Справа № 758/13572/20 Головуючий І-ої інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/824/1345/2024 Доповідач: ОСОБА_2
17 липня 2024року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з секретарем - ОСОБА_5 ,
за участю:прокурора - ОСОБА_6 ,
представників
ІНФОРМАЦІЯ_2 - ОСОБА_7 ,
ДП МОУ "Укрвійськбуд" - ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві кримінальне провадження за апеляційною скаргою представника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_9 на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 09 червня 2023 року, якою закрито кримінальну справу відносно ОСОБА_10 у зв'язку з декриміналізацією кримінального правопорушення, передбаченого ст. 218 КК України,
Вироком Подільського районного суду м. Києва від 03 березня 2007 року, ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Велике, Ярославської області Російської Федерації, громадянина України, визнано винуватим та засуджено за ст.218 КК України (в редакції 1960 року) до покарання у виді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. На підставі п.2 ст. 49, ч.5 ст.74 КК України ОСОБА_10 звільнено від призначеного покарання у зв'язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. Ухвалено речові докази: господарську справу № 24/612-б-43/234 про банкрутство ДП МО України «Укрвійськбуд» зберігати при справі (а.п. 10).
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 12 квітня 2021 заяву ОСОБА_10 задоволено та звільнено ОСОБА_10 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ст. 218 КК України, у зв'язку з декриміналізацією кримінального правопорушення.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 04 листопада 2021 року апеляційну скаргу представника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_11 задоволено частково, а ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 12 квітня 2021 року скасовано та призначено новий розгляд в суді першої інстанції.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 09 червня 2023 року задоволено заяву ОСОБА_10 про перегляд за нововиявленими обставинами зазначеного вироку та на підставі п.4 ч.1 ст. 284 КПК України закрито кримінальну справу відносно ОСОБА_10 у зв'язку з декриміналізацією кримінального правопорушення, передбаченого ст. 218 КК України.
Представником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_9 подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати ухвалу суду від 09.06.2023 року через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та ухвалити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_10 про закриття кримінальної справи № 1-175/07.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги апелянт зазначив, що всупереч позиції апеляційного суду, зазначеної в ухвалі від 04.11.2021 року, місцевим судом винесено ухвалу від 09.06.2023 року про задоволення заяви ОСОБА_10 від 01.12.2020 року щодо перегляду вироку від 03.03.2007 року та закрито кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_10 за ст. 218 КК України у зв'язку з декриміналізацією кримінального правопорушення.
Представник ОСОБА_9 посилається на те, що декриміналізація не є підставою для звільнення особи від кримінальної відповідальності, що передбачена розділом IXОсобливої частини КК України (статті 44-49 КК України), та встановлюється державою з моменту набрання чинності Законом України або Рішенням Конституційного Суду України щодо неможливості притягнення до кримінальної відповідальності.
Крім того, апелянт вказує на те, що судом першої інстанції не встановлено того, що на день постановлення ухвали 09.06.2023 року ОСОБА_10 відбуває покарання або відбув його та має судимість, питання про що вирішуються в порядку п.13 ст.537, ч.2 ст.539 КПК України для можливості закриття кримінального провадження на підставі п.4 ч.1 ст.284 КПК України.
Зважаючи на те, що вирок відносно ОСОБА_10 постановлено 03.03.2007 року, тобто за 16 років до ухвалення оскаржуваного судового рішення, на думку представника, провадження за заявою ОСОБА_10 про перегляд вироку було відкрито в порушення вимог ст. 459 КПК України. Більше того, відповідно до ч. 5 ст. 459 КПК України (в редакції, яка чинна на момент постановлення оскаржуваної ухвали від 09.06.2023 року), перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами у разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовані закони та нормативно-правові акти, що діяли на час здійснення провадження, не допускається. При цьому, на думку апелянта необхідно урахувати, що перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами, які набрали законної сили, передбачений виключно ст. 459 КПК України, а перегляд судових рішень у зв'язку з декриміналізацією діяння чинним КПК України не передбачено.
За змістом оскаржуваної ухвали вбачається, що кримінальна справа відносно ОСОБА_10 знищена у зв'язку з закінченням терміну зберігання, тому навіть відповідно до ст. 23 КПК України у разі наявності законних підстав для відкриття провадження за заявою, суд був позбавлений можливості безпосередньо дослідити докази у даній справі. На переконання представника, суд першої інстанції в порушення ст. 284 КПК України закрив кримінальну справу за відсутності процесуальних підстав, а не кримінальне провадження, розгляд і строки зберігання якої закінчилися, а матеріали знищені, при цьому судом порушено положення ст. 5 КК України.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представників, які підтримали апеляційні вимоги, думку прокурора, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів приходить до висновку, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ч. 1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до положень ст. 370 КПК України, законним є рішення, ухвалене компетентним судом з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Зазначених вимог кримінального процесуального закону суд першої інстанції при розгляді заяви ОСОБА_10 не дотримався.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, до Подільського районного суду м. Києва 01.12.2020 року надійшла заява ОСОБА_10 про перегляд вироку Подільського районного суду м. Києва від 03.03.2007 року у справі № 1-175/07 з вимогами про його скасування та закриття кримінального провадження і вважати цю справу закритою у зв?язку з декриміналізацією ст. 218 КК України на підставі Закону України № 4025-VI від 15.11.2011 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності» (а.с.1).
На обґрунтування своїх вимог ОСОБА_10 зазначив, що визначені ст. 218 КК України дії не становлять суспільної небезпеки та загрози, наявність факту визнання його винуватим за вказаною статтею, хоча зі звільненням від кримінальної відповідальності на підставі Закону України «Про амністію» псує його репутацію і завдає шкоду його гідності, а тому і висунув вимогу про перегляд вироку суду та закриття кримінального провадження у зв?язку з декриміналізацією діяння на підставі статей 28, 58 Конституції України та ст. 5 КК України.
12.04.2021 року ОСОБА_10 подав уточнену заяву про застосування зворотної дії закону в часі, у якій виклав прохальну частину в іншій редакції, а саме просив відкрити провадження за заявою, закрити кримінальну справу № 1-175/07 відносно нього на підставі п.4 ч.1 ст.284 КПК України у зв'язку з декриміналізацією ст. 218 КК України на підставі Закону України № 4025-VI від 15.11.2011 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності»(а.с.23).
Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України в редакції 2012 року, суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.
Перебіг судового провадження з перегляду судових рішень регламентований Розділом V КПК України, а саме у провадженні в суді апеляційної інстанції, провадженні в суді касаційної інстанції та провадженні за нововиявленими або виключними обставинами.
Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги представника ІНФОРМАЦІЯ_2 в частині того, що декриміналізація не є підставою для звільнення особи від кримінальної відповідальності, що передбачена розділом IX Особливої частини КК України (статті 44-49 КК України), та встановлюється державою з моменту набрання чинності Законом України або Рішенням Конституційного Суду України щодо неможливості притягнення до кримінальної відповідальності.
Як вбачається з оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції станом на 09.06.2023 року застосувавши п.4 ч.1 ст. 284 КПК України закрив кримінальну справу відносно ОСОБА_10 у зв'язку з декриміналізацією кримінального правопорушення, передбаченого ст. 218 КК України.
Однак, згідно з Рішенням Конституційного Суду України № 3-р (ІІ) 2022 від 08.06.2022 року п. 4 ч. 1 ст. 284 КПК України визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним). На підставі Закону України № 2810-IX від 01.12.2022 року, який набрав чинності 29.12.2022 року виключено п. 4 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Як видно з матеріалів провадження, суд першої інстанції закрив кримінальну справу відносно ОСОБА_10 у зв'язку з декриміналізацією кримінального правопорушення, передбаченого ст. 218 КК України та застосував положення п.4 ч.1 ст. 284 КПК України, які станом на 09.06.2023 року виключено з ст. 284 КПК України на підставі Закону України № 2810-IX від 01.12.2022 року, що не було враховано судом. Процесуальна можливість закриття кримінального провадження в разі набрання чинності закону, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою, була передбачена п.4 ч.1 ст.284 КПК України в редакції, яка діяла до прийняття вказаного Закону та стосувалася закриття кримінального провадження на стадії досудового розслідування.
Крім того, Конституційний Суд України у п.3.1. зазначеного рішення дійшов висновку про те, що пункт 4 частини першої статті 284 Кодексу визначає нереабілітаційну підставу для закриття кримінального провадження, яка в контексті наявного національного юридичного регулювання та правозастосування спричиняє несприятливі наслідки для репутації, честі, гідності особи, стосовно якої відбулося таке закриття, і це певно вказує на ставлення публічної влади до такої особи як до винної, але без обвинувального вироку суду. Тому закриття кримінального провадження на стадії досудового розслідування за нереабілітаційною підставою, визначеною оспорюваним приписом статті 284 Кодексу, обумовлює закономірний сумнів у невинуватості особи, стосовно якої у такий спосіб закрито кримінальне провадження, негативно впливає на її репутацію, честь та гідність, а також спричиняє суперечливе сприйняття такої особи в суспільстві.
При цьому суд задовольнив заяву ОСОБА_10 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Подільського районного суду м. Києва від 03 березня 2007 року. Колегія суддів звертає увагу на те, що з поданих ОСОБА_10 заяви від 01.12.2020 року та уточненої заяви від 12.04.2021 року не вбачається того, що ним порушувалося питання про перегляд за нововиявленими обставинами зазначеного вироку, а саме в порядку, передбаченому ст.459 КПК України.
Крім того, апеляційний суд відмічає, що відповідно до ч.5 ст. 459 КПК України перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами у разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час здійснення провадження, не допускається.
Поряд з цим, суд першої інстанції не врахував того, що подання заяв про перегляд судового рішення у формі вироку регламентовано відповідним процесуальним законом, протягом певного часу, а за спливом цього часу - повинна бути дотримана і процедура поновлення цього строку чи у інший спосіб вирішення питання щодо можливості прийняття заяви, зокрема заяв від 01.12.2020 року та 12.04.2021 року про перегляд вироку Подільського районного суду м. Києва від 03.03.2007 року, враховуючи при цьому те, що підставою для звернення ОСОБА_10 до суду слугував Закон України № 4025-VI від 15.11.2011 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності», який набрав чинності 17.12.2011 року. Про вказані порушення судом апеляційної інстанції вже зазначалося в ухвалі від 04.11.2021 року, на що місцевий суд належним чином не звернув увагу.
Враховуючи зазначене, суд вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги в цій частині.
За змістом оскаржуваної ухвали та з матеріалів справи вбачається, що кримінальна справа відносно ОСОБА_10 знищена у зв'язку з закінченням терміну зберігання, тому навіть відповідно до ст. 23 КПК України у разі наявності законних підстав для відкриття провадження за заявою, суд був позбавлений можливості безпосередньо дослідити докази у даній справі. У зв'язку з цим, апеляційний суд вважає слушними доводи апелянта про те, суд першої інстанції в порушення ст. 284 КПК України закрив кримінальну справу за відсутності процесуальних підстав, а не кримінальне провадження, розгляд і строки зберігання якої закінчилися, а матеріали знищені, при цьому судом порушено положення ст. 5 КК України.
На думку колегії суддів, посилання суду в ухвалі на положення ч.2 ст.74 КК України, відповідно яким особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання, є безпідставними з огляду на застосування вказаної норми кримінального закону вироком суду від 03.03.2007 року відносно ОСОБА_10 .
Отже, враховуючи положення ст. 413 КПК України, колегія суддів вважає, що суд неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування судового рішення.
Враховуючи наведене та положення ст. 413, п.4 ч. 1 ст. 407 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_9 підлягає задоволенню, а ухвала Подільського районного суду м. Києва від 09 червня 2023 року про закриття кримінальної справи № 1-175/07 відносно ОСОБА_10 на підставі п.4 ч.1 ст.284 КПК України у зв'язку з декриміналізацією ст. 218 КК України - скасуванню з постановленням нової ухвали, якою заяву ОСОБА_10 необхідно залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 404, 407, 413 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_9 задовольнити. Ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 09 червня 2023 року, якою закрито кримінальну справу відносно ОСОБА_10 у зв'язку з декриміналізацією кримінального правопорушення, скасувати та постановити нову ухвалу, якою заяву ОСОБА_10 залишити без задоволення.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді
___________ _______________ _____________ ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4