20 листопада 2007 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
в складі:
Левченка Є.Ф., Лихути Л.М., Охрімчук Л.І.,
У жовтні 2003 року ОСОБА_1 звернувся у суд із позовом до Чернігівської обласної ради, комунального підприємства “Чернігівспецсервіс» Чернігівської обласної ради про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, мотивуючи свої вимоги тим, що внаслідок порушення правил дорожнього руху сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті чого було пошкоджено автомобіль позивача. Оскільки зазначене сталося з вини водія відповідача, ОСОБА_1 просив суд стягнути з відповідачів солідарно на його користь суму у розмірі 3 000 грн. на відшкодування матеріальної шкоди та 5 000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 14 лютого 2007 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 20 квітня 2007 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто на користь ОСОБА_1 з комунального підприємства “Чернігівспецсервіс» Чернігівської обласної ради на відшкодування матеріальної шкоди 1 800 грн. та 600 грн. на відшкодування моральної шкоди.
В решті позову відмовлено.
У касаційній скарзі Чернігівська обласна рада просить скасувати рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 14 лютого 2007 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 20 квітня 2007 року, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування судом норм матеріального права.
Колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга Чернігівської обласної ради не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалено з додержанням судом норм матеріального та процесуального права і доводи скарги їх висновків не спростовують.
Керуючись ст.ст. 331, 332, 335-337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України,
Касаційну скаргу Чернігівської обласної ради відхилити.
Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 14 лютого 2007 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 20 квітня 2007 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді
Верховного Суду України : Є.Ф. Левченко
Л.М. Лихута
Л.І. Охрімчук