24 липня 2024 року м. Харків Справа № 922/5063/23
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Склярук О.І., суддя Гетьман Р.А. , суддя Россолов В.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження без виклику сторін у судове засідання апеляційну скаргу позивача, за вх. №444 Х/1 на рішення господарського суду Харківської області від 05.02.24 (суддя Калініченко Н.В.) у справі № 922/5063/23
за позовом ПрАТ "Харківенергозбут", м.Харків,
до КП Безлюдівська селищна рада "Комуненерго", смт Безлюдівка, Харківська область,
про стягнення коштів
Позивач, Приватне акціонерне товариство «Харківенергозбут», звернувся до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до відповідача, Комунального підприємства Безлюдівської селищної ради «Комуненерго», про стягнення заборгованості за договором про постачання електричної енергії споживачу № 705 від 01.01.2020 року у загальному розмірі 30 764,72 грн., з них: 11 392,74 грн. - пеня за період з 19.11.2021 року по 23.06.2022 року, 1 543,26 грн. - 3% річних за період з 01.10.2021 по 23.06.2022 року, 17 828,72 грн. - інфляційні втрати за період з жовтня 2021 по липень 2022 року.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 05.02.2024 у справі №922/5063/23 позов Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» задоволено частково. Стягнуто з Комунального підприємства Безлюдівської селищної ради «КОМУНЕНЕРГО» (62489, Харківська область, Харківський район, селище міського типу Безлюдівка, в'їзд Мостобудівників, будинок 13-А; код ЄДРПОУ: 39402730) на користь Приватного акціонерного товариства «ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ» (61037, місто Харків, вулиця Плеханівська, будинок 126; код ЄДРПОУ: 42206328; ХОУ АТ «Ощадбанк» UA673518230000026002300529792, МФО 351823, код ЄДРПОУ: 42206328) пеню у розмірі 6 017,03 грн., 3% річних у розмірі 1 543,26 грн. за період з 01.10.2021 по 23.06.2022 року, інфляційні втрати у розмірі 17 828,72 грн. за період з жовтня 2021 по липень 2022 року, а також судові витрати (сплачений судовий збір) у розмірі 2 215,01 грн. В іншій частині позову відмовлено .
Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц (провадження №14-241цс19) та № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18 (провадження № 12-105гс19), від 18 березня 2020 року у справі №902/417/18 (провадження № 12-79гс19).
Не погодившись частково з ухваленим судом першої інстанції рішенням, апелянт звернувся до Східного апеляційного господарського суду зі скаргою .
Позивач в апеляційній скарзі просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення господарського суду Харківської області у справі в частині відмови у стягнені пені у сумі 5375,71 грн. за період з 26.04.2022 по 23.06.2022, та ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути на користь ПрАТ “Харківенергозбут” усю пеню за період . В іншій частині рішення не оскаржується.
В обґрунтування апеляційної скарги заявник зазначає, що постанова НКРЕКП від 25.02.2022 №332 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану» є підзаконним актом, а тому має меншу юридичну силу перед законами Цивільним кодексом України (стаття 611) та Господарським кодексом України (частини 1, 3 статті 549, статті 230, 231), Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», норми яких передбачають право сторін на застосування в договорі заходів відповідальності за порушення виконання грошового зобов'язання.
При цьому, як вказує апелянт, пункт 16 вищенаведеної постанови НКРЕКП передбачає лише зупинення нарахування санкцій на період дії воєнного стану, а не скасування таких санкцій, до того ж цей пункт містить лише рекомендації та настанови для учасників ринку електричної енергії щодо зупинення нарахування штрафних санкцій на період дії воєнного стану, а отже носить лише рекомендований та тимчасовий характер.
Отже, за висновком позивача, суд першої інстанції, відмовляючи у стягненні пені, помилково застосував норми Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332, оскільки дана постанова суперечить вищевказаним законам, які відносно неї є нормативно правовим актом вищої юридичної сили.
Для розгляду справи шляхом автоматизованого розподілу судової справи між суддями 16.02.2024 визначено колегію суддів - суддя Склярук О.І., суддя Гетьман Р.А., суддя Россолов В.В.
Розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, відповідно до статті 262 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія ухвалою від 20.02.2024 відкрила апеляційне провадження у справі, встановлено учасникам справи строк до 18.03.2024 включно для подання відзивів на апеляційну скаргу з доказами їх надсилання (доданих до них документів) іншим учасникам справи, вирішено розглядати справу в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, витребувано матеріали справи №922/5063/23 з Господарського суду Харківської області.
Заперечень проти відкриття апеляційного провадження на час постановлення ухвали від учасників справи не надійшло.
22.02.2024 до канцелярії апеляційного суду надійшли матеріали справи №922/5063/23.
Від відповідача у справі до апеляційного суду надійшов відзив на означену апеляційну скаргу.
До канцелярії апеляційного суду від представника позивача також було надано клопотання про зупинення провадження по справі, до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду касаційної скарги по справі №911/1359/22, та оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень повного тексту постанови Верховного Суду у справі № 911/1359/22.
Під час дослідження матеріалів справи та означеного клопотання , колегією суддів апеляційного господарського суду було встановлено підстави для зупинення провадження справи.
Ухвалою суду від 04.03.24 у справі №922/5063/23 зупинено провадження за апеляційною скаргою позивача, за вх. №444 Х/1 на рішення господарського суду Харківської області від 05.02.2024 у справі № 922/5063/23 до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду касаційної скарги по справі №911/1359/22 та оприлюдненні у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Станом на 05.06.24 колегією суддів встановлено оприлюднення у ЄДРСР повного тексту постанови Верховного Суду у складі суддів Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.04.24 у справі №911/1359/22, якою постановлено - касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" залишити без задоволення, рішення Господарського суду Київської області від 16.12.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2023 у справі №911/1359/22 в оскаржуваній частині щодо вимог про стягнення пені у розмірі 17 933 524, 59 грн. залишити без змін. (наявна окрема думка)
Відповідно до ч.1 ст.230 ГПК України, провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу.
Також, судова колегія повідомляє, що на час винесення даних ухвал, в Україні введено дію воєнного стану, а також особливий режим роботи Східного апеляційного господарського суду, що може привести до подовження процесуальних строків розгляду справи.
Приймаючи до уваги те, що обставини, які зумовили зупинення провадження у справі відсутні, судова колегія ухвалою від 05.06.24 поновила провадження у справі в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи .
Від відповідача у справі до апеляційного суду надійшли додаткові пояснення на означену апеляційну скаргу.
Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права судова колегія приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на нижче викладене.
Судом першої інстанції було встановлено наступні обставини справи.
Як зазначено у позовній заяві, у зв'язку з відокремленням функції з розподілу електричної енергії від функцій постачання електричної енергії, що визначено положеннями Закону України «Про ринок електричної енергії» з 01 січня 2019 року позивач є постачальником електричної енергії за вільними цінами на підставі постанови НКРЕКП №505 від 19 червня 2018 року та постачальником універсальних послуг на території Харківської області у відповідності до Постанови НКРЕКП № 1268 від 26 жовтня 2018 року.
Позивач, як постачальник електричної енергії за вільними цінами, здійснює постачання електричної енергії з 01 січня 2019 року у порядку, визначеному Правилами роздрібного ринку електричної енергії (надалі - «Правила»), затвердженими постановою НКРЕКП від 14 червня 2018 року № 312 (надалі - «Постанова») та на умовах договору постачання електричної енергії споживачу. Публічний договір постачання електричної енергії споживачу, комерційні пропозиції та заява-приєднання розміщені на офіційному сайті ПрАТ «Харківенергозбут»: www.zbutenergo.kharkov.ua.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 01 січня 2020 року між Приватним акціонерним товариством «ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ» та Комунальним підприємством Безлюдівської селищної ради «Комуненерго» укладено договір про постачання електричної енергії споживачу № 705 (надалі - «Договір») шляхом підписання заяви-приєднання на умовах комерційної пропозиції № 4/79. За цим Договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору (п. 2.1. Договору).
Додатком № 2 до Договору є Комерційна пропозиція № 4/79 (оплата електричної енергії плановими платежами, плата за надання послуг з розподілу електричної енергії здійснюється споживачем оператору системи розподілу). Розділом № 7 цієї Комерційної пропозиції передбачено, що у разі порушення споживачем строків оплати електричної енергії, передбачених п. 4 Комерційної пропозиції, постачальник проводить нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати: пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюються нарахування, від суми боргу, за кожен день прострочки; 3% річних з простроченої суми. При цьому, сума грошового зобов'язання за Договором повинна бути оплачена споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.
На думку позивача, відповідач приєднався до умов договору про постачання електричної енергії споживачу № 705 від 01.01.2020 року на умовах комерційної пропозиції № 4/79, шляхом підписання заяви-приєднання та фактичного споживання електричної енергії.
Згідно із переданими даними від АТ «Харківобленерго», відповідачу проведено нарахування та за результатами розрахункового періоду було сформовано та виставлено рахунок за спожиту електричну енергію за липень 2021 року - грудень 2021 року.
При цьому, позивач звертає увагу, що означені періоди вказані задля пояснення нарахування пені, 3% річних, інфляційних втрат та не є предметом спору. Предметом розгляду є пеня за період з листопада 2021 року по червень 2022 року, 3% річних з жовтня 2021 року по червень 2022 року, інфляційні втрати з жовтня 2021 року по липень 2022 року.
У зв'язку із вищевикладеним, позивач просить про стягнення 11 392,74 грн. - пені за період з 19.11.2021 року по 23.06.2022 року, 1 543,26 грн. - 3% річних за період з 01.10.2021 по 23.06.2022 року, 17 828,72 грн. - інфляційних втрат за період з жовтня 2021 по липень 2022 року.
Вважаючи свої права порушеними позивач звернувся до господарського суду і зданим позовом про стягнення з відповідача заборгованості .
Як зазначалося вище, було частково задоволено позовні вимоги по справі.
Судова колегія погоджується з таким висновком суду першої інстанції враховуючи наступне.
Позивач в апеляційній скарзі просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення господарського суду Харківської області у справі в частині відмови у стягнені пені у сумі 5375,71 грн. за період з 26.04.2022 по 23.06.2022, та ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути на користь ПрАТ “Харківенергозбут” усю пеню за період . В іншій частині рішення не оскаржується.
Відповідно до вимог частини 1 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Враховуючи вимоги процесуального законодавства, суд апеляційної інстанції здійснює перегляд рішення господарського суду Харківської області у справі виключно у межах доводів та вимог апеляційної скарги , які зводяться до незгоди апелянта із судовим рішенням в частині відмови у стягненні пені у сумі 5375,71 грн. за період з 26.04.2022 по 23.06.2022.
Розглядаючи апеляційні вимоги в частині відмови в стягненні пені , судова колегія апеляційної інстанції наголошує про таке.
Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
У відповідності до частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Стаття 216 Господарського кодексу України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.
Згідно пункту 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Частиною 1 статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 Цивільного кодексу України).
Відповідно до п. 5.8 Договору якщо Споживач не здійснив оплату за цим Договором у строки, передбачені комерційною пропозицією, Постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії Споживачу у порядку, визначеному ПРРЕЕ. У разі порушення Споживачем строків оплати Постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен прострочений день оплати. Споживач сплачує за вимогою Постачальника пеню у розмірі, що зазначається цим Договором та зазначається в комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього Договору.
Пеня нараховується за кожен прострочений день оплати. Споживач сплачує за вимогою постачальника пеню у розмірі, що зазначається у комерційній пропозиції.
Разом з цим, Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні №64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв'язку з військовою агресією РФ проти України. Указами Президента України Про продовження строку дії воєнного стану в Україні № 133/2022 від 14.03.2022, №341/2022 від 18.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022, № 58/2023 від 06.02.2023, № 254/2023 від 01.05.2023, № 451/2023 від 26.07.2023, № 734/2023 від 06.11.2023 відповідно продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб.
Правовий статус НКРЕКП, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення визначає Закон України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг".
Відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 6 Закону України "Про ринок електричної енергії", Регулятор має право приймати рішення, що є обов'язковими до виконання учасниками ринку.
Пунктом 3 частини другої статті 14 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" визначено, що Регулятор на своїх засіданнях приймає нормативно-правові акти з питань, що належать до його компетенції.
Згідно частини 2 цієї статті рішення Регулятора оформлюються постановами, крім рішень щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, які оформлюються розпорядженнями. Рішення Регулятора підписуються Головою.
Відповідно до пункту 1 частини першої вказаного Закону для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор приймає обов'язкові до виконання рішення з питань, що належать до його компетенції.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» Регулятор здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема у сфері енергетики щодо діяльності з виробництва, передачі, розподілу, постачання електричної енергії.
Підпунктом 16 п. 1 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 25.02.2022 №332 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану» зупинено нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» між учасниками ринку електричної енергії.
Колегія суддів зазначає про те, що питання щодо обов'язковості застосування учасниками ринку електричної енергії положень пп. 16 п. 1 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 25.02.2022 № 332 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану» було предметом розгляду Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду при розгляді справи № 911/1359/22.
У постанові від 19.04.2024 у справи №911/1359/22 Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного суду викладено, зокрема, наступні висновки: «Об'єднана палата ураховує, що Національна комісія, яка здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, в преамбулі Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 зазначила мету та підстави її прийняття.
Зокрема, Регулятор зазначив, що такою метою є забезпечення операційної безпеки функціонування основної частини ОЕС України від 25 лютого 2022 року, ураховуючи Протокол наради щодо обговорення заходів стабілізації учасників ринку електричної енергії під час особливого періоду та діє відповідно до законів України «Про ринок електричної енергії», «;Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг».
Згідно з пунктом 5 Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 (у редакції Постанови НКРЕКП від 27.02.2022 №333) рекомендовано учасникам ринку електричної енергії на період дії особливого періоду зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії".
Згідно з підпунктом 16 пункту 1 Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332 (у редакції Постанови НКРЕКП від 26.04.2022 №413) на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування надати такі настанови - зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії.
Отже, з урахування дії на території України воєнного стану, для учасників ринку електричної енергії, якими укладено типові договори відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та постанов НКРЕКП, пункт 5 Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 (у редакції Постанови НКРЕКП від 27.02.2022 №333) - це бажана з точки зору держави модель поведінки, яка має обов'язковий характер для учасників ринку електричної енергії.
Підпункт 16 пункту 1 Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332 (у редакції Постанови НКРЕКП від 26.04.2022 № 413) - це імперативна норма, якою держава вказала учасниками ринку електричної енергії, що на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії».
Отже, Об'єднана палата доходить висновку про те, що рішення Регулятора щодо порядку застосування норм про відповідальність учасників на ринку електроенергії не суперечать нормам Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України про відповідальність у договірних відносинах з огляду на те, що Регулятор в силу Закону наділений повноваженнями унормовувати договірні відносини суб'єктів господарювання, що проводять свою діяльність у сфері енергетики, у тому числі в частині відповідальності за невиконання (неналежне виконання) договірних зобов'язань на ринку електричної енергії.
При цьому Об'єднана палата наголошує на тому, що такі рішення Регулятора не скасовують встановлену нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України відповідальність за порушення договірних зобов'язань для учасників ринку електроенергії, та не встановлюють мораторію для застосування цієї відповідальності, позаяк Регулятор, який наділений повноваженнями нормативного регулювання договірних відносин на ринку електроенергії, з метою забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії, під час особливого періоду, в межах наданих йому Законом повноважень тимчасово зупинив нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» між учасниками ринку електричної енергії.
Об'єднана палата звергає увагу, що норми постанови №332 від 25.02.2022 (у редакції від 27.02.2022 №333, у редакції від 26.04.2022) прийняті Регулятором в межах своїх повноважень.
Таким чином, хоча постанова НКРЕКП №332 від 25.02.2022 має нижчу юридичну силу порівняно з Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України, втім її норми є обов'язковими до виконання всіма учасниками ринку та мають застосовуватись останніми у своїй господарській діяльності на ринку електроенергії, зокрема, які уклали між собою двосторонні договори відповідно до статті 66 Закону України "Про ринок електричної енергії", що також обумовлено положеннями статті 179 Господарського кодексу України, яка встановлює нормативне обмеження вільного розсуду сторін господарського договору при визначенні його умов у разі укладання типового договору.
Суди попередніх інстанцій застосували приписи Постанови №332 як ті, що мають обов'язковий характер для учасників ринку електричної енергії.
Об'єднана палата погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій, виходячи з вищенаведених висновків про обов'язковість застосування учасниками ринку електроенергії у цьому аспекті саме норм постанов НКРЕКП, відповідно до яких на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" між учасниками ринку електричної енергії.
Об'єднана палата також виходить з того, що Регулятор визначив модель поведінки як зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» між учасниками ринку електричної енергії та вказав чітко визначений період, а саме на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування, а не скасував нарахування та стягнення штрафних санкцій або увільнив від їх нарахування або стягнення».
Частиною 4 ст. 236 ГПК України унормовано, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, судом першої інстанції при розгляді вимоги щодо стягненні пені були правильно застосовані приписи положень п.16 постанови НКРЕКП №332 від 25.02.2022, яка є чинною та обов'язковою для суб'єктів спірних правовідносин.
Доводи апелянта в цій частині спростовуються вищенаведеним та не спростовують правильного висновку суду першої інстанції про те, що оскільки позивачем нарахування пені здійснювалось в період дії заборони нарахування та стягнення штрафних санкцій, встановленої п.16 постанови НКРЕКП № 332 від 25.02.2022, вимога позивача про стягнення пені за спірний період не є законною та обґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.
Враховуючи наведене , колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції та відхиляє доводи апеляційної скарги позивача .
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Серявін та інші проти України»; вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип,пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Названий Суд також зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України).
Відповідно до приписів статті 275 Господарського процесуального кодексу України, Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. (ст. 276 ГПК України)
В даному випадку, судова колегія приходить до висновку, що судом першої інстанції рішення по справі прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права у зв'язку з чим, рішення по справі залишається без змін, а апеляційна скарга без задоволення.
Судові витрати покладаються на заявника апеляційної скарги.
Керуючись статтями 269, 270, 275, 276, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд
1.Апеляційну скаргу позивача, за вх. №444 Х/1 на рішення Господарського суду Харківської області від 05.02.24 у справі № 922/5063/23 - залишити без задоволення.
2.Рішення Господарського суду Харківської області від 05.02.24 у справі №922/5063/23 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено ст. 286 -289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя О.І. Склярук
Суддя Р.А. Гетьман
Суддя В.В. Россолов