953/2649/22
2/465/2359/24
24.07.2024 року м. Львів
Франківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді - Марків Ю.С.,
за участю секретаря судового засідання Курочки Ю.І.,
розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал", за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая Олега Станіславовича, Приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Близнюкова Юрія Володимировича про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
В провадженні Франківського районного суду м.Львова перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал", за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая Олега Станіславовича, Приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Близнюкова Юрія Володимировича про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 21.02.2022 вказану цивільну справу передано за підсудністю до Франківського районного суду м.Львова.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.05.2024 цивільну справу №953/2649/22 передано судді Марків Ю.С.
Ухвалою судді Франківського районного суду м.Львова Марків Ю.С. від 08.05.2024 відкрито спрощене позовне провадження у вказаній цивільній справі та призначено судове засідання.
Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 04.06.2024 подану позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, допущених при її подачі, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем копії ухвали.
Вказана ухвала надсилалась судом на електронну адресу позивача, вказану ним у позовній заяві - " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", яка доставлена йому 05.06.2024, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа від 05.06.2024.
Також, з позовної заяви вбачається, що позивач зазначив адресу місця проживання - АДРЕСА_1 , на яку і була направлена кореспонденція суду для позивача, зокрема, ухвала про залишення без руху.
Як вбачається з матеріалів справи, копія ухвали про залишення позовної заяви без руху від 04.06.2024 надсилалась судом на адресу позивача, зазначену в позовній заяві, засобами поштового зв'язку рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0600270346941, яке повернулось на адресу суду з конвертом з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".
Окрім цього, копія вищевказаної ухвали, повторно, 27.06.2024, скеровувалась судом на адресу позивача, засобами поштового зв'язку рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0600274117548, яке повернулось на адресу суду з конвертом з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".
Так, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19, від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).
Відповідно до частини 4 статті 12 Цивільно процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Отже, в разі коли фактичне місцезнаходження особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю фізичну особу.
Також судом враховані положення Правил надання послуг поштового зв'язку, визначені постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 року (далі Правила).
Так, порядок доставки поштових відправлень, поштових переказів, повідомлень про вручення поштових відправлень, поштових переказів, періодичних друкованих видань юридичним особам узгоджується оператором поштового зв'язку разом з юридичною особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв'язок", цих правил (пункт 94 правил).
Відтак, повна відповідальність за достовірність інформації про місцезнаходження, а також щодо наслідків неотримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням покладається саме на фізичну особу.
У разі якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернено підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення.
Вказана правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 923/1432/15.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивач був належним чином повідомлений судом про залишення буз руху його позову. При цьому, неотримання адресатом кореспонденції від судового органу є суб'єктивною поведінкою здійснення стороною своїх процесуальних прав, що не може вважатися поважною причиною, яка перешкоджала позивачу усунути недоліки позовної заяви у встановлений судом строк.
В той же час, позивач не був позбавлений можливості скористатися вільним доступом до електронного реєстру судових рішень в Україні, в силу статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" та ознайомитися з ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 04.06.2024.
Враховуючи вказане, судом було здійснено всі заходи, щодо належного повідомлення позивача про залишення позову без руху та надання часу на усунення недоліків.
Окрім того, позивач протягом тривалого часу не проявляє належної зацікавленості у розгляді поданого позову, відтак така пасивна поведінка останнього свідчить про безумовну втрату інтересу до поданого позову.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, серед іншого, розумність строків розгляду справи судом (п. 10 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
Суд переконаний за необхідне зазначити наступне: як вбачається із правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у справі «Каракуця проти України» від 20 лютого 2017 року, що заявники не виявили належної зацікавленості у розгляді їхньої справи, оскільки вони протягом 1 року та 8 місяців не звертались до апеляційного суду за інформацією щодо стану розгляду їх апеляційної скарги.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Окрім цього, судом враховано, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"», із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб в Україні введено воєнний стан.
У подальшому, відповідними Указами Президента України строк дії воєнного стану в Україні продовжено і такий триває і на час розгляду даного процесуального питання.
Рада суддів України оприлюднила рекомендації роботи судів в умовах воєнного стану, зокрема, у п. 6 рекомендувала по можливості продовжувати процесуальні строки щонайменше до закінчення воєнного стану.
Разом з цим, особа, яка подала позовну заяву не повідомила суду про те, що не може усунути недоліки позовної заяви через задіяння до функціонування критичної інфраструктури, вступу до лав Збройних Сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, тощо.
Відповідно до ч. 13 ст. 187 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Приписами п. 8 ч.1 ст. 257 ЦПК України зазначено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.
Зважаючи на викладене, з огляду на те, що позивачем не було усунуто зазначені в ухвалі Франківського районного суду м. Львова від 04.06.2024 недоліки у строк, передбачений чинним законодавством України, наявні підстави для залишення позовної заяви без розгляду.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 257 ЦПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Таким чином, залишення позову без розгляду не позбавляє позивача можливості повторно звернутись до суду за захистом своїх прав.
На підставі вище викладеного, суд вважає за необхідне вказану позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал", за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая Олега Станіславовича, Приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Близнюкова Юрія Володимировича про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - залишити без розгляду.
Окрім цього, згідно вимог ч. 1 ст. 158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Відповідно до ч. 9 ст. 158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.
Враховуючи вищевикладене, оскільки в даній справі забезпечено позов шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая Олега Станіславовича №25993 від 19.02.2021 року щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 у виконавчому провадженні НОМЕР_1 від 09.11.2021 року, відкритого приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Близнюковим Юрієм Володимировичем, позов залишено без розгляду, відтак слід скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 08.05.2024.
На підставі наведеного, керуючись ст.187, 257 ЦПК України,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал", за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая Олега Станіславовича, Приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Близнюкова Юрія Володимировича про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачеві, що він має право звернутися до суду із позовом повторно, після усунення умов, що були підставою для залишення позову без розгляду.
Скасувати заходи забезпечення позову, що вжиті ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 08.05.2024 у виді зупинення стягнення на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая Олега Станіславовича №25993 від 19.02.2021 року щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 у виконавчому провадженні НОМЕР_1 від 09.11.2021 року, відкритого приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Близнюковим Юрієм Володимировичем.
Заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ю.С. Марків