Справа №442/4081/24
Провадження №2/442/1053/2024
24 липня 2024 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області
у складі:
головуючого - судді Хомика А.П.
з участю секретаря судового засідання - Лужецької С.В.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в місті Дрогобичі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Служби у справах дітей Бориславської міської ради про розірвання шлюбу та позбавлення батьківських прав,-
22.05.2024 позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про розірвання шлюбу між ним та відповідачкою.
05.06.2024 від позивача надійшла заява про зміну предмета позову в якій останній просить крім розірвання шлюбу, позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відносно сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Також позивачем подано клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Службу у справах дітей Бориславської міської ради.
Ухвалою від 10.06.2024 прийнято до розгляду заяву про зміну позовних вимог та залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Службу у справах дітей Бориславської міської ради
В обґрунтування позову позивач покликається на те, що 15 червня 2002 року між ним та ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб. У шлюбі в них народився син: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вже тривалий час вони з дружиною не проживають разом. Дружина проживає окремо, а їх спільний син - ОСОБА_3 , 2011 р.н. фактично проживає з ним у будинку АДРЕСА_1 .
За останні декілька років між ними поступово виникали незгоди, відповідачка створювала конфліктні ситуації, що негативно впливало на їхні відносини та виховання дитини. Внаслідок цього він зрозумів, що кожен з них має різні погляди на подружнє життя та ведення спільного господарства. Його неодноразові намагання налагодити нормальні відносини не дали позитивного результату. Їхні відносини постійно погіршуються. Вважає, що подальше спільне життя при таких обставинах є неможливим і формальне збереження шлюбу суперечить його інтересам.
З 2023 року по теперішній час відповідачка повністю залишила дитину на нього, як мати належним чином не виконує свої батьківські обов'язки по вихованню дитини, не цікавиться її життям, здоров'ям, розвитком. Наведене свідчить про самоусунення матері від виконання батьківських обов'язків по вихованню та утриманню дитини. Зазначене також підтверджується заявами свідків. Вважає, що така протиправна поведінка матері по відношенню до дитини є правовою підставою для позбавлення її батьківських прав.
Представник позивача - адвокат Шемеляк Г.Т. подала заяву про розгляд справи у її відсутності. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить позов задоволити.
Відповідачка в судове засідання не з'явилась, подала заяву про розгляд справи у її відсутності. Позов визнає.
Від Служби у справах дітей Бориславської міської ради надійшов висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітнього сина ОСОБА_3 .
Вислухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задоволити, виходячи з наступних міркувань.
Встановлено, що 15 червня 2002 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб, що стверджується Свідоцтвом про одруження від 15.06.2002 року серія НОМЕР_1 .
Згідно Свідоцтва про народження, виданого повторно від ІНФОРМАЦІЯ_3 серії НОМЕР_2 у сторін народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Статтею 24 СК України закріплено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушення жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
У відповідності до ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним з подружжя.
Згідно п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» №11 від 21.12.2007 року проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Відтак, аналізуючи зібрані по справі докази і оцінюючи їх в сукупності, суд вважає, що оскільки шлюб існує формально, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, тому є всі підстави для розірвання шлюбу.
Що стосується вимоги позивача про позбавлення батьківських прав, то суд зазначає, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо буде встановлено, що вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Згідно акту від 20.05.2024 року, складеного МПП «Бескид» проведено обстеження по факту проживання мешканців по АДРЕСА_1 , де зареєстровані ОСОБА_2 2003 р.н. та ОСОБА_3 2011 р.н., а проживають без реєстрації ОСОБА_1 1976 р.н.. Зазначене підтверджується також довідкою про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб № 279 від 20.05.2024, виданої МПП «Бескид», з якої також вбачається, що ОСОБА_2 , мати дитини, не зареєстрована у вказаному будинку.
Із заяви, затвердженою ФОП ОСОБА_4 та наданою лікарем-педіатром дитячої клініки «Малеча» ОСОБА_5 встановлено, що зазначений лікар є педіатром дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вихованням дитини займається його батько ОСОБА_1 . Саме батько приводить дитину на профілактичні огляди, у випадку захворювань чи для проведення планових щеплень. Дитина охайна, одягнена у чисті речі. Мати дитини участі у вихованні не бере протягом довгого періоду часу, як мінімум від початку навчального року (2023/2024).
Відповідно до заяви вчителя 7 класу Бориславського ліцею ОСОБА_6 , батько учня ОСОБА_3 , 2011 р.н. - ОСОБА_1 взяв на себе повну відповідальність за навчально-виховний процес дитини, постійно приводить та забирає його особисто з ліцею, відвідує батьківські збори, бере участь у батьківських групах. Постійно цікавиться навчанням дитини у ліцеї, рівнем успішності, батько перевіряє і при потребі допомагає дитині з виконанням домашніх завдань. Також дитина за сприяння батька відвідує додаткові приватні заняття з англійської мови, фізики, німецької мови та математики, які батько сам повністю організував та оплачує. Мати дитини ОСОБА_2 від початку цього навчального року (від 01.09.2023) ліцей не відвідувала, участі у вихованні не бере, цікавості до успішності сина не проявляє, місце її знаходження невідоме.
Як вбачається із заяви хрещеної мами ОСОБА_3 2011 р.н. - ОСОБА_7 остання вказує що часто відвідує дитину та слідкує за його станом, самопочуттям та здоров'ям. Вихованням дитини займається виключно батько ОСОБА_1 , який проживає з дитиною. Дитина завжди доглянута, чиста, охайна, забезпечена харчуванням, одягом, всім необхідним. Мати дитини - ОСОБА_2 , з дитиною не проживає з вересня 2023 року, вихованням дитини не займається і станом дитини не цікавиться, місце її знаходження невідоме.
Згідно заяви ОСОБА_8 , яка є сусідкою ОСОБА_1 , остання стверджує, що проживає поруч у будинку АДРЕСА_2 та майже щодня бачить як вихованням дитини ОСОБА_3 , 2011 р.н. займається батько ОСОБА_1 . Часто бачить як батько з сином займається спортом, грають ігри, дитина завжди виглядає доглянутою та охайною, мама дитини на даний час не проживає з сім'єю, не цікавиться вихованням дитини, не піклується про неї.
Відповідно до довідки № 702 від 20.05.2024, виданої КНП «Центральна лікарня м. Борислава Бориславської міської ради ОСОБА_1 , 1976 р.н., на обліку в психіатра, нарколога та терапевта не перебуває, діагноз: здоровий. Також довідкою про доходи ОСОБА_1 від 20.05.2024, виданою ТзОВ «Еколаб ТЗОВ» стверджується, що він офіційно працює на посаді регіонального менеджера зі збуту, а також має високу заробітну плату, що в свою чергу дозволяє повністю забезпечувати свої та дитячі потреби.
Своєю заявою від 20.05.2024 року, яка засвідчена приватним нотаріусом Дрогобицької районного нотаріального округу Кучеренко Т.О. та зареєстрована в реєстрі за № 798, мати дитини ОСОБА_2 , 1978 р.н., усвідомлюючи значення своїх дій, розуміючи обставини, що мають для неї істотне значення, без впливу насильства (фізичного чи психічного тиску) з боку інших осіб цією заявою повідомила про те, що їй відомо про клопотання її чоловіка ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав щодо малолітнього сина ОСОБА_3 , 2011 р.н., і вона не заперечує проти розгляду цього питання органом опіки та піклування, а також судом, без її участі.
Згідно рішення виконавчого комітету Бориславської міської ради від 26.06.2024 року №200 «Про надання висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 » затверджено висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як таку, що ухиляється від виконання батьківських обов'язків.
Отже, відповідачка ОСОБА_2 за власною ініціативою самоусунулася від виконання своїх батьківських обов'язків по відношенню до сина ОСОБА_3 , без поважних причин залишивши його без материнської уваги та турботи, при цьому має місце відсутність перешкод у спілкуванні дитиною та є очевидним, що поведінка відповідачки відносно її дитини є свідомим нехтуванням нею своїми батьківськими обов'язками.
Вказані дії відповідачки ОСОБА_2 , як матері малолітньої дитини, суд розцінює розцінювати як ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню сина, що є протиправною поведінкою по відношенню до дитини, та правовою підставою для позбавлення її батьківських прав (пункт 2 частини першої статті 164 СК України).
Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення, визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи. У принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю.
Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Крім того, ст. 9 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки не піклуються про дитину.
Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Згідно з ч. 1 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину із пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться із дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засудженні за вчинення умисного злочину щодо дитини.
Пленум Верховного Суду України в пп. 15 та 16 Постанови від 30 березня 2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" роз'яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її харчування, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного огляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначенні фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов'язками.
На думку суду, надано достатньо доказів, які свідчать про ухилення відповідачки від виконання своїх обов'язків щодо виховання малолітньої дитини, байдуже ставлення, а тому наявні підстави для позбавлення її батьківських прав.
Керуючись ст. ст. 10, 12, 81, ч. 4 ст. 206, 247, 258, 263-265, 268, 280 ЦПК України, суд -
Позов задоволити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 15 червня 2002 року Відділом реєстрації актів громадянського стану м.Борислава Львівської області, актовий запис №103.
Після розірвання шлюбу прізвище ОСОБА_2 залишити без змін.
Рішення суду, після набрання ним чинності, направити до відповідного відділу державної реєстрації актів цивільного стану для реєстрації факту розірвання шлюбу.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав щодо малолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 24.07.2024.
Сторони:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 .
Третя особа: Служба у справах дітей Бориславської міської ради Львівської області, ЄДРПОУ 35528757, юридична адреса: вул. Шевченка, 42, м.Борислав Львівської області.
Суддя А.П. Хомик