03680 м. Київ , вул. Солом'янська, 2-а
Апеляційне провадження № 33/824/629/2024
Справа № 369/13029/23
26 лютого 2024 року суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Ящук Т.І., за участі захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - адвоката Чібісової В.В., іншого учасника ДТП - ОСОБА_1 та її захисника Єгорової К.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 , з доповненнями до апеляційної скарги, на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09 жовтня 2023 року
про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09 жовтня 2023 року ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн в дохід держави.
Згідно з постановою суду, 18 липня 2023 року о 09:01 год., водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Богдан А-09202», д.н.з. НОМЕР_1 , по вул. Київська в с. Нове Фастівського району Київської області, при виїзді з узбіччя дороги не надав перевагу в русі автомобілю «Mitsubishi Outlander», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , який рухався по вул. Київська в попутному напрямку та скоїв з ним зіткнення, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду, провадження по справі закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції не звернув увагу на пояснення ОСОБА_1 , яка стверджувала в судовому засіданні, що застосувала екстрене гальмування транспортного засобу при здійсненні обгону транспортного засобу «Богдан» з включеним поворотом лівої фари. На запитання захисника ОСОБА_3 про можливість включення аварійного сигналу транспортного засобу «Богдан», відповіла негативно та не змогла пояснити намір та підстави здійснення нею обгону при начебто швидкості руху транспортного засобу «Мітсубісі» 40-50 км/год, здійснюючи виїзд на смугу зустрічного руху.
Крім того, суд не звернув увагу на порушення водієм ОСОБА_1 п. 17.4 ПДР України при цьому не вірно застосувавши у даному випадку п. 10.2 ПДР України, оскільки зі схеми ДТП та з урахуванням габаритів транспортного засобу та їх пошкоджень вбачається, що на момент зіткнення авто «Богдан» знаходився на 4/5 частини на смузі дорожнього руху з включеним сигналом лівого повороту. Крім цього, захисником заявлялось усне клопотання про проведення судово-технічної експертизи для встановлення причинного зв'язку між порушенням п. 17.4 ПДР України водієм ОСОБА_1 та/або перевищенням нею швидкісного режиму, що призвело до даної ДТП. Проте, суд першої інстанції жодним чином не відреагував на дане клопотання.
У доповненнях до апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції не досліджувались, зокрема, схема ДТП, пояснення ОСОБА_1 . Оскільки, у разі їх дослідження та врахування пояснень учасників ДТП вбачається, що пошкодження т/з «Богдан А-09202», д/н НОМЕР_1 , має задній бампер та ліва задня частина автомобіля і відповідно пошкодження у т/з «Мітсубісі», д/н НОМЕР_2 , решітка радіатора, передній бампер та кришка капота. Дані пошкодження підтверджують той факт, що авто «Богдан А- 09202», д/н НОМЕР_1 , вже здійснив виїзд з «карману» та здійснював рух по смузі дорожнього руху і жодним чином не чинив і не міг здійснювати перешкоди у русі транспортному засобу під керуванням ОСОБА_1 . І саме т/з «Мітсубісі», д/н НОМЕР_2 , не вибравши безпечної швидкості руху та/або «переплутавши педалі газу і гальмування», здійснив зіткнення з авто «Богдан А-09202», д/н НОМЕР_1 .
Вказує, що посилання суду про те, що ОСОБА_2 було порушено п. 10.2 ПДР (перед початком руху не переконався у безпечності дій) повністю спростовуються наявністю порушень п. 17.4 ПДР в діях ОСОБА_1 та розташуванням т/з на смузі дорожнього руху, відповідно до схеми ДТП.
Посилаючись на Державні будівельні норми щодо допустимої ширини смугу руху, що вступили в силу з 01.09.2018 року, вказує, що при ширині смуги руху 3- 3,5 м, авто «Богдан А-09202» шириною 2380-2390 мм під час зіткнення на 4/5 частини перебував на смузі дорожнього руху, в той час як ширина авто «Мітсубісі» становить 1750 - 1780 мм, відстань авто «Мітсубісі», д/н НОМЕР_2 , від узбіччя становить передньої частини 1,2 м, задньої 0,9 м. (в середньому 1,1 м), тобто лише 30 см корпусу «Мітсубісі», д/н НОМЕР_2 , віддаляє його від корпусу «Богдан А-09202», д/н НОМЕР_1 , (довжина якого становить 7430-7730 м) що доводить той факт, що «Мітсубісі», д/н НОМЕР_2 , рухався зі значним перевищенням швидкості.
Крім цього, суд першої інстанції в оскаржуваній постанові посилається на те, що транспортний засіб «Богдан А-09202», днз НОМЕР_1 , різко зупинився в кармані, де немає знаку зупинки. Звертає увагу на те, що адміністративний протокол про порушення правил зупинки транспортного засобу щодо ОСОБА_2 не складався, рішення з даного приводу відсутнє, тому такі твердження суду є помилковими та такими, що виходять за межі розгляду даного протоколу, а саме за ст. 124 КУпАП.
Отже, працівниками поліції не повністю з'ясовані всі обставини даної ДТП, не надані для суду належні, допустимі докази, які підтверджують вину ОСОБА_2 , а суд не звернув увагу, жодним чином не дослідив, не надав оцінку поясненням, доказам сторони захисту пошкодження транспортного засобу, згідно зі схемою ДТП, характер яких саме і доводить позицію ОСОБА_4 та твердження ОСОБА_1 , що вона переплутала педалі.
У запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просила постанову суду залишити без змін, посилаючись на те, що швидкість «Мітсубісі» була безпечною і відповідала ПДР, його посилання на п. 17.4 ПДР України є безпідставним, оскільки в місці ДТП обладнаної зупинки громадського транспорту немає. Стверджує, що водій автобуса «Богдан» ОСОБА_2 порушив ПДР, здійснив зупину зненацька у невідведеному для зупинки місці та не переконавшись у безпеці маневру почав рух, що і стало причиною ДТП.
У додаткових запереченнях на апеляційну скаргу захисник ОСОБА_1 - Єгорова К.С. вказує, що приблизна ширина смуги складає 3-3,5 м, а відповідно схеми ДТП автомобіль потерпілої знаходиться на максимальній відстані від узбіччя 1,2 м, тому для виїзду на зустрічну смугу залишається приблизно від 1,8 м-2,3 м, що дає достатньо підстав вважати, що потерпіла не здійснювала обгону, а рухалась в своїй смузі. Крім того, в ході дослідження доказів не було встановлено факту наявності знаку 5.45.1 «Пункт зупинки автобуса». Знак позначає початок посадкового майданчика автобуса, що рухається за встановленим маршрутом. Також не було встановлено наявність карману для заїзду громадського транспорту, в тому числі жодного карману не позначено на схемі ДТП, а тому ОСОБА_1 не зобов'язана була виконувати вимоги п.17.4. ПДР України.
Вказує, що ширина смуги, автомобілів та відстань, на якій знаходиться один автомобіль від іншого при оформлені ДТП, жодним чином не свідчить про швидкість руху жодного з учасників ДТП та про переплутання педалей потерпілою. Твердження апелянта щодо невірної кваліфікації порушення працівниками поліції не знаходить своїх підтверджень та спростовується наявним в матеріалах справи доказами.
Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 та його захисник Чібісова В.В. підтримали доводи апеляційної скарги та просили скасувати постанову, провадження по справі закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Інший учасник ДТП - ОСОБА_1 та її захисник Єгорова К.С. заперечували проти доводів апеляційної скарги, вважали постанову суду законною та обґрунтованою, прийнятою з додержанням норм матеріального права.
Вислухавши ОСОБА_2 та його захисника, іншого учасника ДТП ОСОБА_1 та її захисника, свідків, дослідивши матеріали справи за протоколом про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний, зокрема, з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.
Суд, відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Судом першої інстанції дотримано вказаних вимог закону під час розгляду матеріалів справи за протоколом про адміністративне правопорушення, складеного щодо ОСОБА_2 , винність якого у порушенні ним п. 10.2 ПДР України підтверджується дослідженими і оціненими у сукупності доказами по справі, за які настає відповідальність за ст. 124 КУпАП.
Згідно з протоколом серії ААД № 100451 від 18 липня 2023 року, водій ОСОБА_2
18 липня 2023 року о 09:01 год., керуючи автомобілем «Богдан А-09202», д.н.з. НОМЕР_1 , по вул. Київська в с. Нове Фастівського району Київської області при виїзді з узбіччя дороги не надав перевагу в русі автомобілю «Mitsubishi Outlander», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , яка рухалась по вул. Київська в попутному напрямку та скоїв з ним зіткнення, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Своїми діями ОСОБА_2 порушив п. 10.2 ПДР України, за що відповідальність передбачена ст.124 КУпАП.
Відповідно до пояснень ОСОБА_2 , відібраних інспектором СРПП ВП № 1 Фастівського РУП ГУНП в Київській області старшим лейтенантом поліції Ніжнік Е.В., ОСОБА_2 будучи водієм маршрутки № 812 рухаючись з м. Боярка в сторону м. Києва по маршруту в с. Нове призупинився на дорозі з включеними показниками поворотів так як на зустрічній смузі стояла фура і був потік машин по його смузі. Позаду також зупинились всі автомобілі. Рухаючись з першої передачі переключаючись на другу він відчув позаду легкий удар і побачив, що джип чорного кольору «Мітсубісі», днз НОМЕР_2 , вдарився в кут автобуса. Свідки, які були в автобусі, бачили і відчули поштовх.
З пояснень іншого учасника ДТП ОСОБА_1 , відібраних інспектором СРПП ВП № 1 Фастівського РУП ГУНП в Київській області старшим лейтенантом поліції Ніжнік Е.В., вбачається, що вона їхала в населеному пункті с. Нове по вул. Київська - вул. Є. Патона на автомобілі «Мітсубісі», НОМЕР_2 . Автомобіль Богдан, днз НОМЕР_1 виїжджаючи з узбіччя не надав їй перевагу на дорозі.
На схемі місця ДТП від 18 липня 2023 року, доданої до протоколу про адміністративне правопорушення, зафіксовано місце ДТП, місце розташування транспортних засобів автобуса «Богдан», д.н.з. НОМЕР_1 та «Мітсубісі», д.н.з. НОМЕР_2 , відповідні результати виміру відстані, напрямок руху транспортних засобів та відповідні заміри на місці ДТП відносно нерухомих об'єктів.
У схемі зафіксовані механічні пошкодження, які отримав транспортний засіб автобус «Богдан», днз НОМЕР_1 , а саме, пошкодження заднього бамперу, задньої частини автомобіля, та автомобіля «Мітсубісі», днз НОМЕР_2 , а саме, пошкодження кришки капота, переднього бамперу, решітка радіатору.
Схема місця ДТП, складена 18 липня 2023 року інспектором СРПП ВП № 1 Фастівського РУП ГУНП в Київській області, підписана обома учасниками ДТП без будь-яких зауважень та застережень з урахуванням тих обставин, які були встановлені на місці зіткнення автомобілів станом на час перевірки обставин ДТП та складання відповідних процесуальних документів.
Отже, при складанні схеми місця водії не заперечували щодо правильності відображення місця розташування транспортних засобів та їх місця зіткнення та правильність схеми ДТП підтвердили власними підписами.
Допитана апеляційним судом за клопотанням ОСОБА_2 свідок ОСОБА_6 пояснила, що у липні 2023 року вона їхала в маршрутному автобусі № 812 з м. Боярка до м. Києва, через село Нове. Автобус зупинився на необладнаній зупинці, зайшли пасажири, зупинка автобуса тривала одну хвилину, після чого автобус став рухатись далі, зі швидкістю приблизно 5 км/год. При виїзді з зупинки відбулось зіткнення з автомобілем, що їхав позаду.
Допитана апеляційним судом свідок ОСОБА_7 пояснила, що 18 липня 2023 року вона їхала в автобусі, через село Нове, Після того, як на зупинці в автобус зайшли пасажири, водій закрив двері і автобус розпочинав рух, відбулось зіткнення з іншим автомобілем, який в'їхав у бампер автобуса. Усі пасажири вийшли з маршрутки і чекали хвилин 10 на інший автобус. В цей час водій автомобіля «Mitsubishi» сказала, що вона переплутала педалі газу і гальма .
Статтею 124 КУпАП передбачається відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Встановлено, що особою, яка склала протокол про адміністративні правопорушення, ОСОБА_2 інкриміновано порушення вимог, зокрема, п. 10.2 ПДР України, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП .
Згідно з п.1.3 ПДР України, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Відповідно до ч.5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього закону, правил дорожнього руху України та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Згідно з п. 10.2 ПДР України, виїжджаючи на дорогу з житлової зони, дворів, місць стоянки, автозаправних станцій та інших прилеглих територій, водій повинен перед проїзною частиною чи тротуаром дати дорогу пішоходам і транспортним засобам, що рухаються по ній, а з'їжджаючи з дороги - велосипедистам і пішоходам, напрямок руху яких він перетинає.
За змістом п. 1.10 ПДР України, узбіччя - виділений конструктивно або суцільною лінією дорожньої розмітки елемент автомобільної дороги, який прилягає безпосередньо до зовнішнього краю проїзної частини, розташований з нею на одному рівні та не призначений для руху транспортних засобів, крім випадків, передбачених цими Правилами. Узбіччя може використовуватися для зупинки та стоянки транспортних засобів, руху пішоходів, мопедів, велосипедів (за відсутності тротуарів, пішохідних, велосипедних доріжок або у разі неможливості пересуватися по них), гужових возів (саней).
Прилегла територія - територія, що прилягає до краю проїзної частини та не призначена для наскрізного проїзду, а лише для в'їзду до дворів, на стоянки, автозаправні станції, будівельні майданчики тощо або виїзду з них.
Отже, виїжджаючи на дорогу, зокрема, з узбіччя, місць стоянки та інших прилеглих територій водію необхідно давати дорогу іншим учасникам дорожнього руху, траєкторію яких вони перетинають.
Визначення терміну «дати дорогу» наведене у п.1.10 ПДР України. Так, відповідно до цього пункту дати дорогу є вимогою до учасника дорожнього руху не продовжувати або не відновлювати рух, не здійснювати будь-яких маневрів (за винятком вимоги звільнити займану смугу руху), якщо це може примусити інших учасників дорожнього руху, які мають перевагу, змінити напрямок руху або швидкість.
Аналіз положень п. 1.10 ПДР України у поєднанні із положеннями п. 1.4 ПДР України дає підстави стверджувати про те, що учасник дорожнього руху повинен утримуватись від здійснення дій указаних у п.1.10 ПДР України лише щодо транспортних засобів, які мають перевагу у русі і рухаються із дотриманням вимог ПДР України.
Дослідивши матеріали справи, апеляційним судом встановлено, що подія адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП та вина ОСОБА_2 у його вчиненні підтверджується дослідженими апеляційним судом доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 100451 від 18 липня 2023 року, схемою ДТП та письмовими поясненнями учасників дорожньо-транспортної пригоди.
Вищевказані докази дозволяють в повній мірі з'ясувати обставини дорожньо-транспортної пригоди та є достатніми для встановлення в діях ОСОБА_2 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Проаналізувавши сукупність досліджених доказів, апеляційний суд вважає доведеною вину ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, а саме, що ОСОБА_2 , при виїзді з узбіччя дороги не надав перевагу в русі автомобілю «Mitsubishi Outlander», днз НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , яка рухалась по вул. Київська в попутному напрямку.
Таким чином, водій ОСОБА_2 повинен був переконатись у безпечності здійснення маневру - здійснюючи виїзд з місця зупинки (узбіччя) повинен був надати дорогу усім транспортним засобам, що рухались в попутному напрямку.
Отже, з огляду на вищевикладене, доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 мала змогу зреагувати на перешкоду та загальмувати, чого не зробила, а навпаки, переплутала педалі газу та гальма, внаслідок чого порушила ПДР, є лише припущеннями, які не можуть слугувати підставою для скасування оскаржуваної постанови. Покази свідка ОСОБА_7 в цій частині апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки вони не спростовують висновків суду першої інстанції про недотримання ОСОБА_2 вимог п. 10.2 ПДР України.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про те, що висновки суду повністю спростовуються наявністю порушень п. 17.4 ПДР в діях ОСОБА_1 та розташуванням транспортних засобів на смузі дорожнього руху, відповідно до схеми ДТП, апеляційний суд вважає необґрунтованими , оскільки, як вбачається зі схеми ДТП, на схемі відсутні дані про те, що автобус під керуванням ОСОБА_2 розпочинав рух від позначеної зупинки, розташованої в заїзному "кармані".
Як вбачається зі схеми ДТП, дорожнього знаку «Пункт зупинки автобуса «5.45.1» біля місця ДТП немає, автобус «Богдан», д.н.з. НОМЕР_1 виїжджав з узбіччя, будь-якого заїзного карману на схемі ДТП не позначено, тоді як для застосування пункту 17.4 ПДР необхідним є наявність позначеної зупинки, розташованої в заїзному "кармані".
Допитані в судовому засіданні свідки підтвердили, що місце, де зупинявся автобус, не обладнане як зупинка, на узбіччі стоїть лавочка, проте знак відсутній.
Як зазначалося вище, схема ДТП була підписана ОСОБА_2 , своєї незгоди із схемою він не висловлював, а, відтак, доводи апеляційної скарги щодо невідповідності схеми ДТП обставинам справи, не впливає на законність та обґрунтованість постанови місцевого суду та висновків суду про наявність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Відповідно до п. 17.4. ПДР у населених пунктах, наближаючись до автобуса, мікроавтобуса або тролейбуса, що розпочинає рух від позначеної зупинки, розташованої в заїзному "кармані", водії інших транспортних засобів зобов'язані зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати можливість маршрутному транспортному засобу розпочати рух.
В матеріалах справи відсутні докази того, що водієм автомобіля «Мітсубісі», д.н.з. НОМЕР_2 , було порушено ПДР України, в тому числі вимог п. 17.4 ПДР України, що могло би сприяти виникненню ДТП.Жодних доказів щодо наявності на місці ДТП «карману» для заїзду громадського транспорту або дорожнього знаку 5.45.1 «Пункт зупинки автобуса» матеріали справи не містять .
Таким чином, при відсутності позначеної зупинки, знаку 5.45.1 «Пункт зупинки автобуса», у водія ОСОБА_2 не було переваги в русі, відтак, виїжджаючи з узбіччя, він мав надати перевагу в русі транспортним засобам, що рухались по дорозі.
Доводи апеляційної скарги про те, що пошкодження автомобіля підтверджують той факт, що авто «Богдан А- 09202», д/н НОМЕР_1 , вже здійснив виїзд з «карману» та здійснював рух по смузі дорожнього руху і жодним чином не чинив і не міг здійснювати перешкоди у русі «Mitsubishi Outlander», д.н.з. НОМЕР_2 , - апеляційний суд відхиляє, оскільки вони спростовуються як поясненнями іншого учасника ДТП ОСОБА_1 про те, що ще перед зупинкою автобуса, тобто перед поворотом направо, водій ОСОБА_2 , увімкнув лівий поворот, що не давало їй змогу зрозуміти наміри водія, а після зупинки різко виїхав на дорогу, так і показами допитаної в судовому засіданні свідка ОСОБА_7 , яка пояснила, що зіткнення транспортних засобів відбулось в момент, коли в автобусі зачинились двері і він став від'їжджати від місця зупинки. Також свідок ОСОБА_6 пояснила, що зіткнення сталось при виїзді автобуса від місця зупинки.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про те, що суд першої інстанції не відреагував на клопотання про призначення по справі судової автотехнічної експертизи, також не можуть бути прийняті до уваги , оскільки матеріали справи не містять письмового клопотання про призначення автотехнічної експертизи, з переліком запитань, які необхідно поставити перед експертом. При цьому в суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 та його захисник Чібісова В.В. правом заявити зазначене клопотання не скористалися.
Враховуючи викладене, висновок судді про доведеність винності ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, за ознаками порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, за обставин, викладених в постанові судді, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами і є обґрунтованим.
Встановлені обставини та наявні в матеріалах справи докази у взаємозв'язку між собою дають підстави для висновку про те, що між діями ОСОБА_2 і наслідками у вигляді зіткнення та наступного пошкодження транспортних засобів є прямий зв'язок.
Отже, зіткнення транспортного засобу «Богдан», днз НОМЕР_1 , із автомобілем «Мітсубісі», днз НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , указує на порушення саме ОСОБА_2 вимог п. 10.2 ПДР України, оскільки водій ОСОБА_2 виїжджаючи з узбіччя дороги не надав перевагу в русі автомобілю «Mitsubishi Outlander», днз НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , яка рухалась по вул. Київська в попутному напрямку.
При розгляді справи суддею місцевого суду були повно, всебічно та об'єктивно з'ясовані всі обставини справи та дана їм належна оцінка, а тому доводи та підстави, за яких просить скасувати постанову судді, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
Порушень вимог закону, які б ставили під сумнів доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 КУпАП, не вбачається.
Враховуючи наведене, підстав для скасування постанови і закриття справи відносно ОСОБА_2 у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, апеляційним судом не встановлено, а тому апеляційна скарга ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 з доповненнями до апеляційної скарги - залишити без задоволення.
Постанову судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09 жовтня 2023 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Київського апеляційного суду Т.І. Ящук