Справа №759/12744/24 Слідчий суддя ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/4829/2024 Доповідач в суді ІІ інстанції ОСОБА_2
17 липня 2024 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участі секретаря ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 25 червня 2024 року про продовження строку тримання під вартою,
Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 25 червня 2024 року задоволено клопотання прокурора другого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022000000000127 від 28.01.2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 311, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 317 КК України про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та продовжено йому дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 23.08.2024 року.
У задоволенні клопотання сторони захисту - відмовлено. У задоволенні клопотання ОСОБА_9 та ОСОБА_10 про взяття на поруки обвинуваченого ОСОБА_7 - відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, захисник ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати.
Обґрунтовує доводи апеляційної скарги тим, що досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022000000000127 завершено, обвинувальний акт спрямований прокурором до Печерського районного суду м. Києва і отриманий судом 18.06.2024. Таким чином, вважає, що слідчим суддею порушені норми процесуального права, а також правила предметної та територіальної підсудності.
Крім того, апелянт зазначає, що досудове тримання під вартою тривало близько десяти місяців. Проте судові рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою були сформульовані дуже загально та містили повторювані шаблонні фрази, що не свідчить про те, що було надано належну оцінку фактам стосовно необхідності застосування такого запобіжного заходу.
Апелянт зазначає, що подане прокурором клопотання є формальним, без зазначення будь-яких доводів і без посилання на докази, які б свідчили про наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти таким ризикам.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_6 , які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, думку прокурора ОСОБА_8 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається із матеріалів судового провадження, управлінням розслідування особливо тяжких злочинів ГСУ НП України здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022000000000127 від 28.01.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 311, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 317 КК України.
15.09.2023 ОСОБА_7 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
15.09.2023 ОСОБА_7 в порядку ст. ст. 276-278 КПК України вручене письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
16.09.2023 слідчим суддею Святошинського районного суду міста Києва відносно ОСОБА_7 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 13.11.2023 без визначення розміру застави.
07.11.2023 слідчим суддею Святошинського районного суду міста Києва підозрюваному ОСОБА_7 змінено запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт строком до 05.12.2023 із покладенням обов'язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а також з забороною цілодобового залишення місця фактичного мешкання за адресою: АДРЕСА_1 .
04.12.2023 слідчим суддею Святошинського районного суду міста Києва задоволено клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з забороною цілодобового залишення місця фактичного мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , а також з покладенням обов'язку з'являтися за кожною вимогою до суду чи органу державної влади, строком до 01.02.2024.
12.01.2024 слідчим суддею Святошинського районного суду м. Києва підозрюваному ОСОБА_7 змінено запобіжний захід з домашнього арешту на тримання під вартою строком до 11.03.2024, включно.
07.03.2024 слідчим суддею Святошинського районного суду м. Києва підозрюваному ОСОБА_7 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 05.05.2024, включно.
25.04.2024 ОСОБА_7 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлено про нову підозру.
25.04.2024 стороні захисту у вказаному провадженні повідомлено про завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів в порядку ст. 290 КПК України.
30.04.2024 слідчим суддею Святошинського районного суду м. Києва підозрюваному ОСОБА_7 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 29.05.2024, включно.
27.05.2024 слідчим суддею Святошинського районного суду м. Києва підозрюваному ОСОБА_7 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 25.06.2024, включно.
Слідчим суддею Святошинського районного суду м. Києва строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні продовжено до восьми місяців, тобто до 15.05.2024.
25.06.2024 слідчим суддею Святошинського районного суду міста Києва підозрюваному ОСОБА_7 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 23.08.2022, включно.
Слідчий суддя виходив з того, що слідчим доведено, що матеріали провадження містять достатні дані, які підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України. Крім того, слідчим суддею визнано доведеними вказані у клопотанні слідчого ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Колегія суддів погоджується з такими висновками слідчого судді, з огляду на наступне.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Як убачається з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
З урахуванням вказаного, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про необхідність застосування виняткового запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_7 , оскільки встановлені судом обставини свідчать про те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , його наслідки, характер та обставини інкримінованих йому дій, дані про особу підозрюваного, колегія суддів дійшла висновку, що слідчим у клопотанні достатньо доведено існування у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Доводи апеляційної скарги про недоведеність наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає безпідставними.
У контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).
Зважаючи на викладене, а також, враховуючи дані про особу підозрюваного ОСОБА_7 в їх сукупності, колегія суддів доходить висновку про доведеність слідчим у клопотанні ризику можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки достатніх стримуючих факторів, які б свідчили про протилежне, в матеріалах справи відсутні.
Враховуючи конкретні обставини інкримінованого ОСОБА_7 кримінального правопорушення, не виключена ймовірність того, що останній у разі, якщо не буде обмежений у спілкуванні із свідками, яким відомі обставини інкримінованого злочину, може здійснювати на них вплив з метою їх спонукання до ненадання в суді показів, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, оскільки наявність ризиків впливу існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів під час проведення досудового розслідування, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Посилання сторони захисту на необґрунтованість підозри, колегія суддів вважає непереконливими.
При цьому, варто зазначити, що сукупність матеріалів судового провадження, на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі, є достатньою для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
Крім цього, з матеріалів провадження вбачається, що 14.06.2024 з урахуванням положень ст. ст. 32, 291 КПК України обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12022000000000127 від 28.01.2022 направлено для розгляду до Печерського районного суду м. Києва, проте станом на день звернення прокурора до суду з клопотанням про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 , підготовче судове засідання у даному кримінальному провадженні призначено ще не було, а на момент апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали підготовче судове засідання призначено на 03.07.2024, тому посилання сторони захисту на дані обставини не є підставою для відмови у задоволенні клопотання прокурора та самі по собі не свідчать про відсутність у кримінальному провадженні ризиків позапроцесуальної поведінки підозрюваного.
Інші доводи апеляційної скарги висновків слідчого судді не спростовують.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,
постановила:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 25 червня 2024 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ________________ ОСОБА_2
Судді ОСОБА_11