальності.
Сторона обвинувачення в обґрунтування клопотання посилалась на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Із системного аналізу змісту ч. 2 ст. 177 і п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України вбачається, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу - щодо встановлення наявності заявлених стороною обвинувачення ризиків слідчий суддя керується стандартом переконання «достатні підстави».
Так, існування кожного, вказаного у ч.1 ст. 177 КПК України ризику, має підтверджуватися фактами, наявність яких має бути переконливо продемонстрована (п. п. 85, 86 рішення ЄСПЛ від 30.01.2018 у справі «Макаренко проти України» /Makarenkov. Ukraine, заява №622/11).
Судом встановлено, що підозрювана ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, яке є тяжким злочином, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років. Тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання підозрюваної винуватою, відсутність постійного місця роботи вказує на реальність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме що підозрювана може переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду з метою уникнення відповідальності.
Крім того, наявний ризик, передбачений п.3 ч.1 ст. 177 КПК України, оскільки свідками у кримінальному провадженні є особи з числа оточення підозрюваної. Вказані обставини, враховуючи характер інкримінуємого їй злочину, свідчать про наявність підстав вважати, що вразі застосування запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням підозрюваного під вартою, остання буде чинити незаконний вплив на свідків та/або потерпілої, схиляючи їх до викривлення показань.
Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи слідчого у клопотанні щодо існування ризиків переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілу, свідків у цьому кримінальному провадженні.
Отже наявність обґрунтованої підозри та наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, надають підстави для обрання запобіжного заходу.
Розглядаючи заявлене клопотання, суд, відповідно до ст. 178 КПК України, крім наявності вищезазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Статтею 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1 ст. 9 Конституції України, ратифікована Законом України від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 Конвенції», і є частиною національного законодавства України, встановлено, що кожна людина має право на свободу і особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема, у випадку законного арешту або затримання особи, здійсненого з метою її присутності перед компетентним судовим органом на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні злочину або якщо обґрунтовано визнається за необхідне запобігти вчиненню нею злочину або її втечі після його вчинення.
Заслухавши учасників судового розгляду, оцінивши в сукупності обставини відповідно до ст. ст. 177, 178 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що, на даному етапі досудового розслідування, існують ризики визначені ч.1 ст. 177 КПК України, з вказаних міркувань такі ризики є реальним та існуючими, враховуючи також ступінь стійкості соціальних зв'язків підозрюваного, суд приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, так як наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи та виправдовує тривалість тримання підозрюваної під вартою, при цьому менш суворий запобіжний захід за законом не може бути застосований судом, відповідно до приписів норми ч.8 ст. 176 КПК України, яка не визнана неконституційною і тому має застосовуватись судом.
При вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу ОСОБА_5 враховується, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти вищезазначеним ризикам.
Так, домашній арешт не може бути застосовано, у зв'язку з тим, шо вказаний запобіжний захід не відповідає тяжкості злочину у якому підозрюється особа, цей запобіжний захід не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваної, а також враховуючи те, що ОСОБА_5 , ігноруючи та спростовуючи будь-які принципи правового життя в суспільстві, правові обмеження щодо вчинення протиправних дій у суспільстві, за вище описаних обставин, вчинила тяжке кримінальне правопорушення проти життя та здоров'я особи.
Кожен з вищезазначених ризиків, знаходить своє підтвердження у зібраних матеріалах, які додано до клопотання та обґрунтовують доводи органу досудового розслідування. З огляду на викладене, клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає до задоволенню.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка станом на 01.01.2024 року становить 3028 грн. При обранні альтернативного запобіжного заходу у виді застави, вважається за доцільне, з урахуванням вищевказаних обставин кримінального провадження, визначити підозрюваному заставу - 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 151 400 грн. 00 коп.
Саме такий розмір застави буде достатнім стимулюючим засобом запобігання порушенню процесуальних обов'язків підозрюваною ОСОБА_5 . При цьому, розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього, що узгоджується з роз'ясненнями викладеними у листі ВССУ 04.04.2013 року № 511-550/0/4-13, а саме: «Слідчому судді необхідно враховувати майновий стан підозрюваного, обвинуваченого та не допускати встановлення такого розміру застави як альтернативи триманню під вартою, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави».
Керуючись ст. ст. 176-178, 182-184, 193, 194, 196, 197, 205 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання слідчого СВ Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
Обрати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» строком 60 (шістдесят) днів, тобто з 15.07.2024 року до 12.09.2024 року включно, в межах строку досудового розслідування.
Одночасно обрати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , альтернативний запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обов'язків, визначених КПК України.
Розмір застави визначити у межах 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 151 400 грн. 00 коп. (сто п'ятдесят одна тисяча чотириста грн. 00 коп.), яка може бути внесена як самою підозрюваною так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.
Підозрювана або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про обрання запобіжного заходу протягом її дії.
Покласти на підозрювану у разі внесення застави, наступні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора чи суд із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому вона постійно проживає, без письмового дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця перебування; не спілкуватися зі свідками та потерпілою за даним кримінальним провадженням; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави визначити - два місяця з дня внесення застави.
З моменту звільнення підозрюваної з-під варти внаслідок внесення застави, вона вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави, та зобов'язана виконувати покладені на неї обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, визначені в цій ухвалі.
Роз'яснити підозрюваній, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі ДУ «Одеський слідчий ізолятор».
Роз'яснити підозрюваній, що в разі невиконання покладених на неї обов'язків, застава звертається в дохід держави, а до неї для забезпечення виконання визначених законом обов'язків, може бути застосовано інший запобіжний захід.
Вручити копію цієї ухвали підозрюваній, прокурору, захиснику негайно після її оголошення.
Копію ухвали направити до ДУ «Одеський слідчий ізолятор».
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали проголошено 19.07.2024 року о 09:40 год.
Слідчий суддя ОСОБА_1