1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_13 ,
суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 17 липня 2024 року, апеляційну скаргу прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19 квітня 2024 року, відносно
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Нива Трудова, Дніпропетровької обл., громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого у АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3, 4,5 ст. 190 КК України (в редакції Закону № 2617-VIII від 22.11.2018),
за участі: прокурора захисника підозрюваного ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6
Вказаною ухвалою відмовлено в задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_8 погоджене прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_6 та застосовано до нього запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, заборонено йому залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , за виключенням необхідності отримання медичної допомоги та про слідування в укриття цивільного захисту, зобов'язання підозрюваного прибувати до органів досудового розслідування та суду на дату та час проведення процесуальних дій, відповідно до отриманих ним повідомлень та покладено обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, строком до 17 червня 2024 року включно.
Не погоджуючись з таким рішення, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого та застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою терміном на 60 діб.
Вважає оскаржуване рішення незаконним, необгрунтованним, через невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.
Зазначає, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3, 4,5 ст. 190 КК України, що підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами.
Посилається на те, що підозрюваний ОСОБА_6 офіційно не працевлаштований та не навчається, законних джерел доходів не має.
Разом з тим, в ході затримання у підозрюваного вилучено 200 доларів США, 13 тис. грн., 2 моб. тел. - iPhone 15 Pro, iPhone 15, смарт годинник Apple watch Ultra. За результатами проведеного за місцем мешкання підозрюваного обшуку вилучено 150 300 грн. та 2170 доларів США. Також, у ході обшуків вилучено 2 автомобіля якими користувався підозрюваний, а саме: «BMW», моделі «ХЗ» та «BMW», моделі «Х5».
Враховуючи відсутність джерел доходів, підозрюваний під час судового засідання походження вилученого майна та грошових коштів не пояснив. Відтак наявний ризик, передбачений п. 12 ч. 1 ст. 178 КПК України.
Крім того, в ході судового розгляду встановлено, що злочин в якому підозрюється ОСОБА_6 вчинено в складі злочинної організації, чим істотно підвищується ступінь тяжкості даного діяння.
Крім того, матеріалами, які додано до клопотання в повній мірі підтверджується, що протягом листопада 2022 року - грудня 2023 року учасниками злочинної організації ошукано 16 осіб - громадян Чеської Республіки на загальну суму 5,5 млн. грн.
На переконання сторони обвинувачення, дані відомості виправдовують необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою виконання підозрюваним ОСОБА_6 своїх процесуальних обов'язків та недопущення вчинення дій, передбачених ст. 177 КПК України.
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити, пояснення захисника та підозрюваного, які заперечили проти задоволення апеляційної скарги та просили залишити ухвалу слідчого судді без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Як убачається з матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадження, відомості про яке 04 липня 2023 року внесено до Єдиного реєстру досудового розслідування під № 12023000000001220, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 3 ст. 190 КК України (в редакції Закону № 2617-VIII від 22.11.2018), ч. 4 ст. 190 КК України (в редакції Закону № 2617-VIII від 22.11.2018), ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 190 КК України.
17 квітня 2024 року ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України та того ж дня йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3, 4,5 ст. 190 КК України (в редакції Закону № 2617-VIII від 22.11.2018).
19 квітня 2024 року старший слідчий в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_8 за погодженням із прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 звернувся до Печерського районного суду м. Києва про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_6 .
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києвавід 19 квітня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання слідчого та застосовано до ОСОБА_6 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, заборонено йому залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , за виключенням необхідності отримання медичної допомоги та про слідування в укриття цивільного захисту, зобов'язання підозрюваного прибувати до органів досудового розслідування та суду на дату та час проведення процесуальних дій, відповідно до отриманих ним повідомлень та покладено обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Колегія суддів погоджується з таким рішенням слідчого судді.
Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування запобіжного заходу.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Згідно зі ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування, а також вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
З ухвали суду та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого підстави для застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу перевірено при розгляді клопотання. При цьому, допитано підозрюваного ОСОБА_6 , заслухано думку прокурора та позицію захисника, з'ясовано інші обставини, які мають значення при вирішенні питання застосування запобіжного заходу.
Слідчий суддя з'ясував питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні слідчого підстав застосування саме такого запобіжного заходу, передбаченого статтею 183 КПК України.
Разом з тим, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку, з чим погоджується і колегія суддів, що запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту в повній мірі забезпечить запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, враховуючи при цьому наявні докази про причетність підозрюваного до вчинення кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує йому.
Згідно з ч. 3 ст. 176 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.
Як вважає колегія суддів, слідчий суддя прийшов до обґрунтованого висновку про те, що застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є достатнім для запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.
Зокрема, як зазначено в ухвалі слідчого судді, підозрюваний ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, може сприяти незаконній реєстрації речових прав на нерухоме майно (квартири потерпілим, майнові права на які належать іншим особам); незаконно впливати на потерпілих, свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому ж кримінальному провадженні з метою ухилення від кримінальної відповідальності; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Застосовуючи до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у виді домашнього арешту, слідчий суддя врахував наявні дані про фактичні обставини провадження, особу підозрюваного, наявність на утриманні двох дітей, вагітної дружини та постійного місця проживання.
Слідчий суддя при розгляді клопотання дослідив всі обставини, з'ясування яких могло мати істотне значення для ухвалення законного обґрунтованого та вмотивованого рішення відповідно до вимог ст. 370 КПК України.
За таких обставин, колегія суддів уважає, що необхідності обмеження права особи на свободу, передбаченого кримінальним процесуальним законом України, ст. 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини в контексті зазначеного кримінального провадження немає, а тому апеляційну скаргу прокурора слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді, якою застосовано до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту без змін.
Колегія суддів вважає, що такий запобіжний захід в повній мірі забезпечить запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Крім того, колегією суддів враховано, що строк дії оскаржуваної ухвали закінчився 17 червня 2024 року.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.
Керуючись ст. ст. 176 - 178, 183, 194, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19 квітня 2024 року, відносно ОСОБА_6 , - залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_9 ОСОБА_10 ОСОБА_11
Єдиний унікальний № 757/17822/24-к Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_12
Провадження № 11сс/824/3647/2024 Доповідач ОСОБА_13
Категорія ст.181 КПК України