Справа № 182/7377/23
Провадження № 2/0182/212/2024
Іменем України
17.07.2024 року м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Рунчевої О.В.,
секретаря судового засідання Власенко Ю.В.,
розглянувши у порядку загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Нікопольської міської територіальної громади в особі Нікопольської міської ради про визнання права власності на частку у праві спільної часткової власності на квартиру у порядку спадкування за заповітом та на частку у праві спільної часткової власності на квартиру за законом, -
26.12.2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з зазначеним позовом, посилаючись на наступні обставини.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_2 . До дня смерті вона проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Після смерті ОСОБА_2 залишилось спадкове майно:
- квартира загальною площею 67,0 кв.м., житловою площею 49,7 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
За життя, а саме 03.03.2008 року, ОСОБА_2 склала заповіт, згідно якого все своє майно заповіла в рівних частках своїй дочці - позивачці по справі та своєму синові (рідному братові позивачки) - ОСОБА_3 . Зазначений заповіт за життя спадкодавця не змінювався та не скасовувався.
Спадкоємців, які б мали право на обов'язкову частку у спадщині після смерті ОСОБА_2 не було. В передбачений законом 6-и місячний строк з часу відкриття спадщини, а саме 20.06.2013 року позивач звернулася з заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті матері до Другої Нікопольської державної нотаріальної контори, у зв'язку з чим було заведено спадкову справу № 288/2013. ОСОБА_3 на час смерті матері був зареєстрований з нею за однією адресою, в передбачений законом 6-и місячний строк з часу відкриття спадщини не відмовився від її прийняття, тож вважається таким, що прийняв спадщину. Таким чином, після смерті матері ОСОБА_2 і позивач, і її рідний брат ОСОБА_3 прийняли спадщину по частці кожен у праві спільної часткової власності на квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер. До дня смерті він був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .Після смерті ОСОБА_3 залишилось спадкове майно у вигляді частки у праві спільної часткової власності на квартиру загальною площею 67,0 кв.м., житловою площею 49,7 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , яку він прийняв за заповітом відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК після смерті своєї матері ОСОБА_2 , але на яку за життя не оформив свої спадкові права. ОСОБА_3 не склав заповіту, тож спадкування належного йому майна має відбуватись за законом. Після смерті брата позивач взяла на себе організацію його поховання, що підтверджується Свідоцтвом про поховання № 143 та Договором-замовлення № 143 на організацію та проведення поховання від 24.01.2022 року, копії яких долучені до позовної заяви.
24.02.2022 року розпочалася повномасштабна війна російської федерації проти України. Указом Президента України № 64/2022 від 24 .02.2022 року в Україні було введено воєнний стан.
Стрімкий наступ російських загарбницьких військ з кількох напрямків, ракетні обстріли інфраструктури частково «паралізували» життя країни. В Україні, з метою забезпечення безпеки, були закриті всі електронні реєстри, в тому числі реєстр речових прав на нерухоме майно, реєстр держгеокадастру, спадковий реєстр та інші. Декілька місяців від початку війни нотаріуси в Україні, і в тому числі в Нікополі Дніпропетровської області у зв'язку з цим не працювали. В засобах масової інформації та інтернет ресурсах повідомлялося, що у зв'язку з введенням воєнного стану, перебіг строків для вчинення юридично значущих дій призупиняється. Починаючи з 12.07.2022 року російські війська почали систематично здійснювати обстріли м. Нікополь та прилеглі села з важкої артилерії та РСЗВ з протилежного берегу Каховського водосховища. З 27.07.2022 року, згідно рішення Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, м. Нікополь Дніпропетровської області внесено до переліку територій, на яких здійснюються бойові дії. З 30.12.2022 року в м. Нікополь та Нікопольському районі, як нанесених пунктах, які знаходяться в зоні бойових дій, знову було закрито всі електронні реєстри, в тому числі спадковий реєстр, реєстр речових прав на нерухоме майно, реєстр ДЗК. Роботу державних електронних реєстрів нотаріусам м. Нікополь було відновлено лише в середині серпня 2023 року.
Згідно постанови Кабінету Міністрів України «Про деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» № 164 від 28.02.2022 року та Наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження змін до деяких нормативно-правових актів у сфері нотаріату» № 1118/5 від 11.03.2022 року було внесено зміни в Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України та визначено, що перебіг строку для прийняття спадщини зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на 4 місяці. Таким чином, для подання заяв про прийняття спадщини на час дії воєнного стану було визначено строк в 10 місяців.
Згідно постанови Кабінету Міністрів України № 469 від 09.05.2023 року, яка набула чинності 18.06.2023 року, норму про додаткові 4 місяці строку для прийняття спадщини було скасовано.
До Другої Нікопольської державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 позивач звернулась 11 вересня 2023 року, у зв'язку з чим було заведено спадкову справу № 28/2023.
Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 11.09.2023 року № 527/02-31 державний нотаріус Другої Нікопольської державної нотаріальної контори Балашова В.М. відмовила позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на частку квартири по АДРЕСА_1 після смерті матері ОСОБА_2 у зв'язку з відсутністю оригіналу правовстановлюючого документа, який посвідчує право власності спадкодавця на спадкове майно. А постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 11.09.2023 року № 528/02-31 з тієї ж підстави та недоведеністю прийняття мною спадщини в передбачений законом термін, відмовила мені у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку цієї ж квартири після смерті брата ОСОБА_3 .
Зважаючи на викладені обставини, позивач вважаю що строк для подання заяви про прийняття спадщини було пропущено з поважних причин, а належність спадкодавцям вищезазначеної квартири підтверджується копіями правовстановлюючих документів на майно та витягів про державну реєстрацію речових прав, а також довідкою КП «Нікопольське районне бюро технічної інвентаризації» від 02.02.2022 року № 211, долученими до позовної заяви.
З цих підстав позивач просить суд визнати за нею - ОСОБА_1 , право власності на частку у праві спільної часткової власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за заповітом, після смерті матері ОСОБА_2 та визнати за нею право власності на частку у праві спільної часткової власності на дану квартиру у порядку спадкування за законом, після смерті рідного брата ОСОБА_3 .
Ухвалою про відкриття провадження від 16.04.2024 року позовна заява прийнята до розгляду за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено підготовче судове засідання (а.с.40-41).
24.04.2024 року на адресу суду від позивача надійшла заява про розгляд справи без її участі, на позовних вимогах наполягає в повному обсязі (а.с.44).
13.06.2024 року на адресу суду від представника Нікопольської міської ради Мкртчян О.О. надійшла заява про розгляд справи без її участі, рішення просить ухалити згідно чинного законодавства (а.с.73-74).
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось за відсутністю сторін, що відповідає положенням ч.2 ст.247 ЦПК України.
Згідно ч. 1, 4 ст. 206 ЦПК позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.
Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Згідно ч.3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому ст. 206, 207 цього Кодексу.
Враховуючи, що визнання позову відповідачем не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає доцільним ухвалити рішення в підготовчому судовому засіданні.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є рідною донькою ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (а.с.21). Позивач декілька разів виходила заміж та змінювала прізвище з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 » - при реєстрації шлюбу з ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 (а.с.22), а з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_7 » при реєстрації шлюбу з ОСОБА_8 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 (а.с.24).
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 (а.с.5). Після її смерті відкрилась спадщина, яка складається з квартири загальною площею 67,0 кв.м., житловою площею 49,7 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , 1/3 частка у праві спільної часткової власності на яку належала померлій на підставі Свідоцтва про право власності на житло виданого 25 квітня 1993 року Бюро приватизації Криворізького відділення дороги (а.с.8), 1/6 частка у праві спільної часткової власності на яку належала померлій на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом посвідченого старшим державним нотаріусом Другої Нікопольської державної нотаріальної контори Новиковою Н.В. 08.12.1993 року, реєстровий № 1-2099 (а.с.11) та частка у праві спільної часткової власності на яку належала померлій на підставі Рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 червня 2007 року по справі № 2-3920/07 (а.с.13-14).
За життя ОСОБА_2 склала заповіт, яким все своє майно в рівних долях заповідала позивачці та ОСОБА_3 - рідному братові позивача. Заповіт посвідчений 03.08.2008 року приватним нотаріусом Нікопольського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Максименко О.В., реєстровий № 444 (а.с.7).
Відповідно до ч. 1 ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
У встановлений законом строк, 20.06.2013 року позивач звернулася з заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті матері до Другої Нікопольської державної нотаріальної контори, у зв'язку з чим було заведено спадкову справу № 288/2013 (а.с.50-63). ОСОБА_3 на час смерті матері був зареєстрований з нею за однією адресою, в передбачений законом 6-и місячний строк з часу відкриття спадщини не відмовився від її прийняття, тож вважається таким, що прийняв спадщину. Таким чином, після смерті матері ОСОБА_2 і позивач, і її рідний брат ОСОБА_3 прийняли спадщину по частці кожен у праві спільної часткової власності на квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 (а.с.26). До дня смерті він був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .Після смерті ОСОБА_3 залишилось спадкове майно у вигляді частки у праві спільної часткової власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися після його смерті.
Ч. 5 ст. 1268 ЦК України визначає, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
За життя ОСОБА_3 не склав заповіту, тож спадкування належного йому майна має відбуватись за законом.
Ч. 2 ст. 1223 ЦК України передбачає, що у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Згідно ст. 1258 ЦК України:
1. Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
2. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття. Спадкоємців першої черги спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 не залишилось.
Ст. 1262 ЦК України визначає, що у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.
Факт рідства позивачки та ОСОБА_3 підтверджується свідоцтвами про народження, в яких у обох в графі «батьки» зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_9 (а.с. 21,25). Позивач, будучи рідною сестрою ОСОБА_3 , відноситься до другої черги спадкування за законом.
Позивач займалась організацією поховання свого брата, що підтверджується Свідоцтвом про поховання № НОМЕР_6 (а.с.32) та Договором-замовлення № 143 на організацію та проведення поховання від 24.01.2022 року (а.с.31).
До Другої Нікопольської державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 позивач звернулась 11 вересня 2023 року, у зв'язку з чим було заведено спадкову справу № 28/2023 (а.с. 64-71).
Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 11.09.2023 року № 527/02-31 державний нотаріус Другої Нікопольської державної нотаріальної контори Балашова В.М. відмовила позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на частку квартири по АДРЕСА_1 після смерті матері ОСОБА_2 у зв'язку з відсутністю оригіналу правовстановлюючого документа, який посвідчує право власності спадкодавця на спадкове майно (а.с.28). А постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 11.09.2023 року № 528/02-31 з тієї ж підстави та недоведеністю прийняття позивачем спадщини в передбачений законом термін, відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку цієї ж квартири після смерті брата ОСОБА_3 (а.с.30).
Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.
Згідно ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
У відповідності до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Згідно ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно ч.1 ст.1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
Згідно ч.3 ст.1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
На підставі викладеного, суд вважає, що позивач має право на спадкування майна, що залишилося після смерті її матері та рідного брата, але не може реалізувати своє право з вищевказаних причин. Дослідивши надані позивачем докази, враховуючи визнання відповідачем позовних вимог, суд приходить до висновку, що позивач пропустив шестимісячний строк для прийняття спадщини з поважних причин.
На підставі викладеного, суд вважає що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Нікопольської міської територіальної громади в особі Нікопольської міської ради про визнання права власності на частку у праві спільної часткової власності на квартиру у порядку спадкування за заповітом та на частку у праві спільної часткової власності на квартиру за законом - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на частку у праві спільної часткової власності на квартиру загальною площею 67,0 кв.м., житловою площею 49,7 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за заповітом, після смерті матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на частку у праві спільної часткової власності на квартиру загальною площею 67,0 кв.м., житловою площею 49,7 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за законом, після смерті рідного брата ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 .
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: О. В. Рунчева