справа № 489/5115/24
провадження №2/489/1966/24
23 липня 2024 року м. Миколаїв
Суддя Ленінського районного суду міста Миколаєва Коваленко І.В., який є головуючим у справі, ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до начальника відділення поліції № 2 МРУП ГУНП в Миколаївській області Ігора Паїки, держави в особі Головного управління Національної поліції в Миколаївській області та Головного управління Державної казначейської служби у Миколаївській області про визнання неправомірними дій, рішень, бездіяльності та стягнення моральної шкоди
встановив:
18.06.2024 позивач ОСОБА_1 звернувся до Ленінського районного суду міста Миколаєва з позовом в якому просить:
- визнати неправомірними дії, рішення, бездіяльність начальника відділення поліції № 2 МРУП ГУНП в Миколаївській області Ігоря Паїки;
- стягнути з Головного управління Державної казначейської служби у Миколаївській області моральну шкоду, завдану порушенням його прав людини і громадянина України у розмірі 292000,00 грн.
В обґрунтування позову вказав, що 26.01.2024 подав до ВП № 2 МРУП ГУНП в Миколаївській області заяву про вчинення кримінального правопорушення (в порядку частини третьої статті 382 КК України) щодо невиконання рішення, але начальник відділення поліції ОСОБА_2 порушив його конституційні права на захист його прав, свобод, інтересів; в порушення правого порядку, вніс відомості до ЄО, а не до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР), видав талон-повідомлення, а не витяг з ЄРДР і пам'ятку про права потерпілого. Тим самим начальник поліції не виконав вимоги статей 1-2 Закону України «Про Національну поліцію», статтей 2. 214 КПК України; не передав заяву про вчинене кримінальне правопорушення керівнику органу досудового розслідування, який в свою чергу не виконав положення КПК України та не вніс відомості до ЄРДР. Не визначив слідчого для проведення досудового розслідування, який з-а цього також не вніс відомості до ЄРДР, не провів досудове розслідування у встановлені процесуальні строки, не здійснив збирання доказів, їх оцінку тощо.
Листом від 13.02.2024 № С-80/52-2024 та 53/52-2024 начальник поліції повідомив його про прийняте незаконне рішення та припинення перевірки у зв'язку з відсутністю складу злочину та керуючись Законом «Про звернення громадян» перевірку за повідомленням припинено. Це незаконне рішення і поширені про нього неправдиві відомості спростовані слідчим СВ відділення поліції, яка 23.03.2024 внесла до ЄРДР відомості за № 120241520400000378 про вчинене кримінальне правопорушення за частиною першою статті 368 КК України.
Протиправними діями відповідача ОСОБА_3 йому була заподіяна моральна шкода, яку оцінив в 292000,00 грн.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі суд дійшов наступного.
Згідно частин и першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною першою статті 19 ЦПК України визначено юрисдикцію загальних судів, зокрема у ній зазначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Згідно із частиною першою статті 1 КПК порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.
Кримінальне провадження - досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (пункт 10 частини першої статті 3 КПК).
За правилами частин першої - четвертої статті 214 КПК слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.
Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР.
Здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 303 КПК на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, -- заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Наведеними правовими нормами визначено суб'єктний склад, процедуру ініціювання і початку досудового розслідування, а також порядок оскарження дій чи бездіяльності слідчого або прокурора у разі нездійснення ними процесуальних дій, які вони зобов'язані вчинити у визначений цим Кодексом строк.
Із змісту позову вбачається, що звернення до суду обумовлене, на думку позивача, неналежним виконанням начальником поліції вимог закону щодо розгляду заяви позивача про вчинене кримінальне правопорушення та внесення відповідної реєстрації до ЄРДР, що було здійснено слідчим лише 23.02.2024.
Таким чином, у межах спірних правовідносин (щодо визнання бездіяльності відповідача протиправною) позивач і відповідач діють як учасники кримінального провадження, права і обов'язки яких визначені кримінальним процесуальним законом, тому спір у цій справі повинен розглядатися за правилами КПК України.
За такого суд вважає, що вимоги ОСОБА_1 про визнання неправомірними дії, рішення, бездіяльність начальника відділення поліції протиправними повинні бути розглянуті лише в межах кримінального, а не цивільного судочинства.
До подібних правових висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.03.2019 у справі № 813/1596/18 (провадження № 11-1478апп18). Також висновку дотримується і Верховний Суд у постанові від 04.11.2020 у справі № 761/20966/17 (провадження 61-17262св19).
Відтак, оскільки розгляд наведеної вище позовної вимоги належить розглядати в порядку КПК України, тому підстави для відкриття провадження у справі в частині цієї вимоги відсутні (пункт 1 частини першої статті 186 ЦПК України).
Відповідно до положень частин - третьої статті 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Позовна заява повинна містити, зокрема: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору (частина четверта статті 175 ЦПК України).
Вказаним вимогам процесуального закону позовна заява не відповідає.
Так, позивач заявив вимогу про вимогу про відшкодування моральної шкоди до територіального органу Державної казначейської служби України. При цьому не заявив вимоги до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, яке зазначив співвідповідачем. Тобто не дотримано вимог пункту 4 частини третьої статті 175 ЦПК України щодо зазначення змісту позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Позовна заява не містить обставин в обґрунтування вимоги про стягнення моральної шкоди безпосередньо з Казначейства та зазначення доказів на правомірність цієї вимоги, що свідчить про недотримання позивачем вимог пункту 5 третьої статті 175 ЦПК України.
Крім того, позивач не оплатив судовий збір, пославшись на те, що сторони в таких справах звільняються від сплати судових витрат, зробивши посилання на Закону України від 01.12.1994 № 266/94-ВР.
Згідно статті 14 Закону України 01.12.1994 № 266/94-ВР «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» заяву про оскарження постанови про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, чи прокуратури, на вибір громадянина може бути подано до суду за місцем його проживання або за місцезнаходженням відповідного органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, чи прокуратури. Сторони в цих справах звільняються від сплати судових витрат.
Інших норм, які вказували на звільнення сторони від сплати судових витрат наведений Закон не містить.
Між тим, наведені у позові доводи позивача про порушення його прав і свобод не стосуються оскарження постанови про відшкодування шкоди про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, чи прокуратури, у зв'язку з чим положення статті 14 зазначеного Закону не можуть бути застосовані до правовідносин у цій справі.
Вказане відповідає позиції Верховного Суду, наведеної в ухвалі від 21.09.2023 у справі № 495/7377/21 (справа № 61-13168ск23).
Отже, позивачу слід вказати дійсні правові підстави звільнення від сплати судового збору, передбачені Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до частини першої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи встановлені недоліки, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву в частині відшкодування моральної шкоди без руху та встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків.
Керуючись частиною першою статті 185, пунктом 1 частини першої статті 186 ЦПК України, суддя
ухвалив:
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до начальника відділення поліції № 2 МРУП ГУНП в Миколаївській області Ігора Паїки, держави в особі Головного управління Національної поліції в Миколаївській області та Головного управління Державної казначейської служби у Миколаївській області про визнання неправомірними дій, рішень, бездіяльності та стягнення моральної шкоди в частині вимог до начальника відділення поліції № 2 МРУП ГУНП в Миколаївській області Ігора Паїки.
Роз'яснити позивачу, що заява в частині вимог до начальника відділення поліції № 2 МРУП ГУНП в Миколаївській області Ігора Паїки підлягає розгляду в порядку КПК України.
Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до держави в особі Головного управління Національної поліції в Миколаївській області та Головного управління Державної казначейської служби у Миколаївській області про стягнення моральної шкоди та встановити позивачу десятиденний трок з дня отримання цієї ухвали для усунення виявлених судом недоліків.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення або з дня складання повного тексту ухвали лише в частині відмови у відкритті провадження.
У іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали суду складено 23.07.2024.
Суддя І.В. Коваленко