єдиний унікальний номер справи 546/536/24
номер провадження 1-кп/546/97/24
24 липня 2024 року м. Решетилівка
Решетилівський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Решетилівка кримінальне провадження № 12024175440000161, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 квітня 2024 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Сухорабіка Решетилівського району Полтавської області, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, розлученого, не маючого утриманців, не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , не депутата, не інваліда, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України;
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Широке, Станично-Луганського району Луганської області, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, розлученого, не маючого утриманців, не працюючого, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстроване місце проживання не встановлено, РНОКПП НОМЕР_2 , не депутата, не інваліда, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, -
Відповідно до обвинувального акту, органом досудового розслідування встановлено, що постановою Ради Міністрів Української РСР від 25.02.1980 № 132 «Про доповнення переліку державних заказників Української РСР» створено в Українській РСР с. Михнівка Решетилівського (тепер Полтавського) району Полтавської області ландшафтний державний заказник «Михнівський» площею 450 га.
Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 12.12.2011 № 524 затверджено Положення про орнітологічний заказник загальнодержавного значення «Михнівський» відповідно до якого заказник входить до складу природно-заповідного фонду України і охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання. Заказник загальною площею 450 гектарів розташований у заплаві річки Говтва, між селами Михнівка і Фрунзівка на території М'якеньківської та Шевченківської сільських рад Решетилівського району Полтавської області.
Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Полтавській області 27.12.2011 прийнято охоронне зобов'язання щодо забезпечення режиму охорони та збереження оголошеного (організованого) орнітологічного заказника загальнодержавного значення «Михнівський», яке зареєстроване за № 532, в межах М'якеньківської сільської ради Решетилівського району загальною площею 270 га.
Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Полтавській області 27.12.2011 прийнято охоронне зобов'язання щодо забезпечення режиму охорони та збереження оголошеного (організованого) орнітологічного заказника загальнодержавного значення «Михнівський», яке зареєстроване за № 533, в межах Шевченківської сільської ради Решетилівського району загальною площею 180 га.
Статтею 3 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» визначено, що до природно-заповідного фонду України належать природні території та об'єкти - природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища. Заказники, пам'ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки та парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва залежно від їх екологічної і наукової, історико-культурної цінності можуть бути загальнодержавного або місцевого значення.
У відповідності до статті 7 цього ж Закону, землями природно-заповідного фонду є ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об'єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
На землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об'єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням. На землях територій та об'єктів природно-заповідного фонду, які створюються в зоні відчуження та зоні безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, забороняється будь-яка діяльність, що не забезпечує режим радіаційної безпеки.
Статтею 26 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» визначено , що на територіях заказників забороняються рубки головного користування, суцільні, прохідні, лісовідновні та поступові рубки, видалення захаращеності, а також полювання та інша діяльність, що суперечить цілям і завданням, передбаченим положенням про заказник.
У положенні про орнітологічний заказник загальнодержавного значення «Михнівський» зазначено, що відповідно до ЗУ «Про природно-заповідний фонд України» на території заказника забороняється будь-яка діяльність, що суперечить меті та завданням заказника, передбаченим цим положенням, і загрожує збереженню природного комплексу, у тому числі промислове, науково-промислове рибальство, добування інших об'єктів водного промислу, знаходження на території заказника зі знаряддям лову об'єктів тваринного світу, забороненими до використання.
Згідно статей 39, 40 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» охоронні зони встановлюються навколо земель природно-заповідного фонду.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» до природно-заповідного фонду України належать заказники, які поділяються на ландшафтні, лісові, ботанічні, загальнозоологічні, орнітологічні, ентомологічні, іхтіологічні, гідрологічні, загальногеологічні, палеонтологічні та карстово-спелеологічні.
Наказом Управління державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Полтавській області № 329 від 22.03.2024 «Про перенесення строків заборони на добування (вилов) водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах) на період нересту та затвердження переліку меж нерестових ділянок в районах діяльності (контролю) Полтавського рибоохоронного патруля у 2024 році», а також Наказом Управління державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Полтавській області № 331 від 25.03.2024 «Про внесення змін до наказу від 22.03.2024 № 329 «Про перенесення строків заборони на добування (вилов) водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах) на період нересту та затвердження переліку меж нерестових ділянок в районах діяльності (контролю) Полтавського рибоохоронного патруля у 2024 році» перенесено строки заборони на добування (вилов) водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах) на період нересту в районах діяльності (контролю) Полтавського рибоохоронного патруля у 2024 році:
- у річках (їх частинах) та їх кореневих водах (руслах річок з усіма діючими рукавами, затоками, затонами) з 01 квітня по 20 травня 2024 року;
- у придаткових водоймах річок з 01 квітня по 30 червня 2024 року.
Так, 17.04.2024, на початку 20 год., ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , маючи умисел на незаконне зайняття рибним добувним промислом, без належного дозволу, маючи при собі човен гумовий надувний із маркуванням « MEGA » та чотири сітки ліскові, які, відповідно до п.п. 1 п. 1 розділу IV «Правил любительського рибальства», затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19.09.2022 № 700, є забороненим знаряддям лову, на автомобілі ВАЗ-21061 р.н. НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_4 відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 , приїхали на територію орнітологічного заказника загальнодержавного значення «Михнівський», який входить до складу природно-заповідного фонду України і охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання і який розташований у заплаві річки Говтва, між селами Михнівка і Капустяни (раніше Фрунзівка) Полтавського (раніше Решетилівського) району Полтавської області (Решетилівська територіальна громада), з метою вилову водних біоресурсів, а саме риби в річці Говтва для особистих потреб.
17.04.2024, близько 20 год., ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , без належного дозволу, використовуючи гумовий надувний човен із маркуванням «MEGA» з веслами, яким веслував ОСОБА_5 , разом випливли на водойму річки Говтва між селами Михнівка та Капустяни (раніше Фрунзівка) Полтавського (раніше Решетилівського) району Полтавської області (Решетилівська територіальна громада), що на території орнітологічного заказника загальнодержавного значення «Михнівський», де ОСОБА_4 виставив у водойму річки чотири риболовні ліскові сітки: 1) довжиною 13,0 м, висотою 1,5 м, вічко сіткового полотна 40 мм х 40 мм, 2) довжиною 62,0 м, висотою 1,1 м, вічко сіткового полотна 30 мм х 30 мм, 3) довжиною 40,0 м, висотою 1,1 м, вічко сіткового полотна 40 мм х 40 мм та 4) довжиною 72,0 м, висотою 3,4 м, вічко сіткового полотна 40 мм х 40 мм, після чого повернулися до берегу та поїхали додому за місцем проживання у АДРЕСА_1 .
18.04.2024, близько 07 год. 00 хв., ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , на автомобілі ВАЗ-21061 р.н. НОМЕР_3 , приїхали до річки Говтва та з використанням гумового надувного човна із маркуванням «MEGA» з веслами, яким веслував ОСОБА_5 , повернулися до залишених 17.04.2024 у водоймі річки Говтва сіток, після чого, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді незаконного видобутку риби та бажаючи їх настання, посягаючи на суспільні відносини у сфері охорони та відтворення навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів, за допомогою вказаних риболовних сіток, які дістав з водойми ОСОБА_4 , здійснили незаконний вилов риби в кількості 1 щука, 3 окуня та 4 плітки, а потім повернулися до берега річки Говтва разом із незаконно добутою рибою, де були викриті співробітниками сектору поліцейської діяльності № 1 ВП № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області.
Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у результаті незаконного зайняття рибним добувним промислом 18.04.2024 без належного дозволу, забороненим знаряддям лову - сітками лісковими, порушив вимоги п.п. 1 п. 1 розділу IV «Правил любительського рибальства», які затверджені наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19.09.2022 № 700, п.п. 14 п. 11 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку здійснення любительського і спортивного рибальства» від 18 липня 1998 р. № 1126, відповідно до якого під час здійснення любительського і спортивного рибальства забороняється лов (добування) водних живих ресурсів: із застосуванням вибухових і отруйних речовин, електроструму, колючих знарядь лову, вогнепальної та пневматичної зброї (за винятком гарпунних рушниць для підводного полювання),промислових та інших знарядь лову (добування), виготовлених із сіткоснасних чи інших матеріалів усіх видів і найменувань, способу багріння, спорудження гаток, запруд та спускання води з рибогосподарських водойм та ст. 27 Закону України «Про тваринний світ», відповідно до якої у порядку загального використання об'єктів тваринного світу громадянам, у випадках, передбачених законодавством, дозволяється безоплатне любительське і спортивне рибальство для особистого споживання (без права реалізації) у визначених відповідно до законодавства водних об'єктах загального користування у межах встановлених законодавством обсягів безоплатного вилову і за умови додержання встановлених правил рибальства і водокористування та ст. 26 Закону України «Про природно-заповідний фонд України».
Внаслідок своїх протиправних дій ОСОБА_4 спільно із ОСОБА_5 незаконно добув рибу по видам та кількості: щука-1 шт., окунь-3 шт., плітка-4 шт., яка відноситься до водних живих ресурсів загальнодержавного значення, чим заподіяв істотну шкоду водним біоресурсам, незаконно добуваючи рибу, згідно такс, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2022 № 575 «Про затвердження спеціальних такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд», на загальну суму 47210 грн. 92 коп.
Отже, розмір шкоди, заподіяної внаслідок незаконного вилову риби 18.04.2024 в річці Говтва між АДРЕСА_3 , в межах орнітологічного заказника загальнодержавного значення «Михнівський», становить 47210 грн. 92 коп. і заподіяна шкода згідно п. 12 Постанови Пленуму Верховного суду України від 10.12.2004 № 17 «Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля», являється істотною через вилов риби в період нересту.
Органом досудового розслідування дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 1 ст. 249 КК України, як незаконне зайняття рибним добувним промислом, що заподіяло істотну шкоду.
Відповідно до обвинувального акту, органом досудового розслідування встановлено, що Досудовим розслідуванням встановлено, що постановою Ради Міністрів Української РСР від 25.02.1980 № 132 «Про доповнення переліку державних заказників Української РСР» створено в Українській РСР с. Михнівка Решетилівського (тепер Полтавського) району Полтавської області ландшафтний державний заказник «Михнівський» площею 450 га.
Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 12.12.2011 № 524 затверджено Положення про орнітологічний заказник загальнодержавного значення «Михнівський» відповідно до якого заказник входить до складу природно-заповідного фонду України і охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання. Заказник загальною площею 450 гектарів розташований у заплаві річки Говтва, між селами Михнівка і Фрунзівка на території М'якеньківської та Шевченківської сільських рад Решетилівського району Полтавської області.
Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Полтавській області 27.12.2011 прийнято охоронне зобов'язання щодо забезпечення режиму охорони та збереження оголошеного (організованого) орнітологічного заказника загальнодержавного значення «Михнівський», яке зареєстроване за № 532, в межах М'якеньківської сільської ради Решетилівського району загальною площею 270 га.
Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Полтавській області 27.12.2011 прийнято охоронне зобов'язання щодо забезпечення режиму охорони та збереження оголошеного (організованого) орнітологічного заказника загальнодержавного значення «Михнівський», яке зареєстроване за № 533, в межах Шевченківської сільської ради Решетилівського району загальною площею 180 га.
Статтею 3 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» визначено, що до природно-заповідного фонду України належать природні території та об'єкти - природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища. Заказники, пам'ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки та парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва залежно від їх екологічної і наукової, історико-культурної цінності можуть бути загальнодержавного або місцевого значення.
У відповідності до статті 7 цього ж Закону, землями природно-заповідного фонду є ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об'єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
На землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об'єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням. На землях територій та об'єктів природно-заповідного фонду, які створюються в зоні відчуження та зоні безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, забороняється будь-яка діяльність, що не забезпечує режим радіаційної безпеки.
Статтею 26 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» визначено, що на територіях заказників забороняються рубки головного користування, суцільні, прохідні, лісовідновні та поступові рубки, видалення захаращеності, а також полювання та інша діяльність, що суперечить цілям і завданням, передбаченим положенням про заказник.
У положенні про орнітологічний заказник загальнодержавного значення «Михнівський» зазначено, що відповідно до ЗУ «Про природно-заповідний фонд України» на території заказника забороняється будь-яка діяльність, що суперечить меті та завданням заказника, передбаченим цим положенням, і загрожує збереженню природного комплексу, у тому числі промислове, науково-промислове рибальство, добування інших об'єктів водного промислу, знаходження на території заказника зі знаряддям лову об'єктів тваринного світу, забороненими до використання.
Згідно статей 39, 40 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» охоронні зони встановлюються навколо земель природно-заповідного фонду.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» до природно-заповідного фонду України належать заказники, які поділяються на ландшафтні, лісові, ботанічні, загальнозоологічні, орнітологічні, ентомологічні, іхтіологічні, гідрологічні, загальногеологічні, палеонтологічні та карстово-спелеологічні.
Наказом Управління державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Полтавській області № 329 від 22.03.2024 «Про перенесення строків заборони на добування (вилов) водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах) на період нересту та затвердження переліку меж нерестових ділянок в районах діяльності (контролю) Полтавського рибоохоронного патруля у 2024 році», а також Наказом Управління державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Полтавській області № 331 від 25.03.2024 «Про внесення змін до наказу від 22.03.2024 № 329 «Про перенесення строків заборони на добування (вилов) водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах) на період нересту та затвердження переліку меж нерестових ділянок в районах діяльності (контролю) Полтавського рибоохоронного патруля у 2024 році» перенесено строки заборони на добування (вилов) водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах) на період нересту в районах діяльності (контролю) Полтавського рибоохоронного патруля у 2024 році:
- у річках (їх частинах) та їх кореневих водах (руслах річок з усіма діючими рукавами, затоками, затонами) з 01 квітня по 20 травня 2024 року;
- у придаткових водоймах річок з 01 квітня по 30 червня 2024 року.
Так, 17.04.2024, на початку 20 год., ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , маючи умисел на незаконне зайняття рибним добувним промислом, без належного дозволу, маючи при собі човен гумовий надувний із маркуванням « MEGA » та чотири сітки ліскові, які, відповідно до п.п. 1 п. 1 розділу IV «Правил любительського рибальства», затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19.09.2022 № 700, є забороненим знаряддям лову, на автомобілі ВАЗ-21061 р.н. НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_4 відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 , приїхали на територію орнітологічного заказника загальнодержавного значення «Михнівський», який входить до складу природно-заповідного фонду України і охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання і який розташований у заплаві річки Говтва, між селами Михнівка і Капустяни (раніше Фрунзівка) Полтавського (раніше Решетилівського) району Полтавської області (Решетилівська територіальна громада), з метою вилову водних біоресурсів, а саме риби в річці Говтва для особистих потреб.
17.04.2024, близько 20 год., ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , без належного дозволу, використовуючи гумовий надувний човен із маркуванням «MEGA» з веслами, яким веслував ОСОБА_5 , разом випливли на водойму річки Говтва між селами Михнівка та Капустяни (раніше Фрунзівка) Полтавського (раніше Решетилівського) району Полтавської області (Решетилівська територіальна громада), що на території орнітологічного заказника загальнодержавного значення «Михнівський», де ОСОБА_4 виставив у водойму річки чотири риболовні ліскові сітки: 1) довжиною 13,0 м, висотою 1,5 м, вічко сіткового полотна 40 мм х 40 мм, 2) довжиною 62,0 м, висотою 1,1 м, вічко сіткового полотна 30 мм х 30 мм, 3) довжиною 40,0 м, висотою 1,1 м, вічко сіткового полотна 40 мм х 40 мм та 4) довжиною 72,0 м, висотою 3,4 м, вічко сіткового полотна 40 мм х 40 мм, після чого повернулися до берегу та поїхали додому за місцем проживання у АДРЕСА_1 .
18.04.2024, близько 07 год. 00 хв., ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , на автомобілі ВАЗ-21061 р.н. НОМЕР_3 приїхали до річки Говтва та з використанням гумового надувного човна із маркуванням «MEGA» з веслами, яким веслував ОСОБА_5 , повернулися до залишених 17.04.2024 у водоймі річки Говтва сіток, після чого, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді незаконного видобутку риби та бажаючи їх настання, посягаючи на суспільні відносини у сфері охорони та відтворення навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів, за допомогою вказаних риболовних сіток, які дістав з водойми ОСОБА_4 , здійснили незаконний вилов риби в кількості 1 щука, 3 окуня та 4 плітки, а потім повернулися до берега річки Говтва разом із незаконно добутою рибою, де були викриті співробітниками сектору поліцейської діяльності № 1 ВП № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області.
Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у результаті незаконного зайняття рибним добувним промислом 18.04.2024 без належного дозволу, забороненим знаряддям лову - сітками лісковими, порушив вимоги п.п. 1 п. 1 розділу IV «Правил любительського рибальства», які затверджені наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19.09.2022 № 700, п.п. 14 п. 11 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку здійснення любительського і спортивного рибальства» від 18 липня 1998 р. № 1126, відповідно до якого під час здійснення любительського і спортивного рибальства забороняється лов (добування) водних живих ресурсів: із застосуванням вибухових і отруйних речовин, електроструму, колючих знарядь лову, вогнепальної та пневматичної зброї (за винятком гарпунних рушниць для підводного полювання),промислових та інших знарядь лову (добування), виготовлених із сіткоснасних чи інших матеріалів усіх видів і найменувань, способу багріння, спорудження гаток, запруд та спускання води з рибогосподарських водойм та ст. 27 Закону України «Про тваринний світ», відповідно до якої у порядку загального використання об'єктів тваринного світу громадянам, у випадках, передбачених законодавством, дозволяється безоплатне любительське і спортивне рибальство для особистого споживання (без права реалізації) у визначених відповідно до законодавства водних об'єктах загального користування у межах встановлених законодавством обсягів безоплатного вилову і за умови додержання встановлених правил рибальства і водокористування та ст. 26 Закону України «Про природно-заповідний фонд України».
Внаслідок своїх протиправних дій ОСОБА_5 спільно із ОСОБА_4 незаконно добув рибу по видам та кількості: щука-1 шт., окунь-3 шт., плітка-4 шт., яка відноситься до водних живих ресурсів загальнодержавного значення, чим заподіяв істотну шкоду водним біоресурсам, незаконно добуваючи рибу, згідно такс, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2022 № 575 «Про затвердження спеціальних такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд», на загальну суму 47210 грн. 92 коп.
Отже, розмір шкоди, заподіяної внаслідок незаконного вилову риби 18.04.2024 в річці Говтва між АДРЕСА_3 , в межах орнітологічного заказника загальнодержавного значення «Михнівський», становить 47210 грн. 92 коп. і заподіяна шкода, згідно п. 12 Постанови Пленуму Верховного суду України від 10.12.2004 № 17 «Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля», являється істотною через вилов риби в період нересту.
Органом досудового розслідування дії ОСОБА_5 кваліфіковано за ч. 1 ст. 249 КК України, як незаконне зайняття рибним добувним промислом, що заподіяло істотну шкоду.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 заявив письмове клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 45 КК України та закриття кримінального провадження. Пояснив, що винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, визнає у повному обсязі, жодних обставин скоєного не оспрює та не заперечує, кримінальне правопорушення вчинив вперше, раніше не судимий, щиро розкаюється, більше вчиняти таких дій не буде, щиро висловив осуд своєї протиправної поведінки. Активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення. Також зазначив, що він брав човен у власника ОСОБА_6 з метою поплавати, про те, що човен буде незаконно використовуватися власнику човна ОСОБА_6 не повідомляв. Шкода ним відшкодована у добровільному порядку на досудовому розслідуванні у повному обсязі. Сплата грошових коштів за завдану шкоду здійснювалася ним однією квитанцією, однак із урахуванням коштів, наданих обвинуваченим ОСОБА_5 у межах його відповідальності, тобто як він, так і ОСОБА_5 . порівну відшкодували загальних обсяг завданих збитків. Наслідки звільнення від кримінальної відповідальності йому роз'яснені та зрозумілі. Клопотання подано ним добровільно без жодного тиску та примусову.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 заявив письмове клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 45 КК України та закриття кримінального провадження. Пояснив, що винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, визнає у повному обсязі, жодних обставин скоєного не оспрює та не заперечує, кримінальне правопорушення вчинив вперше, раніше не судимий, щиро розкаюється, більше вчиняти таких дій не буде, щиро висловив осуд своєї протиправної поведінки. Активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення. Також зазначив, що він власнику човна ОСОБА_6 про те, що човен буде незаконно використовуватися не повідомляв, човен у ОСОБА_6 брав ОСОБА_4 , щоб поплавати. Шкода ним відшкодована у добровільному порядку на досудовому розслідуванні у повному обсязі. Сплата грошових коштів за завдану шкоду здійснювалася ОСОБА_4 однією квитанцією, однак із урахуванням коштів, наданих ним ОСОБА_4 у межах своєї відповідальності, тобто як він, так і ОСОБА_4 . порівну відшкодували загальних обсяг завданих збитків. Наслідки звільнення від кримінальної відповідальності йому роз'яснені та зрозумілі. Клопотання подано ним добровільно без жодного тиску та примусову.
У підготовчому судовому засіданні прокурор не заперечувала проти задоволення клопотань обвинувачених про звільнення їх від кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні на підставі ст. 45 КК України та закриття кримінального провадження. Зазначила, що обвинувачені раніше до кримінальної відповідальності не притягувалися, має місце щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, завдана шкода відшкодована ними добровільно у повному обсязі.
Також просила вирішити долю процесуальних витрат у справі, стягнувши витрати на проведення експертизи з обвинувачених порівну. Речові докази, а саме: автомобіль, який згідно розписки переданий власнику на відповідальне зберігання, повернути власнику ОСОБА_4 ; човен повернути власнику ОСОБА_6 , оскільки він не підлягає спеціальній конфіскації, так як ОСОБА_6 не знав про його незаконне використання; оптичний диск з відео файлами залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання; рибу та інші знаряддя лову конфіскувати в дохід держави в порядку спеціальної конфіскації.
Заслухавши обвинувачених, думку прокурора, дослідивши матеріали кримінального провадження в межах перевірки обставин заявленого клопотання та задля вирішення процесуальних витрат і речових доказів, суд дійшов наступних висновків.
Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання (ч. 4 ст. 286 КПК України).
Згідно зі ст. 44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим законом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом. Особа звільняється від кримінальної відповідальності виключно судом у випадках, передбаченим законом про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК України у випадках передбачених законом України про кримінальну відповідальність, особа звільняється від кримінальної відповідальності.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності, при цьому відповідно до частини восьмої цієї статті, закриття кримінального провадження не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує.
У підготовчому судовому засіданні суд за наслідками його проведення вправі прийняти рішення про закриття кримінального провадження, в тому числі й у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 КК України, особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень або кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення кримінального правопорушення щиро покаялася, активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Отже, при встановленні підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, суд, відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України, своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності, при цьому відповідно до ч. 4 ст. 286 КПК України, суд має невідкладно розглянути клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з таким клопотанням.
Аналізуючи положення ст. 45 КК України можна дійти висновку, що для звільнення від кримінальної відповідальності за цієї статтею слід дотриматися трьох складових:
- особа вперше вчинила кримінальне правопорушення;
- правопорушенням є проступком або іншим необережним нетяжким злочином, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;
- після вчинення кримінального правопорушення особа щиро покаялася, активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Відсутність хоча б однієї із зазначених складових дійового каяття виключає звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст. 45 КК України. Виняток можуть становити лише випадки вчинення кримінального правопорушення чи замаху на нього, внаслідок яких не заподіяно шкоду або не завдано збитки. Тому, для прийняття рішення про звільнення від кримінальної відповідності суд повинен перевірити підстави такого звільнення.
Зокрема, щире розкаяння характеризує суб'єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася. Активним сприянням розкриттю злочину слід вважати надання особою органам дізнання або досудового слідства будь-якої допомоги в установленні невідомих їм обставин справи. Відшкодування завданих збитків та усунення завданої шкоди - це добровільні дії, які фактично усувають негативні наслідки вчиненого кримінального правопорушення. Серед іншого, відшкодуванням завданих збитків та усуненням завданої шкоди, слід визнавати компенсацію у грошовій формі вартості майна, одержаного внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України, дії за ч. 1 ст. 249 КК України, у вчиненні яких обвинувачуються ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , відносяться до кримінального проступку.
Судом встановлено, що обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 раніше не судимі, тобто вчинили кримінальне правопорушення вперше.
Після вчинення кримінального правопорушення щиро покаялися та висловили осуд своєї протиправної поведінки, активно сприяли розкриттю кримінального правопорушення, заподіяна ними шкода добровільно відшкодована у повному обсязі, про що свідчить квитанція № N0GIZ3601M від 25.06.2024 про сплату коштів у сумі 47210,92 грн.
Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку, що положення статті 45 КК України можуть бути застосовані, оскільки наявні законні підстави для звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, а отже і для задоволення клопотань обвинувачених.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не обирався і підстав для його обрання до набрання ухвалою законної сили суд не вбачає. Відповідних клопотань стороною обвинувачення не заявлено.
Згідно з ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. Частиною першою статті 126 КПК України визначено, що суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою.
Відповідно до правової позиції, висловленої ВП ВС у постанові від 17 червня 2020 року у справі № 598/1781/17, вбачається, що КПК України не обмежує процесуальну форму вирішення питання щодо розподілу процесуальних витрат виключно обвинувальним вироком. Суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат у будь-якому рішенні, яким завершується розгляд кримінального провадження по суті, у тому числі й в ухвалі про закриття кримінального провадження у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Вирішуючи питання щодо стягнення процесуальних витрат на залучення експерта, суд виходить з наступного.
Закриття кримінального провадження на підставі ст. 45 КК України у зв'язку з дійовим каяттям є нереабілітуючою підставою. Нереабілітуючі підстави закриття кримінального провадження означають, що стосовно особи зібрано достатньо доказів для підозри у вчиненні кримінального правопорушення, однак у силу певних обставин кримінальне провадження щодо цієї особи виключається. Зазначена підстава дозволяє суду в більш спрощеній формі завершити кримінальне провадження. У разі згоди особи на завершення кримінального провадження у зазначеній формі, без використання своїх прав на доведення своєї невинуватості у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, всі процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов'язані з розслідуванням кримінального провадження, повинна відшкодувати саме вона.
На підставі постанови про призначення судової інженерно-екологічної експертизи проведено експертизу та надано висновок № 317/24-23 від 14.06.2024. Розмір процесуальних витрат, пов'язаних із залученням експерта, становить 6058,24 грн.
Таким чином, процесуальні витрати на залучення експерта підлягають стягненню в рівних частках з обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь держави, тобто по 3029,12 грн з кожного.
Речові докази у кримінальному провадженні визнані постановами старшого дізнавача від 18.04.2024 та 20.04.2024, приєднані до матеріалів кримінального провадження, частина з яких зберігається у камері зберігання речових доказів, а інша частина передана власнику для відповідального зберігання.
Автомобіль ВАЗ 21061 р.н. НОМЕР_3 відповідно до свідоцтва серії НОМЕР_4 про реєстрацію транспортного засобу належить на праві власності обвинуваченому ОСОБА_4 .
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 96-1 КК України спеціальна конфіскація застосовується на підставі ухвали суду про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Згідно з п. 1 та п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно : були одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна; були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.
Човен гумовий надувний із маркуванням «MEGA» зеленого кольору належить ОСОБА_6 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_4 . Судом не встановлено, що власник човна знав та міг знати про незаконне його використання.
Виловлена риба: 1 щука, 3 окуні та 4 плітки, передана на рибоприймальний пункт, реалізована, кошти від реалізації перераховано в дохід держави.
Знаряддя лову зберігають в камері зберігання речових доказів.
Оптичний диск з відео файлами зберігається при матеріалах кримінального провадження.
Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 25.04.2024 накладено арешт на знаряддя лову та автомобіль.
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України, ст. ст. 96-1, 96-2 КК України, вирішивши питання щодо скасування арешту згідно з ч. 4 ст. 174 КПК України.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 45, 96-1, 96-2 КК України, ст. ст. 100, 124, 126, 174, 284-286, 314, 369-372, 376, 392, 393, 395, 532 КПК України, суд, -
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, на підставі ст. 45 КК України - у зв'язку з дійовим каяттям.
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, на підставі ст. 45 КК України - у зв'язку з дійовим каяттям.
Кримінальне провадження № 12024175440000161, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 квітня 2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, - закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, у зв'язку зі звільненням від кримінальної відповідальності.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 до набрання ухвалою законної сили не обирати.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_5 до набрання ухвалою законної сили не обирати.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 25.04.2024 на: сітку ліскову довжиною 13,0 м, висотою 1,5 м, розмір вічка 40х40 мм; сітку ліскову довжиною 62,0 м, висотою 1,1 м, розмір вічка 30х30 мм; сітку ліскову довжиною 40,0 м, висотою 1,1 м, розмір вічка 40х40 мм; сітку ліскову довжиною 72,0 м, висотою 3,4 м, розмір вічка 40х40 мм; човен гумовий надувний із маркуванням «MEGA» зеленого кольору, автомобіль ВАЗ-21061 р.н. НОМЕР_3 , кузов НОМЕР_5 - скасувати.
Речові докази по справі:
- автомобіль ВАЗ-21061 р.н. НОМЕР_3 - повернути власнику ОСОБА_4 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;
- човен гумовий надувний із маркуванням «MEGA» зеленого кольору - повернути власнику ОСОБА_6 , що проживає за адресою: АДРЕСА_4 ;
- рибу - 1 щука, 3 окуні та 4 плітки; знаряддя лову - сітку ліскову довжиною 13,0 м, висотою 1,5 м, розмір вічка 40х40 мм; сітку ліскову довжиною 62,0 м, висотою 1,1 м, розмір вічка 30х30 мм; сітку ліскову довжиною 40,0 м, висотою 1,1 м, розмір вічка 40х40 мм; сітку ліскову довжиною 72,0 м, висотою 3,4 м, розмір вічка 40х40 мм - на підставі ст. ст. 96-1, 96-2 КК України конфіскувати в дохід держави, застосувавши спеціальну конфіскацію;
- оптичний диск, на якому маються відео файли «00001», «00002», «00003», «00004», які створені 18.04.2024 із відеозаписом обставин вчинення 18.04.2024 кримінального правопорушення - залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Решетилівський районний суд Полтавської області.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали складено та проголошено 24 липня 2024 року.
Суддя : ОСОБА_1