Справа № 761/2435/23
Провадження № 2/761/3066/2024
24 липня 2024 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Волошин В.О., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 до заступника начальника Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань у м. Києві Іванець Ольги про відшкодування моральної шкоди, -
У вересні 2023р. на адресу Шевченківського районного суду м. Києва були повернуті матеріали цивільної справи № 761/2435/23, після перегляду в апеляційному порядку ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 19 травня 2023р. Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 27 вересня 2023р. позов було залишено без руху.
29 січня 2024р. на адресу суду надійшла заява про усунення вказаних в ухвалі недоліків.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 02 лютого 2024р.:
- відмовлено у відкритті провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до заступника начальника Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань у м. Києві Іванець Ольги про визнання бездіяльності незаконною; стягнення моральної шкоди в частині:
-визнання незаконною бездіяльність відповідача у невнесенні до ЄРДР відомостей за заявою позивача про вчинення кримінального правопорушення при її отриманні ТУ ДБР 21 лютого 2020р.;
-постановити окрему ухвалу про можливу наявність в незаконній бездіяльності відповідача ознак кримінального правопорушення за ст. 367 КК України, яку направити Генеральному прокурору для проведення перевірки та прийняття рішення згідно КПК України.
- позовну заяву ОСОБА_1 до заступника начальника Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань у м. Києві Іванець Ольги про відшкодування моральної шкоди залишено без руху, надано строк для усунення недоліків.
Копію ухвали від 02 лютого 2024р. було направлено позивачу засобами поштового зв'язку на адресу, зазначену у позові, проте поштове відправлення повернулось на адресу суду 20 травня 2024р. із неврученням, де проставлено відмітку «за закінченням терміну зберігання».
Крім того, копію вказаної ухвали було повторно скеровано позивачу засобами поштового зв'язку, проте поштове відправлення знову повернулось на адресу суду 15 липня 2024р. із неврученням, де проставлено відмітку «за закінченням терміну зберігання».
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989р. у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Cтаном на 24 липня 2024р., вимоги ухвали суду від 02 лютого 2024р. виконано не було. Заяв про усунення зазначених в ухвалі недоліків на адресу суду не надходило.
Частиною 3 ст. 185 ЦПК України, передбачено, що якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001р.
У вказаному Рішенні зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що повернення заяви, відповідно до ч. 6 ст. 185 ЦПК України, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, так як після усунення вказаних недоліків позивач має право повторно звернутися до суду із вказаним позовом, вважаю за необхідне позов визнати неподаним та повернути позивачу, в зв'язку з не усуненням недоліків.
Суд роз'яснює, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Керуючись ст. 185 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до заступника начальника Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань у м. Києві Іванець Ольги про відшкодування моральної шкоди- визнати неподаною і повернути позивачу.
Ухвалу суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги, протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено законом.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.
Суддя: