24 липня 2024 року Справа 160/4070/23
Суд, у складі судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Савченка А.В., розглянувши заяву Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про зміну способу або порядку виконання рішення суду в адміністративній справі №160/4070/23,
установив:
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про зміну способу або порядку виконання рішення суду.
Дослідивши матеріали справи та заяви, суд виходить із такого.
Згідно з частиною 1 статті 378 КАС України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Частина 2 статті 132 КАС України встановлює, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до абзацу 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», з 1 січня 2024 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3028 гривень.
Відповідно до п.6 ч.3 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду заяви про забезпечення доказів або позову, заяви про видачу виконавчого документа на підставі рішення іноземного суду, заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення справляється судовий збір в розмірі 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, за подання заяви про встановлення або зміну способу або порядку виконання судового рішення у справі заявнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі 908,40 грн.
Заявник доказів сплати судового збору за подання заяви про встановлення або зміну способу або порядку виконання судового рішення у справі до матеріалів заяви не надав.
Поряд з цим, згідно з положенням пункту 3 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір», на яку посилається заявник, заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення не є об'єктом справляння судового збору.
Водночас, суд вирішує колізію між вказаними положеннями на користь саме підпункту 6 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» як спеціальної норми, яка встановлює вимогу про сплату конкретного розміру судового збору за подачу до адміністративного суду заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення.
За змістом частини 1 статті 167 КАС України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
Водночас частиною 10 статті 169 КАС України передбачено, що заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України. Правила цієї частини не застосовуються до заяв про забезпечення доказів або позову.
Отже, частиною 10 статті 169 КАС України, яка є спеціальною нормою, врегульовано вчинення судом процесуальних дій у разу подання заяви без доказу сплати судового збору, а саме залишення такої заяви без руху.
До аналогічного висновку щодо застосування наведеної норми, дійшов Верховний Суд у постанові від 17.05.2023 у справі №260/5761/21.
Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, враховуючи, що підстав для звільнення заявника від сплати судового збору судом не встановлено, доказів сплати судового збору за подання заяви заявником не надано, суд дійшов висновку про залишення заяви про встановлення або зміну способу або порядку виконання судового рішення у справі без руху та надання заявнику 10 календарних днів для усунення недоліків заяви шляхом подання суду доказів сплати судового збору.
Керуючись, статтями 132, 161, 169, 243, 248, 256, 294. 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Заяву Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про зміну способу або порядку виконання рішення суду в адміністративній справі №160/4070/23 - залишити без руху.
Встановити Головному державному виконавцю Відділу примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) строк 10 календарних днів з дня отримання цієї ухвали на усунення недоліків шляхом надання суду доказів сплати судового збору у сумі 908,40 грн.
У разі невиконання вимог цієї ухвали заява буде вважатись неподаною і буде повернута заявнику.
Повернення заяви не позбавляє заявника права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала оскарженню не підлягає та відповідно до частини 2 статті 256 КАС України набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя А.В. Савченко