Справа № 307/1337/16-к
Закарпатський апеляційний суд
22.07.2024 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в складі суддів: ОСОБА_1 (головуючого), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_4 , розглянув у закритому судовому засіданні в м. Ужгороді судове провадження 11-сс/4806/472/24 за апеляційною скаргою прокурора Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 03.07.2024.
Цією ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого СВ Тячівського РВП ГУ НП в Закарпатській області про надання дозволу на затримання, з метою приводу до суду для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , з повною вищою освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше судимого,підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 315 КК України, відомості про які 13.12.2012 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012070160000173.
Як вбачається з клопотання слідчого, СВ Тячівського РВП ГУ НП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 13.12.2012 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12012070160000173 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 315 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у жовтні 2005 року ОСОБА_7 , грубо порушуючи Закон України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів», введений в дію постановою Верховної Ради № 61/95 ВР від 15.02.1995, у невстановленої слідством особи придбав невстановлену слідством кількість наркотичного засобу - канабісу (марихуани), який незаконно з метою збуту зберігав за місцем свого проживання та при собі, а 02.11.2005 близько 20 год в м. Тячів по вул. Гагаріна, знаходячись в барі «Піраміда», незаконно збув неповнолітній ОСОБА_8 за 30 грн 6,8 г особливо небезпечного наркотичного засобу - канабісу (марихуани).
01.11.2005 близько 23 год ОСОБА_7 в м. Тячів, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в приміщенні бару «Піраміда», схилив неповнолітнього ОСОБА_8 та ОСОБА_9 до вживання наркотичного засобу, після чого в приміщенні будинку АДРЕСА_2 , який належить ОСОБА_9 , вжив разом з ними через виготовлений ним пристрій для куріння близько 112 г особливо небезпечного наркотичного засобу - канабісу (марихуани), який ОСОБА_7 мав при собі.
07.06.2013 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 315 КК України.
29.06.2024 письмове повідомлення про підозру вручено для передачі ОСОБА_7 його рідній тітці ОСОБА_10 , про що допитано останню.
-2-
Клопотання мотивовано тим, що підозрюваний ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні, в тому числі кримінального правопорушення (ч. 2 ст. 315 КК), яке є особливо тяжким злочином, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років, під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме встановлено, що ОСОБА_7 переховується від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності за вчинені ним кримінальні правопорушення, знаходячись на волі може знищити, сховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, що свідчить про неможливість запобігання ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів. У зв'язку з чим, слідчий просив надати дозвіл на затримання ОСОБА_7 з метою його приводу для участі в розгляді клопотанні про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Відмовляючи у задоволенні клопотання, слідчий суддя дійшла висновку, що ОСОБА_7 не повідомлений про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 315 КК України, у порядку, передбаченому КПК України, тому він не набув статусу підозрюваного у кримінальному провадженні № 12012070160000173 від 13.12.2012. Крім того, слідчим суддею констатовано, що 19.05.2015 згідно постанови старшого слідчого СВ Тячівського РВУ МВС України в Закарпатській області досудове розслідування у даному кримінальному провадженні зупинено та оголошено розшук підозрюваного ОСОБА_7 03.07.2024 одночасно з клопотанням про надання дозволу на затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотанні про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, було подане клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_7 , однак 01.11.2020 сплив максимальний (п'ятнадцятирічний) строк притягнення ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності, що вказує на відсутність підстав для обрання відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Таким чином як затримання особи з метою приводу, так і розгляд клопотання відносно неї щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою є порушенням вимог діючого КПК України.
В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою задовольнити клопотання та надати дозвіл на затримання ОСОБА_7 з метою приводу для участі у розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Матеріали провадження містять достатні докази стосовно наявності обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_11 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 315 КК України та наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, що є підставою для затримання підозрюваного з метою приводу до суду. Просить врахувати, що 07.06.2013 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень, що підтверджується матеріалами провадження у їх сукупності, зокрема таке повідомлення було вручено родичці ОСОБА_7 - рідній тітці ОСОБА_10 , оскільки ОСОБА_7 після вчинення злочинів з метою уникнення кримінальної відповідальності виїхав за межі України і з того часу перебуває у розшуку, а досудове розслідування у зв'язку з цим зупинено. Таким чином, враховуючи, що на даний час місце знаходження ОСОБА_7 невідоме, виникла потреба у зверненні з клопотанням щодо надання дозволу на затримання ОСОБА_7 . Також стверджує про помилковість висновку суду про сплив максимального строку притягнення ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності та про відсутність підстав для обрання відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки відповідно до ч. 2, 3 ст. 49 КК України, перебіг давності зупиняється.З наведених підстав, слідчий суддя не вправі був відмовляти у задоволенні клопотання про надання дозволу на затримання ОСОБА_7 з метою приводу в суду для застосування йому запобіжного заходу.
-3-
Судове провадження розглядається за відсутності прокурора, неявка якого з урахуванням положень ч. 4 ст. 405 КПК України не перешкоджає його розгляду. При цьому, враховується, що прокурор належним чином повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді, а також те, що від нього не надходили заяви чи клопотання про відкладення розгляду судового провадження на інший термін та відомості про поважність причин їх неявки.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового провадження колегія суддів уважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Згідно ч. 2 ст. 176 КПК України затримання - це тимчасовий запобіжний захід, який застосовується з підстав та у випадку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 188 КПК України, прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися з клопотанням про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
За приписами до ч. 2 ст. 188 КПК України клопотання може бути подане: 1) одночасно з поданням клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або зміни іншого запобіжного заходу на тримання під вартою; 2) після подання клопотання про застосування запобіжного заходу і до прибуття підозрюваного, обвинуваченого до суду на підставі судового виклику; 3) після неприбуття підозрюваного, обвинуваченого за судовим викликом для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і відсутності у слідчого судді, суду на початок судового засідання відомостей про поважні причини, що перешкоджають його своєчасному прибуттю.
До клопотання повинні бути надані згідно з ч. 3 ст. 188 КПК України документи, які підтверджують зазначені у пунктах 1, 2 частини четвертої статті 189 цього Кодексу обставини.
Відповідно до ч. 1 ст. 189 КПК України слідчий суддя, суд не має права відмовити в розгляді клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваного, обвинуваченого, навіть якщо існують підстави для затримання без ухвали суду про затримання з метою приводу.
Перевіривши матеріали судового провадження, апеляційний суд вважає, що слідчий суддя під час розгляду клопотання прокурора не в повній мірі перевірила викладені у ньому доводи та дійшла до не обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, СВ Тячівського РВП ГУ НП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 13.12.2012 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12012070160000173 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 315 КК України.
-4-
07.06.2013 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 315 КК України, а саме незаконне придбання, зберігання з метою збуту та збут особливо небезпечного наркотичного засобу та схиляння неповнолітнього до вживання наркотичного засобу.
29.06.2024 письмове повідомлення про підозру вручено для передачі ОСОБА_7 , його рідній тітці ОСОБА_10 , про що допитано останню.
Однак, ОСОБА_7 , з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності за вчинені кримінальні правопорушення, переховується від органу досудового розслідування.
Постановою старшого слідчого СВ Тячівського РВ УМВС України в Закарпатській області від 19.05.2014, ОСОБА_7 оголошено у розшук,оскільки останній переховується від органів досудового розслідування та місце знаходження його невідоме.
03.07.2024 слідчий СВ Тячівського РВП ГУ НП в Закарпатській області звернувся до слідчого судді Тячівського районного суду Закарпатської області про надання дозволу на затримання ОСОБА_7 з метою його приводу до суду для участі у розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Зазначені у клопотанні слідчого обставини свідчать про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, що підозрюваний, перебуваючи на свободі, переховується від органів досудового розслідування та суду, перешкоджає кримінальному провадженню, може знищити, сховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, які вказують на наявність підстав для вирішення питання про обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу.
Таким чином, на думку колегії суддів, слідчим відповідно до вимог п. 1 ч. 4 ст. 189 КПК України доведено факт переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, у зв'язку з чим наявні правові підстави для надання дозволу на затримання підозрюваного ОСОБА_7 з метою приводу останнього до суду для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу.
Апеляційний суд вважає необґрунтованими висновки слідчого судді про те, що матеріали провадження не містять доказів про повідомлення ОСОБА_7 про підозру, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, зокрема, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте, вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. Метою таких заходів є доведення до відома особи інформації про те, що вона підозрюється органами досудового розслідування у вчиненні інкримінованих їй злочинів.
Діючим КПК України передбачено, що у разі неможливості вручити особисто повідомлення про підозру, вживаються заходи для повідомлення про підозру у спосіб, передбачений для виклику та приводу особи (глава 11 КПК України, ст. 135, 136), тобто, шляхом: надіслання поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою (ч. 1 ст. 135 КПК України); вручення під розписку дорослому члену сім'ї чи іншій особі, яка з нею проживає «для передання»; вручення житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи (ч. 2 ст. 135 КПК України).
Як вбачається з матеріалів судового провадження, 07.06.2013 слідчим було складено повідомлення про підозру ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 315 КК України. (а.с.п. 6-8).
Однак, у зв'язку з ухиленням ОСОБА_7 від явки до органу досудового розслідування, таке було вручене його рідній тітці - ОСОБА_10 29.06.2024, що підтверджується її особистим підписом та протоколом допиту її в якості свідка від 29.06.2024.
-5-
За таких обставин, колегія суддів приходить висновку про те, що органом досудового розслідування вжито достатньо заходів для повідомлення ОСОБА_7 про підозру.
Крім того, аналіз наявних у матеріалах судового провадження письмових доказів дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_7 відома суть підозри та він ознайомлений з її змістом, у тому числі через рідну тітку - ОСОБА_10 , а відтак, вказане свідчить про те, що він набув статусу підозрюваного у кримінальному провадженні відповідно до ст. 42 КПК України.
Окрім того, колегія суддів констатує про помилковість висновків слідчого судді про сплив максимального строку притягнення ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності та про відсутність підстав для обрання відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Згідно ч. 2 ст. 49 КК України перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового слідства або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання.
Згідно правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду судової палати Касаційного кримінального суду від 18.09.2018, під ухиленням від слідства або суду слід розуміти будь-які умисні дії, вчинені певною особою з метою уникнути кримінальної відповідальності за вчинений злочин, що змушує правоохоронні органи вживати заходів, спрямованих на розшук і затримання правопорушника (нез'явлення без поважних причин за викликом до слідчого або суду, недотримання умов запобіжного заходу, зміна документів, які посвідчують особу, зміна зовнішності, перехід на нелегальне становище, імітація своєї смерті тощо).
Відповідно до висновку щодо застосування положень ст. 49 КК України, викладеного у постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 05.04.2021 (справа № 328/1109/19, провадження № 51-5464 кмо 20), перебіг строків давності зупиняється, якщо особа, котра вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цьому разі перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання. Одночасно факт умисного вчинення особою будь-яких дій, спрямованих на ухилення від слідства або суду є обставиною, яка виключає благополучне закінчення строків давності, і зупиняє диференційовані строки, визначені в ч. 1 ст. 49 КК. У цьому випадку закон передбачає загальний строк давності притягнення до кримінальної відповідальності осіб, які ухиляються від слідства чи суду: п'ятнадцять років з часу вчинення злочину, п'ять років - з часу вчинення кримінального проступку. За таких обставин час, який минув із дня вчинення кримінального правопорушення до дня, коли особа почала ухилятися від слідства або суду, не втрачає свого значення, а зберігається і зараховується до загального строку давності, що продовжує спливати. Крім того, до загального строку також зараховується період такого ухилення, а також проміжок часу, що пройшов із дня з'явлення особи із зізнанням або затримання до дня набрання вироком законної сили.
Разом з тим, підозрюваний ОСОБА_7 ухиляється від явки до органу досудового розслідування, у зв'язку з чим останній 19.05.2015 згідно постанови старшого слідчого СВ Тячівського РВУ МВС України в Закарпатській області оголошений у розшук, а досудове розслідування у кримінальному провадженні зупинено.
У зв'язку з чим висновок слідчого судді про сплив 01.11.2020 максимального (п'ятнадцятирічного) строку притягнення ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності, є передчасним.
Під час апеляційного розгляду колегією суддів встановлено, що ухвала слідчого судді про відмову у задоволенні клопотання про надання дозволу на затримання підозрюваного ОСОБА_7 з метою його приводу в суд для участі в розгляді клопотання
-6-
про застосування щодо останнього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не може бути визнана законною та обґрунтованою, а тому підлягає скасуванню, з постановленням апеляційним судом нової ухвали.
За таких обставин, з метою дотримання розумних строків досудового розслідування колегія суддів дійшла висновку про необхідність надання дозволу на затримання з метою приводу підозрюваного ОСОБА_7 до суду для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу, а відтак апеляційна скарга підлягає до задоволення, а ухвала слідчого судді скасуванню з постановленням нової ухвали про надання дозволу на затримання підозрюваного ОСОБА_7 .
При прийнятті рішення колегія суддів також, враховує вимоги ст. 26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; що під час апеляційного розгляду стороною захисту не заявлялось клопотань щодо приєднання до матеріалів судового провадження доказів (документів), які б могли вплинути на висновки суду; а також положення ст. 404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги.
Керуючись ст. 189, 190, 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу прокурора Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_5 задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 03.07.2024, якою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого СВ Тячівського РВП ГУ НП в Закарпатській області про надання дозволу на затримання, з метою приводу до суду для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 , - скасувати.
Клопотання слідчого СВ Тячівського РВП ГУ НП в Закарпатській області задовольнити.
Надати дозвіл на затримання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 315 КК України, відомості про які 13.12.2012 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012070160000173, з метою приводу до Тячівського районного суду Закарпатської області для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Строк дії ухвали в частині надання дозволу на затримання з метою приводу підозрюваного ОСОБА_6 до Тячівського районного суду Закарпатської області встановити до 22.01.2025 включно.
Виконання ухвали в частині затримання з метою приводу ОСОБА_6 доручити начальнику Тячівського РВП ГУ НП в Закарпатській області та прокурору Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_5 .
Контроль за виконанням ухвали покласти на керівника Тячівської окружної прокуратури.
Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді