справа № 489/1629/24 провадження №2-о/489/73/24
Іменем України
24 липня 2024 року м. Миколаїв
Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого судді Коваленка І.В.,
за участю секретаря судового засідання Коростієнко Н.С.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Миколаєва в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Друга миколаївська державна нотаріальна контора Миколаївської області, про встановлення факту проживання однією сім'єю зі спадкодавцем
встановив:
У березні 2024 року заявник звернувся до суду з заявою в якій, після зміни заявлених вимог, просить встановити факт його спільного проживання зі спадкодавцем ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім'єю з 2007 року.
В обґрунтування вимог вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 , яка була його опікуном. До дня смерті ОСОБА_2 проживала разом з ним за адресою: АДРЕСА_1 . Ще до смерті ОСОБА_2 склала заповіт, згідно якого заповіла заявнику квартиру АДРЕСА_2 . Заявник спадщину прийняв, оскільки постійно проживав разом зі спадкодавцем. 08.11.2023 він заявив право на спадкування за законом на майно, яке належало ОСОБА_2 , оскільки заповіт не охоплював всього спадкового майна померлої. 08.11.2023 постановою Другої миколаївської державної нотаріальної контори Миколаївської області заявнику було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії. За такого, заявник вимушений звернутись до суду з даною заявою.
Ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 15.03.2024 відкрито провадження та призначено справу до судового розгляду.
Ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 04.06.2024 прийнято заяву заявника про зміну заявлених вимог.
У судове засідання, призначене на 15.07.2024, заявник та заінтересована особа не з'явилися.
Заявник 04.06.2024 надав до суду письмову заяву в якій просив розгляд справи провести за його відсутності, заявлені вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Представник заінтересованої особи надала до суду письмову заяву в якій просила розгляд справи провести за її відсутності на підставі наявних матеріалів.
Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи та встановивши фактичні обставини, приходить до наступного.
Судом встановлено, що рішенням Виконавчого комітету Миколаївської міської ради №44 від 26.01.2007 ОСОБА_2 було призначено опікуном над малолітнім (на той час) ОСОБА_1 , про що видано відповідне посвідчення.
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Миколаївським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис №1931, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 60 років.
Як вбачається з витягу з реєстру територіальної громади міста Миколаєва про зареєстрованих осіб в житловому приміщенні №38.72-161228-2021 від 07.05.2021 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 станом на 01.05.2021 були зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому, ОСОБА_1 зареєстрований за вказаною адресою з 26.01.2007.
З дослідженої судом спадкової справи №161/2021 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 встановлено, що остання склала заповіт від 15.01.2020, посвідчений державним нотаріусом Другої миколаївської державної нотаріальної контори Миколаївської області, яким заповіла: належну їй квартиру АДРЕСА_1 - ОСОБА_3 , а належну їй квартиру АДРЕСА_2 - ОСОБА_1
ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у встановленому законом порядку прийняли спадщину після смерті ОСОБА_2 , що підтверджується матеріалами спадкової справи.
26.01.2022 державним нотаріусом Другої миколаївської державної нотаріальної контори Миколаївської області Авраменко С.В. було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, згідно якого ОСОБА_3 отримала у спадщину, після смерті ОСОБА_2 , цілу квартиру АДРЕСА_1 .
08.11.2023 державним нотаріусом Другої миколаївської державної нотаріальної контори Миколаївської області Герасименко А.В. було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, згідно якого ОСОБА_1 отримав у спадщину, після смерті ОСОБА_2 , цілу квартиру АДРЕСА_2 .
Крім того, 08.11.2023 державним нотаріусом Другої миколаївської державної нотаріальної контори Миколаївської області Герасименко А.В. було винесено постанову про відмову у видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за законом на майно, яке належало ОСОБА_2 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки ним не було надано нотаріусу документів, підтверджуючих родинний зв'язок з померлою.
Встановлення факту спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю необхідне заявнику для оформлення спадщини за законом після смерті ОСОБА_2 .
За приписами пункту 5 частини 2 статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Нормами статей 1216-1218 ЦК України, встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), яке може здійснюватися за заповітом або за законом.
Відповідно до статей 1220-1221,1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
За змістом частини першої статті 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини.
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з нього виникає право на спадкування, а місцем відкриття - є останнє місце проживання спадкодавця.
Саме спадкування може відбуватися за заповітом або за законом.
Статтею 1296 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину. Враховуючи те, що до складу спадщини входить нерухоме майно, виконуючи свій обов'язок визначений статтею 1297 ЦК України, відповідно до якої, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Відповідно до частин другої та третьої статті 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Як роз'яснив Конституційний Суд України в пункті 6 рішення від 03.06.1999 №5-рп/99 в справі № 1-8/99 про офіційне тлумачення терміну «член сім'ї», окрім членів сімей взагалі (чоловік або дружина, прямі родичі по низхідній і висхідній лініях - діти і батьки), до членів сімей також відносяться особи, які перебувають на утриманні або проживають із суб'єктами права (інші особи, що постійно мешкають з ними та ведуть спільне господарство, зокрема, не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки тощо). Обов'язковою умовою визнання їх членами сім'ї, крім факту спільного проживання, є ведення із суб'єктом спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.
Відповідно до статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом шестимісячного строку він не заявив про відмову від неї.
Згідно з положеннями статей 1268-1270 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. При цьому прийняття спадщини з умовою чи із застереженням не допускається.
Відповідно до вимог пункту 4.4 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, факт проживання спадкоємців однією сім'єю зі спадкодавцем підтверджується рішенням суду, яке набрало законної сили.
Відповідно до пункту 21 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 №7 «Про судову практику у справах про спадкування», зазначено, що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини, і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також: інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки.
Відповідно до частини другої статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
За змістом абзацу першого пункту 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.
Відповідно до роз'яснень, що містяться в пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_2 з 26.01.2007 була опікуном ОСОБА_1 , та проживали разом за однією адресою.
Встановлення даного факту необхідно заявнику для оформлення спадщини, так як у відповідності до статті 1264 ЦК України право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Враховуючи встановлені судом обставини, які свідчать, що заявник дійсно постійно проживав однією сім'єю з ОСОБА_2 з 2007 року до відкриття спадщини, а також неможливість заявника у інший спосіб встановити вказаний факт, заява підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 259, 263-265, 315, 319 ЦПК України,
вирішив:
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю зі спадкодавцем - задовольнити.
Встановити факт постійного проживання однією сім'єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом зі своїм опікуном ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 2007 року до відкриття спадщини.
Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
заявник: ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ;
заінтересована особа: Друга миколаївська державна нотаріальна контора Миколаївської області, місцезнаходження: м. Миколаїв, просп. Миру, 46/1.
Повний текст судового рішення складено 24.07.2024.
Суддя І.В.Коваленко