01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"28" вересня 2010 р. Справа № 16/088-10
Господарський суд Київської області у складі судді Христенко О.О. розглянув позов Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа», м. Біла Церква
до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м. Біла Церква
про стягнення 20 285,43 грн.
за участю представників сторін:
від позивача - Колесник Т.А. -довіреність № 11 від 05.01.2010р. -юрисконсульт;
від відповідача - не з'явився.
Суть спору:
Комунальне підприємство Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа»(далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою № 925 від 22.07.2010 року (Вх. № суду 3382 від 27.07.2010р.) до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (далі -відповідач) про стягнення основного боргу в сумі 17 556,58 грн., 1 856,70 грн. пені, 639,76 грн. інфляційних, 232,39 грн. 3% річних, а всього 20 285,43 грн. та судові витрати.
Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором на постачання та споживання теплової енергії № 1666 від 01.03.2009р.
Відповідно до ухвали від 29.07.2010р. порушено провадження у справі № 16/088-10 та призначено її розгляд на 31.08.2010р. об 11 год. 10 хв.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідач в судове засідання 31.08.2010р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином в установленому законом порядку ухвалою суду від 29.07.2010р. Витребувані документи (п. 3 ухвали від 29.07.2010р.) відповідач суду не надав.
Враховуючи неявку відповідача, господарським судом було відкладено розгляд справи відповідно до п. 1, 2 частини першої ст. 77 ГПК України для повного, всебічного та об'єктивного вирішення спору на 28.09.2010р. за участю повноважних представників сторін.
В судовому засіданні 28.09.2010р. представник позивача просить суд задовольнити позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач жодного разу в судові засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не наддав, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином ухвалами суду від 29.07.2010р. та від 31.08.2010р.
Однак, копії зазначених ухвал суду були повернуті поштовим відділенням зв'язку (в матеріалах справи) з відміткою на довідці “за закінченням терміну зберігання”.
Відповідно до п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” № 01-8/1228 від 02.06.2006р., до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками “за зазначеню адресою не проживає”, “адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України (із змінами та доповненнями) у разі відсутності сторін за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
Таким чином відповідач вважається належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.
Згідно ст. 75 ГПК України, справа розглядається без участі представника відповідача, за наявними у матеріалах справи документами, оскільки останній був належним чином повідомлений про місце і час судового засідання ухвалами господарського суду Київської області від 29.07.2010р. та від 31.08.2010р., які направлялися за місцезнаходженням відповідача, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 №497072 від 15.04.1997р. Неявка в судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду спору по суті.
Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши представлені докази в їх сукупності, господарський суд
встановив:
Між Комунальним підприємством Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа»(Теплопостачальна організація далі - позивач) та Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 (Споживач далі - відповідач) 01.03.2009р. укладено Договір на постачання та споживання теплової енергії № 1666 (далі -Договір).
Відповідно до п. 1. Договору предметом цього договору є надання споживачеві теплової енергії у вигляді опалення, підігріву води, пари, вентиляції. Теплопостачальна організація зобов'язалася постачати споживачу теплову енергію, а споживач - прийняти на межі балансової належності з найменшими втратами та оплатити теплову енергію за встановленими тарифами у відповідності з умовами договору (п. 2. Договору).
Відповідно до п. 2.3. Договору приймання-передача теплової енергії, поставленої теплопостачальною організацією споживачу, оформлюється щомісячним актом приймання-передачі теплової енергії. Теплопостачальна організація складає та передає на адресу споживача пакет розрахункових документів (акт приймання-передачі теплової енергії, рахунок-фактура -щомісячно, акт звірки взаєморозрахунків -щоквартально) в двох примірниках, по одному для кожної із сторін. Споживач зобов'язаний на протязі 3-х робочих днів після отримання пакету документів підписати, скріпити печаткою та передати на адресу теплопостачальної організації один примірник акту приймання-передачі, акту звірки взаєморозрахунків або письмово надати обґрунтовані заперечення.
Облік спожитої теплової енергії проводиться по приладах обліку, атестованих в органах Держстандарту або розрахунковим методом, враховуючи визначену фактичну величину опалювальної площі (додаток № 6), кількість споживачів, технічні характеристики обладнання та устаткування, за нормативами, затвердженими Білоцерківським міськвиконкомом та керуючись Будівельними нормами і правилами (п. 5.1. договору).
Відповідно до п. 6.2. Договору при наявності засобів обліку щомісячно 15 числа направляється представник споживача до теплопостачальної організації для оформлення акту про використану теплову енергію згідно з Додатком №9.
Оплата за спожиту теплову енергію здійснюється відповідачем в термін до 15 числа місяця наступного за розрахунковим (п. 6.4. Договору).
Пунктом 10.1. Договору погоджено, що договір набирає чинності з моменту укладення і діє в частині постачання теплової енергії протягом 1 року і вважається щорічно поновленим, якщо за місяць до закінчення його дії не надійде заява від однієї з сторін про розірвання договору, але не раніше дати закінчення опалювального періоду, а в частині проведення остаточних розрахунків -до повного здійснення останніх.
На виконання договору від 01.03.2009р. позивач надав відповідачу теплову енергію всього на суму 17 556,58 грн., що підтверджується актами приймання -передачі послуг за листопад 2009р. на суму 5 602,24 грн.; грудень 2009р. на суму 1 128,90 грн.; березень 2009р. на суму 1 037,69 грн.; квітень 2009р. на суму 713,34 грн.; січень 2010р. на суму 2 443,22 грн.; лютий 2010р. на суму 3 174,07 грн., березень 2010р. на суму 3 457,13 грн., які підписані відповідачем (копії яких в матеріалах справи).
Позивачем, за надані відповідачу послуги, були виставлені рахунки-фактури на оплату теплової енергії № 1666 за листопад 2009р. на суму 5 602,24 грн.; грудень 2009р. на суму 1 128,90 грн.; березень 2009р. на суму 1 037,69 грн.; квітень 2009р. на суму 713,34 грн.; січень 2010р. на суму 2 443,22 грн.; лютий 2010р. на суму 3 174,07 грн.; березень 2010р. на суму 3 457,13 грн.
Виставлені позивачем рахунки відповідач не оплатив, внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем на момент судового розгляду справи за договором № 1666 від 01.03.2009р. складає 17 556,58 грн. Наявність у відповідача заборгованості за договором у сумі 17 556,58 грн. також підтверджується довідкою про заборгованість за спожиту теплову енергію за період з 01.03.2009р. по 01.03.2010р.
Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
За змістом положень частини першої та частини сьомої статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
В результаті невиконання відповідачем зобов'язань по оплаті отриманих послуг (постачання теплової енергії) за ним утворилась заборгованість, яка згідно позовних вимог становить 17 556,58 грн.
Доказів оплати на час вирішення спору відповідачем до суду не подано. Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Тобто, обов'язок доказування та заперечування покладається на сторони. Відповідач, двічі у судове засідання не з'явився, відзив на позов не надав. Отже, факт порушення відповідачем своїх договірних зобов'язань судом встановлений та по суті не оспорений відповідачем.
Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 17 556,58 грн. на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за отримані послуги теплопостачання на підставі договору № 1666 від 01.03.2009р. у сумі 17 556,58 грн. за період з березня 2009р. по березень 2010р. підлягає задоволенню.
Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до п. 6.6. Договору за порушення строків оплати спожитої теплової енергії, зазначених в п. 6.4. даного договору відповідач сплачує на користь позивача крім суми заборгованості, пеню за кожний день прострочення оплати в розмірі подвіцної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Позивачем на підставі п. 6.6. Договору здійснено нарахування пені на суму боргу, розмір якої становить 1 856,70 грн. згідно розрахунку позивача пеню нараховано за період з 16.04.2009р. по 22.07.2010р.
Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня. Крім того, відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання. Таким чином, належна до стягнення пеня повинна бути нарахована за 182 дні (шість місяців) виходячи із подвійної облікової ставки НБУ.
Отже, враховуючи вимоги п. 6 ст. 231, п. 6 ст. 232 ГК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня за 182 дні. всього в розмірі -1 485,83 грн. за період з 22.01.2010р. по 22.07.2010р. В частині стягнення пені в сумі 370,87 грн. суд відмовляє позивачу в стягненні.
У зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання позивач також просить стягнути з відповідача інфляційні в розмірі 639,76 грн. з квітня 2009 р. по квітень 2010 р. та 3 % річних в розмірі 232,39 грн. з 16.02.2009р. по 10.02.2010р. на підставі ст. 625 ЦК України.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства та всебічно розглянувши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку про правомірність заявлених позовних вимог, а тому позов підлягає задоволенню частково всього у розмірі: 17 556,58 грн. основної заборгованості, 1 485,83 грн. пені, 639,76 грн. інфляційних та 232,39 грн. 3% річних.
Витрати по сплаті державного мита відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судом покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
вирішив:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (09100, АДРЕСА_1, Ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа»(09109, Київська область, м. Біла Церква, вул. Мережна, 3, р/р 26036320367 в ВАТ «Державний Ощадний банк України», Білоцерківське відділення № 211 Київської області, МФО 320047, код ЄДРПОУ 04654336) 17 556 (сімнадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят шість) грн. 58 коп. основної заборгованості, 1 485 (одна тисяча чотириста вісімдесят п'ять) грн. 83 коп. пені, 639 (шістсот тридцять дев'ять) грн. 76 коп. інфляційних, 232 (двісті тридцять дві) грн. 39 коп. 3% річних, а також 199 (сто дев'яносто дев'ять) грн. 14 коп. державного мита та 231 (двісті тридцять одна) грн. 68 коп. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В решті позову відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення вступає в законну силу після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Суддя О.О.Христенко