Справа №672/561/24
Провадження №2/672/301/24
24 липня 2024 року м. Городок
Городоцький районний суд Хмельницької області в складі: судді Шинкоренка С.В., за участю секретаря Терещук Н.А., розглянувши у порядку загального позовного провадження, у відкритому підготовчому засіданні в залі суду м. Городка цивільну справу №672/561/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2
про визнання батьківства,
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідача про визнання батьківства, вказавши суду, що він є біологічним батьком дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивачка посилається на те, що у позасудовому порядку вона не може встановити батьківство відповідача щодо дитини, оскільки останній ухиляється від подання спільної заяви до органу реєстрації актів цивільного стану.
В судове засідання позивачка та її представник не з'явилися, проте подали суду заяви про розгляд справи за їх відсутності, просять позов задовольнити у повному обсязі, а саме: визнати, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідач в судове засідання не з'явився, однак подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнав у повному обсязі, у зв'язку із цим заперечує щодо проведення експертизи щодо встановлення батьківства.
Ч. 3 ст. 211 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Враховуючи дану норму закону, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін (їх представників), які подали відповідні заяви.
Суд, оголосивши заяви сторін (їх представників), перевіривши матеріали справи в межах наданих суду доказів, вважає що позовна заява підлягає задоволенню виходячи із такого.
В ч.3 ст.200 ЦПК України визначено, що: За результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Судом встановлено, що визнання позову відповідачем не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому у суду відсутні перешкоди для ухвалення рішення в даному підготовчому судовому засіданні.
Судом об'єктивно встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не перебували і не перебувають у зареєстрованому шлюбі між собою.
Як вказує позивачка, вони познайомились та у період з червня по вересень 2023 року мали стосунки, проживали разом однією сім'єю у м. Городку, Хмельницької області та у м. Львові, де спільно винаймали житло.
У вересні 2023 року сторони посварились і позивачка повернулась проживати до міста Городка, Хмельницької області.
Від цих стосунків у позивачки ІНФОРМАЦІЯ_3 народилась дитина - донька ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження дитини (а.с. 8).
Запис про народження дитини було зроблено на підставі заяви матері у порядку ч.1 ст.135 СК України, що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до ч.1 ст.135 СК України (а.с. 9).
Також, до матеріалів справи позивачкою надано фото і відеозаписи,з яких вбачається, що вони з відповідачем дійсно спільно проводили час, перебували у близьких, романтичних стосунках (а.с.11-14).
Позивачка вказує, що вона займається утриманням та вихованням дитини самостійно, натомість відповідач не надає їй жодної допомоги, не підтримує матеріально.
За правилом ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу (ст.122 СК України).
Дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров'я про народження дружиною дитини (ч.1 ст.122 СК України).
За відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.
Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.
Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.
За таких обставин, суд вважає обґрунтованими твердження позивачки що саме ОСОБА_2 є батьком дитини.
При цьому, суд бере до уваги позицію відповідача, який згідно поданої заяви позовні вимоги визнав у повному обсязі, що згідно положень ч.4 ст.206 ЦК України є підставою для ухвалення рішення про задоволення позову.
Судом встановлено, що таке визнання позову не суперечить закону та не порушує права третіх осіб.
Судом враховується, що відповідно до положень ч.1 ст.126 СК України, для органу державної реєстрації актів цивільного стану також достатньо лише письмової заяви особи для визнання його батьком дитини.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та належним чином доведеними.
Також, оскільки визнання позову відповідачем мало місце до початку розгляду справи судом по суті, то у порядку, визначеному ч.1 ст.142 ЦПК України, суд приходить до висновку про можливість повернення позивачці з державного бюджету 50 % судового збору, сплаченого при поданні позову.
Керуючись ст.ст. 141, 263-265 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Визнати, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі - 605 грн. 60 коп.
Повернути з державного бюджету ОСОБА_1 50 % сплаченого судового збору, що становить - 605 грн. 60 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження. якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Позивач: ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .
Представник позивачки: адвокат Столяр Микола Васильович, ІПН НОМЕР_2 , 32000, вул.. Грушевського 51, м. Городок, Хмельницької області.
Відповідач: ОСОБА_2 , ІПН невідомий, НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 , фактично проживає: АДРЕСА_3 .
Суддя: