Справа № 274/2941/24 Провадження № 2/0274/955/24 РІШЕННЯ
16.07.2024 м. Бердичів
Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Большакова Т.Б. за участю секретаря судового засідання Павлюк-Жук А.В.,
позивача,
відповідача,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди,
І. Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним позовом, у якому просить суд:
- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 відшкодування матеріальної шкоди заподіяної у наслідок дорожньо-транспортної пригоди, а саме суму франшизи у розмірі 3 200,00 грн;
- стягнути з ОСОБА_2 па користь ОСОБА_1 10 000,00 грн відшкодування моральної шкоди; стягнути судові витрати.
Позов обґрунтовано тим, що 28.12.2023 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля RENAULT MEGANE SCENIC з номерним знаком НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_2 та автомобілем VOLVO C30 з номерним знаком НОМЕР_2 , який належить позивачу. За наслідками ДТП сторонами було складено Європротокол, де вказано, що винуватцем є відповідач.
ПАТ «Страхова компанія «УСГ» було виплачено позивачу страхове відшкодування за вирахуванням франшизи 3200,00 грн., яку мала сплатити відповідач, проте відмовилась.
В обґрунтування позовних вимог про стягнення моральної шкоди зазначила, що внаслідок ДТП було пошкоджено її транспортний засіб. Позивач одна доглядає мати похилого віку, яка проживає одна, часто хворіє, потребує медичного обстеження. За відсутності можливості користуватися власним авто, через пошкодження, позивач була змушена користуватися послугами таксі, щоб доставляти хвору маму до медичних закладів м. Бердичів. У подальшому, за власний кошт була змушена відремонтувати своє авто, щоб терміново транспортувати матір до м. Житомира та м. Києва на обстеження та лікування. Позивач зазначала моральних страждань, які вона оцінює у 10000,00 грн.
Вказані обставини стали підставою звернення до суду з цим позовом.
ІІ. Процедура та позиції сторін
Ухвалою суду від 11.04.2024 відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін.
23.04.2024 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач проти задоволення позову заперечує з наступних підстав. 28.12.2023 дійсно сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів сторін, у якій відповідач визнала себе винною, про що було складено європротокол. У подальшому ПАТ «Страхова компанія «УСГ» прийняла рішення про виплату позивачу 13161,13 грн, за вирахуванням франшизи 3200,00 грн. Жодним нормативно-правовим документом України, у тому числі Полісом АР 6708088 від 09.02.2023, відповідним договором між відповідачем та страховою компанією не визначено терміни, протягом яких водій-порушник зобов'язаний сплатити франшизу після настання страхового випадку. 19.04.2024 відповідач здійснила оплату франшизи у розмірі 3200,00 грн. Позивач до подання позову не надавала відповідачу будь-яких розрахункових даних для перерахування й розміру франшизи, а додана до матеріалів позову незрозуміло з чого роздруківка з номером банківського рахунку не може бути доказом у справі і взята до уваги, оскільки: - не засвідчена належним чином, у призначенні платежу вказано «поповнення рахунку ОСОБА_1 », що не може бути розцінено як рахунок саме на сплату франшизи, а не сплату будь-яких інших послуг чи просте поповнення рахунку позивача.
Також відповідач заперечує щодо стягнення моральної шкоди з тих підстав, що позивачем не додано до позову жодного доказу того, що саме їй заподіяно моральну шкоду, у чому саме вона полягала і на підставі чого визначено нею саме такий розмір, який вказаний у позовній заяві, а не інший. Не надано доказів, що після настання страхового випадку позивач не мала змоги користуватися власним автомобілем, що вона для транспортування своєї мами у лікарняні заклади використовувала власний автомобіль до настання страхового випадку. Окрім того, жодним доказом не підтверджено, що позивач отримала шкоду для здоров'я, внаслідок душевних страждань, не підтверджено, що існує причинно-наслідковий зв'язок звернення до лікаря і невиконання, на думку позивача, відповідачем його обов'язку зі сплати франшизи.
Ураховуючи викладене, просить відмовити у задоволенні позову.
01.05.2024 на адресу суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач зазначила, що пропозицію укласти європротокол надійшла саме від відповідача, адже позивачем було викликано поліцію на місце ДТП. Відповідач здійснила оплату франшизи у розмірі 3200,00 грн 19.04.2024, проте це сталося тільки після подачі позову і не одразу, а після численних спроб чинити на позивача тиск особисто та через керівництво позивача, погрожуючи та зводячи наклепи на сім'ю позивача. Просить задовольнити позов в частині стягнення з відповідача 10000,00 грн відшкодування моральної шкоди та 1211,20 грн судового збору.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.
Відповідач проти задоволення позову заперечила, просила відмовити у його задоволенні з підстав, наведених у відзиві.
Фіксування судового процесу здійснювалося за допомогою звукозаписувального технічного пристрою на підставі ст. 247 ЦПК України.
ІІІ. Національне законодавство, що підлягає застосуванню
Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування, а відповідно до п. 1 ч. 2 цієї статті збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до ст. 999 ЦК України, законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування). До відносин, що випливають з обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.
До сфери обов'язкового страхування належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України від 1 липня 2004 року № 1961-IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
За змістом статей 9, 22, 31, 35, 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов'язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
Згідно статті 9 Закону України «Про страхування» від 07.03.1996 № 85/96-ВР франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
У ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 № 1961-IV зазначено, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.
Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування, має бути компенсована страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки (п. 36.6 ст. 36 Закону №1961-IV).
Відшкодування моральної шкоди
Приписами ст. 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Згідно зі ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.
Крім того, відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зав'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
У пункті 5 вказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України зазначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
За правилами п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, з урахуванням характеру, обсягу і глибини страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалість, можливість відновлення тощо) і з урахувань інших обставин - стану його здоров'я, істотності вимушених змін в його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому судом враховуються вимоги розумності і справедливості.
ІV. Фактичні обставини справи, встановлені судом, докази на їх підтвердження, оцінка та мотиви суду
Судом встановлено, що 28.12.2023 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля RENAULT MEGANE SCENIC з номерним знаком НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_2 та автомобілем VOLVO C30 з номерним знаком НОМЕР_2 , який належить позивачу. За наслідками ДТП, 28.12.2023 сторонами було складено Європротокол, де вказано, що ОСОБА_2 визнала свою вину.
Відповідно до полісу № АР-6708088 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, який виданий страхувальнику - ОСОБА_2 та діяв станом на 28.12.2023, розмір франшизи становить 3200, 00 грн.
Із зазначеного слідує, що якщо внаслідок ДТП, що сталася з особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, а шкоди заподіяно майну, то саме страхувальник має компенсувати позивачу суму франшизи в повному обсязі.
Копією квитанції АТ "Ощадбанк" від 19.04.2024 № 76, підтверджується, що ОСОБА_2 сплатила ОСОБА_1 франшизу в розмірі 3200,00 грн.
Ураховуючи, що відповідачем було сплачено позивачу розмір франшизи під час розгляду справи, суд відмовляє у задоволенні цієї позовної вимоги.
Також судом встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 записана матір'ю ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_3 .
ОСОБА_4 , змінила прізвище на Орликівська 24.12.1999 після укладення шлюбу, що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серія НОМЕР_4 .
В обґрунтування моральної шкоди, позивач надала суду: копію переписки зі службою таксі 6000, копію виписки 04.03.2024 невропатолога ТОВ ЛДЦ "ПАН-ЛІКАР" на ім'я ОСОБА_1 , копію протоколу ЕХО-КГ дослідження ОСОБА_3 від 19.01.2024, копію дослідження ОСОБА_3 , проведеного Лікувально-діагностичним центром 23.01.2024, копію виписки із карти стаціонарного хворого ОСОБА_3 № 836/24 КНП "Бердичівська міська лікарня" Бердичівської міської ради, копію консультативного висновку ДУ "Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова НАМН України" від 05.02.2024 щодо ОСОБА_3 , копію огляду ОСОБА_3 неврологом ТОВ "МЦ "Добробут-поліклініка" від 05.02.2024, копію консультативного висновку спеціаліста КУ "Обласна клінічна лікарня ім. О.Ф. Гербачевського" від 08.02.2024 щодо
ОСОБА_3 судових засіданнях допитані свідки.
Свідок ОСОБА_5 повідомила, що працювала разом з позивачем у Гришковецькій сіелищній раді. Їй було іідомо, що сталося ДТП, машина позивача отримала пошкодження, а іншим учасником ДТП була відповідач. Після ДТП позивач розповідала їй про незручнсті, бо не мала змоги користуватись своїм автомобілем. Відомо, що викликала таксі для мами, була в той період знервованою.
Свідок ОСОБА_6 , колега позивача, повідомила, що їй відомо про ДТП. Також відомо, що відповідач не виплачувала Ірині франшизу. Позивачу доводилось користуватись послугами таксі щоб здійснювати догляд за мамою, через неможливість використовувати свій автомобіль. Позивач повідомляла, що переживає, не спить. Також була свідком, що у позивача йшла кров через підвищення тиску. Окрім того пояснила, що їй відомо, що відповідач зверталася до селищного голови, що той розібрався з колегою.
Свідок ОСОБА_7 , чоловік відповідача, повідомив, що дійсно сталася ДТП, він одразу приїхав, його дружина визнала вину. При цьому його побратим надав допомогу позивачу, поміняв запасне колесо у її машині, і машина була на ходу.
Виходячи з викладеного, оскільки фактично внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що відбулась 28.12.2023 майно позивача зазнало суттевого пошкодженя, потребувало значного ремонту, внаслідок чого остання не мала можливості використовувати транспортний засіб за призначенням, що потягло зміну життевих норм, позивач вимушена була докладати зусиль для відновлення попереднього стану майна, що заподіяло їй моральну шкоду, враховуючи обставини заподіяння шкоди, глибину моральних страждань внаслідок неможливості протягом певного часу відновлення порушених прав позивача та виходячи із засад розумності, виваженості і справедливості, суд вважає можливим стягнути з відповідача моральну шкоду.
Між тим розмір відшкодування моральної шкоди у сумі 10000,00 грн на думку суду достатніми доказами не обґрунтований.
Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш аніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення.
Таким чином, суд, оцінивши докази в їх сукупності, при визначенні суми моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню, враховує характер та ступінь її завдання, та виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості вважає, що дана позовна вимога підлягає задоволенню частково, в сумі 2000,00 грн.
V. Розподіл судових витрат
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З урахуванням висновків суду щодо розміру задоволених позовних вимог, суд стягує з відповідача судовий збір відповідно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 259, 263-265, 268, 272, 273, 352, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2000,00 грн відшкодування моральної шкоди та 183,51 грн витрат зі сплати судового збору.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 .
Повний текст рішення суду виготовлено 22.07.2024.
Суддя Тетяна БОЛЬШАКОВА