"26" жовтня 2010 р. Справа № 8/135/10
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Гриньової-Новицької Т.В.,
при секретарі Новіковій Л.М.,
за участю представника позивача -Мусихіної Т.М., дов. від 13.04.2010р.,
представник відповідача у судове засідання не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) “Донецький
комбінат заморожених продуктів”,
83600, Донецька область, Мар'їнський район, м. Мар'їнка, просп.
Ворошилова, б. 1,
до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2,
АДРЕСА_1,
про стягнення коштів у сумі 20923 грн., -
ТОВ “Донецький комбінат заморожених продуктів” (далі - позивач) звернулося до суду з позовом про стягнення з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 (далі - відповідач), з урахуванням уточнених 21.10.2010р. позовних вимог, коштів у сумі 17639 грн. 79 коп., з яких: 17279 грн. 40 коп. -основний борг; 86 грн. 39 коп. -інфляційні втрати; 274 грн. коп. -3% річних, а також про стягнення коштів на погашення судових витрат по справі, які складаються з державного мита у сумі 210 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. та оплати послуг адвоката у сумі 2000 грн.
Про дату, час і місце розгляду справи сторони повідомлені у встановленому Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України) порядку, шляхом надсилання на їхні адреси ухвали від 06.10.2010р. про порушення провадження у справі. Вказана ухвала, що направлена відповідачу за адресою його місця проживання - АДРЕСА_1, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, повернута органами зв'язку з позначкою “не мешкає”.
Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
Отже, суд вважає, що ухвала про порушення провадження у справі вручена відповідачу належним чином.
У судовому засіданні представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав і просив їх задовольнити повністю.
Відповідач правом участі у судовому засіданні та надання відзиву на позовну заяву не скористався.
За таких обставин, відповідно до ст. 75 ГПК України, спір розглядається за наявними у справі матеріалами.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд дійшов висновку про задоволення позову, при цьому суд виходив з такого:
Як зазначає позивач у позовній заяві, на підставі усної домовленості сторін, відповідачем 09.10.2007 р. виставлено позивачу рахунок № 73 на оплату яловичини мороженої ІІ ґатунку (далі - товар), у кількості 2957,0 кг., за ціною 15 грн. 50 коп., на загальну суму 55000 грн. 20 коп.
14.05.2010р. вказаний рахунок був сплачений позивачем у повному обсязі, про що свідчить банківська виписка за № 10-1-75/113-2662.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 205 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
У даному випадку поведінка сторін (виставлення рахунку відповідачем та його оплата позивачем) засвідчує волю сторін до настання відповідних правових наслідків, а відтак слід вважати що між сторонами вчинено правочин.
Згідно п.п. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Отже, відповідно до ст. 11 ЦК України, між сторонами виникли цивільні права та обов'язки, які за своєю правовою природою є поставкою і регулюються ст. 712 названого Кодексу.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За накладною № 75 від 11.10.2007р. відповідач поставив позивачу товару лише у кількості 2028,0 кг, на загальну суму 37720 грн. 80 коп.
Таким чином, відповідачем не поставлено позивачу товару у кількості 927,0 кг, на загальну суму 17279 грн. 40 коп.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Відповідно до ч. 1 ст. 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений , - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Оскільки відповідач 11.10.2007р. передав позивачеві меншу кількість оплаченого товару, позивач 11.03.2010р. звернувся до відповідача з вимогою № 19, в якій запропонував в семиденний термін з дня її отримання повернути сплачену за товар грошову суму у розмірі 17279 грн. 40 коп. Зазначена вимога отримана відповідачем 18.03.2010р. і залишена без відповіді та задоволення.
Станом на день розгляду спору, грошову суму у розмірі 17279 грн. 40 коп. сплачену за товар, відповідач не повернув, чим порушив право позивача та вимоги ст. 193 Господарського кодексу України (далі -ГК України), та ст. 526 ЦК України, яка містить аналогічні положення, відповідно до яких зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
За змістом ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Згідно з приписами ст. 202 ГК України, ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а за змістом ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, визначених законом або договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
На підставі наведеної норми Закону, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 86 грн. 39 коп. інфляційних втрат за період з 26.03.2010р. по 04.10.2010р., а також 274 грн. - 3% річних за період з 26.03.2010р. по 04.10.2010р. (розрахунки наведені позивачем на аркушах справи 33, 34).
Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача складає 17639 грн. 79 коп. (17279 грн. 40 коп. + 86 грн. 39 коп. + 274 грн.).
З огляду на викладене, суд вважає, що вимоги позивача ґрунтуються на чинному законодавстві України, матеріалами справи підтверджені, відповідачем не заперечені і не спростовані, тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
У позовній заяві позивач також просить суд стягнути з відповідача витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 2000 грн.
В обґрунтування зазначеної суми позивач подав квитанцію до прибуткового касового ордера Серія 01АААС від 13.04.2010р. про сплату послуг адвоката у розмірі 2000 грн., а також належно оформлену довіреність, видану позивачем представникові його інтересів у суді.
Відповідно до Роз'яснень Вищого арбітражного суду від 04.03.1998 року № 02-5/78 “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” (редакція з 01.02.2005 року) витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг. (Пункт 10 в редакції Роз'яснення Вищого господарського суду № 04-5/609 від 31.05.2002 року).
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі ст. ст. 193, 202 ГК України, ст. ст. 11, 205, 509, 525, 598, 599, 526, 625, 662, 670, 712 ЦК України Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
Уточнені позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Донецький комбінат заморожених продуктів” (85600, Донецька область, Мар'їнський район, м. Мар'їнка, пр. Ворошилова, б.1; ідентифікаційний код 32683432) 17279 (сімнадцять тисяч двісті сімдесят дев'ять) грн. 40 коп. - боргу; 86 (вісімдесят шість) грн. 39 коп. -інфляційних втрат; 274 (двісті сімдесят чотири) грн. -3% річних; 176 (сто сімдесят шість) грн. 40 коп. - на погашення витрат з оплати позовної заяви державним митом; 198 (сто дев'яносто вісім) грн. 94 коп. - на погашення витрат з оплати інформаційно -технічного забезпечення судового процесу; 1686 (одна тисяча шістсот вісімдесят шість) грн. -витрат на оплату послуг адвоката.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено “01” листопада 2010 року
Суддя Т.В.Гриньова-Новицька