Справа № 461/6131/24
Провадження № 1-кс/461/4436/24
24.07.2024 року, слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участю скаржника ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Львівської обласної прокуратури, -
ОСОБА_3 , в порядку ст.303 КПК України, звернувся до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність прокурора, у якій просить зобов'язати уповноважених осіб Львівської обласної прокуратури внести до ЄРДР відомості про вчинення кримінального правопорушення за заявою від 04.07.2024 року.
Свої доводи мотивує тим, що 04.07.2024 року ним було подано до Львівської обласної прокуратури заяву про вчинення кримінального правопорушення, в якій просить внести відомості в ЄРДР та розпочати досудове розслідування. Проте, станом на день звернення з даною скаргою, жодного рішення про реєстрацію заяви в Єдиному реєстрі досудових розслідувань отримано не було. У зв'язку з вищевикладеним, просить скаргу задовольнити.
Заявник ОСОБА_3 в судовому засіданні скаргу підтримав.
Представник суб'єкта оскарження - прокурор ОСОБА_4 в письмових запереченнях пояснив, що 04.07.2024 до Львівської обласної прокуратури надійшло звернення ОСОБА_3 щодо можливих неправомірних дій працівників Львівської митниці, які полягали в тому, що під час складання службовими особами Львівської митниці відносно ОСОБА_3 . протоколу про порушення митних правил за переміщення останнім сигарет через митний кордон України до Республіки Польща з приховуванням від митного контролю було вилучено транспортний засіб , а саме: автомобіль «Mercedes-Benz Sprinter». В подальшому вказаний транспортний засіб передано на потреби Збройних сил України. Відтак, заявник вважає, що в діях працівників Львівської митниці наявні ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 365 КК України.
За результатами розгляду вищевказаного повідомлення, 08.07.2024 останнє у відповідності до вимог ст. 214, ч. 4 ст. 216 КПК України, скеровано за належністю, для розгляду в межах компетенції до Територіального управління Державного Бюро розслідувань, розташованого у м. Львові. Вважає, що направлення заяви до відповідного органу задля прийняття рішення за наслідком розгляду такої заяви не суперечить положенням ст.ст. 214, 216, 218 КПК України і вказана обставина спростовує факт здійснення заявленої скаржником бездіяльності, у зв'язку з чим просив відмовити у задоволенні скарги.
Заслухавши пояснення, дослідивши скаргу та документи, які долучені до неї, заперечення Львівської обласної прокуратури приходжу до наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що 04.07.2024 до Львівської обласної прокуратури надійшло повідомлення ОСОБА_3 щодо можливих неправомірних дій працівників Львівської митниці, які полягали в тому, що під час складання службовими особами Львівської митниці відносно ОСОБА_3 . протоколу про порушення митних правил №0539/20900/24 від 01.05.2024 року за переміщення останнім сигарет через митний кордон України до Республіки Польща з приховуванням від митного контролю було вилучено транспортний засіб , а саме: автомобіль «Mercedes-Benz Sprinter» 2019 року випуску, VIN - код НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .
За результатами розгляду вищевказаного повідомлення, 08.07.2024 останнє у відповідності до вимог ст. 214, ч. 4 ст. 216 КПК України, скеровано за належністю, для розгляду в межах компетенції до Територіального управління Державного Бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, про що повідомлено заявника.
Згідно з ч.1 ст.214 КПК України, слідчий, прокурор, невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.
Відповідно до ч.2 ст.214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджуються Генеральною прокуратурою України за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.
Порядок прийняття, реєстрації та розгляду заяв та повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення компетентними та уповноваженими на те працівниками прокуратури, визначений Інструкцією про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах прокуратури України заяв, повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення, затвердженою наказом Генерального прокурора України від 03.12.2012 р. №125.
У відповідності до положень ч. 4 ст. 216 КПК України, слідчі органів державного бюро розслідувань здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень:, вчинених працівником правоохоронного органу, крім випадків, коли досудове розслідування цих кримінальних правопорушень віднесено до підслідності Національного антикорупційного бюро України згідно з частиною п'ятою цієї статті;
Таким чином, реєстрація кримінальних правопорушень шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР, а також реєстрація осіб, які їх учинили, здійснюється слідчим (прокурором), який здійснює досудове розслідування кримінальних правопорушень:, вчинених працівником правоохоронного органу кримінального правопорушення, що не суперечить положенням ст.ст. 214, 218 КПК України.
Також частина 2 ст. 214 КПК України визначає, що Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджуються Генеральною прокуратурою України за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства. Тобто, вищезазначена Інструкція не суперечить КПК України, а навпаки, прийнята у відповідності з вимогами ч. 2 ст. 214 КПК України.
Таким чином, невнесення прокуратурою Львівської області заяви ОСОБА_3 до ЄРДР з направленням цієї заяви для організації досудового розслідування з дотриманням предметного принципу до Територіального управління Державного Бюро розслідувань у м. Львові - відповідає вищезазначеним положенням кримінального процесуального закону та наказу Генерального прокурора України №125 від 03.12.2012 р.
Разом з тим, на підставі ст. 25 КПК України проголошено засаду публічності. Прокурор, слідчий зобов'язані в, межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.З вказаною нормою кореспондується вимога п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, у відповідності до якої до Єдиного реєстру досудових розслідувань вноситься, зокрема, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
За таких обставин, бездіяльність в сенсі кримінального процесуального кодексу України може мати місце лише у разі:надходження заяви про вчинення кримінального правопорушення до суб'єкта, який наділений відповідними повноваженнями вносити дані до ЄРДР;наявність в заяві інформації, яка свідчить про ознаки кримінального правопорушення;невнесення відомостей за заявою, яка надійшла уповноваженому суб'єкту і містить ознаки кримінального правопорушення, протягом 24 годин.
Враховуючи те, що Львівською обласною прокуратурою звернення скаржника ОСОБА_3 скеровано для розгляду в порядку ст. 214 КПК України до відповідного компетентного органу - уповноваженого суб'єкта розглядати по суті таку заяву, обласною прокуратурою вчинено усі дії, передбачені кримінальним процесуальним законодавством щодо організації розгляду звернення заявника, в порядку ст. 214 КПК України, і таке звернення у Львівській обласній прокуратурі на розгляді, на даний час, не перебуває.
Відповідно до ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.
Внесення відомостей до ЄРДР врегульовано «Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення», затвердженим наказом Генерального прокурора від 30 червня 2020 року № 298. Згідно з п.1 глави 2 розділу I цього Положення, до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами п. 4, 5 ч. 5 ст. 214 КПК України.
Відповідно до висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Крім цього, слід звернути увагу, що аналіз змісту положень ст. 214 КПК України свідчить про обов'язковість вчинення дій лише щодо прийняття та реєстрації заяви, як це передбачено у частині четвертій вказаній статті, і відмова у вчиненні таких дій не допускається.При цьому зміст частини першої зазначеної статті не передбачає імперативного обов'язку слідчого чи прокурора вносити до ЄРДР всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема ті, що не містять у собі відомостей про склад кримінального правопорушення, передбаченого діючим Кримінальним кодексом України.
Таким чином, КПК України передбачає внесення до ЄРДР інформації на підставі заяв та повідомлень, що містять у собі відомості про склад кримінального правопорушення, а не будь-яких заяв, які надходять до органів досудового розслідування при здійсненні ними своїх повноважень.
Якщо у заявах чи повідомленнях таких фактичних даних не зазначено, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Відповідно до п. 3.7 Інструкції про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах прокуратури України заяв, повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення, затвердженої наказом генпрокурора № 125 від 03 грудня 2012 року, заяви та повідомлення про вчинені кримінальні правопорушення, що віднесені до підслідності органів прокуратури та надійшли на розгляд прокуратур АРК, міст Києва і Севастополя, спеціалізованих прокуратур на правах обласних, ГПУ, керівниками підрозділів апаратів направляються для організації досудового розслідування з дотриманням територіального принципу до прокуратури відповідного рівня.Відповідно до ч.1 ст.2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.
За змістом положень ч.1 ст.214 КПК України та ст.2 КК України, реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до ЄРДР.
Виходячи з вищевикладеного, у задоволенні скарги слід відмовити, оскільки заяву ОСОБА_3 від 04.07.2024 року про вчинення кримінальних правопорушень, для належного розгляду заяви, встановлення реальності конкретної події злочину, на виконання затвердженої Генеральним прокурором України Інструкції, було правомірно направлено посадовими особами Львівської обласної прокуратури до територіального управління ДБР у м. Львові, за предметною юрисдикцією.
Таким чином, скарга ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб Львівської обласної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення, є безпідставною.
Дії посадових осіб Львівської обласної прокуратури щодо направлення звернення до ТУ ДБР у м. Львові відповідають вимогам чинного законодавства. Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя не вбачає підстав для задоволення даної скарги.
Керуючись ст.ст. 303-307, 369, 376 КПК України, слідчий суддя -
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб Львівської обласної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення, - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Львівської області протягом п'яти днів з дня її оголошення .
Слідчий суддя ОСОБА_1