про відмову у відкритті касаційного провадження
23 липня 2024 року
м. Київ
справа №420/5274/20
адміністративне провадження № К/990/26591/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Коваленко Н.В., Чиркіна С.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 24 січня 2024 року (суддя Токмілова Л.М.) та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2024 року (колегія у складі суддів Семенюка Г.В., Домусчі С.Д., Шляхтицького О.І.)
у справі № 420/5274/20
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач, скаржник) звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - ГУ ПФ України в Одеській області, відповідач), в якому просив:
- визнати дії ГУ ПФ України в Одеській області, як суб'єкта владних повноважень, протиправними;
- визнати за ОСОБА_1 , 1958 року народження, право на отримання довічної пенсії за вислугу років (вислуга 32 роки) у розмірі 86 відсотків відповідних сум грошового забезпечення військовослужбовця з 1 червня 2017 року;
- зобов'язати відповідача сплатити позивачу грошові кошти недорахованої суми доплат з 01 червня 2017 року по 31 травня 2018 року у зв'язку з уточненням вислуги років на пенсію, з урахуванням раніше сплачених грошових коштів (617 грн.) та компенсації втрачених доходів (упущеної вигоди) за зазначений період;
- зобов'язати ГУ ПФ України в Одеській області відповідно до статті 23 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» вчинити певні дії щодо поновлення порушених прав і законних інтересів ОСОБА_1 , військового пенсіонера, шляхом збільшення розміру довічної пенсії за вислугу років до 86 відсотків відповідних сум грошового забезпечення військовослужбовця з 1 червня 2017 року;
- зобов'язати відповідача нарахувати і сплатити ОСОБА_1 грошові кошти недорахованої частини пенсії (86 - 80 = 6%), з урахуванням раніше сплачених грошових коштів з 01 червня 2017 року по 31 травня 2018 року, та компенсації втрачених доходів (упущеної вигоди) за зазначений період.
Одеський окружний адміністративний суд своїм рішенням від 14 серпня 2020 року позов задовольнив частково. За заявою стягувача, суд видав виконавчий лист на виконання вказаного рішення.
У листопаді 2021 року позивач подав заяву про встановлення судового контролю за виконанням цього рішення суду першої інстанції від 14 серпня 2020 року в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
П'ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 02 лютого 2022 року, скасувавши ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2021 року, задовольнив заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю та зобов'язав зобов'язав ГУ ПФ України в Одеській області у п'ятнадцятиденний строк з моменту набуття законної сили вказаною постановою апеляційного суду подати до Одеського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення від 14 серпня 2020 року.
Надалі ГУ ПФ України в Одеській області неодноразово подавались до суду першої інстанції звіти про виконання судового рішення, у прийнятті яких судами попередніх інстанцій було відмовлено з наданням відповідачу додаткового строку для звіту про виконання рішення від 14 серпня 2020 року в повному обсязі.
Між тим, 17 січня 2024 року від ОСОБА_1 до Одеського окружного адміністративного суду надійшла заява про накладення на керівника ГУ ПФ України в Одеській області штрафу в порядку статті 382 КАС України.
Одеський окружний адміністративний суд ухвалою від 24 січня 2024 року, залишеною без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2024 року, відмовив у задоволенні заяви позивача щодо накладення штрафу на керівника за неподання звіту про виконання судового рішення та встановив органу Пенсійного фонду України новий строк для подання відповідного звіту.
09 липня 2024 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в якій скаржник просить скасувати ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 24 січня 2024 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2024 року, прийняту за результатом перегляду в апеляційному порядку зазначеної ухвали суду першої інстанції.
За правилами частини 1 статті 334 КАС України, за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Втім, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з наступних підстав.
Згідно частини 2 статті 328 КАС України, у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені в пунктах 3 (повернення заяви позивачеві (заявникові)), 4 (відмови у відкритті провадження у справі), 12 (залишення позову (заяви) без розгляду), 13 (закриття провадження у справі), 17 (відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, відмови в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами), 20 (заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження) частини 1 статті 294 цього Кодексу, після їхнього перегляду в апеляційному порядку.
З матеріалів касаційної скарги та відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що ухвала Одеського окружного адміністративного суду від 24 січня 2024 року переглянута в апеляційному порядку.
Водночас слід зауважити, що ухвала суду першої інстанції про накладення штрафу та інших питань судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, постановлених судом відповідно до статті 382 КАС України (після її перегляду в апеляційному порядку) не входить до вичерпного переліку ухвал, визначених частиною 2 статті 328 КАС України, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З урахуванням викладеного вище, у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Керуючись статтями 328, 333 КАС України, Верховний Суд, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 24 січня 2024 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2024 року у справі № 420/5274/20.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя Н.В. Коваленко
Суддя С.М. Чиркін