24 липня 2024 року
м. Київ
справа №260/146/24
адміністративне провадження № К/990/26615/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів Смоковича М.І., Прокопенка О.Б.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Військової частини НОМЕР_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 27.02.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.06.2024
у справі № 260/146/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про скасування рішення і зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати пункт 2 наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 02.12.2023 № 1658 про результати проведення службового розслідування, яким оголошено догану командиру 2 батальйону охорони Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити безпідставно невиплачену частину грошового забезпечення за грудень 2023 року.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 27.02.2024, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.06.2024, адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано пункт 2 наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 02.12.2023 № 1658 про результати проведення службового розслідування, яким оголошено догану командиру 2 батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 . Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 невиплачену частину грошового забезпечення за грудень 2023 року у зв'язку з накладенням дисциплінарного стягнення на підставі пункту 2 наказу №1658 від 02.12.2023.
Не погодившись із вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідачем 09.07.2024 через підсистему «Електронний суд» подано до Верховного Суду касаційну скаргу.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Перевіривши зміст оскаржуваних судових рішень, доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції виходить з наступного.
Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 26.01.2024 відкрито провадження у справі № 260/146/24 та визначено, що цей спір належить до справ незначної складності, у зв'язку з чим постановлено розглядати цю справу в порядку адміністративного судочинства за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Водночас пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Таким чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм або ж становить значний суспільний інтерес чи має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
У касаційній скарзі скаржник зазначає, що підставою касаційного оскарження судових рішень є підпункти «а», «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України та зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для скаржника.
Суд звертає увагу скаржника, що пункт 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України містить перелік виключних випадків, які допускають можливість касаційного перегляду судових рішень, ухвалених у справах незначної складності та/або таких, які розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. Посилання на кожен з підпунктів пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України повинно бути належним чином обґрунтовано.
За обставинами цієї справи судами попередніх інстанцій встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваного наказу № 1658 від 02.12.2023 став наказ про проведення службового розслідування від 11.11.2023 та акт від 02.12.2023, які стосувалися капітана ОСОБА_2 та посадових осіб продовольчої служби Військової частини НОМЕР_1 . Водночас, судами встановлено, що ОСОБА_1 до продовольчої служби не відноситься, а тому накладення на позивача дисциплінарного стягнення з посиланням на акт службового розслідування, яке не здійснювалося щодо позивача, є протиправним. Оскільки наказ про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності визнано судами протиправним, то і обмеження грошового забезпечення позивача у зв'язку із таким стягненням визнано судами протиправним.
Суд касаційної інстанції зауважує, що у визначенні правового питання як такого, що має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, Верховний Суд виходить з того, що таке правове питання має бути головним або основним питанням правозастосовчої практики на сучасному етапі її розвитку й становлення, воно повинно мати одночасно винятково актуальне значення для їх формування. Такі ознаки визначаються предметом спору, значущістю для держави й суспільства у цілому парового питання, що постало перед практикою його застосування.
Фундаментальне значення для формування правозастосовчої практики означає, що скаржник у своїй касаційній скарзі ставить на вирішення суду касаційної інстанції проблему, яка, у випадку відкриття касаційного провадження Верховним Судом, впливатиме на широку масу спорів, створюючи тривалий у часі, відмінний від минулого підхід до вирішення актуальної правової проблеми.
Тому, колегією суддів не може бути прийнято до уваги посилання на існування обставин, визначених підпунктом «а» пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки скаржником не обґрунтовано в чому саме полягає фундаментальне значення саме даної справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб'єктів правовідносин.
Суд також зазначає, що поняття «виняткове значення» є оціночним, а тому таке потребує належного обґрунтування з боку скаржника. Скаржник повинен довести особливу важливість чи специфічність значення цієї справи для нього.
Колегією суддів не може бути прийнято до уваги посилання на існування обставин, визначених підпунктом «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки доводи касаційної скарги відповідача не обґрунтовані обставинами, які б виділяли вимоги скаржника у цій справі в якусь особливу категорію спорів або є винятковими.
Доводи, наведені у касаційній скарзі, зводяться до цитування норм законодавства України, а також переоцінки доказів, досліджених судами першої та апеляційної інстанцій, і ґрунтуються на незгоді з висновками цих судів щодо їхньої оцінки. Своєю чергою колегія суддів зазначає, що переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію суду права, що розглядає справи, які мають найважливіше (найбільш принципове) значення для суспільства та держави, та не є судом фактів, а тому не може здійснювати повторну оцінку доказів, належно досліджених судами першої та апеляційної інстанцій, та/або переоцінювати їх.
Отже, скаржник не продемонстрував наявності виключних обставин, які за положеннями Кодексу адміністративного судочинства України могли б вимагати касаційного розгляду справи.
Відтак, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у справі, розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, а аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів попередніх інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України виняткових обставин справи, то у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 27.02.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.06.2024 у справі № 260/146/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про скасування рішення і зобов'язання вчинити дії.
Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
СуддіЖ.М. Мельник-Томенко М.І. Смокович О.Б. Прокопенко