іменем України
16 липня 2024 року м. Кропивницький
справа № 385/1916/23
провадження № 22-ц/4809/978/24
Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах Чельник О.І. (головуючий, суддя-доповідач), Єгорової С.М., Карпенка О.Л.,.
за участю секретаря судового засідання Антошиної А.В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі - Гайворонська міська рада Кіровоградської області, Заваллівська селищна рада Голованівського району Кіровоградської області,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Гребенюк Сергій Анатолійович, на рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 19 березня 2024 року у складі судді Венгрина М.В.,
У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Гайворонської міської ради Кіровоградської області, Заваллівської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_2 , про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом.
В обґрунтування позову посилалася на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_3 , після смерті якого відкрилась спадщина, до складу якої входить земельна ділянка № НОМЕР_1 з кадастровим номером 3521186000:02:000:0968 площею 2,2991 га, яка розташована на території Таужненської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області; земельна ділянка з кадастровим номером 3521184900:02:000:5060 площею 0,9998 га, яка розташована на території Солгутівської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області; право власності на 1/4 частину будинку АДРЕСА_1 . Вважала, що вона є спадкоємцем вказаного спадкового майна за заповітом. Інші спадкоємці, які б мали право по закону на обов'язкову частку у спадщині, відсутні.
15 серпня 2023 року позивач звернулась до Гайворонської державної нотаріальної контори для отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті свого чоловіка ОСОБА_3 , але отримала постанову про відмову у вчинені нотаріальної дії від 15 серпня 2023 року №177/02-31, а саме у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на її ім'я, оскільки прізвище спадкодавця згідно із свідоцтвом про смерть зазначено як Цимбалістий, тоді як згідно із заповітом прізвище заповідача - Цимбалистий, її прізвище згідно з паспортом громадянина України - Цимбаліста, прізвище спадкоємця відповідно до заповіту - ОСОБА_1 . Крім того існує невідповідність прізвища спадкодавця та власника у правовстановлюючих документах на спадкове майно, оскільки прізвище власника зазначено - ОСОБА_4 истий, а спадщина відкрилась після смерті ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Посилаючись на зазначені обставини просила суд визнати за нею в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну ділянку № НОМЕР_1 з кадастровим номером 3521186000:02:000:0968 площею 2,2991 га, яка розташована на території Таужненської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області; право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3521184900:02:000:5060 площею 0,9998 га, яка розташована на території Солгутівської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області; право власності на 1/4 частину будинку АДРЕСА_1 .
Рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 19 березня 2024 року позов задоволено. Визнано за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 на земельну ділянку № НОМЕР_1 з кадастровим номером 3521186000:02:000:0968 площею 2,2991 га, яка розташована на території Таужненської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області; земельну ділянку з кадастровим номером 3521184900:02:000:5060 площею 0,9998 га, яка розташована на території Солгутівської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області; 1/4 частину будинку АДРЕСА_1 . У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Заваллівської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Гребенюк Сергій Анатолійович, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушенням норм матеріального та процесуального права, просила вказане рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.
У судовому засіданні апеляційного суду адвокат Гребенюк С.А., який діє в інтересах ОСОБА_2 , підтримав доводи поданої апеляційної скарги, просив її задовольнити.
Сторони у судове засідання апеляційного суду не з'явилися, своїх представників не направили. Про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Причини неявки суду не повідомили. Колегія суддів постановила ухвалу про розгляд справи у відсутності позивача та представників відповідачів на підставі ч.2 ст.372 ЦПК України.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог з таких підстав.
Судом встановлено та підтверджено письмовими доказами по справі, що 13 квітня 2016 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , склав заповіт, згідно з яким він заповів все майно, що буде належати йому на день смерті, своїй дружині ОСОБА_1 (а.с.7).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 (а.с.6).
Після смерті ОСОБА_3 18 травня 2022 року Гайворонською державною нотаріальною конторою Кіровоградської області була заведена спадкова справа №143/2022 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 (а.с.48-65).
Рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 08 листопада 2022 року по справі №385/1161/22 заяву ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин задоволено. Встановлено факт родинних відносин між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та її батьком - ОСОБА_3 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.57-58).
Як свідчать матеріали спадкової справи із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 звернулися його дружина - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 та дочка - ОСОБА_2 24 лютого 2023 року (а.с.49,50).
Постановою від 15 серпня 2023 №177/02-31 Державний нотаріус Гайворонської ДНК Кіровоградської області Ковбасюк Н.Ю. відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв'язку з невідповідністю в документах, що підтверджують родинні стосунки та право власності на спадкове майно (а.с.8).
Ухвалюючи рішення про задоволення позову ОСОБА_1 до Гайворонської міської ради Кіровоградської області суд першої інстанції дійшов висновку про те, що належним відповідачем є виключно орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, виходячи з того, що при відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, в разі усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Апеляційний суд не може погодитись з такими висновками суду, виходячи з такого.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).
Позов про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом позивачем подано до Гайворонської міської ради Кіровоградської області та Заваллівської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області (а.с.1-3).
Ухвалою Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 30 січня 2024 року ОСОБА_2 притягнуто до участі у справі як співвідповідача (а.с.83), а ухвалою Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 26 лютого 2024 року виправлено описку в ухвалі від 30.012024 та зазначено про залучення ОСОБА_2 до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог замість залучення її до участі у справі у якості співвідповідача (а.с.93).
Статтею 1216 ЦК України встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст.1217 ЦК України).
У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст.1261 ЦК України).
У постанові Верховного Суду від 10 листопада 2021 року по справі №759/19779/18 зазначено, що у справах про визнання права власності у порядку спадкування належним відповідачем є спадкоємець (спадкоємці), який прийняв спадщину, а у випадку їх відсутності, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пунктах 24 і 25 постанови від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Тобто, належними відповідачами в справах про визнання права власності у порядку спадкування мають бути інші спадкоємці за заповітом або за законом, які претендують на отримання у власність спадкового майна.
Судом встановлено, що після смерті ОСОБА_3 до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини звернулись ОСОБА_1 - дружина померлого, та ОСОБА_2 - дочка померлого (а.с.49.50).
Апеляційний суд приходить до висновку про те, що в даній справі порушення судом норм процесуального права потягло неправильне вирішення спору, вирішення питання про права особи, що не брала участі у справі як відповідач, а була помилково залучена як тертя особа, яка не заявляє самостійних вимог.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку про те, що ОСОБА_2 звернулася із заявою про прийняття спадщини з пропущенням шестимісячного строку для її прийняття.
Разом з тим у цій справі питання про порушення спадкоємцем строків прийняття спадщини не вирішувалось.
Згідно з ст.ст. 51, 175 ЦПК України на позивача покладено обов'язок визначати відповідача у справі. При цьому суд при розгляді справи має виходити із складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. Суд не вправі з власної ініціативи і без згоди позивача замінювати первісного відповідача належним відповідачем або ж залучати до участі у справі співвідповідачів та зобов'язаний вирішити справу за пред'явленим позовом щодо тих відповідачів, які в ньому зазначені. Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача, суд відмовляє у задоволенні позову.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі №523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зроблено висновок, що пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.
Оскільки в даній справі позивачем пред'явлено позов та зазначено неналежний суб'єктний склад, це є безумовною підставою для відмови в його задоволенні.
Відповідно до ст.376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі.
Нормами цивільно-процесуального закону визначено обов'язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доводів сторін у справі та доказів, з яких суд виходив при вирішенні спору. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення в справі неможливо. За загальним процесуальним правилом суд має сприяти залученню до розгляду справи всіх осіб, прав та інтересів яких стосується виниклий спір. Захист своїх прав та інтересів ці особи реалізують за допомогою широких процесуальних прав і гарантій. Натомість незалучення кого-небудь з них до розгляду справи як і залучення в неналежному статусі позбавляє їх цієї можливості.
З урахуванням того, що справу судом першої інстанції розглянуто у неналежному суб'єктному складі, а суд апеляційної інстанції позбавлений процесуальних можливостей усунути вказане порушення, тому виходячи з повноважень апеляційного суду, визначених ст.374 ЦПК України, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням у даній справі нового рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 з наведених вище підстав.
Частиною 13 ст. 141 ЦПК України передбачено, що у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
З ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 підлягають стягненню понесені судові витрати, які було сплачено за подання апеляційної скарги по справі, у розмірі 2026,20 грн.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 - 384 ЦПК України
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Гребенюк Сергій Анатолійович, задовольнити.
Рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 19 березня 2024 рокускасувати та ухвалити нове.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Гайворонської міської ради Кіровоградської області, Заваллівської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області, третя особа, яке не заявляє самостійних вимог - ОСОБА_2 , про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом,відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 ) судовий збір сплачений за подання апеляційної скарги у розмірі 2026 (дві тисячі двадцять шість) грн 20 коп.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 24 липня 2024 року.
Головуючий суддя О.І. Чельник
Судді C.М. Єгорова
О.Л. Карпенко