справа №991/6153/24
провадження №1-кс/991/6187/24
Іменем України
«22» липня 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення,
До Вищого антикорупційного суду надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення.
Обставини, якими обґрунтована скарга.
Скарга ОСОБА_3 обґрунтована тим, що 10 липня 2024 року ним, як головою ГО «НОН-СТОП», з використанням технологій електронної пошти, з накладенням ЕЦП (КЕП), з офіційної електронної пошти ГО «НОН-СТОП» на офіційну електронну пошту САП було подано заяву про вчинення кримінальних правопорушень, встановлених в ході здійснення правозахисної діяльності ГО «НОН-СТОП», а саме про те, що голова КНДІСЕ - ОСОБА_4 за сприяння Міністра юстиції України - ОСОБА_5 , організували злочинну схему з видання експертних висновків в Київському науково-дослідницькому інституті судових експертиз Міністерства юстиції України, експертами, які не мають фахової вищої освіти. Також ОСОБА_3 встановлено, що ОСОБА_4 причетний до видання незаконних експертних висновків з моменту початку роботи в даній установі. Окрім цього, у скарзі заявник зазначає, що в Київському науково-дослідницькому інституті судових експертиз Міністерства юстиції України працює експерт ОСОБА_6 , який здійснює свою діяльність не маючи належної освіти на видання таких висновків, що свідчить, на думку ОСОБА_3 , про їх фальсифікованість. При цьому, всупереч положенням ст. 214 КПК України, на даний час відомості за вказаною заявою до ЄРДР не внесені, що заявник вважає протиправною бездіяльністю і просить зобов'язати уповноважених осіб САП внести відомості за його заявою та розпочати розслідування.
Позиція сторін у судовому засіданні.
В судове засідання заявник ОСОБА_3 не з'явився, в прохальній частині скарги просив суд проводити судовий розгляд без його участі.
Представник САП в судове засідання не з'явився, про розгляд скарги САП ОГП повідомлялася належним чином, про причини неявки представника суд не повідомили.
Положеннями ч. 3 ст. 306 КПК України визначено, що розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Враховуючи наведене, слідчий суддя вважає за можливе здійснювати розгляд скарги за відсутності представників САП, які були повідомлені про розгляд належним чином, та за відсутності заявника, який просить здійснювати такий розгляд без нього.
Встановлені обставини, мотиви і оцінка слідчого судді.
Дослідивши матеріали скарги з додатками, враховуючи не виконання органом досудового розслідування положень ст.214 КПК України, що в свою чергу свідчить про різне бачення/тлумачення учасниками процесуальних норм права, слідчий суддя вважає за доцільне надати оцінку таким взаємовідносинам, як в процесуальному аспекті, так і в частині обґрунтованості поданої заяви до правоохоронного органу.
Слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України, при цьому сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, що визначені КПК України (ст. 26 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого (детектива), прокурора в порядку, передбаченому цим Кодексом.
На досудовому провадженні може бути оскаржена, зокрема, бездіяльність слідчого, прокурора яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України).
За змістом ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальне правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Виходячи з аналізу кримінального процесуального законодавства, слідчий суддя приходить до висновку, що слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.
Тобто, стадія ініціювання кримінального провадження є важливою для виконання його завдань, зазначених в ст. 2 КПК України, і покликана з одного боку забезпечити оперативне реагування на кожне повідомлення про злочин, що є гарантією швидкого та повного його розкриття, притягнення винних до відповідальності, а з іншого - виключити незаконне і необґрунтоване залучення осіб в сферу впливу кримінального процесу, а також марне витрачання сил і засобів правоохоронних органів. Правове регулювання механізму кримінально-процесуальної діяльності не повинно давати можливість окремим особам зловживати своїми правами та використовувати її з метою, що суперечить суспільним потребам, зокрема, задля досягнення власних інтересів. Запобіжниками цьому є, зокрема встановлення кримінальної відповідальності за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення кримінального правопорушення (ст. 383 КК України) та фільтр повідомлень про кримінальні правопорушення, що підлягають внесенню до ЄРДР, встановлений нормами самого КПК України.
Із зазначеного вище слідує, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про вчинення кримінального правопорушення. Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є існування об'єктивних даних, які дійсно свідчать про наявність ознак відповідного злочину. Якщо таких даних немає, то відповідні відомості не можуть вважатися такими, що мають бути обов'язково внесені до ЄРДР.
У своїй заяві про злочин від 10 липня 2024 року ОСОБА_3 зазначає, зокрема, що, на його думку, голова КНДІСЕ - ОСОБА_4 за сприяння Міністра юстиції України - ОСОБА_5 , організували злочинну схему з видання експертних висновків в Київському науково-дослідницькому інституті судових експертиз Міністерства юстиції України, експертами, які не мають фахової вищої освіти з метою підтримки бізнесменів та осіб, які займаються незаконною діяльністю, аби укривати вчинені порушення норм чинного національного законодавства, за що отримують неправомірну вигоду, яку в подальшому легалізують через ряд підконтрольних ОСОБА_4 підприємств. Заявником встановлено, що ОСОБА_4 причетний до видання незаконних експертних висновків з моменту початку роботи в даній установі. Окрім цього, у скарзі зазначено, що в Київському науково-дослідницькому інституті судових експертиз Міністерства юстиції України в напрямку експертиз проектної документації, у частині забезпечення механічного опору та стійкості об'єктів будівництва класу наслідків (відповідальності) СС1, працює експерт ОСОБА_6 ( НОМЕР_1 ), який здійснює свою діяльність не маючи належної освіти на видання таких висновків, що свідчить про їх фальсифікованість, видання висновків на користь бізнесменів та всупереч чинному законодавству. За викладених у заяві обставин, на підтвердження того, що експерт ОСОБА_6 не має відповідної освіти заявник зазначає про відповідь Національного університету «Львівська Політехніка», у якій йдеться, що в архівних документах (описах випускників) за 1999 рік відсутні відомості про такого студента. Окрім цього, Відділом внутрішньої безпеки Державної кримінально-виконавчої служби України та органів юстиції надано відповідь щодо перевірки експерта ОСОБА_7 , який працевлаштувався на посаду, надавши такі документи: диплом серія НОМЕР_2 (виданий у 1999 році Державним університетом « ІНФОРМАЦІЯ_1 ») та диплом серія НОМЕР_3 (виданий 2007 року Львівським національним університетом ім. Івана Франка). В ході перевірки було отримано лист ДП «Інфоресурс» в якому йдеться, що диплом серія НОМЕР_2 та диплом серія НОМЕР_3 видані на ім'я ОСОБА_6 в Реєстрі документів про освіту Єдиної державної електронної бази з питань освіти - відсутні. Злочинна схема, на переконання заявника, реалізується з метою відмивання бюджетних коштів, отримання неправомірної вигоди за здійснення незаконного будівництва з порушенням будівельних та екологічних норм, які в подальшому легалізуються шляхом ухилення від сплати податків.Як стверджує заявник, в діях зазначених суб'єктів вбачаються ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172; ч. 3 ст. 209; ч. 1 ст. 255; ч.2 ст.256, ч.4 ст.358, ч. 2 ст. 364; ч. 1 ст. 365; ч. 3 ст. 368; ч. 3 ст. 369 КК України.
Втім, на думку слідчого судді, викладені у заяві ОСОБА_3 обставини не є такими, що зумовлюють початок досудового розслідування, який в свою чергу розпочинається саме на підставі фактів, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення, а як вбачається з самої заяви, у ній не наведено конкретних відомих заявнику відомостей, що можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень, про які він зазначає у своїй заяві. При цьому, заявник не наводить будь-яких об'єктивних даних, які б підтверджували зазначене, а лише висуває загальне припущення про можливе вчинення зазначених ним у заяві протиправних дій, ґрунтуючись виключно на суб'єктивному уявленні щодо правомірності таких дій та власному аналізі і бачені норм законодавства про кримінальну відповідальність.
Вказане, на думку слідчого судді, позбавляє орган досудового розслідування можливості провести перевірку конкретних фактів на предмет наявності/відсутності у діях/бездіяльності особи складу злочину, в той час, як така перевірка на стадії внесення відомостей покликана в тому числі для недопущення перевантаження правоохоронної системи безпідставними та абстрактними повідомленнями про кримінальні правопорушення, що в свою чергу не дозволило б концентрувати зусилля на розслідуванні дійсно суспільно-небезпечних діянь.
Ініціювати процедуру кримінального переслідування та застосувати державний механізм для здійснення досудового розслідування доцільно лише у випадку, коли наявні підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення. Безпідставне відкриття кримінального провадження є недопустимим і може порушувати права конкретних осіб, відносно яких таке провадження ініційоване, та є неефективним з точки зору використання державних ресурсів.
Згідно з правовою позицією, викладеною у рішенні Європейського суду з прав людини (Рішення Суду «Артіко проти Італії» від 13 травня 1980 року), не гарантується захист теоретичних і ілюзорних прав, а гарантується захист прав конкретних та ефективних.
Враховуючи, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення та за наведених обставин, слідчий суддя прийшов до висновку, що підстави для зобов'язання уповноважених осіб САП виконати вимоги ст. 214 КПК України за заявою ОСОБА_3 від 10 липня 2024 року, відсутні, а тому в задоволенні таких його вимог слід відмовити.
Також слідчий суддя вважає за необхідне додатково зазначити, що кожне висловлене твердження у заяві про злочин (злочинна схема; порушення чинного законодавства; отримання неправомірної вигоди; легалізація неправомірної вигоди, незаконні експертні висновки, фальсифікація кримінальної справи, нелегальний бізнес, інше) повинно бути підтверджено будь-якими розумними поясненнями, які можливо перевірити та/або доданими матеріалами, у тому числі в частині підслідності НАБУ та підсудності ВАКС. Лише самих відомостей з відкритих джерел, викладених у заяві та не підтверджених конкретними фактами та доказами (розумними сумнівами) та власного їх аналізу (інтерпретації), на переконання слідчого судді, не достатньо на підтвердження наявності ознак скоєння злочинів, які підслідні НАБУ, інакше будь-які дії, за такою логікою, можливо піддати сумніву та неправомірній перевірці.
Крім того, слідчий суддя зазначає, що оформлення ГО «НОН-СТОП» заяви про вчинення кримінального правопорушення з зазначенням 43 адресатів, свідчить про її формальність та переслідування головою цієї організації іншої мети, ніж та яка декларується. На подолання проявів корупції у нашій державі прикуто достатньо уваги, як правоохоронних органів, так і міжнародних організацій, але, на мою думку, така боротьба не може відбуватися конвеєрним способом, а заява про злочин на момент подачі до правоохоронного органу вже повинна містити важливу інформацію (детальні обставини, перелік та дані осіб, у тому числі службових, що мають відношення до приховування та сприяння злочинним діям, котрі описані у заяві), а не надаватися пізніше.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303-307, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні скарги ОСОБА_3 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_8