Справа № 496/3459/24
Провадження № 3/496/2177/24
04 липня 2024 року суддя Біляївського районного суду Одеської області Пасечник М.Л., розглянувши матеріали, які надійшли від Одеського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції України в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , пенсіонерки, неофіційно працюючої у ПП « ОСОБА_2 »,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП,
08.05.2024 року о 12:30 год. за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 біля дитячого майданчика погрожувала фізичною розправою, ображала нецензурною лайкою в адресу неповнолітньої ОСОБА_3 , чим порушила громадський спокій і порядок у громадському місці. Своїми ОСОБА_1 вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 173 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину не визнала та пояснила, що напередодні діти залізли до неї на територію домоволодіння, рвали черешню, вона хотіла зробити їм зауваження. Обставини, викладені в поясненнях матері неповнолітньої ОСОБА_3 - ОСОБА_4 не правдиві.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, за кваліфікуючою ознакою - дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Нормами ч.1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про охорону дитинства» кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканність та захист гідності. Дисципліна і порядок у сім'ї, навчальних та інших дитячих закладах мають забезпечуватися на принципах, що ґрунтуються на взаємоповазі, справедливості і виключаютъ приниження честі та гідності дитини.
Частинами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27.02.1991 року, встановлюється, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Згідно зі ст. 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 104376 від 08.05.2024 року; протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 08.05.2024 року; письмовими поясненнями ОСОБА_4 , ОСОБА_1 від 08.05.2024 року.
При визначенні виду і міри адміністративного стягнення з ОСОБА_1 суд приймає до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого, фактичні обставини справи, особу порушника, враховуючи, що учасником обставин вчинення адміністративного правопорушення була малолітня дитина - ОСОБА_3 , 2019 року народження та вважає, що адміністративне стягнення повинно бути накладене на неї у виді штрафу.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст. 40-1, 173, 283, 284, 287, 288, 289, 291, 307, 308 КУпАП, суд -
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП та піддати її адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 605, 60 гривні.
Згідно ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області.
Суддя М.Л. Пасечник