Виноградівський районний суд Закарпатської області
Справа № 299/4937/24
22.07.2024 року м.Виноградів
Слідчий суддя Виноградівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Виноградів клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції № 1 Берегівського районного відділу поліції ГУНП в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_3 у кримінальному провадженні за № 12024071080000440 від 17 липня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, - про накладення арешту на майно,
Старший слідчий СВ відділення поліції № 1 Берегівського районного відділу поліції ГУНП в Закарпатській області капітан поліції ОСОБА_3 за погодженням прокурора звернулася до слідчого судді з даним клопотанням.
Клопотання обґрунтовується тим, що 17 липня 2024 року до ч/ч відділення поліції № 1 Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області надійшло повідомлення від прикордонного наряду ППр « ІНФОРМАЦІЯ_1 », про те, що 17 липня 2024 року о 00:20 год. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканець АДРЕСА_1 , в ході перевірки документів надав прикордонному наряду паспорт для виїзду за кордон на його ім'я, в якому містились грошові кошти в сумі 100 доларів США.
17 липня 2024 року у період часу з 01 год. 23 хв. по 01 год. 45 хв. старшим слідчим слідчого відділу відділення поліції № 1 Берегівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, капітаном поліції ОСОБА_3 , в присутності понятих, було проведено огляд місця події - службового кабінету старшого зміни добових нарядів у будівлі контрольно-пропускного пункту «Дякове» в АДРЕСА_2 під час якого на письмовому столі було виявлено 100 (сто) доларів США, а саме дві купюри номіналом 50 (п'ятдесят) доларів США, серійні номери EB 39420355 A, PC 21760520A, які вилучено та поміщено до спец пакету НПУ PSP2348779, з пояснювальним надписом та підписами понятих.
Згідно постанови старшого слідчого ОСОБА_3 від 17.07.2024 року 100 (сто) доларів США, а саме дві купюри номіналом 50 (п'ятдесят) доларів США, серійні номери EB 39420355 A, PC 21760520A визнано речовими доказами по кримінальному провадженню № 12024071080000440 від 17.07.2024 року.
Підставою для накладення арешту є те, що вилучені речі відповідно до ст. 98 КПК України визнані речовими доказами згідно постанови слідчого, а тому виникла необхідність у кримінальному провадженні вжити заходи щодо збереження речових доказів у вигляді арешту вказаного майна.
Враховуючи викладене, з метою збереження речових доказів по даному кримінальному провадженню, для накладення арешту на майно, заявник клопотання звернувся до слідчого судді із даним клопотанням.
Старший слідчий та прокурор не з'явилися на розгляд клопотання, сповіщені про дату, час та місце розгляду, але їх неявка не перешкоджає розгляду.
Старший слідчий подала до суду заяву про підтримання клопотання та розгляд клопотання у її відсутність.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 236 ч. 7 КПК України - при обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко - чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Відповідно до ст. 167 КПК України, - тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:
1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;
2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;
3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом;
4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
У відповідності до норм ч. 1 ст. 98 Кримінального процесуального кодексу України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно положень ст. 170 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб (ч.1 ст.170 КПК). Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; (п.1 ч.2 ст.170 КПК). У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч.3 ст.170 КПК). Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів (ч.10 ст.170 КПК).
Згідно ч.11 ст.170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
В даному випадку вилучене майно відповідно до ст. 98 КПК України визнано речовими доказами, є предметом вчинення вказаного кримінального правопорушення та зберегли на собі інформацію, а тому виникла необхідність у кримінальному провадженні вжити заходи щодо збереження речових доказів у вигляді арешту вказаного майна.
Згідно графіку чергувань слідчих СВ відділення поліції №1 Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області в складі основної слідчо-оперативної групи (СОГ) старший слідчий СВ ВП №1 Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 , заступила на чергування о 08:00 год. 16.07.2024 року на 24 години, тобто до 08:00 год. 17.07.2024 року.
Відповідно до Розділу 6 пункту 17 Наказу МВС України № 940 від 22.10.2012 року «Про організацію реагування на повідомлення про кримінальні правопорушення, інші правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події та забезпечення оперативного інформування в органах і підрозділах внутрішніх справ України», членам СОГ та ОГ (у разі їх створення), які фактично перебували на службі менше 16 годин, надається 12 годин відпочинку, до 20 годин - 32 години відпочинку, понад 20 годин - 48 годин відпочинку. В даному випадку слідчий ОСОБА_3 , після чергування в СОГ було надано 24 години відпочинку, а тому подати клопотання про накладення арешту на вилучене майно слідчий не міг, так як перебував на відпочинку після чергування в слідчо-оперативній групі.
Відповідно до п. 4 розділу 2.6 Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ, у випадку подання клопотання слідчого чи прокурора з порушенням строків, пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду. Якщо разом із клопотанням про проведення огляду стороною кримінального провадження подається клопотання про поновлення процесуального строку, слідчий суддя, оцінивши причини пропуску строку як поважні, поновлює їх своєю ухвалою та розглядає клопотання про проведення огляду по суті.
Слідчий суддя погоджується з доводами слідчого, що майно, зазначене у клопотанні про арешт майна є речовим доказом, тому з метою збереження речового доказу на нього необхідно накласти арешт.
За таких обставин клопотання про накладення арешту на майно є підставним та підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 170-173, 175, 309, 369-376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задоволити.
Поновити строк на звернення до суду з клопотанням про накладення арешту на майно.
Накласти арешт на тимчасово вилучене майно, а саме: дві купюри номіналом 50 (п'ятдесят) доларів США, серійні номери EB 39420355 A, PC 21760520A, які були вилучені в ході огляду місця події у період часу з 01 год. 23 хв. по 01 год. 45 хв. 17.07.2024 року в приміщенні службового кабінету старшого зміни добових нарядів у будівлі контрольно-пропускного пункту « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в АДРЕСА_2 з метою збереження речових доказів та проведення в подальшому судових експертиз.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Слідчий суддя ОСОБА_1