Номер провадження 2/754/3765/24
Справа №755/6546/24
Іменем України
23 липня 2024 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:
Головуючого - судді Галась І.А.,
при секретарі - Париста А.С.
розглянувши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства,
Позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про визнання батьківства.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 познайоитвся в 1988 році з ОСОБА_3 . Вони зустрілися, між ними були інтимні стосунки. Після того стосунки були припиненні. У серпні 2013 року позивач випадково зустрівся з сином ОСОБА_3 (яка вже померла на той час), ОСОБА_2 . Подивившись на нього він одразу ж помітив схожість з собою. Вони спілкувались з ним якийсь час, після чого він зробив аналіз тесту ДНК, який показав 99,99 % спів падіння.
На підставі викладеного позивач просить суд визнати його батьком ОСОБА_2 який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 . При необхідності внести про це запис тільки в книгу реєстрації, без подальших змін в інших документах.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 16 квітня 2024 року позовну заяву передано для розгляду до Деснянського районного суду міста Києва. Справа надійшла до суду 08 травня 2024 року.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 16 травня 2024 року відкрито провадження в справі. Призначено підготовче засідання.
20.06.2024 року представником позивача, адвокатом В.М.Мундірова подано заяву про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Деснянський районний у м. Києві відділ Державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві та заяву про збільшення позовних вимог. Відповідно до якої зазначили, Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 (адреса реєстрації АДРЕСА_1 ), батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Внести зміни до актового запису про народження № 2334 від 05 жовтня 1989 року, складеного відділом реєстрації актів цивільного стану Деснянського районного управління юстиції у м. Києві (перейменовано на Деснянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) де записати батьком гр.. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП НОМЕР_1 , (адреса реєстрації АДРЕСА_1 ).
Представник позивача, Позивач - до судового розгляду не з'явились, подали до суду заяву про розгляд справи у їх відсутності.
Відповідач - ОСОБА_2 подано до суду заяву про визнання позову. Розгляд справи проводити без його присутності.
Представник третьої особи: Деснянського районного у м. Києві відділу Державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, в судове засіданні не з'явився, причини неявки суду не повідомив.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується Свідоцтвом про народження, яке видане Відділом РАГС Ватутінського РИК м. Києва, від 05.10.1989 року, актовий запис №2334. Батьками зазначено: батько - ОСОБА_4 , мати - ОСОБА_3 .
Відповідно до Довідки № 610/02-03-65 відомості про батька записані за вказівкою матері відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України.
Відповідно до свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 видане відділом реєстрації смерті у м. Києві ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 померла.
Згідно отриманого результату аналізу ДНК вірогідність того, що ОСОБА_1 є біологічним батьком дитини ОСОБА_2 складає 99,999998%.
Статтею 51 Конституції України, ч. ч. 2 та 3 ст. 5 СК України передбачено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. Отже, при регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.
Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї (ч. 8 ст. 7 СК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 125 СК України якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини та за рішенням суду.
Згідно з ч. ч. 1 та 2 ст. 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.
Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.
Справи про визнання батьківства суд розглядає у позовному провадженні. Спір про походження дитини від осіб, які не перебувають у шлюбі між собою і не подали в державні органи реєстрації актів цивільного стану спільної заяви про реєстрацію їх як батьків, суд може вирішувати за заявою про визнання батьківства, поданою одним із батьків. Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в Книзі реєстрації народжень учинено згідно зі статтею 135 СК України.
Рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах реєстрації актів цивільного стану (прізвище, ім'я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).
Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.
Згідно ч. 1,2,3 ст. 130 СК України у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третій статті 128 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 128 СК України позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.
Відповідно до ч. 3 ст. 125 СК України якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за рішенням суду.
Згідно ч. 2 ст. 128 СК України підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Статтею 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст.79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з п. 7 постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року № 3 - у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, або смерті жінки, котра вважалась матір'ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні. Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в Книзі реєстрації народжень учинено згідно зі ст. 135 СК.
З огляду на роз'яснення пункту 9 Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» вбачається, що питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ст. 212 ЦПК ( 1618-15 ), згідно з якою жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.
У постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 591/6441/14-ц (провадження № 61-6030св18) зазначено, що СК України не визначає будь-яких особливостей предмету доказування у даній категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи. Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства. Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи.
Відповідно до ст. 134 CK України на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.
Згідно з п. 2.13.1 Розділу II Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, що затверджені наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 № 96/5, підставою для внесення змін в актовий запис цивільного стану є рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.
Відповідно до п. 2.16.4. Розділу II Правил на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов'язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що ОСОБА_1 визнає себе батьком дитини ОСОБА_2 , суд дійшов висновку про задоволення позову, так як він є обґрунтованим, законним та підтверджується матеріалами справи.
На підставі викладеного, ст. ст. 125, 128, 130 СК України, постановою Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року № 3 та керуючись ст. ст. 12, 76-81, 263-265 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства та внесення відомостей до актового запису про народження дитини задовольнити.
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 (адреса реєстрації АДРЕСА_1 ), батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Внести зміни до актового запису про народження № 2334 від 05 жовтня 1989 року, складеного відділом реєстрації актів цивільного стану Деснянського районного управління юстиції у м. Києві (перейменовано на Деснянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) та записати батьком громадянина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП НОМЕР_1 , (адреса реєстрації АДРЕСА_1 ).
Апеляційна скарга на рішення суду подається до безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Суддя: І.А. Галась