Справа № 484/2879/24
Провадження № 1-КП/484/297/24
КП № 12024152110000475
24 липня 2024 року м. Первомайськ
Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі: головуючого - судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ущаж Верхньотоємського району Архангельської області РФ, громадянина України, освіта неповна середня, не працюючого, не одруженого, батька однієї малолітньої дитини, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , фактично проживає в АДРЕСА_2 , паспорт ID НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , раніше в силу ст. 89 КК України не судимого, на момент вчинення злочину проходив військову службу за мобілізацією на посаді навідника-оператора 3-го відділення 3-го механізованого взводу 1-ї механізованої роти 3-го механізованого батальйону військової частини НОМЕР_3 у військовому званні солдат,
у вчиненні злочину, передбаченого ст. 289 ч.1 КК України.
За участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_5
у відсутність потерпілої ОСОБА_6 згідно заяви, -
ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем Збройних сил України, 05.05.2024 року близько 06.30 години, проходив повз домоволодіння АДРЕСА_3 , де помітив поряд із вказаним домоволодінням мопед чорного кольору марки «SUZUKI LETS-2» з номером рами « НОМЕР_4 », належний ОСОБА_6 . В цей же час у нього виник прямий умисел, спрямований на незаконне заволодіння вказаним транспортним засобом. Виконуючи задумане, реалізуючи свій прямий умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом,переслідуючи корисливий мотив та маючі на меті незаконне збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, не маючи при цьому дозволу власника або інших законних підстав, підійшов до мопеду та не маючи змоги завести двигун, почав котити його, тим самим придав транспортному засобу руху вперед, тобто без будь-якого дозволу власника незаконно заволодів вказаним транспортним засобом. В подальшому ОСОБА_5 з місця події разом з вищезазначеним мопедом зник і розпорядився ним на власний розсуд.
Таким чином, ОСОБА_5 незаконно заволодів транспортним засобом - мопедом чорного кольору марки «SUZUKI LETS-2» з номером рами « НОМЕР_4 », завдавши своїми діями потерпілій ОСОБА_6 матеріальної шкоди в розмірі 17 404 грн. 33 коп., тобто вчинив злочин, передбачений ч.1 ст. 289 КК України - незаконне заволодіння транспортним засобам.
Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_5 повністю визнав себе винним у вчиненні інкримінованого злочину, ніякі фактичні обставини справи не оспорював і пояснив, що дійсно у вказаний в обвинуваченні час проходив по вул. Панфілова і побачив мопед. Вирішив його викрасти. Оскільки не міг завести мопед, покотив його по вулиці і закотив до себе на подвір'я. Через деякий час прийшла поліція і він видав мопед. У вчиненому розкаявся.
Потерпіла ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилася. Надала суду заяву про розгляд справи в її відсутність, з якої також вбачається, що вона ніякі фактичні обставини справи не оспорює, цивільний позов не заявляє, матеріальна шкода їй відшкодована.
За таких обставин ніхто з учасників кримінального провадження ніякі фактичні обставини справи та розмір завданої шкоди не оспорює, тому судом відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України не досліджувались всі докази у справі.
Крім того, інкриміноване обвинувачення підтверджується сукупністю досліджених судом письмових доказів, зокрема, протоколом огляду місця події - території, з якої було викрадено мопед; а також протоколом огляду місця події - території домоволодіння, в якому проживає ОСОБА_5 , де було виявлено викрадений мопед. Вартість викраденого мопеду підтверджується висновком товарознавчої експертизи. З розписки потерпілої ОСОБА_6 вбачається, що мопед їй повернуто.
Оцінивши у сукупності досліджені докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності і взаємозв'язку, вирішуючи справу в межах пред'явленого обвинувачення, суд приходить до висновку про те, що вина ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого злочину знайшла своє повне підтвердження під час судового розгляду. Його дії правильно кваліфіковані за ст. 289 ч.1 КК України як незаконне заволодіння транспортним засобом.
Обираючи вид та міру покарання ОСОБА_5 , суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості, а також данні про особу винного, який повністю визнав себе винним, розкаявся у вчиненому, має постійне місце проживання, за яким характеризується посередньо, сприяв розкриттю злочину, повернув викрадене, раніше не судимий, має малолітню дитину.
Обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання ОСОБА_5 , суд визнає повне визнання своєї вини, щире каяття, сприяння розкриттю злочину, відшкодування завданої злочином шкоди, наявність малолітньої дитини.
Обставин, які б відповідно до ст. 67 КК України обтяжували покарання ОСОБА_5 , судом не встановлено.
Враховуючи наведене, а саме данні про особу обвинуваченого, його вік, майновий та сімейний стан, обставини, що пом'якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд вважає, що виправлення ОСОБА_5 можливе без ізоляції від суспільства. Покарання йому слід призначити в межах санкції частини статті, за якою він обвинувачується, у виді позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнити його від призначеного покарання з випробуванням, поклавши на нього деякі обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.
Речові докази і судові витрати у кримінальному провадженні відсутні. Цивільний позов не заявлений.
ОСОБА_5 не затримувався в наданому кримінальному провадженні.
Оскільки обвинувачений не засуджується до реального відбуття покарання, суд вважає недоцільним обирати йому запобіжний захід до набрання вироком законної сили.
Керуючись ст. ст. 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст. 289 ч.1 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнити від призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.
На підставі ст. 76 ч.1 п.п.1,2, ч.3 п.2 КК України зобов'язати ОСОБА_5 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
Апеляційну скаргу може бути подано до Миколаївського апеляційного суду через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.