Справа №756/5933/15-к Головуючий в І інстанції - ОСОБА_1
Провадження №11-кп/824/1611/2024 Суддя - доповідач - ОСОБА_2
Ухвала
Іменем України
16 липня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві матеріали кримінального провадження №12014100050011544 за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 з доповненнями обвинуваченого на вирок Оболонського районного суду міста Києва від 14 червня 2023 року у кримінальному провадженні щодо обвинуваченого,
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Сільце Підгаєцького району Тернопільської області, громадянина України, з незакінченою вищою освітою, не працюючого, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.187, ч.1 ст.263 КК України,
за участю учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_8 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_9 ,
Вироком Оболонського районного суду м. Києва від 14 червня 2023 року, ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України, і призначено йому покарання:
- за ч. 2 ст. 187 КК України у виді 7 (семи) років 6 (шести) місяців позбавлення волі із конфіскацією всього належного йому майна, окрім житла,
- за ч. 1 ст. 263 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
Відповідно до ч.1 ст. 70 КК України призначено ОСОБА_6 покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш сурового покарання, більш суворим, остаточно призначено покарання у виді 7 (семи) років 6 (шести) місяців позбавлення волі із конфіскацією всього належного йому майна, окрім житла.
Запобіжний захід ОСОБА_6 , до набрання вироком законної сили, обрано у виді тримання під вартою у ДУ «Київський слідчий ізолятор», взявши останнього під варту в залі суду.
Строк відбуття покарання ОСОБА_6 рахувати з моменту затримання, тобто з 14.06.2023.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_10 - задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 100 000 (сто тисяч) гривень 00 коп. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Стягнуто із ОСОБА_6 на користь держави судові витрати пов'язані з проведенням експертизи у розмірі 5780 грн. 48 коп.
Вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат у даному кримінальному провадженні.
Не погоджуючись з вироком суду, захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність, необґрунтованість, істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам кримінального провадження, неправильним застосуванням Закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, просить вирок Оболонського районного суду м. Києва від 14.06.2023 - скасувати та закрити кримінальне провадження за недоведеністю вини поза розумним сумнівом. Позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди 100 000 грн., на користь ОСОБА_10 - відхилити. Запобіжний захід обраний судом 14.06.2023 обвинуваченому ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор» - скасувати.
Від обвинуваченого ОСОБА_6 надійшли доповнення до апеляційної скарги, в яких він зазначає, що категорично не згідний з вироком суду першої інстанції, посилаючись на однобічність, неповноту судового розгляду, не відповідність висновків суду фактичним обставинам справи, не відповідністю вимогам ст.ст.370 КПК України, окрім того, не надано належної оцінки усім доказам по справі, що призвело до незаконного засудження обвинуваченого, а також неправильного застосував норми матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить вирок Оболонського районного суду м. Києва від 14.06.2023 - скасувати та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України - виправдати з підстав не доведення вини.
26 червня 2024 року від захисника ОСОБА_11 , який діє в інтересах ОСОБА_6 надійшло клопотання про зміну ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід, а саме нічний або цілодобовий домашній арешт, до набрання законної сили вироку Оболонського районного суду від 14 червня 2023 року.
Клопотання захисника обґрунтовано тим, що обвинувачений ОСОБА_6 під час слухання справи постійно прибував за викликом до суду та до нього не було застосовано запобіжний захід, жодного разу не було встановлено порушень з боку ОСОБА_6 щодо безпідставного неприбуття в судові засідання. Захисник звертає увагу, що обвинувачений проживає разом з своєю матір'ю в м. Києві з 1998 року по теперішній час та за вказаний період проживання зарекомендував себе з позитивної сторони, не було помічено будь-яких дій, які д могли слугувати в подальшому громадського порядку або інших протиправних дій, раніше не судимий, утримував непрацездатних батьків, має міцні соціальні зв'язки, до затримання працював.
Додатково захисник звертає увагу, що стан здоров'я обвинуваченого на даний час значно погіршився, він має захворювання цукрового діабету ІІ типу важної форми та йому рекомендовано дотримуватись режиму харчування та постійний прийом цукрознижуючих препаратів, що в умовах СІЗО йому не надаються.
Також захисник вважає, що ризики відповідно до ст. 177 КПК України щодо ОСОБА_6 у даному кримінальному провадженні відсутні або низькі. Зокрема, враховуючи стан здоров'я, наявність постійного місця проживання, наявність непрацездатних батьків (тобто міцність соціальних зв'язків), а також відсутність будь-яких порушень за час досудового слідства, немає жодних підстав стверджувати про наявність ризику переховування ОСОБА_6 від правосуддя; усі речові докази та документи по справі зібрані, оскільки досудове розслідування закінчене, отже відсутній ризик знищення доказів; жодних підстав передбачати незаконний вплив на свідків немає; конкретних підстав передбачати перешкоджати іншим чином кримінальному провадженню немає; ОСОБА_6 раніше не судимий та ніколи не притягався до кримінальної відповідальності, отже немає жодних конкретних підстав стверджувати про наявність ризику щодо ОСОБА_6 вчинити інше кримінальне правопорушення.
Враховуючи вищенаведене, захисник вважає, що для ОСОБА_6 більш, ніж достатнім буде застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло в нічний період доби або цілодобово. Застосування такого запобіжного заходу, на думку захисника, з одного боку, забезпечить необхідний контроль за поведінкою та місцезнаходженням обвинуваченого, з іншого боку, він надасть можливість обвинуваченому лікуватися, дотримуватися лікувального режиму та рекомендацій лікарів, доглядати за батьками, працювати та повноцінно реалізовувати право на захист у даному кримінальному провадженні.
Заслухавши клопотання захисника, думки обвинуваченого та захисника ОСОБА_9 , які підтримали клопотання та просили його задовольнити, думку прокурора, яка заперечувала проти задоволення заявленого клопотання, вказавши на безпідставність такого клопотання, вивчивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів приходить до наступного.
У відповідності з ч. 1 ст. 405 КПК України, апеляційний розгляд здійснюється згідно з правилами судового розгляду в суді першої інстанції з урахуванням особливостей, передбачених главою 31 КПК України.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 3 ст. 377 КПК України, якщо обвинуваченого, який тримається під вартою, засуджено до позбавлення волі, суд лише у виняткових випадках з урахуванням особи та обставин, встановлених під час кримінального провадження, має право змінити йому запобіжний захід до набрання вироком законної сили на такий, що не пов'язаний з тримання під вартою та звільнити такого обвинуваченого з-під варти.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, обвинувачений ОСОБА_6 судом першої інстанції визнаний винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України, і призначено йому покарання:
- за ч. 2 ст. 187 КК України у виді 7 (семи) років 6 (шести) місяців позбавлення волі із конфіскацією всього належного йому майна, окрім житла,
- за ч. 1 ст. 263 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
Відповідно до ч.1 ст. 70 КК Українипризначено ОСОБА_6 покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш сурового покарання, більш суворим, остаточно призначено покарання у виді 7 (семи) років 6 (шести) місяців позбавлення волі із конфіскацією всього належного йому майна, окрім житла.
Цим же вироком запобіжний захід ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили, обрано у виді тримання під вартою у ДУ «Київський слідчий ізолятор», взявши останнього під варту в залі суду.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні «Руслан Яковенко проти України» зазначив, що, починаючи з дати постановлення вироку, навіть, якщо він ще не набрав законної сили і його можна оскаржити, підсудний вважається таким, що перебуває під вартою «після: засудження компетентним судом», тобто у розумінні підпункту «а» пункту 1 ст. 5 Конвенції на законних підставах.
Наведене свідчить про те, що тримання особи під вартою за наявності вироку суду, який хоч і не набрав законної сили, однак яким особі призначено покарання у виді позбавлення волі, є таким, що в повному обсязі відповідає принципам законності, пропорційності та не є свавільним.
Отже, тримання обвинуваченого ОСОБА_6 під вартою за вироком Оболонського районного суду м. Києва від 14.06.2023 року, яким обвинуваченому призначено покарання за сукупністю злочинів відповідно до ч.1 ст. 70 КК України у виді позбавлення волі на строк 7 років 6 місяців, є обґрунтованим.
Щодо доводів про стан здоров'я обвинуваченого, то документально підтверджені дані, які б на теперішній час унеможливлювали перебування обвинуваченого під вартою, а такожоб'єктивні медичні застереження щодо неможливості перебування його під вартою відсутні. Згідно довідки завідувача Київської міської частини ДУ «Київський слідчий ізолятор» від 12.07.2024 №55 КММЧ/КИ-24 стан здоров'я ОСОБА_6 на даний час відповідає перебігу наявних хронічних захворювань.
Твердження захисника про те, що на утриманні ОСОБА_6 перебувають непрацездатні батьки пенсійного віку, не є підставою для зміни йому запобіжного заходу на більш м'який, а крім того, вони нічим не підтверджені. Також не є підставою для зміни обвинуваченому запобіжного заходу його позитивні характеристики.
Крім того, враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_6 , наявні у справі докази вчинення ним кримінально-караних діянь, перевірка яких, на предмет належності, допустимості та достовірності, апеляційним судом ще не завершена, та з огляду на те, що судом першої інстанції ухвалений обвинувальний вирок і ОСОБА_6 , розуміючи невідворотність, у разі відхилення апеляційної скарги сторони захисту, призначеного покарання, яке пов'язане виключно з реальним і тривалим його відбуванням, може переховуватися від суду, колегія суддів приходить висновку, що більш м'який запобіжний захід не забезпечить виконання обвинуваченим ОСОБА_6 процесуальних обов'язків.
За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_11 про зміну обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на більш м'який.
Керуючись ст. 376, ст. ст. 331, 405 КПК України, колегія суддів,
В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_11 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 з тримання під вартою на більш м'який, зокрема, на нічний або цілодобовий домашній арешт - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
__________ _______________ ____________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4