Справа № 700/505/24
Провадження № 2/700/259/24
23 липня 2024 року Лисянський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді: Пічкура С.Д.
за участю секретаря судового засідання: Нетребенко В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Лисянка, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу №700/505/24, провадження №2/700/259/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Лисянської селищної ради Звенигородського району Черкаської області, ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно,
установив:
До Лисянського районного суду Черкаської області звернулася ОСОБА_1 із позовною заявою до Лисянської селищної ради Звенигородського району Черкаської області, ОСОБА_2 , про визнання права власності на спадкове майно.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько, ОСОБА_3 . Після його смерті відкрилась спадщина, яка складається з частки житлового будинку по АДРЕСА_1 та 1/2 земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд площею 0,1685 га. Іншу частину житлового будинку та земельної ділянки позивач отримала у власність за заповітом після смерті матері - ОСОБА_4 , згідно свідоцтва про право на спадщину від 27.10.2015 року №1462. Батько був власником частини житлового будинку з надвірними спорудами на підставі рішення Народного суду Лисянського району Черкаської області від 27.12.1974 року. Позивачка вступила у володіння майном, зареєструвала право власності в електронному реєстрі. В березні 2021 року позивач мала намір відчудження будинку, але при підготовці документів було встановлено, що рішення Лисянського районного суду Черкаської області від 19.03.2004 року за її позовом до Лисянської ОДПІ є фіктивним, така справа у суд не розглядалась, рішення суду не виносилося. За таких обставин вона змушена звернутися до суду із вказаним позовом.
У судове засідання позивачка не з'явилася, звернувся до суду із заявою в якій просить справу розглянути без її участі, позов підтримує повністю.
Представник Виконавчого комітету Лисянської селищної ради Черкаської області у судове засідання не з'явився, направили суду клопотання про розгляд справи без їх участі.
ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася, направила суду клопотання про розгляд справи без її участі, позов визнає.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, встановивши обставини справи та відповідні до них правовідносини, суд виходить з наступного.
Із свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 02.01.2003 року вбачається, що ОСОБА_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до рішення Лисянського районного суду Черкаської області від 19.03.2004 року визнано за ОСОБА_1 право власності на частку житлового будинку по АДРЕСА_1 , яка складається з приміщень 1-2 площею 7,5 м.кв., 1-3 площею 10,2 м.кв., 1-2 частину сараю, частину криниці вартістю 4510 грн, що залишилося після смерті ОСОБА_3 .
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 отримала у власність вказану 1/2 частку житлового будинок на підставі недійсного рішення суду, отже не є її титульним власником.
Спадщина відкрилася до набрання чинності ЦК України 2003 року, тому до даних правовідносин застосовуються вимоги ЦК УРСР 1963 року.
Згідно ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину:
1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;
2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину, що передбачено ст. 1296 ЦК України.
Судом встановлено, що позивачка належним чином прийняла спадщину, оскільки фактично вступила в управління спадковим майном, що підтверджується актом депутата Лисянської селищної ради за участю свідків.
Також, вказане підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №46417097 від 27.10.2015 року згідно з яким, за позивачем визнано право власності на житлового будинку по АДРЕСА_1 після смерті матері.
Згідно зі ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання права власності на майно, у разі коли це право оспорюється або не визнається, а також у разі втрати документів на право власності на майно.
Оскільки правовстановлюючий документ, а саме фіктивне рішення суду, є нікчемним, проте позивачкою після смерті батька у встановленому порядку прийнято спадщину, належність майна померлому підтверджується належними та допустимими доказами, зокрема рішенням народного суду Лисянського району УРСР, права позивачки є порушеними та підлягають судовому захисту.
Щодо вимоги про визнання права власності на земельну ділянку під будинком з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку площею 0,1685 га кадастровий номер 7122855100:01:003:0312 слід відмовити, оскільки згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, єдиного реєстру заборон відсудження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 02.04.2021 року№760035287128 за позивачем зареєстровано право власності на дану земельну ділянку на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 27 жовтня 2015 року № 1465, яке є правовсотановлюючим документом, ніким не оспорюється, є дійсним.
Правовстановлюючий документ наданий позивачкою на всю земельну ділянку під будинком, а тому повторне визнання права власності на вже визнане право не потребується.
З огляду на викладене, визнання права власності на спадкове майно є винятковим способом захисту, який має застосовуватися якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, тому за викладених обставин суд вважає, що вимоги позивачки підлягають частковому задоволенню.
За таких обставин, необхідно визнати за позивачем право власності на частку житлового будинку по АДРЕСА_1 , що складається з приміщень 1-2 площею 7,5 м.кв., 1-3 площею 10,2 м.кв., частини сараю, частки криниці.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 524-526,529, 534, 549 ЦК України 1963 року, ст.ст.4,5,12,13, 19, 81, 82, 200, 206, 263-264, 354 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 право власності на частку житлового будинку по АДРЕСА_1 , що складається з приміщень 1-2 площею 7,5 м.кв., 1-3 площею 10,2 м.кв., частини сараю, частки криниці, що належали померлому ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 .
В решті задоволенні позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Сергій ПІЧКУР