24 липня 2024 року
м. Київ
справа №380/28962/23
адміністративне провадження № К/990/26329/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Прокопенка О.Б.,
суддів - Кашпур О.В., Уханенка С.А.,
перевіривши касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 січня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2024 року у справі № 380/28962/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 17 травня 2016 року по 31 грудня 2018 року та протиправними дії щодо зміни місяця останнього підвищення посадових окладів (базового місяця) - січня 2008 року, для нарахування такої у період з 17 травня 2016 року по 28 лютого 2018 року, а також щодо неврахування вимог абзацу 4 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 (далі - Порядок №1078), при нарахуванні індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 30 червня 2022 року;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо неврахування вимог абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078, при нарахуванні індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 липня 2022 року по 26 серпня 2023 року;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити нарахування та провести виплату ОСОБА_1 належної йому індексації грошового забезпечення за період з 17 травня 2016 року по 28 лютого 2018 року з врахуванням місяця останнього підвищення посадових окладів (базового місяця) для її нарахування - січня 2008 року, а також доплати індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 30 червня 2022 року, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078, з урахуванням фактично виплачених сум;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та провести виплату ОСОБА_1 належної доплати індексації грошового забезпечення за період з 01 липня 2022 року по 26 серпня 2023 року, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078, з урахуванням фактично виплачених сум;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 надати до суду докази нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 липня 2022 року по 26 серпня 2023 року.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30 січня 2024 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2024 року, позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення у період з 17 травня 2016 року по 28 лютого 2018 року. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації-різниці за період 01 березня 2018 року по 30 червня 2022 року відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період 17 травня 2016 року по 28 лютого 2018 року з урахуванням базового місяця січень 2008 року відповідно до вимог Порядку № 1078. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різниці за період 01 березня 2018 року по 30 червня 2022 року відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації-різниці за період 01 липня 2022 року по 31 грудня 2022 року відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різниці за період 01 липня 2022 року по 31 грудня 2022 року відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. В іншій частині позову відмовлено.
06 липня 2024 року Військова частина НОМЕР_1 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 січня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2024 року. Скаржник просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
За змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Відомостей про те, що позивач є посадовою особою вищого офіцерського складу відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України у системному зв'язку з положеннями статті 51-3 Закону України «Про запобігання корупції» суду касаційної інстанції не надано і у судових рішеннях такої інформація немає.
Отже, враховуючи, що ця справа відноситься до справ незначної складності, для можливості відкриття касаційного провадження процесуальним законом передбачено необхідність обґрунтувати наявність підстав для розгляду цієї касаційної скарги, визначених підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України та обґрунтувати посилання на конкретний підпункт.
Оцінивши доводи касаційної скарги колегія суддів констатує, що скаржником не наведено обґрунтованих посилань на існування обставин, передбачених підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України та такі обставини не встановлені судом з поданих матеріалів касаційної скарги.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з пунктом 8 частини другої якої основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та, у визначених законом випадках, - на касаційне оскарження судового рішення.
Зазначена конституційна норма кореспондується з положеннями частини першої статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Своєю чергою колегія суддів зазначає, що переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію «суду права», що розглядає справи, які мають найважливіше (найбільш принципове) значення для суспільства та держави, та не є «судом фактів», а тому не може здійснювати повторну оцінку доказів, належно досліджених судами першої та апеляційної інстанцій, та/або переоцінювати їх.
На підставі викладеного суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем «розумних обмежень» в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За такого правового регулювання та обставин справи у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 січня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2024 року у справі №380/28962/23.
Копію ухвали направити скаржнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет» (у разі його відсутності - на офіційну електронну адресу або засобами поштового зв'язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.Б. Прокопенко
Судді: О.В. Кашпур
С.А. Уханенко